Повернення «забутого» керівництва

«Мода» на участь очільників храмів Феміди в роботі рад суддів з’являється знову

Після того як закон дозволив вершителям правосуддя, котрі займають адміністративні посади, бути членами рад суддів, у складі цих органів з’являється дедалі більше володарів адмінпортфелів. Вочевидь, повертається «мода» дореформених часів.

Закон усе змінив

У 2010 р. закон «Про судоустрій і статус суддів» заборонив володарям мантій, які займають адмінпосади, сек­ретарям судових палат бути членами рад суддів. До появи цього акта керівництво обителей Феміди брало активну участь у житті цих органів суддівського самоврядування. Так, у законі «Про судоустрій» від 7.02.2002 було єдине застереження: «Голови апеляційних і вищих спеціалізованих судів та їх заступники… не можуть бути обрані головою відповідної ради суддів».

У вересні минулого року законодавець вилучив положення про те, що служителям Феміди, які займають крісла керівників, входити до складу рад суддів — зась. Так, у січні 2013-го Раду суддів загальних судів очолила голова Печерського районного суду м.Києва Інна Отрош. А в червні новий очільник — володар адмінпортфеля з’явився і в Раді суддів господарських судів. Ним став заступник голови Вищого господарського суду Артур Ємельянов.

У складі РСЗС є ще два законники, котрі займають адмінпосади: Павло Гвоздик — заступник голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ та Надія Масалигіна — голова Залізничного районного суду м.Сімферополя (АРК). До складу Ради суддів України входять заступник очільника Донецького апеляційного адміністративного суду Раїса Ханова та заступник голови ВСС П.Гвоздик.

Одна серед 11-ох

Донедавна в Раді суддів адміністративних судів не було законників, які займають крісла керівників. У травні цього року члена РСАС Валентину Ємельянову призначили секретарем третьої судової палати Вищого адміністративного суду. Через два місяці конференція суддів адміністративних судів обиратиме новий склад РСАС (у серпні поточного року повноваження РСАС, обраної 3 роки тому, закінчуються). Не виключено, що в цьому органі з’явиться більше володарів адмінпортфелів.

Як відомо, РСАС формується конференцією законників у кількості одинадцяти осіб — членів ради з числа делегатів конференції. Виходить, делегати — це потенційні представники оновленого органу суддівського самоврядування.

12 липня «адміністративники» визначилися зі списком делегатів на вересневе зібрання. Нагадаємо, що відповідно до ч.3 ст.119 закону «Про судоустрій і статус суддів» до складу конференції служителів Феміди входять: по одному законнику від кожного окружного та апеляційного судів,
6 суддів ВАС та представник Верхов­ного Суду.

Відтак кількісний склад зібрання «адміністративників» — 43 особи.

На розсуд ради

Збори суддів семи апеляційних адмінсудів запропонували на розгляд ради по одному претенденту, а два апеляційні адмінсуди — київський і харківський — вказали по два кандидати. Тому РСАС повинна була самостійно визначити, хто з претендентів представлятиме ці храми Феміди. Відповідно до ст.122 закону «Про судоустрій і статус суддів» рада суддів визначає склад конференції виходячи з досвіду роботи кандидатів у делегати та їх авторитету.

Так, збори законників Київського апеляційного адмінсуду запропонували двох володарів мантій: очільника установи Володимира Маслія та суддю, члена РСАС Володимира Кузьменка.

«Член ради суддів та голова суду мають приблизно однаковий авторитет, але у В.Маслія стаж роботи на посаді судді — понад 22 роки, а у В.Кузьменка — 17», — наголосив голова РСАС Микола Кобилянський. Тому на конференції КААС представлятиме В.Маслій.

Від Харківського апеляційного адмінсуду, як визначила рада суддів, делегатом буде член РСАС Ольга Мінаєва. Збори суддів ХААС пропонували кандидатуру керівника установи Геннадія Бершова, але він написав заяву, що у зв’язку із сімейними обставинами не матиме можливості взяти участі у конференції, і попросив не розглядати його кандидатури.

Двадцять два окружні адмінсуди теж надіслали до органу суддівського самоврядування пропозиції включити до складу конференції по одному законнику. А от Житомирський, Закарпатський, Кіровоградський, Луганський та Львівський окружні адмінсуди надали право РСАС обирати делегатів із запропонованих зборами володарів мантій. Чотири суди запропонували по два претенденти, а Закарпатський окружний адмінсуд — п’ять.

«Мода» на керівників

За нашими підрахунками, 60,5% складу делегатів конференції — законники, які займають адмінпосади. Семеро із 43 вершителів правосуддя — делегатів конференції — члени РСАС. До списку делегатів не потрапили такі представники органу суддівського самоврядування: В.Кузьменко (КААС представлятиме голова установи В.Маслій), Марина Мультян (від Вінницького окружного адмінсуду на конференції буде його керманич Олександр Вільчинський), судді ВАС Тетяна Шипуліна та Юрій Цвіркун.

Тож не виключено, що до нового складу РСАС увійдуть не лише звичайні судді, а й керівники храмів Феміди. Присутність у раді суддів володарів адмінпортфелів — це добре чи погано? Важко відповісти однозначно.

«Ситуацію, коли голови судів не входять до рад, можна оцінювати по-різному. Можливо, голови судів більш обізнані з проблемами організації роботи. Проте нинішній склад РСГС працював і працює злагоджено й фахово. До речі, раніше деякі очільники судів турбувалися, що більше не входитимуть до ради, але на сьогодні вони спокійно співпрацюють з нами. Тому ніяких проблем я не бачу», — так вважав колишній очільник РСГС Олександр Удовиченко, коли в законі з’явилася заборона на присутність служителів Феміди, які займають крісла керівників, у радах суддів.

«На мою думку, це позитив, оскільки навантаження на членів ради з огляду на її функціональні завдання досить велике», — таку думку висловлював у одному з інтерв’ю «ЗіБ» М.Кобилянський.

А от колишній керманич РСЗС П.Гвоздик розповідав «ЗіБ», що, оскільки суддівське керівництво позбавили значної частини адміністративно-розпорядчих повноважень, то зникла й необхідність його участі в роботі рад суддів. «Крім того, рада, по суті, є органом, який здійснює низку функцій щодо контролю діяльності голів судів. Тому цілком логічно, що ті особи, яких мають контролювати, не входять до РСЗС», — наголошував П.Гвоздик.

Що ж, час покаже, наскільки ефективнішою та результативнішою стане робота рад суддів, після того як в їх складі з’явиться суддівське керівництво.