Зі щоденника кандидата. 9 вересня

Тестування без мобільних — позаду. Попереду — ночі з книжками та чотири проекти процесуальних документів

«На риболовлю хочеш?» — запитав чоловік у товариша, який пильно дивився на монітор у метро. Там показували річку й рибалку на човні. «Та яка там риба! Сьогодні спатиму з Конституцією», — відповів. Це кандидати в судді поверталися додому після вручення свідоцтв Національної школи суддів і думали про завтрашній іспит.

А «завтра» настало швидко. Із 7.00 9 вересня виставковий центр «Київекспоплаза» зустрічав 630 претендентів на мантії, які тільки вчора отримали свідоцтва НШС про успішне проходження спеціальної підготовки. Сюди мало прийти й 13 осіб, які минулого року не склали кваліфікаційного іспиту. Цього дня кандидати виконували анонімне тестове завдання (перша частина кваліфіспиту). Нагадаємо, що це вже третій добір, який проводиться за новими правилами, визначеними законом «Про судоустрій і статус суддів».

«У цьому році кандидати активніше спілкуються. Вони разом проходили спецпідготовку, познайомилися. Під час попередніх доборів так не було», — звернув нашу увагу на вказану обставину секретар Вищої кваліфікаційної комісії суддів Анатолій Марцинкевич.

Попередню реєстрацію претенденти пройшли швидко й чекали початку тестування. Одні читали кодекси, закони, щось обговорювали. Інші жартували, піднімали настрій товаришам. О 9.00 кандидатів почали заводити до приміщення. Через деякий час було доставлено запломбовані коробки з тестами, які відкрили в присутності журналістів. Тести, разом із бланками для відповідей, роздали усім здобувачам.

До речі, претенденти поклали свої речі в пакети, а на столі залишили тільки ручки, паспорти та пляшки з водою. Користуватися будь-якою літературою, засобами запису, відтворення та прийому-передачі інформації, у тому числі мобільними телефонами, їм заборонили. Дозволили лише протягом трьох годин розставляти хрестики в бланках для відповідей. Запитань було 80, кожна правильна відповідь — 0,5 бала.

«Тест не дуже простий, але й не складний», — розповів журналістам голова ВККС Ігор Самсін після того, як кандидати розпочали відповідати на запитання. Деякі представники ЗМІ шукали сенсацію, тому поцікавилися в очільника комісії, чи враховуватиметься те, що деякі кандидати приїхали на дорогих авто. «Хай хоч на вертольоті прилетить. Ми обираємо людину, яка б відповідала трьом критеріям: знання, ділові та моральні якості. Якщо з моральними якостями кандидата не все гаразд, то ми приймемо відповідне рішення. Вже не одному кандидату з попередніх доборів відмовили із цих підстав», — зазначив І.Самсін.

«Запитання важкі?» — поцікавилися в однієї з претенденток. «Дуже, — зізналася та. — Немає жодного запитання, яке б уміщувалося в одному друкованому рядку. У кожному запитанні наводиться конкретна ситуація та пропонуються 4 варіанти її вирішення».

Після 13.00 почалося сканування бланків з відповідями, а ввечері на сайті ВККС з’явилися результати тестування: найвищий бал (31) набрала одна особа, найнижчий (10) отримало троє осіб.

Звичайно, 9 вересня кандидати запам’ятають надовго. Адже кожен екзамен — це хвилювання. А от наступний запис у щоденнику охочих одягти мантії з’явиться 19 та 20 вересня. У ці дні претенденти візьмуться за другу частину кваліфіспиту: писатимуть проекти процесуальних документів у чотирьох видах юрисдикції: кримінальній, цивільній, господарській та адміністративній.

«Буду й уночі читати постанови пленумів та рішення Євросуду. Хочеться, аби час, витрачений на кроки до суддівської професії, не був даремно згаяним», — сказала одна з претенденток, збираючись додому.

 

Пряма мова

— Звичайно, під час тестування кандидати хвилюються. Але ж вони — майбутні судді. У них має бути характер. Іспит — один з етапів на шляху до здобуття професії. Думаю, передбачених для кандидатів екзаменів не забагато. Суспільство повинне впевнитися, що суддя дійсно має знання, досвід, аби вирішувати спори. У майбутньому сьогоднішнім кандидатам кожного дня доведеться приймати рішення, а це більш серйозний екзамен. Професія судді — найбільш відповідальна. Він ставить крапку в багатьох спорах. Коли мені було 27 років, я працювала в прокуратурі. Обиратися суддею тоді відмовилась. Адже одна справа — підтримувати держобвинувачення, а інша — приймати рішення. Це ж велика відповідальність. Тому, коли сьогодні у 25 хочуть стати суддею, дивуюся. Важко працювати без досвіду, виробленого характеру. Іспит — це перевірка знань, вмінь орієнтуватися в різних ситуаціях, швидкості мислення.