
Адміністративне затримання особи допускається у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністратив- них правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлен- ня особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушен- ня, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчас- ного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення. За підставами, метою та строками розрізняють два види адміністра- тивного затримання: ➜ затримання на загальних підставах ➜ спеціальні види затримання До затримання на загальних підставах можна віднести таке затриман- ня, яке проводиться працівниками міліції на строк до трьох годин, а затриманих тримають в черговій кімнаті або іншому службовому при- міщенні. Спеціальне затримання продовжується більш тривалий проміжок часу, ніж загальне, тому воно може проводитися тільки у випадку вчинення особою певного, прямо вказаного в законі проступку (наприклад, дрібного хуліганства). Види адміністративного затримання: ➜ затримання осіб, що перебувають у стані сп’яніння; ➜ затримання осіб, які вчинили дрібне хуліганство; ➜ затримання осіб, що займаються бродяжництвом та жебракуван- ням; ➜ затримання осіб, які ухиляються від явки до суду, що розглядає справу про вчинені ними проступки; ➜ затримання порушників прикордонного режиму. Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту достав- лення порушника для складення протоколу, а особи, яка перебувала у стані сп’яніння, – з часу її витвереження (ч. 5 ст. 263 Кодексу Украї- ни про адміністративні правопорушення). Ст. 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення визна- чає підстави, за яких проводиться адміністративне затримання та ор- гани, які повноважні таке затримання здійснювати.