Євросуд без преференцій
Україна, очоливши на півроку Комітет міністрів Ради Європи, опинилась у центрі політичної уваги Старого світу. Це головування не тільки дає Києву певні права, а й зобов’язує виконати давню обіцянку — гарантувати захист прав і свобод громадян.
Пришвидшуючи прогрес
Днями у нас вперше гостював відомий французький правозахисник, голова Європейського суду з прав людини Жан-Поль Коста, який зустрівся з представниками всіх гілок влади. Українці не з чуток знають про існування страсбурзької установи — наша держава входить до п’ятірки лідерів за кількістю звернень до Євросуду.
На думку Ж.-П.Кости, велика чисельність заяв — не тільки негативна, а й позитивна тенденція. Серед негативних — систематичне порушення прав людини, а серед позитивних — інформованість населення щодо норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
«Я незадоволений ситуацією з правосуддям в Україні. Проте це не одна країна, якою я незадоволений. Я незадоволений багатьма країнами, в тому числі і своєю — Францією», — підкреслив очільник ЄСПЛ на спільній з міністром юстиції Олександром Лавриновичем прес-конференції.
За словами європейського гостя, Київ ратифікував конвенцію ще в 1997 р. і прогрес у поліпшенні ситуації є, однак хотілося б, аби він був кращим. «Я б сказав як у свої студентські роки: потрібно продовжувати боротьбу», — наголосив Ж.-П.Коста.
Також він уважає, що однією з головних проблем нашої держави є невиконання рішень вітчизняних судів. У свою чергу О.Лавринович зазначив, що Україна — єдина європейська держава, яка на законодавчому рівні забороняє виконувати рішення Феміди. Одна надія на проект закону «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду», який має звести згадану проблему нанівець.
Без переходу на особистості
Не забули журналісти поцікавитись у голови страсбурзької установи і про перспективи розгляду в Євросуді скарг колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та екс-прем’єра Юлії Тимошенко. Ж.-П.Коста відмовився коментувати ці справи. «Я не маю права відповідати на це питання. У Євросуді є принцип — ніколи не коментувати справи, які перебувають на розгляді», — пояснив очільник ЄСПЛ.
Також, за його словами, Страсбург не має особливого ставлення до «політичних» справ. «Луценко — політик, проте не вважаю, що його справа — політична, у нас немає особливого ставлення до «політичних» справ», — запевнив європейський гість. Скаргу екс-міністра розглядатимуть за тими ж правилами, що і скаргу будь-якого іншого громадянина, наголосив Ж.-П.Коста.
О.Лавринович додав, що в Євросуду бездоганна репутація, адже його ніколи не підозрювали в політичній заангажованості. До того ж, наголосив міністр юстиції, Україна виконає будь-яке рішення, котре прийме страсбурзька установа у справах Ю.Луценка і Ю.Тимошенко. О.Лавринович теж не виокремив останніх у «привілейовану» політичну кагорту: «Держава виконає всі рішення, які прийме Євросуд у справах громадян проти України».
Перспектива «конституційної скарги»
На зустрічі керівника Євросуду з Президентом Віктором Януковичем говорилося вже про речі глобального масштабу. Український гарант підкреслив, що практика ЄСПЛ «є тим лакмусовим папірцем, який допомагає Україні побудувати правильний шлях демократичного поступу». За словами глави держави, з цією метою нині в Україні проводиться низка реформ, зокрема судова реформа, реформа кримінального судочинства, правоохоронних органів, антикорупційного законодавства.
Голова Конституційного Суду Анатолій Головін теж зустрівся з європейським гостем, якому розповів про особливо важливе значення практики Євросуду для формування КС позицій у «правозахисних» рішеннях. Так, КС 30 разів у своїх рішеннях безпосередньо посилався на вердикти страсбурзької установи.
А.Головін зауважив, що для повноцінного користування КС практикою Євросуду заважає відсутність точного перекладу рішень європейських колег. А їх необхідно ретельно вивчати і правильно тлумачити, аби застосовувати у практиці ухвалення власних рішень.
Очільник КС також торкнувся ідеї запровадження в Україні інституту «конституційної скарги». Він зазначив, що питання вивчають науковці, проте власне доктрина її застосування в нашій державі сьогодні відсутня. Натомість Ж.-П.Коста заявив, що кількість звернень до Страсбурга від країн, які вже мають механізм захисту громадян (Німеччина, Іспанія), значно менша. Також він підкреслив, що практика Євросуду є важливим чинником прискорення реформ в окремих країнах Європи.