Закон і Бізнес


Земельні спори позбавили мантії


№28 (1015) 09.07—15.07.2011
2732

Суддя постановив рішення, внаслідок яких фактично відбулося заборонене законом відчуження ділянок для ведення особистого селянського господарства


Вища рада юстиції

Рішення

від 21 червня 2010 р. №529/0/15-10

Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Тюхтія П.М. з посади судді Макарівського районного суду Київської області за порушення присяги

Вища рада юстиції у складі: Колесниченка В.М. — головуючого, Барбари В.П., Бондика В.А., Висоцького В.І., Завальнюка В.В., Ізовітової Л.П., Кривенка В.В., Кудрявцева В.В., Кузьміна P.P., Онопенка В.В., Палій В.М., Портнова A.B., Сафулька С.Ф., Хорошковського В.І., Шаповала В.М., розглянувши пропозицію члена Вищої ради юстиції Онопенка В.В. від 11.11.2008 та доповнення до неї від 18.12.2008, 6.02, 24.03, 25.05.2009 про внесення подання про звільнення Тюхтія Павла Миколайовича з посади судді Макарівського районного суду Київської області за порушення присяги та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Сафульком С.Ф. за вказаною пропозицією,

ВСТАНОВИЛА:

Тюхтій Павло Миколайович указом Президента від 17.06.1998 призначений на посаду судді Макарівського районного суду Київської області. Постановою Верховної Ради від 9.07.2003 обраний суддею цього ж суду безстроково.

Указом Президента від 25.07.2006 призначений на адміністративну посаду заступника голови Макарівського районного суду Київської області. Характеризується позитивно.

До Вищої ради юстиції 13.11.2008 надійшла пропозиція члена Вищої ради юстиції Онопенка В.В. від 11.11.2008 про внесення подання про звільнення Тюхтія П.М. з посади судді Макарівського районного суду Київської області за порушення присяги. У пропозиції вказано на порушення суддею Тюхтієм П.М. вимог законодавства при розгляді цивільних справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин.

Також до Вищої ради юстиції 10.02.2009 надійшли доповнення члена Вищої ради юстиції Онопенка В.В. від 6.02.2009 до вказаної пропозиції, з долученою заявою Демиденка В.Г. від 26.01.2009, в якій вказано на постановлення суддею Тюхтієм П.М. неправосудного, на думку заявника, рішення у справі №2-1621/07 за позовом ТзОВ «Андріївське» до Андріївської сільської ради Макарівського району, Ващенко О.І., Ващенко O.A., Сидоренка О.О., Сидоренко В.О., Болгаркіна Л.А., третя особа: Макарівська РДА, — про визнання права власності на земельну ділянку, а також колективною скаргою громади с. Гавронщина від 27.01.2009 про неправомірні, на їх думку, дії судді Тюхтія П.М. при розгляді справи №2-1557/08 за позовом Українець Н.П. до Сичевської Л.Є., Сичевського A.M., Рожкової О.С. та інших (35 осіб) про відшкодування 500000 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок приниження честі, гідності та ділової репутації.

Крім того, до Вищої ради юстиції 19.12.2008 та 25.03.2009 надійшли доповнення члена Вищої ради юстиції Онопенка В.В. до зазначеної пропозиції, з долученими до них зверненнями Орлова А.П. від 27.11.2008 та 11.03.2009 про порушення норм чинного законодавства, допущені суддею Тюхтієм П.М. при розгляді справи за позовом Орлова А.П. до ГОСТ «Мечта» про визнання недійсними рішень зборів учасників.

Також до Вищої ради юстиції 28.05.2009 надійшло доповнення члена Вищої ради юстиції Онопенка В.В. від 25.05.2009 до своєї пропозиції від 11.11.2008, з доданою скаргою Лук’янець A.C. від 29.04.2009 на бездіяльність в.о. голови Макарівського районного суду Тюхтія П.М. щодо вирішення питання про передачу справи за позовом Лук’янець A.C. до ГОСТ «Мечта» про визнання права на користування земельною ділянкою для розгляду іншому суду за наявності законних для цього підстав.

За наслідками перевірки, проведеної на підставі доручення голови Вищої ради юстиції Ізовітової Л.П. від 18.11.2008 №189/0/4-08 член Вищої ради юстиції Сафулько С.Ф. дійшов висновку про наявність підстав для внесення подання про звільнення судді Макарівського районного суду Київської області Тюхтія П.М. з посади за порушення присяги, про що 1.07.2009 надав Вищій раді юстиції відповідну довідку.

Зазначені документи були розглянуті 21.06.2010 на засіданні секції з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад, яка дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення подання до Верховної Ради про звільнення Тюхтія Павла Миколайовича з посади судді Макарівського районного суду Київської області за порушення присяги.

Вивчивши матеріали перевірки, заслухавши доповідачів — членів Вищої ради юстиції Онопенка В.В. та Сафулька С.Ф., Вища рада юстиції вважає, що зазначена пропозиція підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Протягом 2007—2008 років суддею Тюхтієм П.М. у порядку окремого провадження розглянуті заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення: Яніцького О.О. (справа №2-0-30/08); Щербини Г.М. (справа №2-0-88/07); Куряти О.Ф. (справа №2-0-94/08); Філюка В.О. (справа №2-0-60/07); Каурковського О.В. (справа №2-0-61/07); Чочуа Д.О. (справа №2-0-62/07) та постановлені рішення про визнання фактів переходу права власності за вказаними заявниками на земельні ділянки, а за Курятою О.Ф. — на житловий будинок.

Згідно з частинами першою та другою ст.256 Цивільного процесуального кодексу (далі — ЦПК) суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, перебування фізичної особи на утриманні, каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Тобто в порядку окремого провадження суд може встановлювати лише факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, а не безпосередньо визнавати за фізичною особою наявність чи відсутність таких прав.

Згідно з ч.6 ст.235 ЦПК, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Як свідчать матеріали судових справ №№2-0-30/08, 2-0-88/07, 2-0-60/07, 2-0-61/07, 2-0-62/07, заявники звертались до Макарівського районного суду Київської області із заявами про встановлення факту переходу права власності на землю, а у справі №2-0-94/08 — про встановлення факту переходу права власності на будинок, тобто фактично були заявлені вимоги про право на нерухоме майно, які підлягали розгляду в порядку позовного, а не окремого провадження.

Отже, суддя Тюхтій П.М., на порушення вимог ч.6 ст.235 ЦПК, розглянув ці заяви в порядку окремого провадження та постановив у зазначених справах рішення, якими фактично вирішив питання про визнання права власності.

Зазначені порушення вимог процесуального закону, допущені суддею Тюхтієм П.М., стали підставою для скасування апеляційним судом Київської області 16.01.2009 рішення Макарівського районного суду Київської області від 29.02.2008 у справі №2-0-30/08 за заявою Яніцького О.О. про встановлення факту, що має юридичне значення.

У мотивувальній частині вказаної ухвали апеляційного суду Київської області від 16.01.2009 зазначено, що, розглядаючи заяву Яніцького О.О., суд першої інстанції виходив з того, що заява підлягає до розгляду в порядку окремого провадження. З таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не грунтується на законі.

Відповідно до ст.256 ЦПК в судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч.6 ст.235 ЦПК, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Звернувшись із заявою про встановлення факту переходу права власності на земельну ділянку, Яніцький О.О. заявив вимоги про право на землю, які належить розглядати в порядку позовного провадження.

Розглянувши заяву в порядку окремого провадження, суд зазначених обставин не врахував і ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права.

Крім того, суддею Тюхтієм П.М. постановлені рішення у справах про визнання права власності на земельні ділянки за позовами: Бокієвської А.О. (справа №2-2184/07); Ляхевича О.І. (справа №2-996/08); Ляхевич Н.П. (справа №2-2185/08); Лихошви С.І. (справа №2-2068/07), якими звернено стягнення та визнано права власності позивачів на земельні ділянки.

Як вбачається з матеріалів зазначених справ, позивачі обгрунтовували свої вимоги про право власності на земельні ділянки тим, що відповідачами не виконані умови укладених між ними договорів позики, виконання яких фактично забезпечувалось заставою цих земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.576 ЦК, предметом застави може бути будь-яке майно (річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернено стягнення.

Згідно з пп.«б» п.15 «Перехідних положень» ЗК, до набрання чинності законами про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

З матеріалів зазначених справ вбачається, що цільовим призначенням земельних часток (паїв), які були предметом розгляду цих справ, є ведення особистого селянського господарства. Оскільки власникам заборонено відчужувати земельні ділянки, то вони не могли бути і предметом застави по договорах позики. Отже, на ці земельні ділянки не могло бути звернено стягнення, яке по своїй суті є відчуженням.

Згідно з ч.1 ст.139 ЗК в разі звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина чи юридичної особи, земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, що проводяться у формі аукціону.

Вища рада юстиції вважає, що суддя Тюхтій П.М. при розгляді цих справ не врахував зазначених положень норм чинного законодавства та постановив рішення, внаслідок яких фактично відбулось заборонене законом відчуження земель для ведення особистого селянського господарства.

Також з матеріалів вищезгаданих судових справ вбачається, що позивачі заявляли вимоги про зобов’язання та заборону вчинення дій компетентними органами, однак будь-якого обгрунтування таких вимог в своїх позовних заявах позивачі не наводили, а суд правомірності цих вимог не досліджував.

Більш того, згідно з ч.1 ст.15 ЦПК, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, розгляд спорів фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень (в даному випадку органи, які виконують функції по виготовленню, переоформленню, реєстрації та видачі державних актів на право власності на землю) щодо оскарження його дій чи бездіяльності є компетенцією адміністративних судів і такі спори повинні розглядатись за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства.

Також рішенням Макарівського районного суду Київської області від 8.09.2008, постановленим під головуванням судді Тюхтія П.М., задоволено позов Семененка М.І. до Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області і Макарівської районної державної адміністрації Київської області про визнання права на земельну частку (пай) та зобов’язання виділити земельну частку (пай) на місцевості в натурі (справа №2-1258/08).

Визнано за Семененком М.І., як за колишнім членом КСП «Поліське» с.Ніжиловичі Макарівського району Київської області право на земельну частку (пай). Зобов’язано Макарівську районну державну адміністрацію виділити Семененку Миколі Івановичу земельну частку (пай) на місцевості, в натурі, на території Ніжиловицької сільської ради або за рахунок земель запасу чи резервного фонду іншої сільської ради на території Макарівського району та видати дозвіл на виготовлення відповідного державного акта на право власності на земельну ділянку на ім’я Семененка М.І.

Постановляючи зазначене рішення, суддя Тюхтій П.М. мотивував його тим, що Семененко М.І. мав право на земельну частку (пай), оскільки на момент розпаювання КСП «Поліське» було членом цього КСП, однак помилково не був внесений до списків пайовиків. При цьому факт членства позивача в КСП суд встановив лише на підставі його трудової книжки, не врахувавши при цьому, що записи в трудовій книжці свідчать про те, що особа перебувала в трудових відносинах з КСП, а не про її членство в КСП.

З аналогічними порушеннями норм чинного законодавства суддя Тюхтій П.М. розглянув справи №№2-982/08, 2-631/08, 2-986/08, 2-989/08, 2-632/08, 2-564/08, 2-985/08, 2-1094/07, 2-1799/07, 2-1163/07, 2-1164/ 07, 2-1880/07, 2-976/08, 2-979/08, 2-629/08, 2-630/08.

Також рішенням Макарівського районного суду Київської області від 2.04.2008, постановленим під головуванням судді Тюхтія П.М., задоволено позов Кондратенко Т.Д. до Липівської сільської ради, Макарівської РДА про визнання за Філінською О.І. права на земельну ділянку, визнання за Кондратенко Т.Д. права власності на спадкове майно та зобов’язання Макарівської РДА виділити Кондратенко Т.Д. земельну частку (пай) на місцевості (в натурі) на території Липівської сільської ради або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої сільської ради (справа №2-390/08).

Зазначеним рішенням визнано, що Філінська О.І. мала право на земельну частку (пай), як член КСП «Прогрес» с.Липівка. Визнано в порядку спадкування за Кондратенко Т.Д. право власності на земельну ділянку (пай) члена КСП «Прогрес», на яку мала право Філінська О.І.

Зобов’язано Макарівську райдержадміністрацію, Липівську сільську раду виділити Кондратенко Т.Д. земельну частку (пай) на території Липівської сільської ради за рахунок земель запасу чи резервного фонду та видати державний акт на право власності на землю.

При постановленні вказаного рішення суддею Тюхтієм П.М. не дотримано вимоги ст.15 ЦПК та ст.17 КАС стосовно правил підсудності, а також не враховано довідку управління земельних ресурсів у Макарівському районі від 21.11.2007 №01-121/210 про те, що землі запасу та землі резервного фонду на території Макарівського району відсутні.

Аналогічним шляхом, без врахування фактичної відсутності земель запасу та резервного фонду на території Макарівського району, суддею Тюхтієм П.М. прийнято рішення у справах №2-830/07 та №2-866/07.

Стосовно звернення Орлова А.П. від 27.11.2008 перевіркою встановлено, що 25.01.2008 Орлов А.П. звернувся до Макарівського районного суду з позовом до ГОСТ «Мечта» про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ГОСТ «Мечта» від 6.10.2007 та усіх прийнятих рішень, закріплених протоколом (справа №2-458/08).

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 16.05.2008, постановленим під головуванням судді Тюхтія П.М., в позові Орлову А.П. відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13.11.2008 апеляційну скаргу Орлова А.П. відхилено, рішення Макарівського районного суду від 16.05.2008 — залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 10.03.2009 рішення Макарівського районного суду від 16.05.2008 та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13.11.2008 залишено без змін.

Оскільки зазначене рішення, постановлене суддею Тюхтієм П.М., переглядалось в апеляційному та касаційному порядку і залишено без змін, Вища рада юстиції вважає відсутніми підстави стверджувати про незаконність вказаного рішення, винесеного суддею Тюхтієм П.М.

За результатами перевірки звернення Орлова А.П. до Голови Верховного Суду Онопенка В.В. від 11.03.2009 Вищою радою юстиції встановлено, що 10.01.2009 Орлов А.П. звернувся до Макарівського районного суду з позовом до ГОСТ «Мечта» про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 23.09.2009 з питання прийняття його в члени товариства та передачі йому в користування земельної ділянки №30, оформленого протоколом загальних зборів ГОСТ «Мечта» №29 від 23.09.2006.

Ухвалою судді Тюхтія П.М. від 26.01.2009 позовну заяву Орлова А.П. до ГОСТ «Мечта» залишено без руху, оскільки, на думку суду, вона не відповідала вимогам стст.119—121 ЦПК, а саме в позовній заяві не зазначено доказів перебування Орлова А.П. членом ГОСТ «Мечта». Позивачу надано строк до 6.02.2009 для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду від 26.01.2009 Орлов А.П. 3.02.2009 подав до суду заяву, в якій вказав про наявність в матеріалах справи доказів в обгрунтування своїх тверджень про членство в ГОСТ «Мечта».

10.02.2009 суддя Тюхтій П.М. постановив ухвалу, якою постановив позовну заяву Орлова А.П. визнано неподаною і повернуто позивачеві.

Однак у позовній заяві Орлов А.П. вказав, на які документи (докази) він посилається в підтвердження свого членства в ГОСТ «Мечта» і як вбачається з переліку доданих до позову матеріалів, такі документи ним додавалися до позовної заяви. Зокрема, в позовній заяві зазначено, що з 2003 року Орлов А.П. є членом ГОСТ «Мечта», про що свідчить список членів ГОСТ «Мечта», завірений підписом секретаря та печаткою Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області, який подавався при перереєстрації товариства та протокол №1 загальних зборів ГОСТ «Мечта» від 30.11.2005.

Відповідно до ст.179 ЦПК, факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи, підлягають встановленню при ухваленні судового рішення — саме під час судового розгляду, а не при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

В цьому випадку, всупереч вимогам стст.130, 179 ЦПК, суддя Тюхтій П.М., не відкривши провадження у даній справі, не провівши у ній попереднього засідання, без участі сторін, фактично дав оцінку наданим позивачем у справі доказам, тобто безпідставно застосував положення стст.119, 121 ЦПК та необгрунтовано повернув позовну заяву позивачу.

Щодо перевірки заяви Демиденка В.Г. від 26.01.2009 слід зазначити таке.

З матеріалів справи №2-1621/07 вбачається, що 31.08.2007 ТзОВ «Андріївське» звернулось до Макарівського районного суду з позовом до Андріївської сільської ради Макарівського району, Ващенко О.І., Ващенко O.A., Сидоренка О.О., Сидоренко В.О., Болгаркіна Л.А., третя особа: Макарівська РДА, про визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25.09.2007, постановленим під головуванням судді Тюхтія П.М., визнано за ТзОВ «Андріївське» право власності на земельну ділянку площею 10,968 га, розташованої по вул. Перемоги в с.Андріївка Макарівського району Київської області.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21.03.2008 рішення Макарівського районного суду від 25.09.2007 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

У мотивувальній частині вказаної ухвали апеляційного суду зазначено, що відповідно до положень п.4 ч.1 ст.311 ЦПК рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка перебувала у колективній власності КСП «Андріївське» на підставі державного акта про право колективної власності на землю, виданого 15.11.95. 7.11.2007 КСП «Андріївське» поновлено у державному реєстрі юридичних осіб та отримало свідоцтво про державну реєстрацію. Однак суд першої інстанції не вирішив питання про залучення до участі у справі КСП «Андріївське».

Також апеляційний суд вказав на те, що при новому розгляді справи суду необхідно більш повно з’ясовувати обставини справи, права та обов’язки сторін, перевірити обгрунтованість доводів та заперечень сторін, витребувати необхідні документи, зібраним доказам дати належну правову оцінку та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Отже, викладені в заяві Демиденка В.Г. відомості щодо неправомірних дій судді Тюхтія П.М. є підтвердженими.

За результатами перевірки відомостей, викладених у колективній скарзі громади с.Гавронщина від 27.01.2009, Вищою радою юстиції встановлено наступне.

З матеріалів судової справи (№2-265/09) вбачається, що 31.10.2008 Українець Н.П. звернулась до Макарівського районного суду з позовом до Сичевської Л.Є., Сичевського A.M., Українець Н.М., Українець СЛ., Рожкової О.С та інших (всього 35 відповідачів, мешканців села Гавронщина, Макарівського району) про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500000 грн., заподіяної внаслідок приниження честі, гідності та ділової репутації.

Ухвалою судді Макарівського районного суду Тюхтія П.М. від 10.11.2008 відкрито провадження у зазначеній справі.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК, після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Однак з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 10.11.2008 відповідачам не направлялась, що є порушенням зазначених вимог закону.

2 грудня 2008 року одна з відповідачів у даній справі — Рожкова О.С. подала на зазначену ухвалу суду апеляційну скаргу, яку суддя Тюхтій П.М. разом з матеріалами справи направив до апеляційного суду лише 22.01.2009, тобто з порушенням строків, визначених ч.2 ст.296 ЦПК.

Відносно звернення Лук’янець A.C. від 29.04.2009 щодо бездіяльності в.о. голови Макарівського районного суду Тюхтія П.М. Вищою радою встановлено наступне.

Рішенням Макарівського районного суду від 29.05.2008 (суддя Дзюба Н.М.) відмовлено в задоволенні позову Лук’янець A.C. до ГОСТ «Мечта» про визнання права користування земельною ділянкою.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29.09.2008 зазначене рішення суду від 29.05.2008 скасовано.

У подальшому справу передано до розгляду в провадження судді Тюхтія П.М., який в передньому судовому засіданні 22.01.2009 задовольнив заявлений йому відвід. Після цього справу було передано для розгляду судді Устимчук М.Ю., яка більше двох місяців не призначала справу до розгляду, а згодом пішла у декретну відпустку.

Враховуючи той факт, що в Макарівському районному суді Київської області на той час неможливо було утворити новий склад суду для розгляду даної справи, в.о. голови зазначеного суду Тюхтієм П.М. не вирішено питання відповідно до вимог п.3 ч.1 і ч.2 ст.116 ЦПК про передачу справ до іншого суду, що є порушенням ст.1 ЦПК щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ.

Отже, суддя Тюхтій П.М. при розгляді вказаних цивільних справ, систематично допускав порушення норм чинного законодавства, не забезпечував повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ.

У своїх поясненнях, наданих Вищій раді юстиції, суддя Тюхтій П.М. вказав на те, що виявлені порушення при розгляді ним цивільних прав допущені не навмисно та не призвели до заподіяння шкоди інтересам суспільства чи громадянам.

Пояснення судді Тюхтія П.М. не спростовують допущених ним порушень вимог чинного законодавства, підтверджених рішеннями апеляційного суду.

Відповідно до стст.6, 10 закону «Про статус суддів» судді зобов’язані при здійсненні правосуддя додержуватися Конституції та законів, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ, не допускати вчинків і будь-яких дій, що порочать звання судді та можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності. Присяга судді також вимагає від нього чесно й сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим.

На підставі викладеного Вища рада юстиції дійшла висновку, що вчинені суддею Тюхтієм П.М. дії при здійсненні правосуддя порочать звання судді, викликають сумнів у його об’єктивності, свідчать про несумлінне виконання суддею своїх службових обов’язків і є підставою для внесення подання про звільнення його з посади судді за порушення присяги.

Керуючись стст.126 та 131 Конституції, стст.27, 30 і 32 закону «Про Вищу раду юстиції», ст.17 закону «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України», пп.«а» п.4 §3.3, §4.3.2 Регламенту Вищої ради юстиції, Вища рада юстиції

ВИРІШИЛА:

Внести подання до Верховної Ради про звільнення Тюхтія Павла Миколайовича з посади судді Макарівського районного суду Київської області за порушення присяги.

Голова Вищої ради юстиції В. КОЛЕСНИЧЕНКО

Друкується за виданням «Вісник Вищої ради юстиції», №2 (6), 2011 р.

ОКНО

У порядку окремого провадження суд може встановлювати лише факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, а не безпосередньо визнавати за фізичною особою наявність чи відсутність таких прав.

Оскільки власникам заборонено відчужувати земельні ділянки, то вони не могли бути і предметом застави по договорах позики.