Пастка для «зайчика»

Білоруський рубль за день утратив половину своєї ціни

Білорусь 23 травня провела черговий етап девальвації руб¬ля. Правда, зниження курсу — не більш ніж формаль¬ність, неофіційний курс уже суттєво від¬різнявся від уста¬нов¬леного Нацбанком. Щоб виправити ситуацію, Мінськ про¬сить грошей у Москви, проте та висуває свої умови — продаж державних активів. І, звичайно, основні претенденти на них — російські олігархи і держкомпанії.

Визнання очевидного

Мінськ знизив офіційний курс «зайчика» відносно долара, євро і російського рубля. До цього Нацбанк Білорусі вже скасував обмеження на курсоутворення в обмінниках і на валютному ринку. Природно, що офіційний курс відразу ж виявився таким, що найменше відображає реальну ситуацію в країні. Вартість валюти, за офі¬ційною версією, становила трохи більше 3000 руб. за долар. При цьому на міжбанківському ринку в середині травня американську валюту продавали за 8000—9000 руб., до часу девальвації її вартість, правда, знизилася до 6400—6800 руб.
Зрозуміло, що такий розрив довго тривати не міг, і властям Білорусі необхідно було якимось чином вирівняти курси. У результаті 23 травня Нацбанк оголосив, що підвищує офіційну вартість долара в країні з 3155 до 4930 руб. Саме на цей курс, який у Нацбанку назвали відпо¬відним «нинішнім еконо¬мічним умовам», тепер необхідно орієнтуватися в Білорусі.

Товарний дефіцит

Усю весну білоруси скуповували все, що було на прилавках магазинів: побутову техніку, меблі, сіль, крупи, макарони і безліч інших товарів. Це відбувалося в очікуванні девальвації, яка неминуче приносить з собою зростання цін.
Проте, скільки білоруси не готувалися до девальвації, для багатьох вона все одно виявилася несподіваною. Про це свідчить ситуація на бензозаправках, на яких у середині тижня були величезні черги.
Білоруський уряд покладає на девальвацію великі надії: з її допомогою він сподівається справитися з економічною кризою в країні. Різке здешевлення національної валюти завжди добре позначалося на державних фінансах.
Крім того, президент Білорусі в боротьбі з кризою сподівається на допомогу ззовні, насамперед з Росії. Саме з нею Мінськ домовляється про кредит у розмірі $3—3,5 млрд через фонд ЄврАзЕС. Москва обрала на переговорах стриману позицію: гроші Білорусі виділять, але не відразу і не повністю, а кількома траншами. Ще частину коштів має принес¬ти Мінську приватизація великих держактивів, головним претендентом на які також є Росія.
Отримання додаткових грошей може допомогти Білорусі на якийсь час стабілізувати ситуацію в країні, але потім перед Мінськом знову постане питання: що робити з дефіцитом платіжного балансу, коли всі активи вже будуть продані, а кредити просити буде ні в кого?