Закон і Бізнес


Для кого закон не писаний?

Процес у справі екс-прем’єра поступово перетворюється на мильну оперу


Резонансна справа, №28 (1015) 09.07—15.07.2011
АЛІНА АЛЕКСАНДРОВА
4261

Останнє судове засідання у «справі Юлії Тимошенко» було відмічене відразу кількома ексцесами — по-перше, підсудна назвала головуючого в процесі Родіона Киреєва нелюдем, після чого її вивели із залу суду, по-друге, швидка забрала одного з народних депутатів, і, по-третє, суддя Р.Киреєв заборонив пряму трансляцію судового засідання у справі про газові контракти до завершення допиту свідків. Це викликало обурення прихильників Ю.Тимошенко. Тим часом усе юридичне співтовариство підтримало свого колегу. На початку тижня Спілка юристів України поширила заяву, в якій засудила поведінку Юлії Володимирівни і висловила стурбованість з приводу того, що пряма трансляція може зашкодити справедливому судовому розгляду. Із заявами про неприпустимість подібного тиску на суд виступили й органи суддівського самоврядування.


Без пієтету до Феміди

Минулий тиждень засідань у «справі Ю.Тимошенко» в Печерському райсуді м.Києва почався як завжди. Та сама зухвала поведінка обвинуваченої та її прихильників — і жодного реального доказу на користь гіпотези про необгрунтованість порушення кримінальної справи. Юлія Володимирівна поводилася по-хамськи відносно судді. Присутня в залі «група підтримки» (здавалося, що велика частина «бютівців» перекочувала з будівлі ВР до Печерського райсуду) також не демонструвала особливого пієтету до головуючого в процесі.

Р.Киреєв поводився стримано, не реагуючи на уїдливі репліки. Правда, на засіданні в середу, після того, як один із «бютівців» (нардеп Михайло Косив) почав щось викрикувати з місця, суддя попросив його вийти із залу. Нардеп відмовився, вважаючи, що його депутатська недоторканність зупинить вартових порядку. Але охорона все ж таки спробувала виконати вказівку судді. Закінчився конфлікт сумно — М.Косиву стало зле, і його забрала швидка. Через деякий час у суді з’явилися «беркутівці», котрі стали силоміць виводити із залу депутатів та журналістів.

Однак апогею конфліктна ситуація в суді досягла, коли Юлія Володимирівна назвала Р.Киреєва нелюдем, причому повторила це слово кілька разів. Після цього суд прийняв рішення вивести підсудну із залу суду.

Хто в суді господар?

Дивно, але, як з’ясувалося, в нашій країні ні звичайні люди, ні народні депутати не знають законів, або вдають, що не знають. Згідно із Кримінально-процесуальним кодексом саме суддя є «господарем» судового процесу, і його учасники повинні йому підкорятися. А ст.271 КПК зобов’язує суддю підтримувати порядок в залі засідань. Зокрема, ця норма регламентує порядок, згідно з яким «усі учасники судового розгляду звертаються до суду, дають свої показання і роблять заяви стоячи. Відступати від цього правила можна лише з дозволу головуючого».

Так, закон «Про статус народних депутатів» дійсно надає народним обранцям практично необмежені повноваження і недоторканність, проте він же зобов’язує їх дотримувати інші законодавчі норми. В ст.8 акта зазначається: «У своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; … поважати честь і гідність посадових осіб і громадян». Що стосується недоторканності народного обранця, то ніде в законі не сказано, що заборонено його виводити із залу суду у випадку, якщо він порушує порядок. Більш того, ст.272 КПК надає судді право уживати заходів щодо порушників порядку аж до притягнення до адміністративної відповідальності.

Саме використовуючи своє законне право і обов’язок, Р.Киреєв наказав вивести із залу засідань Ю.Тимошенко. Таку міру головуючий застосував після кількох попереджень. Зокрема, Юлія Володимирівна заявила судді про кримінальну відповідальність за неправосудні рішення. «Ви погрожуєте головуючому?» — перепитав обурений Р.Киреєв, додавши, що про це знає кожен служитель Феміди з моменту складення присяги судді.

Під час засідання Ю.Тимошенко неодноразово закликала до непокори суду. Пооте ніякий статус — ні чиновника, ні лідера опозиції — не дає людині права не виконувати закони. Уявіть, що вийде, якщо кожен охочий почне діяти самоуправно в суді?... Як сказано у прислів’ї: «Dura lex sed lex». Так, наші закони не завжди досконалі, так само, як і ті, хто їх пише, і ті, хто їх втілює, але ми зобов’язані їх дотримуватись.

Можна висловлювати свою незгоду з дією суду законними методами — заявляти клопотання, звертатися до вищих інстанцій зі скаргами, нарешті, виступати з викривальними заявами у ЗМІ тощо. Сумно, що таких елементарних речей не знає колишній Прем’єр. Або знає, але вважає, що ці закони писані не для неї? Або, знову ж таки, ставить перед собою іншу мету, ніж захист за допомогою правових аргументів?

Публічність не на шкоду істині

Якщо говорити про публічність судового процесу, то згідно із законом «Про судоустрій і статус суддів» проведення в суді відеозаписів, а також трансляція судового засідання допускається тільки з дозволу суду. Як запевняє адвокат Ю.Тимошенко Сергій Власенко, цей акт частково суперечить закону про ЗМІ. Але в такому разі закону про ЗМІ суперечать практично всі закони, які стосуються діяльності правоохоронних органів. Адже ніхто не обурюється, коли прокуратура чи міліція відмовляється надавати журналістам інформацію про гучну кримінальну справу, мотивуючи це таємницею слідства. Тим часом суд також проводить своє слідство і таким чином намагається відтворити реальну картину і встановити істину. Якщо свідки можуть слухати показання один одного і бачити, що коїться в процесі, вони легко можуть маніпулювати цією інформацією і змінювати свої свідчення. Про яке слідство тоді взагалі може йти мова?

Так, справа про газові контракти — особлива справа, оскільки її фігурант — не просто екс-прем’єр і політик, але ще і популярна в країні особа. Очевидно, у розв’язанні цієї дилеми потрібно шукати якийсь правовий компроміс — рішення, яке, з одного боку, не запошкодило б перебігу процесу, і, з другого, — задовольняло б потребу публіки в інформації.

Помітно, що Ю.Тимошенко та її команда намагаються зробити акцент на політиці, тим самим відволікаючи увагу громадськості від правових аспектів. Лава підсудних поступово перетворюється на політичну трибуну, а судові засідання — на фарс або мильну оперу, яку люди дивляться по телевізору, а потім обговорюють усією сім’єю.

Проте нас, швидше за все, чекає ще кілька судових процесів за участю Юлії Володимирівни. Днями СБУ порушила ще одну справу відносно Ю.Тимошенко — за обвинуваченням у замаху на розтрату державних коштів на суму $405 млн. А «на підході» — ще дві кримінальні справи, які розслідує ГПУ: про Кіотський протокол і про закупівлю автомобілів швидкої допомоги. Причому, ГПУ вже не раз заявляла, що, можливо, і це не останні справи відносно Ю.Тимошенко.

Якщо всі процеси проходитимуть у такій же тональності, суд ризикує перетворитися на «Дім-2», де авторитет закону замінить думка глядачів, а вирок виноситимуть вирок шляхом смс-голосувань. За всіма законами шоу…