У дзеркалі євроінтеграції

Генпрокурор пообіцяв революцію й самоврядування, а посол при ЄС — асоціацію

Зближення з Євросоюзом і продовження реформ у правовій сфері — ось своєрідний лейтмотив семінару «Інтеграційний курс України і реформування кримінальної юстиції відповідно до євростандартів», що відбувся недавно в Академії прокуратури. Виступаючи на ньому, Генпрокурор Віктор Пшонка спростував чутки про небажання прокуратури реформуватися, а посол України при ЄС Костянтин Єлисєєв пообіцяв підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом 28 листопада. Для присутніх на семінарі прокурорів провели своєрідний «євролікнеп» — розповіли про всі інституції, що існували в ЄС, і про те, як вони функціонують.

Про чутки й реалії

Союз дипломатів і прокурорів — так можна було б назвати семінар, який проходив у Академії прокуратури під егідою проекту «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні». Доповідачі були відповідні — наглядовий орган представляли заступник Генпрокурора Лілія Фролова, ректор Академії прокуратури Євген Блажівський і Генпрокурор В.Пшонка. А з боку дипломатів виступали віце-прем’єр Костянтин Грищенко, посол України при ЄС К.Єлисєєв, керівник Офісу ЄС в Україні Владимир Ристовський і директор генерального директорату з координації програм Ради Європи Верена Тейлор. Кожен по черзі говорив про євроінтеграцію, поглиблення діалогу з Євросоюзом і необхідність продовження реформ у сфері кримінальної юстиції.

Мабуть, головний меседж, який намагалися довести до відома присутніх практично всі, хто виступав, найбільш чітко сформулював К.Грищенко: «Наші євроінтеграційні устремління потрібно в першу чергу розглядати не стільки крізь призму зовнішньої політики, скільки з позиції внутрішніх змін у соціально-політичній, економічній і правовій сферах».

У свою чергу В.Пшонка нагадав про засідання Європейської ради в Копенгагені в 1993 році й затверджені на ньому критерії вступу до Євросоюзу.

Генпрокурор підкреслив, що для успішної євроінтеграції необхідно відповідати цим критеріям. Голов­ний з них — дотримання принципів демократії, свободи й поваги до прав людини, а також принципу правової держави. «Приєднання до ЄС — це не самоціль, головне — поліпшення життя людей. Потрібно усвідомлювати, що реформи, які проводяться в державі, — невід’ємна частина процесу. Одна з найважливіших складових — це реформа судової та правоохоронної систем», — заявив В.Пшонка.

Перший і найважливіший крок, який, на думку Генпрокурора, вже зробила в цьому напрямку Україна, — ухвалення нового КПК. «Цей документ, який приніс революційні зміни в кримінальне провадження, має як прихильників, так і противників, які до останнього не вірили в те, що він ефективно працюватиме. На підставі аналізу застосування норм нового законодавства можна впевнено заявити: КПК працює», — підкреслив Генпрокурор.

Він укотре відзначив позитивні зрушення, що з’явилися завдяки новому кодексу. «Всі ці зміни працюють уже 6 місяців, і ми з вами, як практичні професійні люди, можемо запевнити, що це так», — звернувся по підтримку до прокурорів, котрі сиділи в залі, Віктор Павлович. Заперечень не пролунало.

Наступний крок — реформування наглядового органу й ухвалення нового закону «Про прокуратуру», що, за словами В.Пшонки, залишається одним з невиконаних зобов’язань України перед Радою Європи.

«Хтось поширює чутки, що прокуратура проти перегляду її функцій і напрямів роботи. Підкреслюю: керівництво прокуратури усвідомлює важливість і необхідність запланованих перетворень, — заявив Генпрокурор. — Ми — за революційні зміни: зменшення обсягу повноважень наглядового органу й уведення інституту прокурорського самоврядування, максимальне наближення до євро­стандартів у цій сфері й дотримання міжнародних зобов’язань, узятих на себе Україною». Все це, на думку В.Пшонки, дозволяє зрівняти правові можливості прокуратури, громадян і юридичних осіб.

При цьому захист прав громадян буде перекладений на спеціальні інститути — омбудсмена, адвокатські об’єднання й центри надання безоплатних правових послуг.

«Євролікнеп» для синіх мундирів

На думку К.Грищенка, євроінтеграційне майбутнє України багато в чому залежить від правоохоронних органів, у тому числі й від прокуратури. Як приклад того, коли українська варта порядку сприяла зближенню нашої країни з ЄС, екс-міністр закордонних справ навів Євро-2012. Мовляв, під час проведення фіналу чемпіонату Європи з футболу не зафіксували ніяких серйозних правопорушень, на вулицях був ідеальний порядок, який забезпечували працівники МВС та інших силових структур під наглядом ГПУ. Все це, на думку віце-прем’єра, допомогло створити позитивний образ нашої держави в очах десятків тисяч іноземців. Саме правоохоронці, вважає К.Грищенко, можуть допомогти зруйнувати негативні стереотипи щодо України.

Говорив він і про прийнятий КПК. «Кодекс відповідає найвищим європейським стандартам. Вирівнювання можливостей сторони захисту й обвинувачення, уніфікація підходів до затримання, введення процедури звільнення під заставу — ці та багато інших положень нового кодексу істотно посилили аргументи офіційного Києва в діалозі з ЄС у питаннях демократії та верховенства права», — підкреслив К.Грищенко.

Похвалила досягнення нашої країни в правовій сфері й директор генерального директорату з координації програм Ради Європи Верена Тейлор. «Ще в 1995 році Україна взяла на себе багато зобов’язань, включаючи ухвалення нового КПК, й імплементація демократичного кодексу, який відповідає євростандартам, стала значним кроком України на шляху реформ», — відзначила вона.

А посол України при ЄС К.Єлисєєв вирішив порадувати присутніх, заявивши, що наша країна — за два кроки від підписання угоди про асоціацію з ЄС. «Прикметно, що цей семінар проходить в історичний момент: ми перебуваємо на відстані витягнутої руки від підписання стратегічної угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Я особисто вважаю, що ця подія стане другою за значимістю в історії країни після отримання незалежності в 1991 році. Наступна важлива дата в календарі — 28 листопада, цього дня відбудеться саміт східного партнерства, на якому ми повинні підписати цю угоду», — відзначив посол.

За словами К.Єлисєєва, угода — це «не просто 1200 сторінок документа, це не більше не менше як дорожня карта модернізації Української держави, що визначає її розвиток на десятки років уперед». Наближенню цієї події, на ду мку посла, багато в чому сприяло проведення Україною реформ у правовій сфері, ухвалення нового кримінального законодавства. «До речі, багато реформ у цій сфері Україна повинна була провести ще в 1995 році, після того, як стала членом РЄ, але чомусь практично нічого не робила, — відзначив К.Єлисєєв. — Тільки протягом останніх 2,5 року ці реформи стали активно проводитися. Одним зі стереотипів є те, що ми повинні здійснювати такі реформи, тому що цього від нас вимагає Євросоюз. Це помилка. Ми їх проводимо, щоб модернізувати нашу державу й поліпшити життя громадян».

Очевидно, українська прокуратура вирішила йти в ногу з часом і європеїзуватися. Є.Блажівський запевнив Генпрокурора, що вже підготовлено  серію лекцій про євроінтеграцію, і всім учасникам семінару роздали цю роздруківку. А координатор проекту «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні» Леонід Антохі під кінець провів для присутніх правовий лікнеп, розповівши про основні європейські інституції та принципи їх роботи.