За справедливість — крісла

Після реформування системи правосуддя обов’язки очільників судів суттєво зменшились, але при цьому чимало з них не поспішають виконувати той самий обсяг роботи, що і їхні колеги. На цю проблему звернули увагу в Раді суддів загальних судів і вирішили притримувати рекомендування тих кандидатів на адмінпосади, які розглядають надто мало справ.

Життєве середовище

Звинуватити членів РСЗС у тому, що вони працюють поспіхом, не зможе ніхто. Для того щоб надати рекомендації на адмінпосади для 28 суддів, раді довелося працювати два дні, при цьому в перший з них засідання тривало з 11-ї до 18-ї год. і повністю було присвячене заповненню посад керівників.

Ради суддів адміністративних і господарських судів збираються тільки на один день, і ще жодного разу їм не доводилося працювати впродовж 7 год. Пояснити таку завантаженість РСЗС дуже просто — загальних судів значно більше, ніж інших, а тому й заповнення вакансій у них триваліше.

Коли ж один із членів цієї ради запропонував прискорити процес, її секретар Олена Запорожченко рішуче заперечила. Вона наполягала на детальному спілкуванні з кожним охочим обійняти адмінпосаду.

Щоправда, час від часу члени органу суддівського самоврядування говорили з кандидатами на загальні теми, запитували про умови життя в регіонах, намагаючись довідатися про щось цікаве. Зокрема, під час бесіди з Ольгою Кучеренко, яка претендувала на посаду заступника голови Великоновосілківського районного суду Донецької області, члени РСЗС дізналися, що в школах району вивчають грецьку мову, адже місцеве населення на 20% складається з греків. На жаль, законникам, які там працюють, доводиться стикатись із побутовими проблемами, адже у Великій Новосілці ще й досі не вирішена проблема з газифікацією. «Голосуємо за мужність», — запропонував хтось, і рада підтримала названу кандидатуру.

Не оминула РСЗС теми етнічного складу регіону і під час спілкування з Маргаритою Лютянською, яка претендувала на посаду заступника голови Великобілозерського районного суду Закарпатської області. Як розповіла жінка, хоча в районі живе чимало словаків і угорців, судочинство здійснюється українською мовою, лише інколи доводиться запрошувати перекладача.

Поцікавилися в колеги і тим, чи підготовлений суд до можливого паводку. Законниця пояснила, що установа розташована в районі, який стихія не зачіпає, тому й очікувати таких проблем не варто.

Розділити по-братськи

Запитували в служителів Феміди і про їхнє ставлення до системи автоматичного розподілу справ. Юлія Крилова, яка прагнула обійняти посаду в Дебальцевському міському суді Донецької області, відзначила, що новації сприяють об'єктивному розгляду справ. Натомість у раді зауважили, що через цю систему законник, котрий недавно прийшов до суду, може отримати надто складну справу. Ю.Крилова погодилася, що тут ще є над чим працювати, але, за її словами, сторони принаймні знатимуть, чому справа потрапила до того чи іншого представника третьої гілки влади.

Звернули увагу в раді й на іншу проблему, нерозривно пов'язану з автоматизованим розподілом справ. Як з'ясувалося, деякі очільники судів мають значно менше навантаження, ніж колеги, а законники подекуди навіть не знають, що можуть змінити ситуацію.

Так, Віктор Клименко, котрий очолює Докучаєвський міський суд Донецької області та прагне отримати рекомендацію для продовження перебування на посаді, розповів, що до введення в дію автоматизованої системи розподілу справ мав навантаження, більше від середнього в суді, а тепер — лише 30%. Члени РСЗС поцікавилися, чому так. Служитель Феміди відповів, що саме такі налаштування були в системі, коли її запустили. І з того часу їх не змінювали.

Спостерігаючи за тим, як В.Клименко відповідав на запитання, склалося враження, що очільника суду не влаштовує незначна кількість розподілених йому справ, але він просто не знає, як виправити ситуацію.

Про навантаження в Докучаєвському міськсуді члени ради поговорили і з Любов'ю Чертковою, яка прагнула отримати в ньому посаду заступника голови. У РСЗС звернули увагу на те, що якщо голова має навантаження 30%, то заступник також може претендувати на певне послаблення. Як наслідок, більше справ отримуватимуть судді, які не обіймають адмінпосад. Л.Черткова запевнила, що, незважаючи на посаду, працюватиме так само, як і раніше.

Голова РСЗС Павло Гвоздик запропонував притримати рекомендації В.Клименка і Л.Черткової до того часу, доки в суді не відбудуться збори, які визначать навантаження для голови і його заступника.

Надалі, спілкуючись із кандидатами на адмінпосади, рада досить часто з'ясовувала, який рівень навантаження мають очільники. Виявилося, що в багатьох судах керманичі отримують такий самий обсяг справ, що й інші законники, хоча не завжди відповідне питання порушувалося на зборах. Проте часто голови мають поблажку у вигляді навантаження на рівні 70—75%.

Проводячи бесіди з претендентами на посади заступників керівників судів, члени органу самоврядування законників неодноразово наголошували, що саме від колективу залежить, чи отримає голова менше справ, і закликали в разі необхідності поставити це питання на зборах.

Таким чином, кандидатам на посади голів краще наперед вирішувати питання з навантаженням, адже не виключено, що збори суддів усе одно доведеться збирати, але вже за вказівкою РСЗС.