Закон і Бізнес


Концептуальна зосередженість у борговій ямі

Безгрошова Феміда очікує реформи, що забезпечить її єдність та доступність


Правосуддя, №14 (949) 03.04—09.04.2010
2405

Із початку 2010 р. судовій системі загрожує боргова яма, в яку її затягує минулорічне недофінансування. З надією отримати необхідні асигнування Рада суддів разом з Державною судовою адміністрацією 26 березня провела чергове засідання. Важливою темою дня стала і довгоочікувана судова реформа, про проведення якої з початку весни оголосив Президент.


Із початку 2010 р. судовій системі загрожує боргова яма, в яку її затягує минулорічне недофінансування. З надією отримати необхідні асигнування Рада суддів разом з Державною судовою адміністрацією 26 березня провела чергове засідання. Важливою темою дня стала і довгоочікувана судова реформа, про проведення якої з початку весни оголосив Президент.

 

З ким говорити про бюджет?

 

Ураховуючи, що головним розпорядником державних коштів для судів загальної юрисдикції виступає ДСАУ, члени РСУ за­просили до слова заступника голови цього органу Олександра Лощихіна.

Він повідомив, що судова система у 2009 р. була профінансована лише на 23% від потреб, а асигнування становили 2108,5 млн грн. з передбачених 9063,3 млн. За словами доповідача, «через таке недофінансування вже в січні поточного року склалася катастрофічна ситуація з відправленням правосуддя». Зо­крема, ДСАУ підготовлено бюджетний запит на фінансування установ судової системи на 2010 р. у сумі 9133,2 млн грн., з яких поточні видатки сягають 6310,9 млн, капітальні — 2822,3 млн. До Міністерства фінансів із цього приводу направлено відповідний лист. Утім, видатки на утримання судів та установ ДСАУ, що враховані в проекті закону про державний бюджет на 2010 р., станов­лять лише 2413,5 млн грн., тобто 26% від дійсних потреб.

О.Лощихін також повідомив, що голова ДСАУ Іван Балаклицький разом з головою РСУ Петром Пилипчуком 17 березня цього року направили лист до Прем’єр-міністра з проханням зробити розподіл фонду заробітної плати між суддями й апаратом судів.

Утім, доповідь викликала низку запитань у членів РСУ. Так, голова Апеляційного суду м.Києва Антон Чернушенко зазначив, що надана інформація не розкриває проблем судової системи і не дає відповіді щодо шляхів їх вирішення. Зокрема, він висловив сумніви стосовно дієвості листування з Кабміном. «Що це за лист? Він що, вирішить суддівські проблеми в технічному забезпеченні та фінансуванні? — запитав суддя і додав: — Кілька років ми говоримо про необхідність розподілу видатків між працівниками апарату та суддями і в черговий раз знову говоримо. Мабуть, це питання так і не буде вирішено».

О.Лощихін висловив сподівання, що нинішній Уряд усе ж таки вирішить це питання. Проте учасники засідання були переконані в неефективності епістолярного способу спілкування з Кабміном, порадивши особисто переконувати конкретних посадовців у нагальності вирішення проблеми недофінансування.

О.Лощихін повідомив, що в Уряді неодноразово були голови РСУ та ДСАУ, а також судді ВАС, усі вони розмовляли з міністром фінансів. «Однак результати себе не виправдали», — зазначив чиновник. На що почув: міністр фінансів це не Прем’єр, а говорити потрібно саме з останнім.

Голова Харківського апеляційного господарського суду Василь Кухар заявив: «Потрібно діяти. Якщо ми отримаємо відмову, то потрібно буде її оскар­жувати або щось робити інше. Адже до 10 квітня буде розроблено проект бюджету, і якщо ми нічого не зможемо досягти до цієї дати, то не варто буде очікувати чогось іншого».

Головуючий на засіданні заступник керманича РСУ Василь Гуменюк запропонував узяти до відома інформацію, надану О.Лощихіним, і перейти до наступного — «Про порядок нарахування заробітної плати суддям з урахуванням постанови Печерського районного суду м.Києва від 19.03.2007».

 

Зарплати, що «розчиняються» в кабінетах влади

 

Не залишаючи трибуну, О.Лощихін продовжив доповідь. Так, за його словами, невідповідність підзаконного акта закону стала проблемою при встановленні та нарахуванні заробітної плати суддям. Він повідомив, що обмеження розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. (станом на 1.09.2005), від яких згідно з постановою КМ від 3.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» установлюються розміри посадових окладів, призвело до масового звернення суддів з позовами про захист їхніх прав.

За інформацією доповідача, протягом 2009 р. було заявлено 173 позови на суму 25,1 млн грн. до ДСАУ та її територіальних управ­лінь щодо неправильного нарахування зарплати суддям. У випадку неврегулювання проблеми можуть розпочатися «звернення суддів до судів, у тому числі й до Європейського суду з прав людини, що може потягти за собою значні витрати з держбю­джету на відшкодування моральної та матеріальної шкоди», — спрогнозував О.Лощихін.

Зокрема, він проінформував, що згідно з п.4-1 вищезгаданої постанови перерахунок розмірів посадових окладів від указаної мінімальної зарплати при її підвищенні в подальшому не проводиться. Втім, на 1.11.2009 розмір мінімальної зарплати становив 744 грн., а згідно з ст.33 закону «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної зарплати індивідуальні оклади підлягають індексації.

Нагадав О.Лощихін і про постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 у справі №2-а-84/07р за позовом судді Апеляційного суду Чернівецької області Олександра Одинака. Згідно із судовим рішенням спірний п.4-1 постанови КМ №865 було визнано протиправним і скасовано, а рішеннями Київського апеляційного адміністративного суду від 3.12.2007 та ВАС від 29.10.2009 вердикт Печерського райсуду в частині скасування п.4-1 цієї постанови залишено без змін. Також заступник голови ДСАУ зазначив, що своїми рішеннями Київський апеляційний адміністративний суд та ВАС зобов’язують Уряд унести зміни до нормативних актів, які регулюють оплату праці суддів (ці вердикти були надруковані в №5 «ЗіБ». — Прим. ред.). За розрахунками ДСАУ, на ці зміни необхідно передбачити в бюджеті 2987,1 млн грн.

Суддя Апеляційного суду Харківської області Валентина Коростійова поцікавилася: «Чи буде підвищена заробітна плата працівникам апарату суду?» Проте чіткої відповіді від доповідача не почула.

До розмови приєднався суддя Конституційного Суду Дмитро Лилак. Звертаючись до членів РСУ, він запитав: «А якщо Кабмін не внесе змін до постанови №865, то що, рішення суду не буде виконуватись?» Далі, переконуючи присутніх, зазначив: «Не можна опускати себе до такого рівня». Член КС запропонував «проголосувати лише за перший пункт проекту рішення РСУ», тобто інформацію, надану доповідачем, узяти до відома.

Відсторонившись від проблем у минулому, голова Донецького апеляційного суду Валентина Лісова поцікавилася майбутнім: «З чим ми всі повернемося після засідання РСУ додому? Якщо кожного разу перед прийняттям бюджету говорити про потреби та ще акцентувати увагу на зар­платі суддів окремим рядком, то це Кабмін повинен вирішувати, а не якийсь міністр, котрий захищає насамперед своє відомство». Суддя запропонувала діяти за принципом «план, потреби, Кабмін, який і розглядатиме, скільки можуть виділити для забезпечення роботи суддів». Лише тоді, на її думку, «ці питання не «розчинятимуться» в кабінетах влади».

В.Гуменюк запропонував навіть розформувати ДСАУ та створити орган, який направить-таки бю­джетний запит, що врахує потреби судової системи. Однак проголосувати за таку радикальну зміну не запропонував. Обмежилися тим, що доповідь О.Лощихіна взяли до відома.

 

На порозі реформи

 

Відсутній від початку засідання голова РСУ Петро Пилипчук приєднався до розгляду питання порядку денного, що значилося як «Різне». Він нагадав про створену гарантом робочу групу, завдання якої — «найближчим часом від­працювати концепцію судової реформи, підготувати нові редакції закону про судоустрій та про статус суддів». Концепцію ж, за­пропоновану суддівським корпусом, Петро Пилипович обіцяв найближчим часом доопрацювати і направити на розгляд робочої групи, сподіваючись, що реформа буде спрямована «не на приватизацію судової системи, а на те, щоб забезпечити єдність правосуддя та доступність до нього з урахуванням захисту прав і свобод людини».

Голова РСУ проінформував присутніх, що побажання і пропозиції стосовно судової реформи можна направляти на його ім’я або на ім’я міністра юстиції Олександра Лавриновича, який очолює робочу групу. Члени ради цікавилися, зокрема, обмеженнями в часі діяльності робочої групи, формою матеріалів, які вона повинна напрацювати — концепція чи законопроект, а також тим, чи зачеплять зміни органи досудового слідства, прокуратури тощо.

П.Пилипчук відповідав у порядку пріоритетності: «Дай Боже, щоб ми витягли судову реформу». Водночас він припускав можливість створення в разі необхідності інших робочих груп, які працюватимуть над реформуванням адвокатури, органів внутрішніх справ, нотаріату.

Стосовно плану перетворень у судовій владі було сказано: «По-перше, концепція реформи, по-друге, нові закони (чи зміни) про судоустрій та статус суддів, опрацювання пропозицій щодо змін до процесуального та інших законів».

Голова Вищої ради юстиції, член робочої групи з питань судової реформи Володимир Колесниченко повідомив, що розробка концепції має закінчитися до 10 квітня 2010 р. Разом з тим він висловив занепокоєння щодо висловлювання голови робочої групи О.Лавриновича, який свого часу запропонував залишити нинішню систему й одночасно передбачити можливість розгляду справ у кожному суді з усіх чотирьох видів юрисдикції. «Думати потрібно не про те, як провести судову реформу, а про те, щоб вона була на користь кожній людині», — наголосив голова ВРЮ.

Натомість П.Пилипчук повідомив присутніх про «несподівану пропозицію» В.Колесниченка — ліквідувати безстроковість обрання суддів через загрозу національній безпеці, яку вона за собою тягне. Продовжуючи тему, голова РСУ наголосив, що «при проведенні судової реформи неможливо обійтися без унесення змін до Конституції».

«Саме конституційні положення є перешкодою для судової реформи, яка б відповідала міжнародним стандартам», — процитував він витяг з резолюції Венеціанської комісії, а звертаючись до присутніх, запитав: «За наявності такого висновку як ми можемо обійти питання про зміни Основного Закону? Комісія рекомендує не обмежувати реформування законодавчим рівнем, а здійснити глибоку конституційну реформу». Голова РСУ зазначив, що пого­джується із цією думкою. Він порекомендував прочитати повний текст резолюції «від корочки до корочки», повідомивши, що інформація, яку містить зазначений матеріал, украй цікава і корисна для всіх суддів.

 

Розбіжності правомірності

 

Після цього надійшла черга гострих питань. Вони виникли через ситуацію, що склалася в двох апеляційних судах — Харківської та Чернівецької областей. Ідеться про виступи суддів цих установ у газеті «Закон і Бізнес».

Крім того, заступник голови РСУ Станіслав Міщенко повідомив про звернення 22 служителів Феміди Апеляційного суду Харків­ської області, які ставлять питання про незаконність двох наказів, виданих ке­рівником цієї установи  Михайлом Бородіним. «21.01.2010 голова суду наказав з 1 лютого зобов’я­зати всіх працівників Апеляційного суду Харківської області прибувати на робочі місця відповідно до графіка роботи суду лише через центральний вхід». С.Міщенко роз’яснив, що перед тим, як прийти на робочі місця, судді мають проходити через електронний облік, який фіксує час як їхнього приходу, так і виходу. Електронна система, за його словами, ви­кликала невдоволення законників, адже їм не відомо, як і з якою метою може бути використана зафіксована інформація.

В.Коростійова поцікавилася: «За які кошти встановлюються такі системи контролю?» Також вона повідомила, що відеоспостереження не передбачено нормами, встановленими законом. Жінка наголосила, що суддям важливо збереження їхніх гарантій. Стосовно електронних карток-перепусток В.Коростійова зазначила, що лише частина працівників користується ними. Одні отримали, але не користуються, інші ж узагалі відмовилися їх отримувати.

Другий наказ, згідно з яким з 15 березня М.Бородін заборонив пускати в суд осіб, які не є учасниками судового процесу, ви­кликав бурхливу полеміку серед членів РСУ. Частина підтримала новацію, кажучи, що суд «не повинен перетворюватися на прохідний двір», утім, більшість категорично виступила проти такого нововведення.

Голова Апеляційного суду Київської області Юрій Нечипоренко наголосив, що «цим наказом можна наразитися на купу неприємностей», адже одна із засад судочинства згідно з ст.129 Конституції — гласність. «Якщо цей наказ попаде в руки якомусь борзописцю, то так розпишуть, що…» — не закінчив він думку.

Одні члени РСУ вимагали негайно дати оцінки наказам М.Бородіна, інші пропонували взяти інформацію до відома й обговорити її на президії РСУ. С.Міщенко запропонував «узяти інформацію до відома та рекомендувати Михайлові Миколайовичу переглянути свої накази». Він зазначив, що наказ про заборону допуску людей до суду «абсолютно незаконний».

Урешті-решт, аби детально вивчити питання, його направили на роз­гляд до кадрового комітету РСУ.

 

Буковинський відгомін

 

Критиці також піддали суддів Апеляційного суду Чернівецької області, які в матеріалі «Керівне всевладдя. Чим «солодке» крісло голови суду, якщо в ньому прагнуть утриматися всілякими засобами?» (див. №9 «ЗіБ») звинуватили РСУ в привласненні повноважень щодо призначення суддів на адмінпосади. Такі дії РСУ автори статті назвали незаконними, як і рішення з’їзду суддів, який наділив орган суддівського самоврядування такими функ­ціями. Втім, члени РСУ звернули увагу на те, що чернівецькі законники звинуватили їх у продовженні таких призначень після рішення КС, який вказав, що Рада суддів не має на це права. В.Гуменюк зазначив, що такий виступ суддів є «провокаційним і дискредитує РСУ».

Голова буковинської установи Олексій Чернов­ський заявив, що «проблема із зазначеними суддями набагато глибша, ніж те, що вони пишуть». Він наголосив, що в цих законників завищена самооцінка, й додав: «Одну із суддів на ВККС нещодавно понижено в класі».

Питання щодо суддів Апеляційного суду Чернівецької області та їхнього матеріалу направили на розгляд до комітету етики.

 

У робочому порядку

 

Далі РСУ обговорила і взяла до відома рішення щодо підготовки позачергового X з’їзду суддів у зв’язку з проведенням судово-правової реформи. Також було розглянуто методичні рекомендації ви­значення відповідності особи, котра претендує на посаду судді, певним характеристикам (пропозиції з цього питання прийматимуться до 15 квіт­ня 2010 р).

Частково були схвалені подання щодо кандидатур, запропонованих головою ДСАУ на посади начальників теруправлінь цього органу. Зокрема, РСУ погодила призначення на керівну посаду в Рівненській області Віктора Вдовиченка.

Наостанок РСУ в рамках українсько-швейцарського проекту створила комісію з питань комунікації, яка розроблятиме пріоритетні напрями в питанні спілкування судової влади зі ЗМІ.

 

Ірина ЧАЛЬЯН