Закон і Бізнес


Підстави для змін


№40 (1130) 05.10—11.10.2013
4409

Орендар зобов’язаний самостійно щорічно змінювати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель.


Верховний Суд України

Іменем України
Постанова

20 серпня 2013 року м.Київ №3-21гс13

Судова палата в господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Барбари В.П.,

суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б.,

за участю представників: Генеральної прокуратури та Кабінету Міністрів

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» про перегляд постанови Вищого господарського суду від 25.04.2013 у справі №5009/3430/12 за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до товариства про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

До ВС звернулося товариство із заявою про перегляд постанови ВГС від 25.04.2013 у справі №5009/3430/12.

На обгрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права (зокрема стст.21, 30 закону «Про оренду землі», ст.24 закону «Про плату за землю» та стст.628, 632 Цивільного кодексу) заявник надав копії постанов ВГС від 14.06.2010 у справі №П-12/118-6/100 та від 2.03.2011 у справі №14/277, у яких за тих самих обставин, застосувавши ті самі положення закону, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що законодавча зміна нормативної грошової оцінки землі не може бути підставою для зміни розміру орендної плати в односторонньому порядку, внаслідок чого, на думку товариства, було ухвалено різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах.

Ухвалою від 17.06.2013 ВГС допустив до провадження справу №5009/3430/12 для перегляду Верховним Судом постанови ВГС від 25.04.2013.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата в господарських справах ВС дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з підстав, наведених нижче.

Під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що 29.05.2003 між Запорізькою міською радою і товариством було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 9,9337 га за адресою: м.Запоріжжя, вул. Димитрова, 44, для розташування проммайданчика з виробництва шліфувальної шкурки з енергозабезпеченням з нормативною грошовою оцінкою у 9115485,29 грн.

Відповідно до п.2.1 договір-1 укладено строком до 20.01.2013.

Згідно з п.3.1 встановлено плату за один календарний рік у розмірі 91154,85 грн.

Пунктом 3.4 визначено, що орендна плата підлягає індексації відповідно до індексації грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

4 травня 2005 року між радою і товариством було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,4284 га за адресою: м.Запоріжжя, вул. Димит­рова/Виробнича, 42/1в, для розташування будинку культури з парком з нормативною грошовою оцінкою у 1271510,24 грн.

Відповідно до п.8 договір-2 укладено на 10 років.

Пунктом 9 договору-2 визначено, що орендар вносить орендну плату в грошовій формі в розмірі 12715,1 грн. за один календарний рік.

За змістом п.10, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 30 визначено обов’язок орендаря самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

28 грудня 2005 року між радою і товариством було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,8511 га за адресою: м.Запоріжжя, вул. Димитрова, 44-а, для розташування фільтро-очисних споруд із нормативною грошовою оцінкою у 1264462,85 грн.

Згідно з п.8 договір-3 укладено на 10 років.

Пунктом 9 договору-3 визначено, що орендар вносить орендну плату в грошовій формі в розмірі 12644,63 грн. за один календарний рік.

За змістом п.10, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 30 визначено обов’язок орендаря самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст.96 Земельного кодексу землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з ч.1 ст.15 закону «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення й перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом чч.1, 2 ст.21 закону «Про оренду землі», орендна плата за землю — це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст.144 Конституції органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пп.34, 35 ч.1 ст.26 закону «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Так, рішенням ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Запоріжжя» від 3.03.2008 №79 затверджено базову вартість 1 м2 землі в розмірі 190,18 грн. із урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель м.Запоріжжя станом на 1.01.2008. Рішення ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Запоріжжя» від 15.06.2001 №17 визнано таким, що втратило чинність, з моменту впровадження нової грошової оцінки.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Статтею 526 ЦК, що кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу, передбачено, що зобов’язання повин­ні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, проте відповідач неналежним чином виконав свій обов’язок щодо розрахунку за орендовану земельну ділянку, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 2107877,31 грн.

Оскільки в договорах оренди землі сторони визначили, що орендар зобов’язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, Вищий господарський суд при вирішенні справи №5009/3430/12 правильно застосував норми матеріального права, а отже, у задоволенні заяви товариства слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.11126 ГПК Верховний Суд відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись стст.11123 , 11124 та 11126 ГПК, Судова палата в господарських справах ВС

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ПАТ «Запорі­зький абразивний комбінат» відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.11116 ГПК.