Закон і Бізнес


Кваліфікаційний поступ

Конституційна реформа вдосконалить діяльність ВККС. Але дрібні огріхи в її роботі може усунути лише внесення змін до спецзакону


Г.Сухоцька та І.Самсін обговорили питання розмежування повноважень ВККС і ВРЮ.

№44 (1134) 02.11—08.11.2013
МАРИНА БОЙКО
2433

Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції повинні бути чітко розмежовані. За деякі проступки володарів мантій потрібно публічно попереджати. Такі поради ВККС дали судді та експерти.


Розподіл повноважень

ВККС як постійно діючий орган працює вже 3 роки. Для того щоб розповісти про власні здобутки та почути пропозиції щодо вдосконалення своєї діяльності, комісія за підтримки європейських організацій провела ІІІ щорічну міжнародну науково-практичну конференцію. Назва заходу — «Правовий статус ВККС: шляхи вдосконалення кваліфікаційних та дисциплінарних інституцій у світлі конституційної реформи».

З розгляду питання про внесення змін до Основного Закону і розпочалася конференція. «В ч.1 ст.127 Конституції пропонується визначити, що в Україні діють ВРЮ та ВККС. Практика реалізації закону «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого створено комісію, показала правильність вибору державою моделі побудови судової системи, за якою існують два окремі органи: ВРЮ та ВККС», — наголосив голова комісії Ігор Самсін.

За його словами, у висновках Венеціанської комісії жодного разу не наголошувалося, що існування одночасно ВККС і ВРЮ порушує міжнародні принципи формування судової системи. «Повноваження цих органів чітко розмежовано законом «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції», і вони не дублюються. До того ж на реалізацію конституційних змін розподіл відповідних повноважень планується вдосконалити та конкретизувати», — зазначив І.Самсін.

Також він нагадав, що у висновку до проекту закону «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів» Венеціанська комісія ще раз наголосила на можливості збереження ВККС та ВРЮ як двох окремих органів за умови, що обидва вони будуть незалежними та діятимуть за прозорими процедурами.

«ВККС виконує адміністративно-організаційну функцію в частині вирішення тих питань, стосовно яких ВРЮ виконує наглядову функцію, забезпечуючи право на оскарження рішень ВККС. Крім того, існування двох органів у системі судоустрою забезпечує захист кандидатів на посаду судді та суддів від протиправного впливу тим самим спеціальним органом, який приймає рішення», — підкреслив голова ВККС.

На його думку, функціонування двох органів не суперечить загальновизнаним міжнародним принципам. Окрім того, комісія довела свою ефективність і має бути збережена.

«У нас із ВРЮ не було, немає і не буде жодних непорозумінь. Ми щоденно працюємо над удосконаленням нашої діяльності. У нас одна мета. Нам нічого ділити», — зауважив І.Самсін.

Євроексперти також говорили про доцільність існування ВРЮ та ВККС. Так, за словами віце-президента Венеціанської комісії Ганни Сухоцької, Європа не проти, щоб в Україні діяли два органи — і ВККС, і ВРЮ. Головне — уникнути ризиків дублювання повноважень цих інституцій. На її думку, варто було б задля цього «чітко прописати трирівневу систему призначення суддів»: ВККС — ВРЮ — Президент.

Санкцій має бути більше

Велику увагу на конференції приділили також питанню дисциплінарної відповідальності суддів. За словами Голови Верховного Суду Ярослава Романюка, у пп.66 та 69 Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17.11.2010 зазначається: тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості. Дисциплінарне провадження може бути ініційоване, якщо суддя не виконав своїх обов’язків ефективно та належним чином.

«На мою думку, саме ці ключові моменти повинні бути покладені в основу критеріїв дисциплінарної відповідальності суддів за ухвалення процесуального рішення», — зазначив Я.Романюк.

За його словами, в цій рекомендації записано, що дисциплінарні санкції мають бути пропорційними. «Не можу стверджувати, що в Україні є для цього підгрунтя, оскільки сьогодні існує лише одна дисциплінарна санкція — догана. Якщо звернутися до європейського досвіду, впадає у вічі те, що в європейських країнах набагато ширший спектр санкцій за дисциплінарні правопорушення. Особливо активно застосовуються такі, як попередження, штраф, тимчасове відсторонення від виконання покладених на суддю обов’язків щодо здійснення правосуддя з метою підвищення його кваліфікації. Думаю, нашому законодавцю варто було б над цим замислитися», — запропонував очільник ВС.

Ще одне болюче питання, вважає Я.Романюк, оскарження рішення ВККС чи ВРЮ до Вищого адмінсуду, рішення якого за результатами розгляду справи є остаточними. «Якщо звернутися до міжнародних стандартів, то вони говорять: кожна держава вправі самостійно вирішувати, запроваджувати процедуру апеляційного перегляду рішення чи ні. Разом з тим ці стандарти кажуть, щоб у дріб’язкових справах перегляду не допускали. Що стосується дисциплінарної відповідальності суддів, то, я переконаний, це аж ніяк не можна віднести до дріб’язкових справ», — підкреслив керманич найвищого судового органу.

Він дотримується такої позиції: рішення ВККС та ВРЮ мають оскаржуватися до апеляційного адмінсуду. А ВАС має виступати як апеляційна інстанція.

Замість догани — попередження

Про необхідність внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» говорив член ВККС Микола Мельник. На його думку, потребує коригування ст.83, якою визначено підстави застосування дисциплінарної відповідальності.

«Перелік підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності доцільно доповнити такими: членство в політичних партіях; втручання в суддівську діяльність іншого судді; вчинення дій, несумісних зі статусом судді (надання юридичних порад, комерційна діяльність тощо)», — запропонував М.Мельник.

А от такій підставі, як неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені законом «Про засади запобігання і протидії корупції», зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей, — не місце в законі.

«Відповідальність за таке порушення має наставати, виходячи з приписів антикорупційного законодавства», — зауважив «кваліфікаційник».

Як і Я.Романюк, М.Мельник запропонував доповнити перелік дисциплінарних санкцій таким, як попередження або публічне зауваження. «Коли публічно попереджатимемо суддю, це принесе більше користі, більше дисциплінуватиме їх», — резюмував член ВККС.

***

Зміни до Конституції, звичайно, покращать роботу ВККС. Одночасно останній слід ініціювати внесення коректив і до закону «Про судоустрій і статус суддів». Адже за 3 роки діяльності комісія вивчила як сильні, так і слабкі сторони цього акта.

 

Пряма мова

ЯРОСЛАВ РОМАНЮК, Голова Верховного Суду України:

— Зважаючи на те що статус суддів незалежно від юрисдикції та інстанційності єдиний, то й підходи до дисциплінарної відповідальності всіх суддів повинні бути однаковими. Разом з тим той факт, що є непоодинокі випадки, коли ВРЮ скасовує рішення ВККС щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, приводить до думки: не завжди ці підходи однакові.

РУСЛАН КИРИЛЮК, голова Державної судової адміністрації України:

— Сьогодні голів судів турбує питання: вони не знають тих, хто приходить до них на роботу. Часто це бувають юристи з іншого регіону. На часі питання, як знайти золоту середину між об’єктивністю добору і врахуванням думки керівників та колективів судів, в яких мають працювати кандидати. Одним із варіантів може бути використання часу навчання в Національній школі суддів таким чином, аби претендент на посаду судді стажувався в тому суді, до якого планує потрапити в майбутньому. Звичайно, це породжує дуже багато питань, виникає необхідність унесення змін до відповідних процедур. Але над цим питанням варто подумати.

ГАННА СУХОЦЬКА, віце-президент Венеціанської комісії:

— Якщо ВККС та ВРЮ будуть незалежними органами, а їхнє функціонування — прозорим, то можна залишити два органи. Але наголошу: потрібно чітко розмежувати функції кожного з них. Якщо існування двох органів — гарантія незалежності суддів, то Венеціанська комісія не буде проти. ВККС і ВРЮ повинні працювати відповідно до європейських стандартів, але з урахуванням національних особливостей.