Обережніше з вартою

Керівники судів обговорили проблеми застосування КПК

На черговій робочій нараді, проведеній у ВСС, керівники останнього та апеляційних судів України обговорили питання практичного застосування положень Кримінального процесуального кодексу, зокрема щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і подовження строків тримання під вартою.

Захід відкрив голова ВСС Андрій Солодков. Він наголосив на необхідності впровадження до кінця нинішнього року комп’ютерної програми «Діловодство загальних судів» (Д-3) з метою налагодження ефективнішої взаємодії з апеляційними та місцевими судами. На його думку, при цьому розробник має враховувати пропозиції та зауваження апеляційних судів, у яких уже діє зазначена програма. Водночас голова ВСС закликав керівників судових установ активніше використовувати при розгляді кримінальних справ інформаційні технології, зокрема систему відеоконференцзв’язку, а також СМС-повідомлення для ознайомлення учасників судового процесу з текстами повісток.

Детально актуальні питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглянув у своїй доповіді голова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Валерій Чорнобук. Він звернув увагу присутніх на організаційно-правові засади механізму захисту прав та основоположних свобод людини на національному та міжнародному рівнях при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також відзначив позитивні моменти реалізації положень нового кримінального процесуального закону. «Так, спостерігається загальна позитивна тенденція до гуманізації кримінальної юстиції, про що, зокрема, свідчать статистичні дані. Насамперед це зменшення кількості кримінальних процесуальних затримань, а також зменшення кількості осіб, які перебувають у СІЗО», — зазначив доповідач.

Виокремив В.Чорнобук питання припинення запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який обрано до набуття чинності КПК 2012 року. Як повідомив доповідач, з метою більш детального аналізу практики розгляду слідчими суддями місцевих судів автономії клопотань про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою проведено відповідне узагальнення, яке засвідчило, що обгрунтування клопотань органів досудового розслідування про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не завжди відповідає вимогам КПК.

«Основними їх недоліками є неповні дані про підозрюваного чи обвинуваченого, відомості про судимість, про злочин (кримінальне правопорушення), часто відсутні протоколи затримання особи, не зазначено дати й часу її затримання. Поширеними є випадки, коли клопотання про обрання запобіжного заходу надходить до суду безпосередньо перед закінченням установленого законом строку, що позбавляє слідчих суддів можливості ретельно вивчити матеріал, перевірити наявність підстав для обрання підозрюваному (обвинуваченому) запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою. Крім того, не завжди конкретизуються підстави, за наявності яких є необхідність у подов­женні строку тримання під вартою, не обгрунтовується винятковість цього запобіжного заходу. У клопотаннях про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не зазначається початок строку тримання осіб під вартою, через що виникають певні проблеми при подальшому винесенні слідчими суддями ухвал», — відзначив В.Чорнобук.

Водночас було запропоновано можливі шляхи усунення виявлених порушень у контексті застосування норм КПК та міжнародної судової практики. На думку голови Апеляційного суду АР Крим, з метою вдосконалення механізмів забезпечення єдності практики застосування правових норм під час розгляду матеріалів зазначеної категорії необхідно в кожному окремому випадку з’ясовувати обгрунтованість причин тривалого досудового розслідування та тримання осіб під вартою, встановлювати, чи не допущено цього безпідставно, інші обставини, що вплинули на невиправдано довге тримання особи під вартою, уточнювати, чи не з’явилися до моменту розгляду клопотань причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший передбачений законом запобіжний захід або взагалі звільнити особу з-під варти за наявності обгрунтованих підстав для цього.

З доповідями також виступили керівники апеляційних судів Донецької, Дніпропетровської, Вінницької областей Марина Гаврилова, Наталія Деркач, Петро Кучевський та суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області Григорій Попов. Доповідачі розглянули проблеми щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в конкретних регіонах. Під час дискусій, до яких долучилися всі учасники наради, було визначено єдині підходи до вирішення багатьох спірних питань.

Наприкінці зустрічі Андрій Солодков закликав колег провести за її результатами наради з головами місцевих судів та поінформувати їх про проведену роботу.