Удача чоловічого роду

Аби претендентам на мантії поталанило, першим до зали відрядили представника сильної статі

Після кількох невдалих спроб провести засідання членам ВРЮ зрештою вдалося це зробити 16 лютого. Цього дня більш ніж півсотні кандидатів на посади суддів приїхали не даремно: відносно кожного було прийнято рішення, і після 15.00 кулуари, які зранку були «непрохідними», помітно опустіли.

Після кількох невдалих спроб провести засідання членам ВРЮ зрештою вдалося це зробити 16 лютого. Цього дня більш ніж півсотні кандидатів на посади суддів приїхали не даремно: відносно кожного було прийнято рішення, і після 15.00 кулуари, які зранку були «непрохідними», помітно опустіли.

 

«Читайте реферати!»

 

А починалося все, як завжди. У кулуарах кандидати нервово гортали сторінки Конституції, кодексів та підручників. Хтось ледве чутно пробурмотів: «Перед смертю не надиха­єшся», однак таку пораду більшість проігнорувала, адже на кону — «перепустка» в професійне життя, для отри­мання якої і марновірство зайвим не буде. Претенденти на посади просили, аби першим до зали ввійшов чоловік, мовляв, тоді всім пощастить.

Утім поталанило далеко не всім. А це значить, що однієї фортуни для одержання мантії замало.

Після тривалої перерви в засіданнях члени Ради випромінювали енергійність і щедро засипали питаннями претендентів на мантії (навіть тих, які отримали позитивні висновки секції). Не стояли осторонь і члени ВРЮ, які зазвичай були пасивними. Утім, схоже, змагатися з Ольгою Жуковською навряд чи комусь під силу. Її традиційне запитання про принцип верховенства права та їх практичне застосування для багатьох стало каменем спотикання. Дехто навіть не зміг по­ділитися бодай якимись міркуваннями, комусь просто забракло слів від хвилювання, а інших потягнуло не в той бік. А отже, висновок О.Жуковської без­апеляційний: «Ви свого реферату не тільки не писали, а й навіть не читали». Зокрема, таку невтішну оцінку отримав кандидат на посаду в Донецькому окруж­ному адміністративному суді Микола Бойко, який не зміг пояснити різницю між правоздатністю та діє­здатністю. Незнання коштувало останньому посади.

Особливо прискіпливо члени ВРЮ «допитували» кандидатку на посаду в Київському окружному адміністративному суді Олександру Брагіну, якій так і не вдалося переконати присутніх у належній підготовці. Зокрема, Володимиру Колесниченку не давало спокою те, чому саме її кандидатуру пропонують на цю посаду. Зазвичай подібні питання претендентам на посади в столичні суди ставить Валерій Бондик, однак цього дня на засідання він не з’явився. О.Брагіна пояснила, що дочекалася такої рекомендації, оскільки перебувала в кадровому резерві з 2003 року. «Побачила оголошення — подала всі необхідні документи», — сказала жінка.

Від інших претендентів Олександр Волков хотів почути, якою є виключна підсудність Окружного адміністративного суду м.Києва. «Ви збираєтеся в окружні адміністративні суди, а тому повинні в цьому розбиратися», — наголосив О.Волков. Кандидатам, відносно яких попередні висновки секції були позитивними, спільними зусиллями вдалося відповісти на питання і, зрештою, ВРЮ зглянулася на їхню долю.

Варто зазначити, що творців суддівського корпусу хвилював не тільки рівень професійної підготовки, а й стан здоров’я претендентів. Так, В.Колесниченко зауважив, що кандидат на посаду в Малиновський райсуд м.Одеси часто хворіє, а «суддя має бути здоровим». Однак претендент запевнив, що про лікарняні забуде, оскі­льки буде загартовуватися. Повіривши чоловікові на слово, члени Ради взялися перевіряти його рівень знань. Степан Гавриш поцікавився, чи може судове рішення встановити рівень IQ. На думку претендента, це неможливо, оскільки таке рішення не має правових наслідків. Отже, рішення Ради відносно нього було позитивним, тож тепер у нього є стимул стежити за своїм здоров’ям.

 

Батьки і діти

 

Члени ВРЮ також роз­глянули результати додаткової перевірки, яка була проведена ДСАУ відносно окремих кандидатів. Як з’ясувалося, кілька претендентів забули повідомити про судимість своїх близьких аби, можливо, тінь їхньої репутації не впала на майбутнього вершителя правосуддя. Тим паче що з такими випадками членам ВРЮ вже доводилося стикатися. Утім, як казав Йосип Сталін, діти за своїх батьків не відповідають. Однак, як засвідчує практика, майбутні судді заради бездоганної репутації навіть можуть відхреститися від родичів.

Як повідомляв «ЗіБ», претендент на посаду в Нетішинському міському суді Хмельницької області навіть змінив прізвище, аби пияцтво батька не позначилося на його кар’єрі. Щоправда, це викликало обурення у В.Колесниченка: «Треба було лікувати батька, а не відмовлятися від свого коріння».

І коли в матеріалах претендентки на посаду в Красноармійському міськрайонному суді Донецької області зазначалося, що вона змінила прізвище, це насторожило В.Колесниченка, і він вирішив з’ясувати мотиви такого вчинку: можливо, причина криється в поганих стосунках з батьком?

Щоправда, кандидатка розвіяла такі сумніви, мовляв, узяла дівоче прізвище матері.

Після розгляду матеріалів додаткових перевірок ВРЮ вирішила внести подання відносно 15 кандидатів, а 8 було відмовлено.

Порадившись за зачиненими дверима, члени ВРЮ прийняли рішення внести Президенту подання про призначення 63 осіб на посади суддів. Зокрема, в Київському апеляційному адміністративному суді мають шанс працювати Тетяна Вівдиченко та Роман Брегей, 15 кандидатів в місцевих адміністративних судах, 45 — в місцевих загальних, 1 — місцевому господарському суді.

 

Прощавай, Фемідо!

 

Після роздавання «перепусток» у професійне життя члени ВРЮ взялися за питання звільнення суддів з посад на загальних підставах, тобто у відставку, за власним бажанням та за станом здоров’я. Зокрема, такі рекомендації отримали 17 суддів.

Також Рада вирішила внести подання про звільнення Миколи Ковальчука з посади судді Нахімовського райсуду м.Севастополя та Василя Стецюка з посади судді Кам’я­нець-Подільського міськ­районного суду Хмельницької області у зв’язку з набранням обвинувальними вироками стосовно них законної сили.

Ще однією кандидаткою на прощання з Фемідою стала суддя Ленінського райсуду м.Луганська Олена Таранова. Конституційний орган прийняв рішення звільнити останню з посади за порушення присяги. Такі пропозиції внесли члени ВРЮ В.Колесниченко та В.Бондик за результатами перевірки даних, викладених у зверненнях представників Координаційної ради демо­кратичних сил Луганщини та у зверненні парламентарів Юрія Кармазіна і Віталія Курила.

Водночас Рада взяла до відома результати перевірки, проведеної її членами відносно Вадима Мельника, звільненого указом Президента від 3.12.2009 з посади судді Ленінського районного суду м.Кіровограда за власним бажанням.

ВРЮ також прийняла рішення про відсутність підстав для внесення подання щодо звільнення з посад за порушення присяги суддів Вищого адмінсуду Миколи Костенка, Анатолія Рибченка, Людмили Бившевої, Миколи Федорова та Олександра Карася.

Крім них, цього дня пощастило ще кільком служителям Феміди, щодо діяльності яких були підозри. Однак після додаткової перевірки вони розвіялися. Члени ВРЮ визнали відсутність підстав для внесення подання про звільнення з посад за порушення присяги суддів Вищого господарського суду Віктора Овечкіна, Євгена Чернова та Валентина Цвігуна.

Такі підсумки тригодинного засідання ВРЮ. На наступному зібранні, яке планується провести вже за тиждень, екзаменуватимуть інших кандидатів. Тож у них залишається трохи часу, аби заповнити прогалини, а також зміцнити здоров’я, зокрема загартувати нервову систему.

 

Тетяна КУЛАГІНА