Закон і Бізнес


Лист спотикання

Опозиція зірвала розгляд власних поправок до проекту змін до Конституції


В.Писаренко пояснив, що ініціатива 156 депутатів сприймається як лист і не є законопроектом чи пропозиціями до нього.

№45 (1135) 09.11—15.11.2013
ЮЛІЯ ГАЙДІНА
1559

Після попереднього схвалення парламентом законопроекту про внесення змін до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів опозиція вирішила поділитися своїми пропозиціями із цього приводу. Щоправда, озвучила їх на засіданні Комітету ВР з питань правової політики вже після того, як механізм унесення змін було задіяно. Зрозумівши ж безперспективність такого шляху, залишила засідання цього парламентського підрозділу, чим унеможливила прийняття рішень навіть щодо власних ініціатив.


Урахувати невраховане

Як розповів нардеп від ВО «Батьківщина» Павло Петренко, 156 представників опозиційних фракцій подали свої поправки до законопроекту №2522а. Парламентар пояснив, що «основні пропозиції полягають у тому, щоб урахувати невраховані висновки Венеціанської комісії».

На його думку, дуже важливо звузити обсяг імунітету служителів Феміди, вказавши, що «суддя не може бути притягнений до відповідальності лише за ті рішення, які він приймає в рамках службової діяльності». Тобто в усіх інших випадках арешт судді можливий і без згоди відповідного органу, яким наразі є парламент, а після внесення змін до Конституції стане Вища рада юстиції.

Озвучив П.Петренко і пропозицію щодо розмежування повноважень самої ВРЮ та Вищої кваліфікаційної комісії суддів шляхом… ліквідації останньої: «У наших поправках ми пропонуємо ці функції передати єдиному органу — ВРЮ. І пропонуємо визначити інший механізм формування його персонального складу». Прикметно, що тепер опозиційні нардепи видають як власну ідею пропозицію «прибрати від політичних органів право впливати на формування складу ВРЮ». Хоча раніше виступали категорично проти усунення народних обранців від формування суддівського корпусу й наполягали на розширенні квоти ВР у складі цього колегіального органу.

Проте, як засвідчила наступна пропозиція, з висновками Венеціанської комісії опозиція ознайомилася «по діагоналі». Адже до підстав припинення повноважень суддів пропонується додати «можливість представникам громади ініціювати питання звільнення суддів у разі, якщо вони порушують закон», а також позбавляти їх мантій на вимогу 150 народних депутатів. В обох випадках останнє слово залишатиметься за парламентом, який фактично з будь-якого приводу, без висновку ВРЮ чи ВККС про наявність порушень закону чи дисциплінарного проступку в діях служителя Феміди зможе звільнити будь-якого суддю. Як це узгоджується з наполяганнями експертів ВК на унеможливленні політичного тиску на третю гілку влади, представники опозиційних фракцій не пояснили.

З посиланнями на думку «венеціанців» було запропоновано закріпити на рівні Конституції повноваження Верховного Суду щодо можливості перегляду судових рішень, для того щоб уникнути подвійної практики застосування тих чи інших норм права іншими вищими спеціалізованими судами». Хоча у своєму експертному висновку ВК відзначила, що для врахування такої пропозиції слід визначитися стосовно доцільності існування 4-рівневої судової системи.

Насамкінець П.Петренко озвучив ще одну пропозицію — наділити повноваженнями з призначення суддів Вищу раду юстиції, а не Президента.

Суперечки стосовно процедури

Надалі розгорнулася дискусія довкола того, яке рішення щодо цих пропозицій може ухвалити комітет. Так, його голова Валерій Писаренко запитав у колег з опозиції: «Що ми маємо зазначити в резолютивній частині рішення?» Пояснювати взявся член ВО від «Свобода» Олег Махніцький: «Це — право законодавчої ініціативи, і немає жодних обмежень у Конституції щодо його реалізації». Проте сам собі й заперечив, згадавши рішення Конституційного Суду від 9.06.98 №8-рп/98, в якому чітко говориться, що «у разі внесення в процесі розгляду поправок до законопроекту він приймається за умови наявності висновку КС».

В.Писаренко на такі зауваження відреагував: «Це вперше в історії парламенту, коли саме до комітету подані пропозиції щодо проекту змін до Конституції, аби він приймав рішення. Ми розуміємо з вами, що процедурно це не має жодного сенсу». За його словами, «комітет не може ні розглядати, ні вносити пропозиції щодо тих змін до Конституції, які вже схвалені в першому читанні».

Своєю чергою П.Петренко запропонував «передати цю ініціативу на розсуд сесійного залу». Мовляв, якщо якісь із пропозицій знайдуть підтримку, їх слід направити для отримання висновку КС.

«Щиро вітаю, що у своїх пропозиціях ви нарешті підтримали ідею усунути парламент від процедури обрання та звільнення суддів. Це те, про що ми достатньо багато дискутували, — відзначив В.Писаренко, після чого запропонував представникам опозиції: — Обговоріть це всередині ваших фракцій, щоб ми так працювали в сесійній залі, а не вилучали прізвища суддів з проектів постанов про обрання та звільнення».

«Автори пропозицій відмовилися від намірів ліквідувати КС. Це добре для нашої правової системи», — констатував голова комітету ВР. Водночас він висловив сумнів щодо доцільності введення такого інституту, як імпічмент суддів.

Стосовно подальшої процедури В.Писаренко запропонував дочекатися лютого наступного року: «Якщо не буде знайдено 300 голосів для того законопроекту, який уже схвалено, тоді з’явиться можливість через рік зареєструвати новий законопроект і направити його по висновок до КС». Водночас він закликав «не приймати рішення, яке поставить під сумнів професійність та якість роботи комітету».

Із цим погодився й представник ВО «Батьківщина» Віктор Швець: «Підтримую позицію голови в тому, що наш комітет не може приймати рішення, з яких буде сміятися ВР». Далі він зазначив: «Якщо ставимо на меті просто збурити суспільство, провести політичну акцію, тоді можемо вносити законопроекти, які нічого не дадуть, окрім негативного результату».

Його товариш по фракції Микола Катеринчук погодився, що «ситуація складна для комітету». «Для мене не важливо, що буде відбуватися в процесі з цими рішеннями щодо змін до Конституції, головне, щоб реформа відбулася, і відбулася все ж за рекомендаціями фахівців Венеціанської комісії», — наголосив він. «Бо навіщо тоді направляти законопроект до КС, якщо згодом писати своє чи додавати до нього абсурдні речі?» — запитав він у колег. Водночас М.Катеринчук запропонував направити проект у ВР — «і нехай зал визначається».

Компромісний… демарш

В.Писаренко нагадав, як складно проходили перемовини щодо цього законопроекту за участю Голови ВР Володимира Рибака: «Ми жодного разу не дійшли компромісу, завжди впиралися в одне — частина учасників дискусії говорила, що їм це не подобається, хоча текст був уже погоджений з Венеціанською комісією». Водночас, за словами Валерія Володимировича, конкретних пропозицій представники опозиційних фракцій не озвучували. Лише через два з лишком місяці з’явився альтернативний проект. «Але він суттєво різниться від тих пропозицій, які внесені сьогодні: і парламент уже не бере участі у формуванні складу ВРЮ, і КС залишився, проте немає повноважень у Президента призначати суддів, хоча раніше опозиція цю функцію за главою держави залишала. Розумію, що частина нардепів сподівалася, що проект не набере 226 голосів, але вийшло інакше», — зауважив очільник комітету.

Стосовно пропозиції переадресувати рішення до сесійної зали В.Писаренко зазначив, що з юридичного погляду документ, який надійшов на адресу парламентського підрозділу, це лише лист від 156 народних депутатів: «Він не є ні законопроектом, ні пропозиціями до законопроекту. Тому що ні в Конституції, ні в Регламенті ВР немає жодної згадки, що це таке».

Після виступів опозиціонери попросили зробити перерву, аби порадитися, як чинити далі. Через 3 хв., як і обіцяли, засідання продовжили. Проте до зали повернувся тільки В.Швець, котрому, як він повідомив, «колеги доручили озвучити прийняте рішення». «Оскільки нам перешкоджають включатися і активно впливати на внесення змін до Конституції, ми залишаємо засідання комітету і не бажаємо брати в ньому участь», — констатував він.

Таким чином, опозиція так і не довела до логічного кінця розгляд своїх же пропозицій, а побічно заблокувала розгляд комітетом інших законопроектів. Голова комітету В.Писаренко прокоментував журналістам цей демарш так: «Опозиція залишила засідання, оскільки так і не віднайшла шляхів, як увести в правове поле свої пропозиції, адже всупереч Конституції та Регламенту ВР розглядає їх як поправки до законопроекту, а комітет — як звичайний лист, що не має жодного юридичного значення».