Закон і Бізнес


Волю зекам!

Конституційний суд ФРН визнав незаконним превентивне ув’язнення


Світ права, №19-20 (1006-1007) 11.05—20.05.2011
3306

Конституційний суд ФРН у Карлсруе визнав незаконним превентивне ув’язнення небезпечних злочинців. Таким чином, КС підтвердив вердикт cтрасбурзького суду, який ще влітку 2010 року визнав цю практику такою, що суперечить правам людини.


Конституційний суд ФРН у Карлсруе визнав незаконним превентивне ув’язнення небезпечних злочинців. Таким чином, КС підтвердив вердикт cтрасбурзького суду, який ще влітку 2010 року визнав цю практику такою, що суперечить правам людини.
 

Превентивного ув’язнення зазнають злочинці, відносно яких у властей існують побоювання, що, опинившись на волі, вони скоять нові злочини. До 1998 року максимальний строк превентивного ув’язнення в ФРН становив 10 років, проте потім влада отримала право продовжувати його заднім числом на невизначений час.
Визнавши превентивне ув’язнення незаконним, Конституційний суд ФРН відзначив, що воно несуміс¬не з фундаментальним правом арештантів на волю. Представники суду під¬креслили, що таке ув’язнення (міра, суть якої — захистити населення від злочинців) фактично нічим не відрізняється від покарання у вигляді позбавлення волі. Конституційний суд вимагає від властей до черв¬ня 2013 року подати нову концепцію ставлення до злочинців, орієнтовану на їх терапевтичне лікування і подальше звіль¬нення. Умови перебування злочинців в ув’язненні повинні бути максимально наближені до нормальних, які існують на волі, що включає також соціальні контакти і спілкування із сім’єю.
Злочинців, котрі становлять найбільшу небезпеку, відповідно до рішення суду можна залишити в превентивному ув’язненні до прийняття нової концепції. Що стосується інших, то велику частину з них повинні звільнити до кінця 2011 року. При цьому власті мають ще раз уважно переглянути справу кожного окремого злочинця.
КС послався в останньо¬му випадку на ст.5 Європейської хартії прав людини, яка дозволяє превентивне ув’язнення, зокрема його подовження заднім числом, у разі наявності в злочинця психічних відхилень. У Німеччині, проте, як наголошується в рішенні суду, з цією метою може використовуватися закон про примусове терапевтичне лікування, відповідно до якого рецидивістів, котрі страждають від психічних захворювань, відправляють у спеціальні лікувальні заклади.