Вакансії заповнюватимуть зі Сходу

Добір кандидатів на посаду судді вперше завершився. Попереду у претендентів на мантії, зарахованих до кадрового резерву, конкурс на зайняття вільних місць в обителях Феміди. Про це розповів на прес-конференції голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігор САМСІН.

Перш за все — об’єктивність

«До прийняття закону «Про судоустрій і статус суддів» ситуація з формуванням суддівського корпусу в Україні була недосконалою і суб’єктивною. Адже були відсутні належні механізми перевірки знань, умінь, навичок кандидатів. Добір проводився за відсутності законодавчо закріплених критеріїв оцінки результатів, які екзаменатори визначали на власний розсуд», — розпочав очільник постійно діючого органу.

За його словами, раніше будь-хто із посадовців міг утрутитися в процес добору кандидатів, тому про об’єктивність годі було й говорити. Нині ж ситуація докорінно змінилась. «Анонімне тестування і кваліфікаційний іспит були проведені об’єктивно», — наголосив І.Самсін. Аби переконати журналістів, що добір відбувався неупереджено і без жодної краплини суб’єктивності, голова комісії навів кілька аргументів.

На першому етапі (анонімному тестуванні) об’єктивність забезпечувалася рівними умовами для кандидатів: для всіх було встановлено одну й ту ж дату і час проведення іспиту. Також претенденти отримали однакові запитання. Тобто, пояснив І.Самсін, якби охочі приміряти мантію писали тести групами в різні дні, то тоді б на адресу ВККС лунали звинувачення на кшталт: ті, хто складав іспит у перший день, отримали легші питання, ніж ті, хто на другий чи третій день.

«Перевірка тестів проводилась автоматизовано, з використанням відповідного технічного обладнання, тобто суб’єктивного фактору не було, ми не втручалися в оцінку того, що написав кандидат», — підкреслив керманич комісії.

Розповів він і про нюанси другого етапу — кваліфіспиту. Практичне завдання було однаковим для всіх. «Кваліфікаційники» не боялися, що претенденти списуватимуть один в одного, «адже всі вони — конкуренти, а наявність двох однакових робіт — автоматичне нескладення екзамену».

Оцінювали практичні завдання екзаменаційні комісії (у складі 3 осіб), створені ВККС. Ця трійка не була колегіальним органом, кожен з її членів ставив власну оцінку роботі кандидата, на якій зазначався лише штрихкод, жодних прізвищ не вказувалося. Підсумки складення кваліфіспиту підбивали за допомогою автоматизованої системи.

Рейтинг і стаж

Як повідомив І.Самсін, комісія могла б визначити, що, наприклад, 50, а не 66 балів вистачить, для зарахування до резерву. Але на сьогодні нашій державі потрібно 686 законників. Якби вирішальними були 50 балів, то тоді після заповнення всіх вільних місць у храмах Феміди в резерві «зависли» б потенційні вершителі правосуддя. І не виключено, що чекали б вони своєї черги років зо три. «Немає сенсу тримати їх у резерві. Хто сказав, що при наступному доборі кращих не буде?» — пояснив очільник ВККС.

Потім І.Самсін повернувся до розповіді про наступний етап — конкурс на зайняття вакантних посад, який, швидше за все, розпочнеться у вересні. Першими нових законників отримають східні регіони (Луганська та Донецька області), оскільки вони відчувають найбільшу потребу в суддях: там найбільша кількість вакансій. Прикметно, що в Києві найбільше вільних місць у загальних судах, і для столиці потрібно близько 20 «новобранців».

«У кого з кандидатів найвищий рейтинг, той має право обирати, де працювати: чи в столиці, чи в інших містах, районах, де є вакансії. Таке право претендентові надає закон, це право він об’єктивно і чесно виборов», — зауважив голова постійно діючого органу.

Частина 4 ст.71 закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що кількість набраних балів є першочерговим критерієм при проведенні ВККС добору кандидатів на зайняття вакантних посад. «У разі набрання кандидатами однакової кількості балів перевага надається тому кандидату, який має більший стаж роботи у галузі права», — наголошується в акті.

«Закон поставив усіх у рівні умови, немає привілеїв для помічників суддів, на першому місці — знання», — зазначив І.Самсін. За його словами, можливо, траплятимуться ситуації, коли двоє охочих одягти мантії перебуватимуть на одній сходинці в рейтингу і матимуть однаковий стаж роботи в галузі права. Тому «кваліфікаційникам» потрібно подумати над тим, як виходити з таких ситуацій. Голова ВККС уважає, що комісія враховуватиме особисті якості претендента, з’ясовуватиме, чи приживеться він у тому чи іншому колективі, чи, можливо, буде конфліктним.

А ще, зауважив І.Самсін, на кандидатів уже надходять скарги, що мовляв, вони не достойні носити мантії. «Ми не можемо перевіряти ці заяви, оскільки претенденти ще не судді. Проте ми долучаємо скарги до особової справи кандидата і в подальшому враховуватимемо їх», — наголосив керівник ВККС.

«ЗіБ» поцікавився в очільника ВККС, чи зверталися до них кандидати, не згодні з кількістю отриманих балів, з проханням про перерахунок і яка частка цих звернень. За словами І.Самсіна, після анонімного тестування до комісії звернулося 43 особи з проханням ознайомитися з результатами, після кваліфіспиту — 5 претендентів. До речі, результати тестування, на відміну від результатів кваліфіспиту, не підлягають оскарженню. Хто ж не згодний з «підбиттям підсумків» екзамену, проведеного в Одесі, може звернутися до Вищої ради юстиції.