Закон і Бізнес


Перспективне посередництво

Депутати знайшли альтернативний шлях вирішення спорів


№25 (1012) 18.06—24.06.2011
Ольга Кириєнко
3391

Після кількатижневої перерви роботи у членів комітету ВР з питань правосуддя накопичилося багато. На порядок денний чергового засіданні було винесено 12 питань, 10 з яких стосувалися новацій у законодавчій сфері.Найбільшу полеміку викликав проект про медіацію. Попри те що про необхідність пошуку альтернативних шляхів вирішення спорів говорять уже давно, обрати правильний депутатам виявилося складно.


Безпрецедентне прослуховування

Хоча засідання комітету почалося із запізненням, нудьгувати присутнім журналістам не довелося. Доки парламентарі поволі заходили до зали, служителі пера вже отримали першу порцію інформації. Прес-служба очільника комітету Сергія Ківалова повідомила, що мобільний телефон нардепа прослуховували.
Виявилося, що дозвіл на прослуховування незаконно ініціював капітан міліції, проти якого 6 червня прокуратурою Одеської області було порушено кримінальну справу за ч.3 ст.364 та ч.2. ст.366 КК. Як стверджує прес-служба парламентаря, на сьогодні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що капітан міліції, начальник одного із секторів Одеського обласного управління МВС, вдавшись до підроблення документів, на замовлення поки що не встановленої особи організував незаконне прослуховування мобільного телефону нардепа. Останнього, до речі, офіційно визнали потерпілим у цій справі.
«Це прецедент за всі 20 років незалежності України, коли кримінальна справа за незаконне прослуховування телефону порушується не за фактом, а проти конкретної особи», — йдеться у повідомленні.
Згідно із цією інформацією підслуховування С.Ківалова «прив’язали» до першої ліпшої кримінальної справи. Відстежуючи дії злочинниці з Одеської області, офіцер міліції звернувся до суду по санкцію на прослуховування, але номер телефону чомусь указав не її, а народного депутата. Слідство поки що не встановило, хто віддав міліціонеру наказ і керував його діями. Але, як припускає прес-служба С.Ківалова, це особа, котра «має владу і гроші», оскільки послухати, про що говорить володар мандата, коштує $5—10 тис.

У пошуках компромісу

Щоправда, перипетії цієї детективної історії на самому засіданні комітету колеги С.Ківалова не обговорювали. Депутатів більше цікавили законодавчі новації, зокрема, проект про медіацію. На переконання автора цього документа Олега Тищенка, медіація є гідною альтернативою судовому врегулюванню спорів. Саме завдяки її перевагам, таким як економія часу, взаємоприйнятне рішення, добровільність, гнучкість процедури, можливе швидке та ефективне вирішення спорів. На підтвердження цього ініціатор проекту наводить приклади застосування цієї процедури в інших країнах. Зокрема, у Великій Британії 80% комерційних конфліктів і спорів вирішуються за допомогою медіації на користь обох сторін протягом одного дня.
Позитивні наслідки медіації мають також і фінансово-економічний характер, стверджує О.Тищенко, оскільки сторонам при застосуванні цього способу не потрібно витрачати кошти на послуги юристів для підготовки позовних документів, на організацію та проведення судових процесів, а також на представництво інтересів сторін у суді.
Крім того, у разі прийняття цього закону, на думку його автора, суттєво зменшиться професійне навантаження на суддів і судові органи.
Втім, оптимістичні прогнози О.Тищенка поділяли не всі. Так, Дмитро Притика звернув увагу колег на те, що до цього проекту надійшла низка зауважень. Одне з них і зачитав нардеп: «Положення законопроекту спрямовані на регламентування лише процедури здійснення медіації, однак низка важливих питань залишилася поза увагою автора. Зокрема, проектом чітко не врегульоване питання щодо порядку передачі спорів, які перебувають у провадженні державних органів для проведення процедури медіації». Озвучив Д.Притика й інші претензії до такої законодавчої техніки, зокрема, стосовно складнощів застосування її на практиці. Депутат розповів, що в Уряді також опікувалися цією проблемою і підготували аналогічний проект. З огляду на це нардеп запропонував консолідувати зусилля депутатів і урядовців, а поки направити творіння О.Тищенка на доопрацювання.
У свою чергу Юрій Кармазін зауважив, що вже порахував, скільки можна буде заощадити державних коштів у разі запровадження інституту медіації. Він заявив, що ні Президент, ані Уряд не можуть подати до парламенту аналогічні проекти, доки не буде розглянута ця нинішня законодавча ініціатива.
«Ми чомусь думаємо, що хтось десь зробить краще, хоча тут уже зроблено серйозну роботу», — відзначив він. За словами Ю.Кармазіна, у тексті нинішнього проекту він не знайшов положень, які не можна було б виправити або вдосконалити у процесі підготовки його до другого читання.
Погодилась із ним і більшість депутатів, котрі, після тривалої дискусії, все ж вирішили підтримати цю ініціативу, рекомендувавши парламенту схвалити її за основу.