Позичена допомога.

Законникам доводиться «ділитися» помічниками, аби компенсувати їх нестачу

Нещодавній старт кампанії першого призначення на посади служителів Феміди може обернутися для деяких законників «дефіцитом допомоги». Адже чимало помічників суддів, секретарів судових засідань вирішили спробувати себе в ролі претендента на мантію. Як представники третьої гілки влади справляються без помічників і секретарів, члени Вищої ради юстиції намагалися з’ясувати в претендентів на адмінпосади. Щоправда, як показало «опитування», не всім майбутнім керівникам були відомі шляхи вирішення цієї проблеми.

«Керівні» проблеми

Свою чергову зустріч, яка відбулася 31 травня, представники ВРЮ традиційно розпочали із заповнення вакантних адмінпосад у судах. Отримати портфелі вдалося всім претендентам, а їх було більш як 40. 
Так, новий очільник з’явиться у Львівському апеляційному адміністративному суді. «Перепустку» на посаду отримав Сергій Богаченко, якого рекомендувала Рада суддів адмі¬ністративних судів.
Під час наступного етапу розгляду кандидатур у ВРЮ в С.Богаченка поцікавилися, чи володіє він інформацією щодо ситуації з помічниками: чи достатньо їх і як суд компенсує нестачу кадрів. Останній поінформував, що в кожного законника є помічник, але чимало з них вирішили спробувати свої сили на суддівській ниві і нині готуються до наступного ви¬пробування на шляху до посади. Однак чітко пояснити, хто допомагає законникам за відсутності помічників, він не зміг. «Ви повинні володіти цією інформацією, адже ви йдете на адмінпосаду», — вказали члени ВРЮ. «А в разі відсутності секретаря судового засідання хто може його замі¬нити? Чи є резерв секретарів?» — запитала за¬ступник голови Ради Лі¬дія Ізовітова. Кандидат відповів, що за таких умов обов’язки можуть виконувати розпорядники. «Ви розумієте, що розпорядник із зовсім іншої галузі», — зауважили представники конституційного органу. 
До речі, у Хмельницькому окружному адміністративному суді, який поповнився відразу двома за¬ступниками голови, в разі відсутності помічників судді «позичають» їх у своїх колег. Більш того, у суді проводять спеціальні заняття, аби секретарі могли підміняти помічників. Між іншим, як зазначив претендент на місце голови заступника Віктор Касапа, 8 з 13 помічників нещодавно брали участь в анонімному тестуванні бажаючих обійняти суддівську посаду. 
З якими проблемами доводиться стикатися працівникам Житомирського апеляційного адміністративного суду, повідомила кандидатка на посаду заступника голови Наталія Малахова. «В нас велике навантаження, але намагаємося справлятися», — запевнила вона. Щоправда, члени ВРЮ насамперед хотіли почути, чого бракує для повноцінної діяльності суду. «Немає приміщення, доводиться орендувати. Всі помічники тісняться в одній кімнаті», — поскаржилася жінка. 
А от претенденту на посаду заступника голови Апеляційного суду Львів¬ської області Тадею Па¬йонкевичу довелося пояснити збільшення звернень до апеляційної інстанції. «Чи не свідчить це про те, що суди першої інстанції роблять багато помилок?» — запитали в законника. Таке зростання навантаження на апеляційний суд він аргументував загальним збіль¬шенням справ у судах. Між іншим, за його словами, лише 7% рішень першої інстанції оскаржується у вищій. «Тоді чому рівень недовіри до служителів Феміди сягає 80%», — поцікавився голова ВРЮ Володимир Колесниченко. На переконання Т.Пайонкевича, в цьому винні представники ЗМІ, які часто поширюють негативну інформацію про суди. Хоча далеко не всі присутні, особливо журналісти, погодилися з його твердженням. Утім, тепер законник має шанс покращити громадську думку про Апеляційний суд Львівської області, оскільки ВРЮ призначила його на місце заступника.

«Відкладені» щасливці

Цього разу поталанило й Тетяні Колбіній, яку Рада суддів загальних судів рекомендувала на посаду заступника голови Апеляційного суду м.Севастополя. Нагадаємо: під час сек¬ції ВРЮ, яка відбулася 19 квітня, з’ясувалося, що кандидатка не надала відповідних документів, які б засвідчували волю колективу. Але того ж дня на засідання Ради, на якому мало вирішитися її майбутнє, Т.Колбіна не при¬йшла через погане самопочуття, і розгляд її «адмінпитання» перенесли. Хоча на черговому зібранні конституційного органу вона без жодних перешкод отримала «перепустку» на місце заступника. 
До речі, у списку «від¬кладених» кандидатів значився і Володимир Кузьменко, який претендував на повторне головування у Соснівському райсуді м.Черкас. Під час попередньої його спроби отримати адмінпосаду на згадану обитель Феміди спрямували шквал критики, мовляв, суд причетний до численних рейдерських захоплень. Щоправда, кандидат запевнив, що за останні 5 років (протягом яких він очолював суд) він не пам’ятає «випадків рейдерських атак». Але лише за кілька тижнів В.Кузьменко, схоже, розвіяв сумніви членів конституційного органу і таки був призначений на адмінпосаду. 
Вакантне місце очільника Апеляційного суду Харківської області зайняв Андрій Солодков, якого рекомендувала Рада суддів загальних судів. Адмінпосада звільнилася після того, як попередній очільник, Михайло Бородін, залишив керівне крісло. 24 березня ВРЮ звільнила М.Бородіна за власним бажанням. 
Водночас двома керівниками поповнилися господарські суди. Так, очільнику Господарського суду м.Києва Артуру Ємельянову тепер допомагатиме Вікторія Джарти, яку ВРЮ призначила заступником. Останню перевели до столиці минулого року, а до того вона трудилася у Господарському суді м.Донецька. «Як вам працюється в столиці?» — поцікавився В.Колесниченко. «Дуже добре», — лаконічно відповіла суддя. 
Також місце заступника голови Господарського суду Житомирської області отримав Валерій Давидюк. Члени ВРЮ запитали, чи часто до нього звертаються чиновники, аби вирішити конкретну справу. Втім, суддя запевнив, що таких випадків не було. 
Крім заповнення керів¬них крісел, Рада розглянула кандидатури претендентів на суддівські посади і внесла подання Президентові про призначення двох осіб. Хоча до претендента на посаду судді Дніпропетровського окружного адмінсуду, який все ж отримав «перепустку», були претензії. Щоправда, не з приводу підготовки, а недотримання дрес-коду: йому дорікнули за від¬сутність краватки. Майбутній служитель Феміди вибачився і запевнив, що наступного разу не забуде про неї. Під «наступним разом» він, очевидно, мав на увазі призначення на адмінпосаду.