Закон і Бізнес


Коли копійки стали тисячами


№45 (1135) 09.11—15.11.2013
2480

Частка доходу, яка не включається до оподатковуваного доходу від продажу паю, складається, зокрема, з вартості приватизаційних майнових сертифікатів, збільшеної за рахунок індексації. На це звернув увагу Верховний Суд України у своїй постанові, від 24.09.2013 №21-254а13, текст якої друкує газета "Закон і Бізнес".


ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24 вересня 2013 року м.Київ №21-254а13

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Тітова Ю.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 8 до державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення та податкових вимог,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2008 року Особа 8 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 12.07.2007 №* на суму 76998 грн. 32 коп., а також першу податкову вимогу від 3.03.2008 №1/1 та другу податкову вимогу від 12.08.2008 №2/45.

На обгрунтування позову зазначив, що подання декларації та відображення в ній суми доходів, отриманих у вигляді паю від продажу майнових прав, відповідають положенням пп.«б» пп.9.6.8 п.9.6 ст.9 закону «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV (чинного на час виникнення спірних відносин), яким передбачено, що не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених пп.4.3.3 та 4.3.18 п.4.3 ст.4 цього закону.

Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 13.04.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2010, у задоволенні позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд ухвалою від 24.05.2012 рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що при розрахунку податку з доходів фізичних осіб податковий орган до загального оподатковуваного доходу платника податків правомірно включив суми, отримані цим платником внаслідок відчуження майнового паю (майнових прав), одержаного ним у власність у процесі приватизації. Оскільки майновий пай позивача був сформований за рахунок різних джерел, пільга, передбачена пп.4.3.18 п.4.3 ст.4 закону №889-IV, має застосовуватися лише до доходу від продажу майнового паю в частині його формування виключно в обмін на приватизаційні майнові сертифікати під час приватизації.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС, Особа 8 просить скасувати ухвалу ВАС від 24.05.2012, постанову окружного адміністративного суду м.Києва від 13.04.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2010 і прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

На обгрунтування мотивів перегляду судового рішення заявник послався на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пп.4.3.18 п.4.3 ст.4 і пп.«б» п.9.6.8 п.9.6 ст.9 закону №889-IV та додав ухвалу ВАС від 15.04.2013 (справа №К-51690/09), в якій касаційний суд у подібних правовідносинах зазначив, що сума доходу, отриманого позивачем від відчуження майнового паю, набутого останнім в обмін на одержаний відповідно до закону приватизаційний сертифікат, не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи на підставі положень пп.«б» пп.9.6.8 п.9.6 ст.9 закону №889-IV з урахуванням спеціальних правил пільгового оподаткування, передбачених пп.4.3.18 п.4.3 ст.4 цього закону.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував одні й ті самі норми матеріального права.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС, вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування положень закону №889-IV, виходить із такого.

Суди встановили, що згідно з довідкою орендного підприємства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» від 26.03.2007 №303 сума первинного паю Особи 8 станом на 31.18.1993 становила 750567 крб. (7 грн. 51 коп.) і була сформована за рахунок: внеску власних коштів — 15000 крб. (15 коп.); приватизаційного майнового сертифіката власника паю — 30000 крб. (30 коп.); розподілу вартості майна, придбаного на умовах оренди, — 110 952 крб. (1 грн. 11 коп.); розподілу прибутку, направленого на викуп заводу при приватизації, — 594615 крб. (5 грн. 95 коп.). На момент відчуження майнових прав, з урахуванням внеску власних коштів (400 грн.), внеску з дивідендів (1039 грн. 53 коп.), розподілу прибутку (98 336 грн. 12 коп.) та індексації основних засобів (32764 грн. 73 коп.), персональний пай позивача становив 132547 грн. 89 коп.

Відповідно до договорів купівлі-продажу майнових прав у вигляді персонального паю співвласника Підприємства від 7 та 23.06.2006 №№180/06, 676/06 та декларації про доходи за 2006 рік Особа 8 отримав дохід від продажу цінних паперів (паю) в сумі 662739 грн. 45 коп.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ДПІ зазначила, що новий розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, проводиться у такому порядку: визначена за результатами перевірки сума загального оподатковуваного доходу, з якого слід сплатити податок з доходів фізичих осіб, становить 635896 грн. (662739 грн. 45 коп. — 26443 грн. 30 коп. — 400 грн. 15 коп.), сума податку з доходів фізичних осіб, яку слід сплатити до бюджету, — 76998 грн. 32 коп. ((635896 грн. x 13%) — 313 грн. 48 коп.)), у тому числі самостійно визначено платником 5354 грн. 68 коп.

Суди, відмовляючи у скасуванні зазначеного податкового повідомлення-рішення, погодилися з наведеним ДПІ розрахунком податку.

На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах ВС, зазначений розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету, не грунтується на нормах чинного законодавства.

Відповідно до п.4.1 4 закону №889-IV загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

За змістом пп.«б» п.9.6.8 п.9.6 ст.9 закону №889-IV, не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів, у випадку, визначеному п.4.3.18 п.4.3 ст.4 цього закону (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність у процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону).

Відповідно до абз.4 пп.9.6.8 п.9.6 ст.9 закону №889-IV у випадках, визначених підпунктами «а» і «б» цього підпункту, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму таких доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що від оподаткування звільняється лише дохід від продажу інвестиційних активів, які припадають на частку в статутному фонді емітента, яка сформована за рахунок приватизаційних майнових сертифікатів. При цьому вартісне збільшення інвестиційного активу (пакета акцій чи майнового паю) платника податку в майбутньому в результаті юридичних фактів, які не змінюють пропорцію його персонального паю в статутному фонді (загальній вартості майнового паю) емітента, не має впливати на співвідношення пільгової частки такого платника, дохід від продажу якої не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, та частки, дохід від продажу якої включається до оподатковуваного доходу з його зменшенням на вартість витрат на придбання такої частки.

Не можна визнати обгрунтованим неврахування пропорційного збільшення вартості часток внаслідок індексації основних засобів, проведення якої передбачено, зокрема, постановами КМ від 17.01.1995 №34 та 16.05.96 №523, а з 1.07.1997 р. — п.8.3.3 п.8.3 ст.8 закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних відносин), за змістом якого платникам податків усіх форм власності надано право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів. Частка доходу, яка не включається до оподатковуваного доходу від продажу паю, складається, зокрема, з вартості приватизаційних майнових сертифікатів, збільшеної за рахунок індексації.

Аналогічно — збільшення статутного фонду емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів збільшує вартість частки окремого платника. При цьому відбувається пропорційне збільшення обох часток — як тієї, дохід від продажу якої не входить до складу оподатковуваного доходу, так і тієї, вартість придбання якої є витратами платника та на суму яких має зменшуватися оподатковуваний дохід.

Окрім того, п.9.6 ст.9 закону №889-IV врегульовано особливості оподаткування інвестиційного прибутку.

Так, відповідно до пп.9.6.2 цього пункту інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв’язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм пп.9.6.4 цього пункту.

Суди не дали правової оцінки тому, чи є у розумінні згаданих приписів витратами платника податку такі джерела збільшення майнового паю, як: розподіл вартості майна, придбаного на умовах оренди; розподіл прибутку, направленого на викуп заводу; розподіл прибутку заводу, — оскільки в основі зазначених джерел лежить трудовий вклад власників майнових паїв.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах ВС у постанові від 26.03.2013 №21-52а13.

Отже, висновок Вищого адміністративного суду у справі, що розглядається, не грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

У зв’язку з наведеним оскаржувана ухвала ВАС підлягає скасуванню з направленням справи на новий касаційний розгляд.

Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Особи 8 задовольнити частково.

Ухвалу ВАС від 24.05.2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого п.2 ч.1 ст.237 КАС.