Права vs повноваження

Як позначаться на роботі адвокатів новели проекту закону «Про прокуратуру»?

Як повідомляв «ЗіБ», Адміністрація Президента розробила проект нового закону «Про прокуратуру», яким передбачається внесення значних змін до структури прокуратури та зменшення її повноважень. Яким же чином пропоновані новели, у разі їх прийняття позначаться на діяльності одвічних опонентів прокуратури — адвокатів? На це запитання ми попросили відповісти самих професійних захисників.

«Ці зміни спрямовані насамперед на збалансування прав адвокатури та прокуратури»

— Ще не так давно перевага в можливостях адвокатів і прокурорів у веденні досудового та судового слідства в кримінальних справах була явно на боці держобвинувачів. Однак позитивним аспектом є те, що останні законодавчі ініціативи спрямовані на врівноваження обсягу прав та повноважень адвокатів і прокурорів.

Передусім помітною є спрямованість законопроекту на звуження впливу прокуратури, що полягає, зокрема, у скасуванні спеціалізованих прокуратур, зменшенні штату та звуженні переліку повноважень прокурорів.

Що ці нововведення можуть означати для адвокатів? Насамперед адвокатам, як і їхнім клієнтам, з прокурорами тепер доведеться бачитися значно рідше, ніж раніше. Досудове слідство тепер буде вести або Державне бюро розслідувань, яке планується створити, або працівники органів внутрішніх справ, з якими й доведеться працювати адвокатам у рамках досудового слідства.

У прокуратури ж залишається лише повноваження щодо підтримання державного обвинувачення в суді, представництва інтересів держави та громадян у суді, а також нагляд за дотриманням законів правоохоронними органами на стадії досудового слідства, на стадії виконання вироків і при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Такі новели спрямовані на значне зменшення впливу прокуратури на бізнес-структури та окремих громадян, які мають стосунок до бізнесу, що, ймовірно, приведе до деякого полегшення роботи адвокатів із представниками прокуратури.

Крім того, проект урівнює адвокатів і прокурорів у правах, необхідних для проведення досудового розслідування. Зокрема, адвокатам нарівні з прокурорами надається право вільного доступу в приміщення підприємств, установ і організацій задля ознайомлення з документами, необхідними для адвокатської діяльності.

Адвокатам також надається право на безоплатний доступ до інформаційних баз даних державних органів, органів місцевого самоврядування, Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім тих баз даних, що містять інформацію з обмеженим доступом.

Передбачається наділити адвокатів правом застосовувати технічні засоби, зокрема в місцях попереднього ув’язнення під час проведення процесуальних дій, в яких адвокат бере участь. Проектом урегульовані також деякі «внутрішні» питання адвокатури. Зокрема, пропонується частково розширити коло осіб, які звільняються від проходження стажування.

Ці зміни, на мою думку, спрямовані насамперед на збалансування прав адвокатури та прокуратури, що, безумовно, є правильним кроком у напрямку розвитку правової держави.

«Якщо вдасться підвищити незалежність прокуратури, то адвокати зможуть сподіватися на справедливе вирішення справ своїх клієнтів»

Сергій ГРЕБЕНЮК, радник ЮБ «Єгоров, Пугінський, Афанасьєв і партнери», співкерівник кримінально-правової практики:

— Повноцінно оцінити будь-яку реформу можна тільки за результатами її реалізації. Досвід показує, що головним є не те, як виписана реформа на папері, а те, як вона реалізовується на практиці. Тому на етапі існування першої версії проекту закону «Про прокуратуру» важко говорити, як його положення позначаться на роботі адвокатів. Безумовно, якщо за наслідками реформи вдасться підвищити незалежність та незаангажованість прокуратури, то адвокати серед іншого зможуть сподіватися на справедливе вирішення справ своїх клієнтів, на можливість професійного та неупередженого пошуку істини в кожній справі, на професійний діалог між адвокатом і прокурором та на справедливий судовий розгляд у цілому.

Що стосується змін, які безпосередньо спрямовані на врегулювання діяльності адвокатів, то аналіз положень проекту як самого закону «Про прокуратуру», так і змін до інших актів свідчить, що розширення прав адвокатів є дещо символічним і на практиці це навряд чи кардинально змінить ситуацію.

Зокрема, навряд чи можна говорити про «симетричні права прокурора та адвоката», якщо, за проектом, прокурор має право на безоплатний доступ до всіх інформаційних баз даних органів державної влади, тоді як адвокат — тільки до баз, які не містять інформації з обмеженим доступом. Але майже всі бази даних містять персональну інформацію, тобто з обмеженими доступом! Якщо ж такі бази не містять відомостей з обмеженими доступом, то вони часто є загальнодоступними.

Крім цього, існують обгрунтовані сумніви щодо однакового реагування на запити прокурорів та адвокатів. Навіть нетривала дія закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» засвідчила, що право адвоката на отримання відповідної інформації через запит (що є для нього основним джерелом отримання доказів) часто ігнорується або навіть порушується органами державної влади та підприємствами, установами чи організаціями. На жаль, у проекті це питання жодним чином не вирішується.

Серед доповнень прав адвоката є більш чітке трактування права на використання технічних засобів, зокрема й у місцях попереднього ув’язнення. Таке уточнення в певних ситуаціях може бути достатньо корисним і суттєвим.

Що стосується більш фрагментарних змін, то привертають увагу норми, які більш досконало врегульовують деякі питання процедури проходження стажування адвоката. До позитивних змін можна віднести норму, яка встановлює безоплатність такого стажування, оскільки його оплата та її розмір були предметом постійних дискусій.

 

«Проект наближає кримінальний процес до задекларованого принципу змагальності»

Артем ТАРАНЕНКО, юрист ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери»:

— Текст проекту лише нещодавно було направлено до Венеціанської комісії. Відповідно до її рекомендацій до документа будуть унесені зміни . Тож цей закон може зазнати багатьох змін на шляху до його прийняття.

Загалом проект має досить прогресивні порівняно з чинним законом нововведення, покликані вдосконалити як інститут прокуратури, так і суміжні галузі суспільних відносин. Серед позитивних новел, що запропоновані авторами проекту, можна виокремити такі:

• оптимізація структури органів прокуратури;
• скасування прокурорської функції загального нагляду за додержанням законів;
• новий механізм призначення прокурорів на посади та їх звільнення із займаних посад;
• введення вузької спеціалізації органів прокуратури;
• обмеження втручання органів прокуратури в приватноправові відносини.

Так, проект передбачає звуження повноважень прокурора щодо судового представництва інтересів громадян і держави. Ці функції щодо відповідних категорій громадян буде покладено на плечі адвокатури. На мою думку, нова процедура представництва інтересів громадян, які мають право на безоплатну допомогу, позитивно позначиться на рівні їх захищеності та підвищить рівень поваги суспільства до інституту адвокатури. У свою чергу обмеження повноважень прокурора щодо представництва інтересів держави має стати позитивним моментом для підтримання стабільності цивільного обороту та покращення взаємовідносин бізнесу й держави.

Відповідно до «Прикінцевих положень» проекту планується розширити професійні права адвоката, передбачені ст.20 профільного закону, а саме надати адвокату безперешкодний доступ до приміщень підприємств, установ і організацій, де він матиме право ознайомлюватися з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами. Проте захисник автоматично позбавляється цих гарантованих законом прав у разі, якщо такі документи або матеріали містять інформацію з обмеженим доступом.

Адвокатів також буде наділено правом на безоплатний доступ до інформаційних баз даних. Але й тут законодавець зробив застереження щодо доступу до інформації з обмеженим доступом.

Безперечно, проект має цілу низку перспективних нововведень, що має позитивно позначитися на балансі сил у кримінальному процесі. Проте, на мою думку, передчасно говорити про зрівняння прав прокурора й адвоката у кримінальному провадженні. У цьому випадку доречніше сказати, що проект наближає кримінальний процес до задекларованого принципу змагальності. У будь-якому випадку запропоновані масштабні реформи, частиною яких стане й реорганізація органів прокуратури, є складним і тривалим процесом, результати якого стануть помітними лише через кілька років після його повного завершення.

 

«Прокурорський нагляд не може підміняти собою правосуддя»

— Прийняття такого закону допоможе привести повноваження прокуратури в Україні у відповідність до норм Конституції. У зв’язку з інертністю прокуратура зберегла більшість функцій, які їй не притаманні та з якими вона, по суті, не справлялася. Тому в запропонованому законі вилучено такі анахронізми, як контроль прокурора за брухтом, лісом та іншими сферами господарського життя, щодо яких діють дуже багато інших контрольних державних інстанцій. Концентрація на питаннях кримінального провадження та боротьби з корупцією є правильним кроком, продиктованим здоровим глуздом. Прокурорський нагляд не може підміняти собою правосуддя, тим більше з тією ефективністю, яка зараз існує в прокуратурі.

Проект дещо зрівнює в правах адвоката та прокурора.

Чинна редакція закону передбачає право прокурора мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, зокрема за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Зараз прокурор може письмово вимагати надання у визначений ним строк документів і матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою. Також прокурор може отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, у тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.

Позитивним є те, що проектом нового закону ці повноваження не застосовуються щодо осіб приватного права. Прокурор зможе отримувати документи в органах державної влади та місцевого самоврядування, фондах соціального страхування. Прокурор зможе отримувати усні або письмові пояснення від посадових та службових осіб організацій публічного права за їх згодою.

Цікавими є зміни в законодавстві щодо сплати адвокатами внесків для рад адвокатів та порядку проходження стажування особами, які претендують на отримання статусу адвоката.

 

«Задекларувавши рівність сторін та їх змагальність, сторони слід наділити й рівним інструментом»

Анжеліка СИЦЬКО, адвокат, партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович»:

— Хоча цей проект закону «Про прокуратуру» стосується безпосередньо устрою органів прокуратури та її функціональних завдань, він не оминув низки чинних законів, які тією чи іншою мірою перетинаються з діяльністю прокуратури. Так, проект передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу з приводу визнання недопустимим доказом у кримінальному провадженні показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним або обвинуваченим.

У нині чинному кодексі отримання показань від свідка, якого в подальшому буде визнано підозрюваним або обвинуваченим, розцінюється як істотне порушення прав людини й основоположних свобод, а одержані в такий спосіб докази — як недопустимі. При цьому такі докази можуть використовуватися під час розгляду питання про відповідальність особи, внаслідок дій якої ці відомості були отримані. Тобто згідно з проектом отримання показань від свідка, процесуальне становище якого з часом погіршиться, вже не буде визнаватись істотним порушенням, а отже, і жодних наслідків для особи, яка допитувала особу в статусі свідка, не буде. Адже зрозуміло, що не в усіх злочинах є очевидною особа, яка його скоїла, що не виключає неодноразовий допит такої особи як свідка, поки не з’являться докази, що на неї вказують.

Також проектом передбачено розширити перелік недопустимих доказів, включивши до нього докази, які були одержані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування або прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК. Простіше кажучи, маються на увазі докази, отримані переліченими органами під час виконання своїх службових обов’язків, не пов’язаних з досудовим розслідуванням, наприклад під час виконання адміністративних функцій.

На незаконність таких доказів указує постанова Пленуму Верховного Суду «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1.11.96 №9, у п.19 якої зазначено, що згідно з ст.62 Конституції обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Проектом передбачається внесення деяких змін і до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Зокрема, цікавим є те, що адвокатові надається право нарівні з прокурором мати доступ до інформаційних баз даних державних органів, місцевого самоврядування, Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного страхування й безперешкодно заходити в приміщення підприємств, установ та організацій з метою ознайомлення з документами та матеріалами, необхідними для провадження своєї професійної діяльності.

Підхід законодавця є розумним: задекларувавши рівність сторін у кримінальному провадженні та їх змагальність, сторони слід наділити й рівним інструментом. Нерівність умов ніколи не зможе повноцінно реалізувати задекларовані засади та сприяти постановленню дійсно законних судових рішень.

Розширення повноважень адвоката також є позитивом і для інших видів судочинства. Захисник, готуючись до справи, зможе отримати якнайбільше інформації та здобути докази для процесу, не звертаючись по допомогу до суду. Це має привести до зменшення кількості судових запитів під час провадження, а отже, до більш швидкого вирішення справи судом.

Абсолютно революційними є положення щодо права адвокатів застосовувати технічні засоби, зокрема задля копіювання матеріалів справи під час побачень і процесуальних дій у місцях попереднього ув’язнення або інших місцях тримання клієнта. Адвокати-практики знають, що можливість узяти із собою в подібні режимні заклади техніку — майже за гранню можливого, хоч іноді необхідність у технічних засобах є. Внутрішні правила роботи таких установ жодним чином не повинні позначатися на потребах захисту особи від кримінального переслідування.