Медіатор у битві повноважень

Розв’язати конфлікт прокуратури зі слідством до снаги незалежному органу

Голова комітету Ради федерації Росії з правових і судових питань Анатолій Лисков запропонував створити в країні новий правовий інститут незалежного прокурора або колегію уповноважених прокурорів. Такий орган, на його думку, дозволить об’єктивно розслідувати спра¬ви відносно вищих посадових осіб державної влади.

Дві крайнощі

«Цей інститут дозволить главі держави усувати причини міжвідомчих суперечностей, притягати до від¬повідальності будь-кого, хто протиставляє інтересам держави особисті або ві¬домчі амбіції», — стверджує А.Лисков.
Виступити з цією ініціативою його змусила недавня заява генпрокурора РФ Юрія Чайки про те, що у відносинах між Генпрокуратурою і новим слідчим ко¬мітетом РФ є «шорсткості» і «відсутній баланс повноважень».
А.Лисков відзначив, що ці «шорсткості» виникають з вини законодавців. При цьому він підкреслив, що «протягом 5 років існувала нічим не виправдана монополія прокурора давати згоду на порушення кримінальної справи слід¬чому і дізнавачу». Цей інститут, на думку юриста, «завдав непоправної шкоди організації слідчої роботи». Крім того, він «став перешкодою в навчанні слідчих тому, як розслідувати злочини «по гарячих слідах». Законодавці, від¬значив він, усіляко прагнули «викоренити» цей інститут, натрапляючи на «жорстокий опір». «Проте виникла інша крайність: прокурор тепер узагалі позбавлений права порушувати кримінальні справи, навіть якщо він виявив склад злочинів», — зауважив А.Лисков. При цьому право прокурора (який у суді підтримує держобвинувачення) скасовувати постанову про порушення кримінальної справи експерт назвав «російським ноу-хау». Автор відзначив, що, за загальноєвропейськими стандартами, саме прокурори порушують кримінальне переслідування осіб, котрі скоїли злочини.

Інститут рівноваги

Щоб вирішити цю ситуацію і не впадати з однієї крайнощі в іншу, А.Лисков пропонує створити в Росії інститут незалежного прокурора (колегії уповноважених прокурорів), хто за завданням президента країни або Федеральних зборів міг би здійснити перевірку і дати правову оцінку діям вищих посадових осіб, уключаючи ген¬прокурора і очільника слід¬чого комітету.
Необхідність такого кроку голова комітету Ради федерації пояснює тим, що повноваження прокуратури значно ширші за повноваження слідчих органів. Генпрокурор і підлеглі йому прокурори здійснюють нагляд за законністю у всіх сферах застосування законів. До того ж Генпрокуратура відповідальна згідно із законом і згідно з дорученням президента за координацію боротьби зі злочинністю. На думку А.Лискова, в цьому сенсі дія¬льність слідчих органів — лише невеликий сектор піднаглядних прокуророві сфер.
«Унаслідок прийнятих в останні 3 роки змін до законодавства звичний ро¬сій¬ській людині статус прокурора, до якого він змушений був звертатися з усіма бідами в разі порушення його прав, суттєво «скориговано». У результаті балансу повноважень прокурора і слідчого у сфері попереднього слід¬ства немає», — наголосив юрист. Він під¬креслив, що із заявами про порушення кримінальної справи потерпілий тепер повинен звертатися не до прокурора, а в органи нового слідчого комітету і в слідчі органи інших ві¬домств — МВС, ФСБ, наркоконтролю. «На мій погляд, це — нісенітниця, яка з урахуванням практичного досвіду з часом буде змінена», — підкреслив він.
Саме для того, щоб «урів¬новажити» взаємодію між слідчим комітетом і Генпрокуратурою, він і пропонує створити новий незалежний орган. «Інститут незалежного прокурора міг би складатися із 17 членів, яких призначають на 8 років і котрі мають статус заступників генпрокурора, — за¬уважив А.Лисков. — Незалежні прокурори повинні призначатися на посаду і звільнятися Радою федерації як органом, відповідальним за формування інституту генпрокурора». А.Лисков також пропонує, щоб по 5 кандидатур могли б представляти президент, Рада федерації і Держдума, ще 2 — уповноважений з прав людини в РФ.