Битва напередодні фінансових баталій

У квітні цього року Мінфін направив Державній судовій адміністрації, як головному розпоряднику коштів лист щодо подання бюджетних пропозицій на наступний рік, які мали бути з відповідними розрахунками та обгрунтуваннями. Проте до цієї роботи адмінсуди не залучалися, тобто бюджетні пропозиції на 2012 р. подані без їх участі. Це стало тільки однією з підстав «кошторисної війни» між Радою суддів адмінсудів та ДСАУ.

Дороге інформзабезпечення

Орган суддівського самоврядування «адміністративників» розпочав засідання 24 червня з того, що привітав двох своїх членів — Ольгу Мінаєву та Володимира Кузьменка з Харківського та Київського апеляційних адмінсудів відповідно — з днем народження. Також РСАС визначила склад конференції суддів адмінсудів, обговорила план роботи ради на друге півріччя 2011 р., внесла подання до Вищої ради юстиції щодо призначення заступниками голів Харківського окружного адмінсуду та Окружного адмінсуду м.Севастополя Олену Ізовітову-Вакім та Михайла Кравченка відповідно.

Найбільше ж часу було приділено формуванню бюджетних пропозицій адмінсудів до проекту бюджету на 2012 р. та неналежне фінансування цих обителей Феміди в цьому році. Так, заступник голови РСАС Любов Гончар зазначила, як показує практика минулих років, коли розглядаються бюджетні запити, ДСАУ не володіє чіткими обгрунтованими розрахунками видатків у розрізі напрямків бюджетних програм.

Непокоїть «адміністративників» і вартість послуги інформаційно-технічного забезпечення в суді, яку державне підприємство «Інформаційні судові системи» пропонує включити до бюджетного запиту на 2012 р. «У нас виникає великий сумнів щодо запропонованих сум: по 300—500 тис. грн. на один суд. Програми інформатизації в суді вже розроблені і працюють, для їхнього доопрацювання та супроводження такі великі видатки не потрібні», — зауважила Л.Гончар.

За її словами, у 2010 р. ДСАУ за рахунок адмінсудів сплатила 10 млн грн. за інформаційно-технічне забезпечення. «Ми хотіли б дізнатися, на які цілі витрачені ці кошти», — наголосила заступник голови РСАС. З її думкою про необхідність запровадження нормативу матеріальних ресурсів на одну справу погодився начальник управління планово-фінансової діяльності та соціального забезпечення ДСАУ Зеновій Холоднюк. Останній запевнив: робота з цього питання просувається вперед, до того ж він пообіцяв розібратись із розрахунками, поданими ДП «ІСС», сказавши, що вони суттєво зміняться.

Потрібність ДСАУ під питанням

Під час засідання очільник РСАС Микола Кобилянський поставив З.Холоднюку несподіване питання: яка чисельність ДСАУ та її територіальних управлінь. Той відповів, що планова кількість працівників ДСАУ 140 осіб, у теруправліннях — приблизно по 23—25 чоловік. «Я чому запитую: у нас давно була пропозиція, що ми впораємося без ДСАУ силами власного фінансово-економічного управління», — засумнівався в потрібності структури М.Кобилянський. «Функція ДСАУ на місцях заключається не тільки в роботі фінслужби», — відреагував З.Холоднюк.

Думку голови РСАС підтримало керівництво деяких адмінсудів: хтось відкрито, а хтось «між рядками»: мовляв, ситуація з фінансуванням в обителях Феміди свідчить не на користь ДСАУ, яка могла б краще виконувати свої обов’язки. Врешті-решт розмова перейшла у фінансове русло, але і тут без докорів ДСАУ не обійшлося.

«У Київському апеляційному адмінсуді катастрофічна ситуація. Якщо не буде надходжень на зарплату в цьому році, суд у жовтні зупинить роботу (видатки на оплату праці з IV кварталу були наближені на перший-другий. — Авт.), адже безкоштовно ніхто не працюватиме. Я не кажу про те, що за комунальні послуги ми винні заводу «Арсенал» більш ніж 500 тис. грн. Нас можуть відключити від електроенергії, водопостачання», — скаржилася в.о. голови КААС Ірина Саприкіна.

За її словами, з січня і до сьогоднішні в суді звільнилося 62 працівники: ніхто не хоче працювати 12 год. на добу за 800 грн. «Також мені вкрай необхідно замінити двох комп’ютерних фахівців, які були причетні до неналежного розподілу справ, що виявив ВАС при перевірці. Я вимушена з ними працювати, адже коли я називаю зарплату (800 грн.) комп’ютерного фахівця, мене на сміх беруть. Як нам працювати, як дожити до 2012-го?» — поцікавилася І.Саприкіна.

З.Холоднюк погодився, що найкритичніша ситуація щодо фонду оплати праці в КААС. Вихід знайшли — вирішили перерозподілити цей фонд між апеляційними адмінсудами в межах асигнувань, передбачених бюджетом на 2011 р. За словами представника ДСАУ, вони надсилали лист раді суддів, аби погодити механізм перерозподілу коштів, однак відповіді не отримали.

На це М.Кобилянський відповів, що тим листом ДСАУ штовхала орган суддівського самоврядування на порушення закону — втручання в сферу, в яку не мають права втручатися. «Для прийняття рішення про перерозподіл коштів резолюції ради суддів не треба. Є розпорядник, нехай виконує свої обов’язки. Крім порушення закону, ви штовхали нас до конфліктів у колективах: аби ми сперечалися, в кого забрати і кому віддати кошти. Тому я й ставив неприємне питання: можливо, ДСАУ непотрібна, ми б зекономили на ній кошти», — обурився М.Кобилянський.

Перерозподіл розбрату

Тема перерозподілу зачепила присутніх за живе. Заступник голови Донецького апеляційного адмінсуду Ігор Геращенко повідомив, що в них така ж ситуація, як і в КААС: кредиторська заборгованість — 300 тис. грн., немає грошей на оплату відпусток. «Що казати колективу? Коли ситуація зміниться?» — поцікавився І.Геращенко.

З.Холоднюк пообіцяв, що в липні ДААС отримає певну суму до фонду оплати праці. А заступник голови Вінницького апеляційного адмінсуду Віктор Гонтарук зауважив, що через перерозподіл коштів за рахунок ВААС на останній чекатиме доля колег з Києва та Донецька (до кінця року у вінничан планують збільшити штат з 13 до 25 законників, заповнити інші 20 адміністративних вакансій).

«Хочу нарешті почути, в кого скільки заберуть», — не витримав голова Дніпропетровського апеляційного адмінсуду Олександр Мартиненко. «Дніпропетровський апеляційний адмінсуд — мінус 607 тис. грн., Донецький — плюс 569 тис., Київський — плюс 1 млн 370 тис., Львівський — мінус 807 тис., Одеський — плюс 459 тис., Харківський — плюс 78,7 тис., Севастопольський — плюс 180 тис. грн., Вінницький — мінус 524 тис., Житомирський — мінус 719 тис. грн.», — зачитав З.Холоднюк.

Ці цифри викликали обурення в «адміністративників», а РСАС у рішенні записала: рекомендувати голові ДСАУ розглянути питання щодо можливості перерозподілу видатків між бюджетними програмами (аби кошти, передбачені для однієї юрисдикції, могли дрейфувати в іншу). А от питання, чи мають законники потребу в існуванні ДСАУ залишилося відкритим і швидше за все в майбутньому воно викликатиме гострі дискусії.

Чи потрібна судам ДСАУ?

Олександр МАРТИНЕНКО, голова Дніпропетровського апеляційного адмінсуду:

— Метою створення ДСАУ було забезпечити нашу роботу, аби ми не відволікалися від здійснення правосуддя, всю технічну, господарську роботу виконувала ДСАУ. Що ми маємо сьогодні? Виникає резонне питання: навіщо нам структура, яка не забезпечує нашу діяльність?

Василь ЮРЧЕНКО, суддя ВАС:

— Потрібно визнати той факт, що сьогодні ДСАУ не має відповідного авторитету і механізмів, аби належним чином вирішити проблеми, пов’язані з фінансуванням адмінсудів. Фінансування на 25% від потреби — це жах, з цим потрібно щось робити. До цього часу немає розрахунку вартості розгляду однієї справи, немає основи основ для нормативного розрахунку діяльності судочинства.

Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Здійснення правосуддя — надання послуг, які мають свою вартість. Ми повинні самі порахувати вартість не тільки розгляду справи. Ми забуваємо, що одна справа «гуляє» з першої інстанції до другої і назад, а потім і до касаційної, і до Верховного Суду. Це все гроші. Треба порахувати і сказати: якщо виділять скільки-то коштів, то ми розглянемо стільки-то справ. Потрібно ставити питання так: немає грошей — немає розгляду справ.