Голова ВККС Ігор Самсін:

«Лише судді можуть підказати кандидатам, із чим їм доведеться зіткнутись у перший робочий день»

8 вересня 630 претендентів на мантії, які успішно пройшли піврічну спеціальну підготовку, отримають свідоцтва Національної школи суддів. Чи виникали труднощі під час навчання кандидатів? Можливо, варто збільшити термін проходження підготовки? Чи стало для претендентів корисним стажування в судах і що їх чекає на кваліфікаційному іспиті, який відбудеться 9, 19 та 20 вересня? Із цими та іншими запитаннями ми звернулися до голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігоря САМСІНА.

«Те, наскільки ефективною була перша спеціальна підготовка, стане відомо після проведення кваліфікаційного іспиту»

— Ігорю Леоновичу, місяць тому закінчилася спеціальна підготовка. Навчання кандидатів на посади суддів проводилося вперше. Розкажіть, будь ласка, які труднощі виникали з його організацією?

— Сучасні світові та європейські стандарти щодо незалежності та ефективності роботи суддів знач­ну увагу приділяють професійній підготовці майбутнього судді. Відповідно до рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи державам-членам, що стосуються суддівського корпусу, незалежність, ефективність та обов’язки судді повинне забезпечувати практичне початкове навчання.

Cпеціальна підготовка для майбутніх суддів передбачена законом «Про судоустрій і статус суддів». Із часу створення комісії ми активно працювали над упровадженням такої стадії призначення на посаду судді: вивчали це питання на рівні внутрішньої організації, а також активно переймали міжнародний досвід, консультувалися, працювали на рівні робочих груп.

Результатом нашої роботи стало напрацювання єдиних позицій і визначення напрямку здійснення спеціальної підготовки — не теоретичне, а практичне навчання майбутніх суддів. Далі ми зробили останній крок на шляху до запровадження повного виконання вимог закону — прийняли рішення про проведення добору кандидатів на посади суддів із проходженням ними спеціальної підготовки. Так, з лютого до серпня цього року претенденти проходили навчання.

Спеціальну підготовку вперше проводила і Національна школа суддів. Процедура проходження стажування ще не напрацьована до відповідного рівня. У той же час лише судді, які на основі власного досвіду відточували свою майстерність і професійний рівень, можуть належним чином скерувати кандидатів у судді та підказати їм, на що передусім необхідно звернути увагу, із чим їм доведеться зіткнутись у перший робочий день на посаді судді.

Ми не стоїмо осторонь залучення суддівської громади до цього процесу — я постійно маю робочі зустрічі з головами судів, із суддями-наставниками. Ми прислухаємося до їхніх думок, вивчаємо пропозиції, щоб удосконалити навчання.

— Як показала практика, 6 місяців — достатній термін для навчання?

— Те, наскільки ефективною, необхідною, успішною та доцільною була перша спеціальна підготовка, стане відомо незабаром, після проведення кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів. Робити висновок щодо необхідності збільшення строку спеціальної підготовки можна буде після грунтовного аналізу результатів підготовки та кваліфіспиту. Нині комісія та НШС у повному обсязі забезпечили виконання програми та навчального плану спеціальної підготовки кандидатів на посади суддів. Ми будемо вивчати результати проведеної роботи, обговорювати їх із суддями, науковцями тощо.

«Нам удалося забезпечити наповнення навчального процесу дисциплінами, 60% яких викладали судді-практики»

— Чи не було проблем з викладацьким складом? Хто брав активну участь у навчанні кандидатів?

— Викладацький склад формувався ВККС та НШС із суддів і провідних наукових та науково-педагогічних працівників юридичних вищих навчальних закладів. Водночас залучення діючих суддів до викладання в НШС відбувалося в умовах великого навантаження в судах.

Незважаючи на це, нам удалося забезпечити наповнення навчального процесу дисциплінами, 60% яких викладали судді-практики. Таких підходів комісія дотримуватиметься й у подальшому. Користуючись нагодою, хочу подякувати всім суддям, які допомогли комісії й НШС реалізувати цю важливу процедуру, а також закликати всіх суддів без винятку до активної співпраці з нами в питанні підготовки, підвищення кваліфікації кандидатів та до участі в побудові ефективної системи їх підготовки.

— Чи не плануєте введення нових дисциплін у навчальний курс? Чи достатньо трьох блоків дисциплін, аби опанувати ази суддівської професії?

— Це має чи не найбільшу актуальність для ВККС щодо планування та здійснення організаційних заходів наступного добору. І тому принагідно зауважу, що ми вже запланували оновлення навчальних курсів з урахуванням точки зору суддівської спільноти.

Зокрема, в процесі визначення кваліфікаційних характеристик суддів за підтримки проекту USAID «Справедливе правосуддя» ВККС спільно з міжнародною громадською організацією «Універсальна екзаменаційна мережа» провела аналіз суддівської практики з метою встановлення кваліфікаційних вимог до кандидатів на посади суддів. Отримані результати будуть обов’язково покладені в основу оновлення навчального курсу спеціальної підготовки претендентів, оскільки відображають реальний стан та поточні проблеми й виклики, з якими стикається суддя.

Комісія глибоко та всебічно проаналізує показники успішності кандидатів під час проходження ними спеціальної підготовки. На цій основі буде збільшено або зменшено вагу певних компонентів. Думаю, будуть уведені й нові дисципліни.

Підготовка, яку пройшли кандидати, мала загальний та спеціальний компоненти. Загальний компонент включав дисципліни фундаментальної, соціальної, інституційної та функціональної спрямованості, що належать до блоків суддівських навичок, судоустрою та етико-деонтологічних аспектів суддівської діяльності. Спеціальний компонент включав підготовку за напрямами «цивільне судочинство», «господарське судочинство», «кримінальне судочинство», «адміністративне судочинство». ВККС і в подальшому дотримуватиметься позиції про необхідність підготовки кандидата з усіх цих напрямів, оскільки лише такий підхід є запорукою ефективного й оперативного заміщення вакантних посад суддів висококваліфікованими кадрами.

Те, наскільки всебічно слухачі опанували ази суддівської професії, буде зрозуміло після проведення кваліфіспиту. Проте найважливіше, що претенденти засвоїли під час спеціальної підготовки, — ступінь відповідальності за справедливість прийнятих ними рішень на засадах верховенства права, необхідність забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

«Стажування в судах загальної юрисдикції стало інновацією в професійному навчанні майбутніх суддів»

— Розкажіть, як кандидати проходили стажування. В яких судах це відбувалося? Що було корисніше для них — теоретичні чи практичні заняття?

— В основу концепції професійної підготовки майбутніх суддів закладено принципи практичної спрямованості та орієнтованості на глибоке оволодіння кандидатом відповідними вміннями й навич­ками. Стажування в судах загальної юрисдикції стало інновацією в професійному навчанні майбутніх суддів. Без сумніву можна стверджувати, що стажування — важливий і обов’язковий компонент спеціальної підготовки. Його повинен пройти кожен кандидат. Для забезпечення цього процесу комісія спільно з НШС визначили суди — бази стажування.

З головами судів ми погодили кандидатури суддів-наставників із розрахунку «один суддя-наставник — не більше трьох слухачів НШС». Ми побудували програму спеціальної підготовки, навчальний план так, аби кожен претендент упродовж спеціальної підготовки відвідав судові процеси, ознайомився з порядком ведення діловодства, підготовкою справи до розгляду в кожній судовій юрисдикції: кримінальній, цивільній, адміністративній та господарській.

— Хто показав кращі знання, засвоєння нового матеріалу: кандидати, які навчалися заочно чи на стаціонарі? Немає побоювання, що заочники не отримали такої ж кількості знань, як ті претенденти, яких зарахували на денну форму навчання? Які критерії застосовувала комісія при визначенні того, хто з кандидатів має навчатися на стаціонарі, а хто — заочно?

— Відповідно до Положення про порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням комісії від 12.02.2013, загальна тривалість спеціальної підготовки становить 6 місяців, з яких: для слухачів денної форми навчання — фактично 131 день, заочної — 40 днів. Решту часу було відведено для самостійної роботи в межах програми спеціальної підготовки.

У той же час об’єктивно зумовлена різниця тривалості навчання за денною та заочною формами не мала впливати на результати спеціальної підготовки. Врахувавши результати анонімного тестування (іспиту) 20 грудня 2012 р., показник успішності кандидатів, яких направили для проходження спеціальної підготовки, і диференціацію рівнів знань від високого (81 і більше балів) до нижчого (62—80 балів), комісія розподілила претендентів таким чином: з нижчим рівнем успішності — на денну форму підготовки, з високим — на заочну.

«ВККС пішла назустріч тим кандидатам, які з поважних причин не могли пройти контрольні заходи»

— Не виникало проблем з виплатою стипендій кандидатам?

— Відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» організацію спеціальної підготовки кандидатів здійснює НШС. Тому вказане питання доречно б було адресувати безпосередньо керівництву школи. Я не володію інформацією щодо всіх тонкощів цього процесу. Проте зазначу, що під час проходження претендентами спеціальної підготовки комісія та НШС постійно здійснювали контроль та оперативне розв’язання всіх проблем, які виникали. Жодної інформації про те, що хтось із кандидатів не отримав стипендії, як і їхніх скарг, ми не отримали.

ВККС пішла назустріч тим кандидатам, які з поважних причин не мог­ли пройти контрольні заходи. Встановлювались індивідуальні графіки тестування та виконання практичного завдання з метою забезпечення кожному слухачу можливості пройти підготовку й отримати право складати кваліфікаційний іспит.

— Як визначалося те, хто з кандидатів успішно пройшов спеціальну підготовку?

— Відповідно до вищезазначеного положення претендент вважається таким, що пройшов спеціальну підготовку, за сукупності умов:

• набрання не менш ніж 50% максимальної кількості балів за результатами контролю під час спеціальної підготовки;

• затвердження загального висновку про проходження спеціальної підготовки ректором НШС.

За результатами проходження кандидатом спеціальної підготовки НШС видає йому свідоцтво, форма якого затверджується наказом ректора школи.

Усі слухачі НШС успішно пройшли підготовку. Оскільки вагому частину набраних кандидатом балів становить оцінка за практичне зав­дання, яку виставляли діючі судді, можна з упевненістю сказати про ефективність нинішньої системи добору, а також дієвість анонімного тестування кандидатів, яке дає змогу вже на першому етапі відібрати найбільш підготовлених осіб.

«З кожним роком ВККС намагається вдосконалити процедуру добору кандидатів на посади суддів»

— Хотілося б поговорити з вами й про кваліфіспит. Чому для третього добору ВККС змінила правила — більшу увагу приділила практичному завданню, а не анонімному тестуванню?

— З кожним роком ВККС намагається вдосконалити процедуру добору кандидатів на посади суддів, ураховуючи світовий досвід та міжнародні стандарти у сфері судочинства, рекомендації незалежних спостерігачів, громадськості.

Відповідно до ч.2 ст.70 закону «Про судоустрій і статус суддів» кваліфіспит «полягає у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду, а також особистих і моральних якостей кандидата». Тобто особа, котра претендує на те, щоб набути статус професійного судді, повинна володіти комплексом знань і навичок, необхідних для успішного виконання функцій носія судової влади, та вміти застосовувати їх у професійній діяльності.

З огляду на те що із цього року спеціальна підготовка кандидатів запроваджена вперше і здійснювалася, зокрема, на засадах її практичної спрямованості, а також на рекомендації міжнародних експертів, які аналізували перебіг двох перших доборів, які пройшли у 2011—2012 рр., комісія змінила співвідношення в загальній кількості балів за результатами кваліфіспиту між тестуванням та практичним завданням.

— Чи будуть модельні справи, в яких кандидати мають скласти процесуальні документи, складнішими, ніж минулого року?

— Думаю, ніхто не зможе сказати, наскільки одна модельна справа є складною, а інша — простою. Крім цього, вважаю за недоцільне порівнювати справи минулого року з тими, які кандидати вирішуватимуть тепер. Насамперед це зумовлено тим, що вимоги до практичного завдання не змінилися: як і минулого року, кандидати досліджуватимуть усі обставини, які матиме модельна судова справа, належним чином будуть мотивувати, приймати рішення.

Для когось буде простіше підготувати проект процесуального документа в цивільній справі, для когось — у кримінальній. Протягом останнього року відбулися певні зміни в законодавстві, сформовані правові позиції вищих судів. Це об’єктивні речі, і кандидат повинен орієнтуватися в них.

Коли його призначать на посаду, він не буде розглядати ті справи, які були найбільш поширеними, наприклад, у 2011 або 2012 р., а матиме діло зі спорами, актуальними на той час. Тому завданням ВККС є перевірити, наскільки претендент готовий прий­няти такий виклик, зорієнтуватись у законодавстві й ухвалити правильне та законне рішення.

— Яких змін зазнають тести?

— Комісія й надалі використовуватиме формулу тесту, в якому наявні 4 варіанти відповідей, з яких один — повністю правильний. Рішенням ВККС від 10.07.2013 затверджено нову Програму письмового анонімного тестування кандидатів на посаду судді на виявлення належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки на стадії проведення кваліфікаційного іспиту, ознайомитися з якою кожен мав змогу на офіційному сайті комісії.

«Шанс перемогти в конкурсі на заміщення вакантних посад буде в кожного»

— Які вимоги висуваються до тих, хто складатиме кваліфікаційний іспит повторно?

— Згідно з ч.7 ст.70 закону «Про судоустрій і статус суддів» «особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніш як через рік». Список кандидатів, які відповідно до вимог зазначеної статті мають право на складання 9, 19, 20 вересня кваліфіспиту повторно, було затверджено рішенням ВККС від 10.07.2013 та розміщено на офіційному сайті разом з оголошенням про перелік документів, зазначенням порядку та строків їх подання до комісії.

ВККС здійснювала прийом документів, передбачених пп.2—5, 8—10 ч.1 ст.67 закону «Про судоустрій і статус суддів», а також медичних документів про стан здоров’я кандидата (медичну довідку форми №133/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я від 30.07.2012, визнану комісією необхідною для підтвердження стану здоров’я кандидата) з 22 липня до 9 серпня поточного року.

Згідно з ч.2 ст.65 закону «Про судоустрій і статус суддів» «при доборі кандидатів на посаду судді забезпечується рівність їхніх прав незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак». Отже, будь-яких інших, не передбачених законом, вимог, що так чи інакше ставили б кандидатів, котрі складають кваліфіспит повторно, в нерівне становище порівняно з іншими претендентами, зокрема тими, які пройшли спеціальну підготовку, ВККС не висуває.

— Як ви вважаєте, можливо, кандидати третього добору будуть набагато сильнішими від попередників і в останніх буде менше шансів перемогти в конкурсі на заміщення вакантних посад?

— Сьогодні неможливо зазирнути наперед і спрогнозувати, який рівень успішності буде показано під час кваліфікаційного іспиту. Шанс перемогти в конкурсі на заміщення вакантних посад буде в кожного. Що ж до того, як швидко кандидати стануть переможцями, то це значною мірою залежить від них самих.

Звичайно, усі хочуть працювати суддями в Києві, обласних центрах, але наголошу: робота, процесуальне законодавство, судова практика й, нарешті, заробітна плата однакові в усіх місцевих судах. Тому, на мою думку, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, передбачений ст.71 закону «Про судоустрій і статус суддів», має не збільшити або зменшити шанс на перемогу когось із кандидатів, а врахувати реальні потреби судової системи.