Закон і Бізнес


«Податкові» течії

або Чому юристи шукають друзів серед економістів, а судді радять правникам не ховатися за адвокатською таємницею?


Учасники форуму дискутували про колізії законодавства та «конфлікт» між адміністративною та кримінальною юрисдикціями при розгляді спорів, що виникають із податкових правовідносин.

№40 (1130) 05.10—11.10.2013
ЮЛІЯ САХАРОВА
2463

Експерти стверджують: суспільство дедалі більше цікавиться податковою тематикою. Воно й не дивно, адже остання зачіпає інтереси як громадян та бізнесу, так і держсектору. Водночас податкове право — галузь дуже динамічна, тож правникам слід тримати руку на пульсі подій. Які пріоритети діяльності Міністерства доходів і зборів? Які тенденції простежуються в судовій практиці в «податковій» категорії справ? Про це та інше дізналися учасники ІІ податкового форуму.


Партнер для бізнесу

Захід, організований Асоціацією правників України спільно з громадською радою при Міндоходів, зібрав понад півтори сотні гостей з усіх куточків світу. Питання для обговорення вражали своєю різноманітністю: починаючи з «любові» між Кіпром та Україною й завершуючи практикою Європейського суду з прав людини. З одного боку, лібералізація податкової та митної політики, створення максимально комфортних умов для бізнесу, а з другого — стабільність наповнення бюджету, аби держава могла виконувати свої функції, — ось що, за словами заступника міністра доходів і зборів Андрія Ігнатова, є пріоритетом діяльності фіскального органу.

Говорячи про адміністрування податків, він запевнив, що зусилля міністерства спрямовуватимуться на зближення стандартів бухгалтерського та податкового обліку й збереження позитивної тенденції, за якої заявки на відшкодування податку на додану вартість менші за суми, які фактично відшкодовуються з бюджету.

Не виключено, що в перспективі бізнес очікує зниження ставки ПДВ, адже відповідні законодавчі ініціативи, за інформацією чиновника, уже обговорюються. Крім того, з 1 січня наступного року планується запровадження статусу так званого добросовісного платника податку. Ця категорія платників, як відзначив А.Ігнатов, матиме змогу отримати відшкодування ПДВ за прискореною процедурою.

Втім, чи не призведе це до появи «касти обраних осіб»?! Питання непросте — погоджується з аудиторією голова громадської ради при Міністерстві доходів і зборів Ярослав Романчук і водночас запевняє, що подібна ситуація виникнути не повинна.

«Для виключення можливості суб’єктивізму головне завдання міністерства — забезпечення прозорості того порядку, який наразі розробляється... Якщо міністерство це зробить, ніяких каст не виникатиме», — відзначив з цього приводу президент АПУ Денис Бугай.

Поряд з тим уже розпочато роботу з удосконалення механізму визначення митної вартості товарів. До речі, до розроблення відповідних ініціатив долучилася й АПУ. Так, президент останньої запевнив, що вже найближчим часом асоціація підготує свої пропозиції.

«Міністерство доходів і зборів — це партнер для бізнесу!» — наголосив А.Ігнатов, адже жодні новації не втілюються й у подальшому не втілюватимуться без попереднього обговорення з представниками бізнесу.

Шукайте друзів…

Під час заходу правники неодноразово наголошували на відсутності механізму застосування звичайних цін у неконтрольованих операціях (мовляв, чинне законодавство не вирішує цієї проблеми).

Втім, А.Ігнатов заспокоїв: міністерство вже розробило проекти низки нормативно-правових актів, зокрема щодо джерел інформації про ринкові ціни та процедуру узгодження цін у неконтрольованих операціях.

Крім того, серед юристів немає єдиного розуміння ст.39 Податкового кодексу («Трансфертне ціноутворення»), адже остання містить більше економічних понять, ніж юридичних. «У деяких випадках, керуючись текстом визначення звичайних цін, доводиться здогадуватись, яка ціна має бути контрольованою, — скаржиться радник ЮФ «Василь Кісіль і партнери» Іван Юрченко й додає: — Якщо раніше кожен юрист намагався оцінити законодавство про звичайні ціни, то наразі не обійтися без економічної експертизи… Нам треба шукати друзів серед економістів».

«Необхідно, аби всі процедури в межах контролю за трансфертним ціноутворенням були прозорими та зрозумілими для бізнесу!» — погоджується з ним А.Ігнатов.

Для обгрунтування ціни на стадії укладення договору керуючий партнер компанії «Міжнародний аудиторський союз» Лариса Врублевська радить здійснювати, по-перше, оцінювати те, чи може операція стати потенційно контрольованою (мова йде про перевірку взаємозалежності сторін та податкового статусу контрагента), по-друге, деталізувати критерії та характеристики комерційних і фінансових умов операції (це можуть бути функції сторін, розподіл ризиків, характеристики активів, що використовуються сторонами, тощо).

Що стосується підготовки документації для податкового контролю, то її слід проводити не тоді, коли податкова вже витребує документи, а безпосередньо під час здійснення угоди.

Не ховайтеся за таємницею!

Міф щодо «тріумфів» податківців у судах при розгляді спорів щодо так званих безтоварних операцій розвіяв представник Вищого адміністративного суду Антон Лосєв. «У переважній більшості справ, які ми розглядаємо, рішення приймається на користь платника податку», — зазначив він.

Якщо операція дійсно мала місце, то, на переконання володаря мантії, у сторони у справі не виникне проблем щодо надання суду переліку документів на підтвердження закупівлі товару, його транспортування, використання тощо. «Якщо підприємство займається реальним бізнесом, то без проблем доведе це!» — наголосив суддя ВАС.

Після отримання податкової вигоди непоодинокими є випадки, коли підприємство має у своєму арсеналі лише договори, накладні та акти прийому-передачі, при цьому документи на підтвердження перевезення товару відсутні. Позиція Верховного Суду й ВАС з цього питання така: суди зобов’язані встановлювати реальність господарських операцій шляхом дослідження первинних документів як доказів у справі.

Тож, А.Лосєв радить платникам податків максимально озброюватися первинними документами на підтвердження здійснення операції, особливо якщо йдеться про придбання тих чи інших консультаційних послуг.

Також він звернув увагу, що у випадку невиконання платником податків імперативного обов’язку щодо реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі, чого вимагає ст.20110 ПК, уважатиметься, що податковий кредит сформовано покупцем незаконно. «Уже склалася відповідна практика», — відзначив суддя й розповів про типові помилки, яких припускаються платники податків та їх представники при складанні процесуальних документів.

Так, часто-густо є намагання оскаржити акт, складений за результатами податкової перевірки. Ураховуючи, що цей документ сам по собі не змінює обсягу прав та обов’язків особи, то оскарження винятково акта є неграмотним з юридичної точки зору. У той же час, як відзначає А.Лосєв, є адвокати, котрі з одного акта податкової перевірки «роблять по 3—4 процеси».

Водночас позовні вимоги про зобов’язання податкових органів скласти податкове повідомлення-­рішення у більшості випадків залишаються без задоволення, адже виходить, що особа звертається до суду з вимогою, аби її права були якимось чином порушені.

«Очевидно, непереконливо написано…»

Після того, як ВС розставив крапки над «і» у питанні зміни обов’язку учасника цивільно-правових відносин, зокрема тих, які виникають з договору оренди комунального майна, щодо сплати орендних платежів після внесення змін у розмір податку на землю, у професійній спільноті продовжують точитися дискусії, відзначає суддя ВС Микола Гусак.

Нагадаємо, ВС у своїй постанові від 1.06.2013 зазначив, що зміна розміру земельного податку згідно із законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 3.06.2008 №309-VI є підставою для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, однак не спричиняє автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі.

«Така позиція ВС не сприйнята величезною кількістю суддів. Очевидно, непереконливо написано…», — ділиться думками володар мантії.

За його словами, у судів виникають проблеми, коли однопредметні відносини регулюються різними нормативно-правовими актами. Так, при вирішенні спорів, що виникають між податковими інспекціями та платниками податків з приводу порушення останніми норм, котрі регулюють обіг готівки, з одного боку, може застосовуватися закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», з другого — указ Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Відносини тотожні, однак відповідальність виписана по-різному, що, за словами законника, призводить до великого навантаження на судову систему й зрештою — до відсутності єдиної позиції судів щодо вирішення даної категорії спорів.

А от партнер ЮБ «ЄПАП» в Україні Олексій Резніков занепокоєний конкуренцією між адміністративною та кримінальною юстиціями при вирішенні спорів, що виникають із податкових правовідносин. Ця ситуація «не дає комфорту платникам податків», уважає адвокат.

Не працюйте вхолосту

Незважаючи на те що податкові питання не входять до «традиційного» пакету тих, які вирішує Євросуд, останніми роками ця установа розглядає дедалі більше справ, що виникають із податкових правовідносин, відзначає суддя ЄСПЛ Ганна Юдківська, виступ якої організатори залишили на десерт.

Говорячи про основні принципи застосування в податкових спорах гарантій, закріплених у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на справедливий суд»), доповідач наголошує, що зі сфери дії цієї статті вилучено цілу низку справ, адже ця норма застосовується не до всіх судових процесів, а лише до тих, що стосуються «визначення цивільних прав і кримінального обвинувачення».

У той же час, за словами доповідача, спори щодо нарахування податкових санкцій, зокрема пені, можуть бути визнані кримінальними згідно з конвенцією незалежно від класифікації за національним законодавством.

Г.Юдківська наголошує: кримінальним елементом у таких справах виступає власне мета покарання та запобігання рецидиву, а не безпосередньо процес стягнення податків та штрафних відсотків за їх несвоєчасну сплату до бюджету.

Тож задля уникнення роботи вхолосту суддя радить усім потенційним споживачам послуг Суду при зверненні до останнього обгрунтовувати застосовність ст.6 конвенції до конкретних правовідносин.

До речі, для аналізу застосовності зазначеної статті ЄСПЛ розробив такі «відправні точки», як характер правопорушення, його класифікація в національному праві й суворість потенційного покарання; вирішення питання стосовно застосування тієї чи іншої норми виключно до певної групи осіб чи її загальнообов’язкового характеру; суворість застосованого покарання.

Якщо ж ви плануєте подати скаргу до ЄСПЛ на предмет порушення ст.1 Першого протоколу до конвенції («Захист власності»), Г.Юдківська радить відповісти на такі запитання: чи мало місце втручання у право власності та чи є таке втручання співмірним з поставленою метою, тобто чи не несе особа надмірний тягар по відношенню до інтересів суспільства? Адже однією з вимог допустимого втручання держави у право власності є необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами особи та суспільства.

Насамкінець про… «кохання»

У багатьох газетах можна побачити статті на податкову тематику. Адже суспільство цим цікавиться, відзначає зарубіжний експерт, керуючий партнер Infintax Гуус Полен. За його словами, система оподаткування в Нідерландах є гнучкою й діє розгалужена система податкових пільг. Так, приміром, ставка податку на прибуток дорівнює 25% (у випадку, якщо прибуток становить більше €200 тис., — 20%), податок з дивідендів — 19%.

У Нідерландах, за інформацією доповідача, платники податків і податкові органи складають так звані книжки принципів — угоди з якості податкової документації. Так, компанії знаходять компроміс з контрольним органом шляхом узгодження певного стандарту якості й зобов’язуються його дотримуватись. Цієї тенденції, на переконання експерта, уже не уникнути, адже така співпраця є дуже зручною для бізнесу.

Крім того, у державі розвинена система податкових радників й ведеться активне спілкування з країнами — членами Європейського Союзу щодо протидії «агресивному» податковому плануванню.

Не обійшлося й без лірики. Так, переконуючи учасників форуму в тому, що кінець податкового планування через Кіпр не настав, юрист Eurofast Міхаліс Замбартас відзначив, що між Україною та Кіпром і досі існує «закоханість». За словами заокеанського гостя, наявний режим у країні оподаткування все ще залишається привабливим для українського бізнесу, що підтверджується відповідною практикою.

Більше того, Міністерство закордонних справ Республіки Кіпр вважає одним зі своїх пріоритетів підтримання тісних зв’язків з українськими підприємцями.

 

Пряма мова

ЯРОСЛАВ РОМАНЧУК, голова громадської ради при Міністерстві доходів і зборів:

— Зміни в податковому та митному законодавстві як в Україні, так і у світі є досить швидкими, тому бізнес, фінансові та бухгалтерські служби не можуть осягнути увесь масив змін, які відбуваються в державі. Наразі лише юридичної чи економічної освіти вже недостатньо, аби розібратися в податковому законодавстві, а тим більше для консультування в питаннях податкового планування й реструктуризації.

АНТОН ЛОСЄВ, суддя Вищого адміністративного суду:

— На практиці трапляються справи, коли підприємство не може підтвердити в суді придбання послуг, в тому числі консультаційних. Колеги, якщо ви прагнете сховатися за адвокатською таємницею й сказати, що суть консультування розголошувати не можете, це, з моєї точки зору, не зовсім правильний підхід... Імперативний обов’язок платника податків — підтвердити зв’язок між придбаними ним роботами, послугами та його господарською діяльністю.