Закон і Бізнес


ВРЮ визначилася з головним

Крісло очільника Ради доручили екс-керівнику Печерського райсуду


Правосуддя, №13 (948) 27.03—02.04.2010
1025


Після кількох невдалих спроб провести засідання Вищої ради юстиції 22 березня чергова з них увінчалась успіхом. На зібрання прибули всі 20 членів конституційного органу, тож можна було приступити до запланованих виборів голови, заступника та секретарів секцій ВРЮ. Після тривалої процедури з очільником та заступником Ради визначилися, однак до посад секретарів секцій руки вже не дійшли, їх залишили на наступну зу­стріч.


Після кількох невдалих спроб провести засідання Вищої ради юстиції 22 березня чергова з них увінчалась успіхом. На зібрання прибули всі 20 членів конституційного органу, тож можна було приступити до запланованих виборів голови, заступника та секретарів секцій ВРЮ. Після тривалої процедури з очільником та заступником Ради визначилися, однак до посад секретарів секцій руки вже не дійшли, їх залишили на наступну зу­стріч.

 

Проблемна комісія

 

Найбільш пунктуальними виявилися представники суддівського корпусу. Вони двічі пропускали за­сідання, тож цього разу прийшли вчасно. «Звіряйте годинники — хвилина в хвилину», — зауважив Голова Верховного Суду Василь Онопенко. За кілька хвилин підтяглась і решта учасників зібрання.

Розпочали роботу з урочистої церемонії вручення нагрудних знаків новим членам Ради — Володимиру Висоцькому, Андрію Портнову, Віктору Пшонці, Володимиру Шаповалу. Також ВРЮ припинила пов­новаження Володимира Андрейцева, Віктора Медведчука, Ольги Жуковської, Рената Кузьміна у зв’язку із закінченням строку, на який їх було призначено, та Миколи Оніщука у зв’язку з відставкою. Місце останнього посів новопри­значений міністр юстиції Олександр Лавринович. Членство у ВРЮ продовжать, оскільки знову були призначені до цього органу Лідія Ізовітова, Віктор Кудрявцев та Сергій Ківалов.

Привітавши новопри­значених колег, учасники засідання перейшли до питання виборів очільника, яке неодноразово відкладалося через відсутність кворуму. Нагадаємо, що повноваження Л.Ізовітової закінчилися ще на початку березня, а тому тимчасовим керманичем до обрання нового голови призначили Сергія Сафулька. Останній не перечив бажанню колег і, озброївшись Регламентом ВРЮ та порядком денним, приступив до виконання обов’язків.

Відповідно до ч.2 ст.20 закону «Про Вищу раду юстиції» її голова обирається з членів Ради на 3 роки без права переобрання. Проте ним не можуть стати члени ВРЮ, які входять до її складу за посадою.

Як повідомляв «ЗіБ», на минулому зібранні Володимир Колесниченко назвав трьох претендентів на крісло очільника — Л.Ізо­вітову, Степана Гавриша і себе. Втім, на черговому засіданні в таборі охочих покермувати у ВРЮ залишилося тільки двоє. С.Ківалов висунув кандидатуру В.Колесниченка, а В.Висоцький запропонував Л.Ізовітову. Чому С.Гавриш передумав балотуватися на місце керманича, не відомо. Однак, оскільки більше ніхто не виявив бажання, в бюлетні для голосування, де передбачалися місця для п’ятьох кандидатів, унесли лише два прізвища.

До того спокійній атмосфері в залі настав кінець, щойно мова зайшла про склад лічильної комісії. Окремі члени колегіального органу навіть наполягали на зміні Регламенту ВРЮ, але до цього не дійшло, оскільки дискусії припинили шляхом голосування. Яблуком розбрату стала трійка «рахувальників», запропонована С.Гавришем. Він прагнув, аби ними стали Валерій Бондик, Володимир Завальнюк та В.Кудрявцев.

У свою чергу Лідія Павлівна, яка внесла на роз­гляд кандидатуру В.Висоцького, зробила зауваження, що її колега висунув аж три кандидатури, причому двоє з названих призначені парламентом (В.Бондик і В.Завальнюк), а це, на її думку, «не зовсім гарно». Вона зауважила, що варто визначити по одному представнику від кожної інституції.

На обов’язковому вхо­дженні до комісії представника від суддівського корпусу Віктора Кравченка наполягав Олександр Волков, який скаржився, що й без того суддів у Раді — меншість. Однак із залу почулися невдоволення, мовляв, у Регламенті про це нічого не сказано. Натомість чітко передбачений кількісний склад комісії — 3 члени, а тому, як зазначив В.Колесниченко, забезпечити принцип представництва від кожної інституції неможливо. Хіба що доведеться змінювати Регламент щодо кількості членів лічильної комісії.

Пояснюючи своє рішення щодо відбору трьох претендентів, С.Гавриш наголосив, що діяв, виходячи з практики ВРЮ. «А крім того, це має бути група колег, яким можна довіряти», — зауважив Степан Богданович. Йому заперечила Л.Ізовітова, мовляв, випадків, коли один член Ради вносив три кандидатури до складу комісії, не було.

Зрештою після затяжної дискусії вирішили поставити на голосування пропозицію В.Висоцького внести зміни до Регламенту, щоб кількість членів лічильної комісії була не­обмеженою, і таким чином розв’язати нескінченний спір. Тим паче що, як за­значив С.Сафулько, це не є прецедентом, адже на попередніх виборах певні норми Регламенту вже за­знавали змін.

Та, попри намагання окремих членів Ради розширити склад комісії, таку ініціативу більшість не підтримала. Тож після голосування з п’яти запропонованих кандидатів до складу тих, хто мав підбивати підсумки голосування, ввійшли всі «протеже» С.Гавриша. Головою комісії став В.Кудрявцев, а секретарем — В.Завальнюк.

 

Урна — за сімома замками

 

Членам ВРЮ роздали бюлетені, а новоспеченим «рахувальникам» — ще й урну для голосування.

«Хто хоче, може продемонструвати журналістам свій бюлетень», — запропонував С.Ківалов.

Ідея останнього викликала обурення О.Волкова, який нагадав, що «це таєм­не голосування, і не треба робити з нього шоу».

Натомість колега та однопартієць С.Ківалова, член лічильної комісії В.Бондик навідріз відмовився відкривати кришку урни. Він запевнив, що вона пуста, й, аби не виникло сумнівів, перевернув її, при цьому притримуючи верхню кришку.

«Ви нас обрали і повинні нам довіряти, тож припиняйте це», — переконував В.Бондик у неможливості жодних фальсифікацій.

Сам процес дарування голосів тривав приблизно 15 хв., зате якою довгою була підготовка.

Виконавши свій конституційний обов’язок, члени ВРЮ в очікуванні на результати гортали сторінки газет чи обмінювалися прогнозами. Щоправда, серед представників ЗМІ майже ні в кого не було сумнівів щодо перемоги В.Колесниченка. Ще зранку того доленосного дня в пресі з’явилася новина, буцімто, за словами одного із членів Ради, кандидатуру екс-очіль­ника Печерського райсуду готові підтримати 11 із 20 членів ВРЮ. Цього достатньо для зміни керівництва в конституційному органі.

Проте, як кажуть, усе може бути... однак не цього разу. Ранкові прогнози ви­правдалися. 13 членів Ради підтримали В.Колесниченка, а 7 — Л.Ізовітову. Колеги привітали новообраного керманича й побажали успіш­ного головування.

«Це успіх: головою ВРЮ обрали суддю!» — задоволено заявив В.Колесниченко.

Одначе з посадою судді йому невдовзі доведеться попрощатися. Наразі, як повідомив щасливчик, його заява — на розгляді у відповідній кваліфікаційній комісії. «Я складаю повноваження судді, крім того, відкликаю матеріали, які знаходяться у ВККС, в яких просив призначити мене на посаду судді ВАС. Я переходжу працювати на постійній основі у ВРЮ», — поділився своїми планами В.Колесниченко.

Після виборів голови члени Ради взялися шукати йому заступника. Назвали одну-єдину кандидатуру — Л.Ізовітову. Аби скоротити час, лічильну комісію залишили в тому ж складі. Адже головне волевиявлення вже позаду.

Тому процедура підготовки до виборів заступника була швидкою та спокійною. Лідію Павлівну підтримали 19 із 20 членів ВРЮ.

Так минули довгоочікувані вибори вищого керівництва ключового у формуванні суддівського корпусу органу. Відкритим залишилось питання виборів секретарів секцій ВРЮ. Члени Ради вирішили поставити крапку у кадровій ротації під час наступного засідання, перед початком якого новий очільник також планує поспілкуватися з представниками ЗМІ з нагоди 12-річ­чя створення ВРЮ.

 

Тетяна КУЛАГІНА