Закон і Бізнес


Незламне керівництво.

Старі скарги не завадили претендувати на чергове головування


Суддівські кадри, №24 (1011) 11.06—17.06.2011
Тетяна Кулагіна
3280

Безумовно, служитель Феміди і до того ж керівник суду апріорі не може всім догодити. Інша справа, наскільки обгрунтованими є претензії. Так чи інакше, а численні скарги від невдоволених діяльністю представника Рівненського міськсуду Рівненської області не завадили йому вкотре отримати «перепустку» на керівне місце. Члени Ради суддів загальних судів, які внесли подання про його призначення на посаду голови, визнали звернення громадськості необ’єктивними.


Організаційний тягар

Першу частину зібрання органу суддівського самоврядування, яке відбулося 8 червня, було присвячено кадровим питанням, тобто поповненню суддівського Олімпу новими ке¬рівниками. У недалекому майбутньому очільників отримають столичні обителі Феміди.
Зокрема, на посаду голови Шевченківського райсуду м.Києва РСЗС рекомендувала Олену Мелешак. Вакантна посада з’явилася після того, як попереднього керманича Сергія Куровского обрали суддею Вищого господарського суду. Нагадаємо: не так давно, 25 січня, О.Мелешак призначили на місце за¬ступника голови. Тради¬ційно члени ради поцікавилися в судді, чи погодився колектив на її головування. «Колеги, власне, спонукали мене піти на цю посаду», — запевнила О.Мелешак. 
«Суд не простий, роботи там багато: приміщення потребує серйозних вкладень», — зауважив голова РСЗС Павло Гвоздик. До цих проблем додаються ще й скарги на Шевченківський райсуд з приводу порушення розумних строків розгляду справ, про які інформувала уповноважений ВР з прав людини Ніна Карпачова. Як повідомляв «ЗіБ», під час минулого зібрання РСЗС О.Мелешак скаржилася, що вони стикнулися з кадровим дефіцитом і великим навантаженням. Але якщо штат і поповнять, для нових законників не буде місця. Тож в разі її призначення на посаду голови «організаційний» тягар лягає на її плечі. 
Також «перепуску» на повторне головування в Солом’янському райсуді м.Києва отримав Валерій Побережний. У травні в нього закінчився п’ятирічний термін повноважень на адмінпосаді, і, як підкреслив один із членів ради, у колективі й мови не було про «альтернативного» кандидата на керівне місце. «Це свідчить про те, що В.Побережний користується довірою у колективі», — підсумували члени РСЗС. 
На повторне головування у Приморському райсуді м.Одеси претендував і Сергій Кічмаренко. Як поінформували члени ради, за 5 років, протягом яких С.Кічмаренко очолював суд, він провів титанічну роботу, виправдавши «кредит довіри». Тому, успішно пройшовши «випробування головуванням», вкотре здобув загальну колективну підтримку. Отримавши рекомендацію на призначення, С.Кічмаренко тепер чекатиме на розгляд своєї кандидатури у Вищій раді юстиції, яка має вирішити, чи залишити його у кріслі керівника. Хоча навряд чи ВРЮ буде проти, адже, як переконували члени органу суддівського самоврядування, інших охочих зайняти місце очільника не знайшлося.

Перевірка об’єктивності

Одним із найдосвідченіших керівників серед претендентів на адмінпосади був Петро Денисюк, який впродовж 16 років очолював Рівненський міськсуд Рівненської області. Наразі він працює суддею, але хоче повернутися до адміністративної роботи. Щоправда, попереднє головування П.Денисюка не всіх влаштовувало: на його адресу не¬одноразово надходили звернення від обурених громадян. Апогей «маршу невдоволених» припав на 2004—2006 роки. Як повідомляли ЗМІ, останньому закидали безпрецедентну тяганину під час розгляду ци¬вільних і кримінальних справ, зловживання службовим становищем та багато чого іншого, що могло коштувати йому мантії. У 2005 році кваліфікаційна комісія суддів загальних судів Житомирського апеляційного округу прийняла рішення, яким рекомендувала ВРЮ внести подання про звільнення П.Денисюка з посад судді і голови. Проте ВРЮ після проведення перевірки не знайшла підстав для позбавлення його мантії. 
Про численні зловживання П.Денисюка повідомляли й народні депутати, зокрема його діяльністю був незадоволений Юрій Кармазін. 
«Як ви вважаєте, чим можна пояснити підвищену увагу до вас з боку окремих громадян», — запитали в законника. «Жодний депутат від нашої області не має претензій. Але Юрій Анатолійович уважає, що він краще, ніж будь-хто, володіє інформацією щодо ситуації у нашому районі. Коли я був у нього на прийомі, він сказав, що не має до мене претензій, мовляв, до нього звертаються громадяни. Які ще громадяни…» — відповів він. 
У свою чергу член РСЗС Віктор Габріель запевнив колег, що результати проведеної ним перевірки вказали на необ’єктивність і необгрунтованість скарг на кандидата. Тож РСЗС рекомендувала П.Денисюка на посаду голови. Тепер слово за ВРЮ.