Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова:

«Асоціація об’єднує всіх адвокатів країни для забезпечення їх незалежності»

Минулого тижня закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відзначив свій перший ювілей — рівно рік тому парламент проголосував за зміну правил гри на полі захисників. За цей час багато що змінилося: відбувся перший установчий з’їзд адвокатів, з’явилися передбачені законом органи адвокатського самоврядування й Національна асоціація адвокатів України, запрацював Єдиний реєстр адвокатів України, були прийняті необхідні для роботи положення. Наскільки успішно відбувається реформування системи адвокатури? Чи можна через рік після ухвалення закону підбити перші підсумки? На ці запитання в ексклюзивному інтерв’ю «ЗіБ» відповіла голова НААУ і Ради адвокатів України Лідія Ізовітова.

«Були випадки, коли представникам регіонів перешкоджали здійснювати їх діяльність в РАУ… місцеві адвокати, котрі їх же й обрали»

— Лідіє Павлівно, 5 липня минув рік з дня ухвалення нового закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». А в кінці минулого року вперше в історії України з’явилася організація, яка об’єднала всіх адвокатів країни, — НААУ. Чого вдалося досягти за цей час, які принципові зміни відбулися в житті адвокатури?

— Прийнявши закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і створивши 17 листопада 2012 р. першу єдину професійну організацію адвокатів — Національну асоціацію адвокатів України, країна виконала ще одне зобов’язання перед Радою Європи з метою зміцнення демократичних процесів.

Принципова зміна в житті адвокатури — це те, що в країні вперше створена недержавна некомерційна професійна організація для того, щоб забезпечити реалізацію завдань адвокатського самоврядування. Асоціація об’єднує всіх адвокатів країни для забезпечення їх незалежності, захисту від втручання в професійну діяльність і досягнення інших цілей.

Законом передбачено створення регіональних органів адвокатського самоврядування, зокрема регіональних рад адвокатів. У всіх областях України, за винятком Хмельницької та Чернігівської, такі ради створені. Їх положення затверджені РАУ.

— А як ідуть справи з веденням єдиного реєстру?

— Це ще одна новела закону: адвокатом може бути тільки той, хто внесений до Єдиного реєстру адвокатів України. Він функціонує з 16 січня цього року. На першому рівні реєстр повинні вести ради адвокатів регіонів, а на другому — Рада адвокатів України. Тому ті голови рад адвокатів регіонів, які затягували з поданням необхідних документів для затвердження положень про регіональні ради або взагалі їх й досі не подали, зробили погану послугу колегам.

— В Україні вперше з’явилася самоврядна організація адвокатів. При цьому вважається, що вони, як правило, — люди досить незалежні. Наскільки представники різних регіонів готові працювати разом? Чи не виникає якихось проблем стосовно цього?

— Найвищі органи самоврядування адвокатури формуються за змішаним принципом. Наприклад, РАУ і ВКДКА мають керівників і їх заступників, яких обирає з’їзд адвокатів, а також по одному представникові від регіонів. Таким чином, до складу РАУ і ВКДКА входить по 30 захисників.

Що ж до взаємодії й незалежності адвокатів — членів РАУ, то, безумовно, певні питання виникали. Скажімо, представники різних регіонів у найвищих органах самоврядування не завжди розуміють, що вони делеговані для ухвалення рішень обов’язкових для всіх адвокатів України, але при цьому вони незалежні й самостійні в цій своїй діяльності.

Були випадки, коли представникам регіонів перешкоджали здійснювати їхню діяльність в РАУ… місцеві адвокати, котрі їх же й обрали. Наприклад, представнику від Сумської області захисники цього регіону не дозволили брати участі в засіданнях ради.

— Яким чином рядові адвокати — члени НААУ — можуть впливати на ухвалення принципових рішень?

— Якщо мова йде про найвищі органи адвокатського самоврядування, то через делегування своїх представників. З особливо важливих для адвокатури питань, щодо яких немає єдиної думки, ми розпочинаємо дискусію. Прикладом цього може бути проведення круглого столу, де обговорювали рішення РАУ про введення оплати за стажування, з яким не погодилися в Асоціації юристів України через те, що молодим юристам — членам їх громадської організації — складно буде отримати статус адвоката. У зв’язку з цим ми вирішили провести круглий стіл.

— Це питання викликало немало суперечок в адвокатському середовищі. Чи вдалося все-таки досягти якогось компромісу й примирити сторони?

— Після завершення дискусії в рамках круглого столу я провела нараду з представниками різних громадських організацій і керівниками регіональних рад, на якій була прийнята резолюція, адресована Раді адвокатів України, про зміну ухваленого рішення. У резолюції передбачається можливість розстрочки, зменшення чи звільнення від плати за стажування. Дискусія, скажу вам, була дуже палкою, але, думаю, якогось компромісу нам удалося досягти.

Виникло також питання, який орган повинен узяти на себе функцію з надання цих преференцій — ради адвокатів регіонів чи РАУ. Вносити зміну до загального рішення буде Рада адвокатів України, а ось питання щодо розстрочки, зменшення оплати за стажування чи звільнення від неї, на мій погляд, повинна розглядати відповідна рада адвокатів регіону. Адже саме там можуть зрозуміти, кого призначити керівником стажування, знають, хто погодиться на цю пропозицію, а хто може здійснювати її як волонтер.

«До НААУ надходять сигнали про порушення гарантій адвокатської діяльності»

— Нещодавно РАУ затвердила перелік документів, необхідних іноземним адвокатам для роботи в Україні. Це положення теж викликало немало суперечок під час його обговорення на засіданнях ради. Як ви вважаєте, чи вдасться зберегти баланс між дотриманням інтересів українських адвокатів і вимогою закону про допуск у країну іноземців? Чи багато охочих практикувати в Україні?

— РАУ зробила все, щоб дотримати такий баланс і головне — захистити українських адвокатів. Зрозуміло, що з приходом іноземних захисників зменшиться кількість справ у вітчизняних. Іноземні адвокати, чому гріха таїти, не завжди знають і нашу мову, і наше законодавство, тому РАУ ухвалила рішення про те, що перш, ніж бути внесеним до єдиного реєстру, іноземний адвокат повинен укласти партнерський договір з українським на ведення справ у суді. У переліку документів, які необхідно надати іноземцю, (або ж ці документи будуть витребувані відповідною КДКА), — документи органів адвокатського самоврядування країни його походження, зокрема його професійна історія (ліцензія, стаж практичної діяль­ності, спеціалізація, довідки про притягнення до дисциплінарної відповідальності та ін.). Встановлено також оплату за організаційні заходи, що проводяться КДКА, із внесення іноземних адвокатів до реєстру. Крім того, для останніх передбачений щорічний внесок, оскільки вони перебуватимуть під захистом українських органів адвокатського самоврядування. При цьому сума внеску більша, ніж платять наші захисники.

— За словами деяких ваших колег, престиж адвокатури за останні роки суттєво зменшився, наприклад, були випадки, коли представники правоохоронних органів били адвокатів, проводили в їхньому офісі незаконний обшук і т.д. Жодної реакції на це з боку тодішніх органів самоврядування не було. Ви вже почали боротися за покращення статусу адвоката й престижу професії? Чи є приклади допомоги з боку створеного комітету РАУ із захисту професійних прав адвокатів?

— Престиж професії адвоката не визначається тим, як поводяться представники правоохоронних органів. У цьому випадку зменшується не престиж професії адвоката, а престиж представників тих професій, які вчиняють незаконні дії. За чинним раніше законодавством органів самоврядування адвокатури не існувало. Разом з тим кожна громадська організація адвокатів активно захищала своїх членів, іноді навіть об’єднуючи свої зусилля з іншими громадськими організаціями, про що свідчать різного роду спільні звернення.

Нині до НААУ надходять сигнали від адвокатів, регіональних рад про порушення гарантій адвокатської діяльності. Ці звернення містять інформацію про факти порушення гарантій адвокатської діяльності щодо дотримання адвокатської таємниці при проведенні обшуків чи огляді приміщень, протиправних дій представників правоохоронних органів під час виконання адвокатами своїх професійних обов’язків і т.д.

Як голова НААУ я з цих питань звертаюся до керівників правоохоронних органів, голів судів, зустрічаюся з ними. Відповідний лист був направлений Генеральному прокурору, голові Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Крім того, активно в цьому напрямі діють відповідні комісії регіональних рад. І, на жаль, без необхідного захисту залишаються адвокати тих регіонів, де й досі не створені й не діють органи самоврядування.

— А чи почав уже діяти комітет із захисту професійних прав адвокатів при РАУ?

— Цей комітет поки що на стадії формування.

«Сьогодні «думки» адвоката в соцмережах — надбання багатьох»

— На останньому засіданні РАУ було створено п’ять комітетів. Коли вони почнуть діяти? Чим займатиметься комітет з етики, появу якого широко обговорювали в Інтернеті? Деякі адвокати вже висловили побоювання, що він може стати своєрідним «каральним» органом РАУ, який стежитиме за поведінкою адвокатів навіть у неробочий час. Наскільки це відповідає дійсності?

— Комітети почнуть діяти на повну силу, коли будуть сформовані. Так, виникла необхідність створення комітету з етики. Хоча не все було таким однозначним. Ті, хто двадцять років тому сам створював подібні комітети в громадських адвокатських організаціях і навіть писав Правила адвокатської етики, нині чомусь проти їх створення. Всі повинні розуміти, що статус адвоката зобов’язує дотримуватися Правил адвокатської етики цілодобово, тобто і в робочий, і в неробочий час. Якщо раніше ми засуджували вульгарні думки вголос, які чули всього одна-дві людини, то сьогодні «думки» адвоката в соцмережах — надбання багатьох.

— Чи вважаєте ви, що монополізація адвокатської професії, яка так і не була запроваджена в Україні, необхідна? Чи збирається НААУ лобіювати ухвалення цієї норми?

— Ми дійсно вважаємо, що це необхідно й поставимо таку мету після того, як пройдемо період становлення Національної асоціації адвокатів України. Будь-яку роботу потрібно брати по силі, а ми поки що до монополізації адвокатської професії, на жаль, не готові.

— Новий КПК значно розширює права адвокатів, зокрема надає право збирати докази. При цьому ваші колеги нарікають на те, що реальний механізм, який забезпечує цю норму, в законі не прописаний. Є й інші моменти в кодексі, які не зовсім влаштовують захисників. Чи буде асоціація намагатися задовольнити запити адвокатів, пропонувати поправки до законів і т.д. чи ж їхні претензії не завжди обгрунтовані?

— Кримінальний процесуальний кодекс був прийнятий парламентом 13 квітня 2012 р., тобто до набуття чинності законом «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» і формування органів адвокатського самоврядування. А про необхідність ухвалення норм, яких не вистачає, адвокати говорили ще на стадії обговорення проекту КПК.

Громадські організації адвокатури, зокрема Спілка адвокатів України, пропонували й профільному комітету ВР і народним депутатам внести доповнення і зміни до окремих положень проекту КПК, що стосуються захисника. Більш того, деякі з них були підтримані профільним комітетом і навіть прийняті парламентом, інші — відхилені. Тому сьогодні потрібно акумулювати, системно відпрацювати зміни до КПК і, що дуже важливо, внести їх єдиним блоком, а не точково.

— Яким ви бачите майбутнє адвокатури? Коли, за вашими прогнозами, українські адвокати будуть також захищені й забезпечені, як їхні західні колеги?

— Відповісти на це запитання, використовуючи дієслово доконаного виду, не можна і в принципі говорити на цю тему в теперішньому часі не варто. Це перманентний процес — він триває і у нас, в Україні, і в інших країнах — у тому числі й західних.