Закон і Бізнес


Присяга впливу

Членам КС пообіцяли проблеми, якщо буде ухвалено «неправильне» для БЮТ рішення


Влада і закон, №14 (949) 03.04—09.04.2010
2673

Конституційний Суд ще не розпочинав слухань справи про легітимність створення теперішньої коаліції, а в опозиційному таборі вже припустили необ’єктивність майбутнього вердикту. У понеділок, 29 березня, лідерка БЮТ Юлія Тимошенко зібрала журналістів, аби викрити спроби тиску на суддів КС із боку Банкової: начебто останнім пропонують або взяти $1 млн, або… залишити посаду.


Конституційний Суд ще не розпочинав слухань справи про легітимність створення теперішньої коаліції, а в опозиційному таборі вже припустили необ’єктивність майбутнього вердикту. У понеділок, 29 березня, лідерка БЮТ Юлія Тимошенко зібрала журналістів, аби викрити спроби тиску на суддів КС із боку Банкової: начебто останнім пропонують або взяти $1 млн, або… залишити посаду. Своєю чергою екс-прем’єр пообіцяла проблеми тим суддям, хто проголосує за «неправосудне» рішення, і, навпаки, захист тим, хто «дотримується правової позиції».

 

І слово тиском відгукнеться…

 

Напередодні першого засідання КС, присвяченого легітимності влади, Ю.Тимошенко довела до відома журналістів свою думку щодо дотримання парламентом Конституції під час унесення змін до Регламенту ВР, які уможливили індивідуальне членство в більшості. Не вдаючись у правову суперечку, лідер БЮТ у традиційній для себе манері вирішила випере­дити події та заздалегідь дати оцінку мотивам і наслідкам судового вердикту.

За її словами, суддів КС викликали поодинці для переговорів представники влади і вимагали «або всупереч Конституції прийняти рішення, що коаліція і Уряд легітимні, або написати заяву за власним бажанням, і тоді їм пропонувалося непогане пенсійне забезпечення і менш значимі посади». «Крім того, тим, хто погоджується працювати з Януковичем, за рі­шення, яке треба винести, пропонується $1 млн», — викрила підкилимні ігри влади Ю.Тимошенко.

Проте прізвищ суддів, які отримали такі пропозиції, вона не називала, зазначивши, що «має ін­формацію безпосередньо з КС», а оприлюднює її задля захисту суддів від тиску на них. Щоправда, через кілька хвилин і сама пообі­цяла представникам єдиного органу конституційної юрисдикції, що «фракція БЮТ ініціюватиме звіль­нення суддів КС, які ухвалять рішення про легітимність нинішньої коаліції».

«Нам треба буде уважно розглянути, хто із суддів КС як голосував за рішення, яке однозначно буде неправосудним. І після того ми вже будемо ініціювати у Верховній Раді всі події, які пов’язані з порушенням присяги суддів. Безумовно, ми будемо ініціювати звільнення таких суддів, бо це буде пряме порушення присяги», — сказала Ю.Тимошенко.

Того ж дня парламентська коаліція поширила свою заяву-відповідь, в якій звинуватила екс-прем’єра в тиску на КС. «Ю.Тимошенко у звичній для неї манері облила брудом суддів, полі­тиків, унісши чергову порцію брехні і конфліктності в загальну атмосферу», — так само не без емоцій відреагувала рада коаліції.

Речників більшості обурило, що, «не чекаючи рішення Суду, вона подає як доконаний факт... що КС визнає нелегітимність новоствореної коаліції. Це прямий тиск на суд. Це недемократичний підхід і звичайна підлість стосовно суспільства, яке, звільнившись від конфліктної, розсвареної і непрофесійної влади, почало успішно йти дорогою змін на краще».

 

Вибірковий захист

 

За інформацією «ЗіБ», у самому Суді звинувачення лідера БЮТ сприйняли з гумором і від коментарів утрималися. Напевне, тому, що зміст заяви Юлії Володимирівни не передбачає правових оцінок чи на­слідків. Адже, як визнає і сама екс-прем’єр, суддів КС призначають на 9 років, вони «не можуть бути просто так звільнені, як будь-який інший чиновник, — для цього має бути доведено порушення присяги».

Щоправда, це правове прозріння стосувалося тих суддів, які виступлять проти рішення щодо легітимності коаліції. Тоді лідер БЮТ гарантує їм захист: «Ми не дамо розглядати у Верховній Раді питання про звільнення суддів КС, які дотримуються правової позиції».

Водночас Ю.Тимошенко не стала вдаватись у подробиці, хто і в який спосіб має визначити, чи є (буде) в діях тих чи інших суддів КС ознаки поведінки, що не сумісна з чистотою мантії. Нагадаємо, що у 2007 році Президент Віктор Ющенко вже робив спроби звільнити трьох суддів КС саме за порушення присяги. Але врешті-решт був змушений скасувати свої укази, змі­нивши в них формулювання на «за станом здоров’я» (щодо Володимира Іващенка) та «згідно з поданням заяви про відставку» (щодо Валерія Пшеничного). А для «непокірної» Сюзанни Станік знайшли «порушення процедури вступу на посаду».

Враховуючи цей невдалий досвід, спробуємо з’ясувати, чи дійсно в опозиції є бодай теоретична можливість «поквитатися» з тими суддями КС, які проголосують усупереч інтересам «біло-червоних». Адже захист їм і так гарантований Основним Законом.

 

Порушення без процедури

 

У ст.23 закону «Про Конституційний Суд України» з-поміж підстав припинення повноважень судді КС дійсно зазначено порушення присяги (п.4). Однак цим законодавець і обмежився. Для суддів загальної юрисдикції процедура порушення дисциплінарної справи, органи, які її ініціюють та розглядають, ви­значені в законі «Про статус суддів». Натомість на суддів КС цей закон не поширюється, відсилаючи в ч.2 ст.4 до спеціального ак­та — закону про КС.

Своєю чергою в ч.2 ст.23 останнього закону передбачено лише, що рішення про відставку судді КС за таких обставин приймає Верховна Рада. Звертаємося до Конституції, аби віднайти відповідні норми з-поміж повноважень парламенту, і з’ясовуємо, що ВР може звільнити лише третину тих суддів, яких делегує до складу єдиного органу конституційної юрис­дикції (п.26. ч.1 ст.85). Тобто, як неодноразово наголошував КС, жоден державний орган чи його посадова особа не може наділятися додатковими повноваженнями, крім тих, які прямо визначені в Основному Законі.

Отже, звільнити суддю КС може тільки той орган, який його призначив (ч.5 ст.126 Конституції). Тобто не лише парламент, до якого збирається апелювати Ю.Тимошенко, а й Президент і з’їзд суддів — кожен у межах своєї квоти.

Але ж перед тим хтось має встановити факт порушення присяги. Для суддів загальної юрисдикції таким органом є Вища рада юстиції. Проте з-поміж її функцій вказані лише дисциплінарні провадження щодо суддів Верховного та вищих спеціалізованих судів, які можуть закінчитися хіба що доганою або пониженням у класі. Ініціювати справи щодо суддів КС у ВРЮ не можуть.

Урешті-решт ніхто не уповноважений і встановлювати «неправильність» вердикту Суду, а отже, судді КС, які за нього голосували, навіть теоретично не можуть уважатися порушниками присяги. Хіба що хтось із них присягав на вірність не Конституції, а окремій політичній силі.

 

Роман ЧИМНИЙ

 

Опитування «З&Б»

 

Як законникам позбутися ярликів, які на них постійно вішають політики?

 

Ніщо так не обурює, як голослівні звинувачення, за які не карають тих, хто їх озвучив. За останні 5 років особливо часто головними корупціонерами країни називали людей в мантіях. Проте поодинокі кримінальні справи навряд можна вважати приводом для узагальнень. Кореспондентка «ЗіБ» з’ясовувала у народних обранців, хто вішає суддям ярлики і як їх позбутися.

 

Олесь ДОНІЙ, фракція блоку «НУНС»:

— Не політики вішають ярлики хапунів, а українське суспільство, особливо ті люди, які стикалися із судовою системою. Корупція в судах починається від вступу на юридичний факультет, коли беруться і даються хабарі. Людина, яка потім приходить у судову систему, вже привчена до неправомірних учинків. Тому найважливіше — позбутися не ярлика, а змінити систему.

 

Володимир ПИЛИПЕНКО, фракція БЮТ:

— Насамперед політикам потрібно вдосконалювати правову культуру, аби наперед не звинувачувати суддів у всіх гріхах. Для мене є неприпустимим звинувачувати районний чи Конституційний Суд у будь-чому, доки не винесено вирок. У свою чергу судді повинні жорсткіше ставитися до себе та до своїх колег. Адже серед 90% суддів, які працюють заради захисту інтересів та свобод громадян, все-таки знайдуться особи, котрі кидають тінь на всіх служителів Феміди.

 

Сергій ГОЛОВАТИЙ, фракція ПР:

— Політики тут ні до чого. Вони ярликів не вішають, це роблять самі судді. Позбутися їх можна лише одним способом — вирішувати справи без хабарів. Судді перетворили свою професію на своєрідну годівницю, за рахунок якої живуть. Не братимуть хабарів — не буде і ярликів.

 

Леонід ГРАЧ, фракція КПУ:

— Позбутися ярлику дуже просто. Як тільки вся влада, починаючи з Президента і парламенту, припинить жити не за законом, аналогічні зміни відбудуться і в правовій системі.

Нині в суспільстві існує думка, що всі судді корумповані, хоча це далеко не так. Щоправда, третій гілці влади, втім, як і правоохоронній, фіскальній системам, органам дізнання, дійсно потрібно одужувати. А якщо ми житимемо за принципом «Хапай крадія!», нічого доброго з цього не вийде.

 

Микола РУДЧЕНКО, фракція БЛ:

— На мою думку, спочатку потрібно змінити систему обрання влади. Депутати всіх рівнів мають обиратися за мажоритарною системою, і в цьому разі не буде жодного тиску на суддів. Якщо володарів мандатів делегуватиме народ за новою-старою системою, тоді судді не будуть захищати інтереси якоїсь політичної сили.

 

Записала Ольга КИРИЄНКО

 

Пряма мова

 

Андрій СТРИЖАК, Голова КС:

— Я останніми днями був у відпустці, на морі, і ніхто мені грошей не приніс. Повернувся, а тут виявляється, мільйони роздають! Якщо порахувати, скільки мільйонів нам роздали, то всі ми маємо бути в списках «Форбс».

Спроби якимось чином впливати на КС ми вже пережили — починаючи з травня 2007 року. Доходило і до блокад, і до «мільйонів»…

Нас 18, і в Суді рішення приймаються більшістю голосів. Уявіть, чи можна зібрати 10 служителів Феміди разом і роздати їм по мільйону? Коли політики заявляють про такі речі, ніхто не думає про механізми, наслідки.

А всі звинувачення Ю.Тимошенко щодо спроб підкупу суддів КС не відповідають дійсності. Ви розумієте, що це пряма погроза Суду.

Ви чули, щоб політики в Іспанії, Бельгії чи Чехії стверджували, що хтось пропонував гроші судді? Мабуть, ніколи, адже там дбають про авторитет суду, і не тільки конституційного. 

У будь-якому випадку КС не виноситиме рішення про конституційність чи неконституційність діючої коаліції. Ми розглядаємо на предмет конституційності норми закону про Регламент ВР.