Закон і Бізнес


Розвантажувальна медіація

На допомогу Феміді прийдуть незалежні особи


Право сусіда, №32 (967) 07.08—13.08.2010
1730

Не виключено, що найближчим часом російські судді перестануть скаржитися на непосильне навантаження. Президент РФ Дмитро Медведєв підписав пакет законів, спрямованих на створення інституту альтернативних (неюрисдикційних) способів урегулювання спорів за участі незалежних осіб — медіаторів.


Примирення по-сучасному

На початку XIX ст. у Російській імперії була створена й ефективно діяла система комерційних су¬дів, які в процесуальному сми¬слі такими не були. Це пов’язано з тим, що не менш ніж половина суддів обиралися з представників купецтва. А сам процес у комерційному суді проходив у формі примирного розгляду, при якому застосовувалися в основному норми звичайного права. У звітах цих установ уживався термін «медіатор» і вказувалося на корисність вирішення торгових спорів за участі незалежних осіб.
Медіація в її сучасному розумінні почала розвиватися в другій половині XX ст. у країнах англо-саксонського права — США, Австралії, Великій Британії. Потім вона поступово стала поширюватися і в Європі.
Наприкінці 1980-х років медіація поступово приходить у Росію. Проте її за¬провадження ускладнюється недостатньою інформованістю суспільства про сфери її застосування і переваги перед судовим розглядом.
Втім, з появою законодавчого акта, який регулюватиме процедуру медіації, а значить, і механізми захисту її учасників, ситуація може змінитися.

Спори медіації

Підписані президентом федеральні закони регулюють спори, що виникають у зв’язку зі здійсненням під¬приємницької або іншої еко¬номічної діяльності, а також спори, які виникають з трудових відносин. Процедура медіації може застосовуватися після виникнення спо¬рів, що розглядаються в рамках цивільного й арбітражного судочинства.
Ця альтернативна форма вирішення конфлікту може застосовуватися тільки за згодою двох сторін і не може, якщо «спори зачіпають або можуть зачепити інтереси третіх осіб, які не беруть участі у процедурі медіації, або публічні інтереси». Якщо сторони уклали угоду про застосування процедури медіації до передання спра¬ви до суду або третейського суду, то він під¬тримує таке рішення доти, доки сторони не вирішать свої питання. При розгляді справи судом або третейським судом сторони мають право використати процедуру медіації в будь-який момент.
Порядок проведення медіації встановлюється сторонами, проте в документах уточнюється, що «медіатор і сторони повинні вживати всіх можливих заходів для того, аби процедура була завершена в строк не біль¬ше 60 днів». Також поправками визначено, що «термін позовної давності переривається, якщо сторонами спору прийнято рішення про використання процедури медіації».
Крім того, окремими поправками до АПК і ЦПК РФ, а також закону «Про третейські суди» закріплюється, що медіація є однією з примирних процедур, і прописується порядок проведення такої процедури на будь-якій стадії спору.

Неупередженість на вимогу

Медіатори є незалежними особами. Їх не можуть допитувати як свідків про ті обставини, які їм стали відомі при виконанні своїх обов’язків.
У базовому федеральному законі встановлені основні вимоги до медіатора, який може здійснювати діяльність як на професійній, так і не на професійній основі. На непрофесійній основі можуть працювати особи, які досягли 18 років. На професійній — ті, хто досяг 25-річного віку, має вищу професійну освіту, пройшов курс навчання за програмою підготовки медіаторів.
Позасудовий посередник не має права займати державні посади, бути представником будь-якої зі сторін, давати якійсь стороні консультації, робити без згоди сторін заяви по суті спору, брати участь як медіатор у спорі, де він є зацікавленою стороною, зокрема має з ким-небудь родинні зв’язки.
Як стверджує голова Комітету Держдуми РФ з питань цивільного, кримінального, арбітражного і процесуального законодавства Павло Крашенінников, з ухваленням закону про позасудових посередників (медіаторів) ці фахівці можуть стати окремою професійною корпорацією. Він уважає, що об’єднання професійних медіаторів можуть формуватися на зразок нотаріальних палат.
Як повідомляв «ЗіБ», в Україні також планують за¬провадити альтернативну форму вирішення кон¬¬-ф¬ліктів. Експерти прогнозують, що в разі успішної реалізації медіаційних проектів у пілотних судах упровадження медіації можливе в усіх адміністративних інстанціях, оскільки це дозволить суттєво розвантажити служителів Феміди і скоротити обсяги фінансування адмінпровадження.