Голів «на переправі» не змінюють

Мін’юст і ГПУ виступили за безперервність здійснення повноважень, а ВР визначиться з тим, кому настановляти керівників судів, після виборів

Уже місяць, як баталії навколо того, хто має здійснювати повноваження керівника Вищого адміністративного суду, стрясають судову систему. Відразу після новорічних канікул, як повідомляв наш тижневик, був виготовлений дублікат печатки суду. Його отримав перший заступник голови ВАС Микола Сірош, хоча оригінал залишається в сейфі Олександра Пасенюка.

Уже місяць, як баталії навколо того, хто має здійснювати повноваження керівника Вищого адміністративного суду, стрясають судову систему. Відразу після новорічних канікул, як повідомляв наш тижневик, був виготовлений дублікат печатки суду. Його отримав перший заступник голови ВАС Микола Сірош, хоча оригінал залишається в сейфі Олександра Пасенюка.

 

Представники адмін’юстиції — кваліфкомісія, рада та конференція суддів — стали на захист свого голови. Натомість Рада суддів України та Голова Верховного Суду наполягають на його нелегітимності. До них приєднались і члени Вищої кваліфікаційної комісії (див. стор.8. — Прим. ред.). По інший бік правового фронту опинилися Міністерство юстиції та Генеральна прокуратура.

 

До гаранта — про загрозу

 

Нагадаємо, що останнє слово в цій дискусії було за Василем Онопенком, який на прес-конференції 14 січня повідомив про своє звернення до Президента, а також про подання члена Вищої ради юстиції Олександра Волкова про звільнення О.Пасенюка з посади судді. У листі до гаранта В.Онопенко наголошує, що «закон містить імперативний припис і передбачає не право, а обов’язок першого заступника голови вищого спеціалізованого суду, а за його відсутності — відповідного заступника в такому випадку приступити до виконання обов’язків голови вищого спеціалізованого суду». «Таким чином... М.Сірош є єдиним повноважним суб’­єктом виконання обов’язків голови Вищого адміністративного суду», — висновує керівник ВС.

Далі очільник вищої судової установи переповів Президенту про неправомірні дії О.Пасенюка, який:

- «самовільно продовжив собі передбачений законом «Про судоустрій України» (ч.5 ст.20) 5-річний строк перебування на посаді голови ВАС»;

- «активно перешко­джає законному виконанню обов’язків голови ВАС першим заступником голови цього суду М.Сірошем»;

- «неправомірно використовуючи статус голови ВАС та пов’язані з ним можливості, фактично продовжує керувати організацією роботи судових палат суду, апарату суду, вирішувати кадрові й фінансові питання та здійснювати інші пов­новаження, які, за законом, має здійснювати перший за­ступник голови цього суду».

Підсумовуючи цей перелік, В.Онопенко фактично звинуватив свого опонента в низці діянь, що містять ознаки злочину: незаконному привласненні владних повноважень, перевищенні влади, втручанні в здійснення правосуддя. При цьому Голова ВС не виключає, що «ситуація з незаконним здійсненням організаційного керівництва діяльністю Вищого ад­міністративного суду, поставленням під сумнів законності та легітимності здійснення ним правосуддя штучно інспірується певними зацікавленими особами і переслідує мету перетворити цей судовий орган в інструмент для задоволення приватних та політичних інтересів. Вона є продовженням подій останніх кількох років, пов’язаних із прагненням використати суди в політичній боротьбі та зробити їх «ручними».

Враховуючи роль, яку виконує Вищий адміністративний суд у проведенні президентських виборів, В.Онопенко наголошує, що «внаслідок порушення закону при здійсненні організаційного керівництва діяльністю цього суду створено передумови для поставлення під сумнів законності виборчого процесу та результатів народного волевиявлення на цих виборах». Й, аби вищий спеціалізований суд не перетворився «з гаранта законності на основну загрозу демократичним і чесним виборам Президента», Голова ВС попросив керманича держави «забезпечити правове реагування на таку діяльність (О.Пасенюка. — Прим. ред.) та створити умови для виконання М.Сірошем обов’язків голови ВАС».

 

Мета — контроль

 

У своєму листі В.Онопенко не персоніфікував «зацікавлених осіб», які мають намір поставити адмін’юстицію на службу власним інтересам. Натомість, як повідомляв у попередньому числі «ЗіБ», на підсумковій прес-конференції 13 січня Віктор Ющенко прямо заявив, що «це акція, яка готувалася Прем’єр-міністром… Мета — отримати повний контроль над адміністративними судами». Тож гарант звернувся до парламенту, аби законодавці якомога швидше визначилися з органом, який матиме повноваження призначати та звільняти керівників судів.

Як відомо, перелік претендентів на ці повноваження, що згадуються в різних законопроектах, досить широкий: від зборів (конференцій, пленумів) суддів до Ради суддів України. Однак для РСУ певною перешкодою може стати одне з останніх рішень КС №34-рп/2009, в якому наголошується на виключному праві цього органу суддівського самоврядування давати рекомендації стосовно того чи іншого претендента на керівне крісло, але — винятково в системі судів загальної юрисдикції. Тобто у випадку з керівництвом вищих спеці­алізованих судів думка РСУ, якщо в законі за радою не буде закріплено пов­новаження остаточного призначення/звільнення, залишиться лише побажанням. При цьому сама ситуація навколо посади голови ВАС може переконати парламент у необхідності передати такі владні функції «на місця».

З другого боку, нардепи, схоже, не квапляться із заповненням правового вакууму, оскільки не вбачають загрози виборчому процесу через ситуацію у ВАС. «До завершення виборчої кампанії важко на це розраховувати. Утім, можна певною мірою ствер­джувати, що після виборів ми вирішимо це питання», — спрогнозував Перший заступник Голови ВР Олександр Лавринович.

Він також наголосив: «Вищий адмінсуд в існуючому складі може без проблем ухвалювати рішення щодо виборчого процесу. Відповідно до закону ця справа буде розглядатися повним складом суду, 54 судді... і питання головування буде вирішено в спосіб, який не залежить від адміністративної посади».

Очевидно, обидві най­більші фракції у ВР визначатимуться із цим питанням залежно від підсумків виборів і, зокрема, позицій судових установ, які вони займуть під час оскарження результатів другого туру та розгляду інших спірних питань виборчого процесу. Однак навряд чи слід розраховувати на більшу автономію храмів Феміди та розширення суддівського самоврядування на місцях. Не на користь цьому зіграли насамперед три нічні рішення Київського апеляційного адмінсуду щодо обмеження підстав для голосування вдома, включення громадян до списків виборців у день голосування та повноважності члена Центрвиборчкому Анатолія Писаренка.

Тож судові установи першої та другої інстанцій радше залишать підконтрольними вищим судам через механізм призначення та звільнення з посад їхніх керівників. Натомість для збереження рівноваги спеціалізовану юстицію спробують вивести з орбі­ти впливу Верховного Суду.

 

На засадах безперервності

 

Оскільки на оперативне втручання парламенту в розв’язання конфлікту розраховувати марно, його сторони гуртують своїх прихильників. Так, наступного ж дня після спільної прес-конференції Голови ВС В.Онопенка та керівника РСУ Петра Пилипчука свою позицію оприлюднило Міністерство юстиції. У відомстві Миколи Оніщука наголосили, що через відсутність органу, який би був уповноважений законом здійснювати призначення на адмінпосади в судах, слід керуватися конституційними принципами, зокрема принципом безперервності влади, який реалізовано в стст.6, 90, 108, 115 Основного Закону. У такому разі не виникає сумнівів, що голова ВАС О.Пасенюк виконує свої повноваження до моменту, поки не буде призначено на цю посаду іншу особу в порядку й органом, ви­значеними законом.

Вже в переддень виборів Генеральна прокуратура заявила, що також визнає О.Пасенюка єдиним легітимним головою ВАС. У заяві прес-служби ГПУ наголошується, що «О.Пасенюк із посади голови ВАС не звільнений та продовжує займати цю посаду на законних підставах».

Крім цього, в ГПУ поінформували про повідомлення заступника голови Печерської райдержадміністрації м.Києва Олександра Мірошника щодо задоволення протесту та скасування запису відносно реєстрації керівником ВАС М.Сіроша». Тобто в Единому державному реєстрі юридичних та фізичних осіб — під­приємців головою ВАС і надалі зазначений О.Пасенюк.

Також, як інформує прес-служба ГПУ, виконуючи припис Генпрокуратури, заступник міністра внутрішніх справ Олександр Савченко повідомив про анулювання дозволу від 12.01.2010 на виготовлення дубліката гербової печатки ВАС, яку отримав М.Сірош. А з посадовцями, які незаконно видали дозвіл на її виготовлення, в ГПУ розбиратимуться окремо.

 

Усьому свій час…

 

Отже, майже всі правозастосовні та судові органи визначилися, хто для них є головою ВАС. Тепер очікуватимемо слова Вищої ради юстиції, яка має розглядати подання про звільнення О.Пасенюка з посади судді. І там навряд чи зможуть вирішити це питання до другого туру виборів. Бо насамперед має бути призначена перевірка фактів, викладених у поданні О.Волкова, а наступне засідання ВРЮ відбудеться не раніше 25 січня. На сьогодні принаймні половина складу цього органу має політичні прихильності чи позиції, які свідчать на користь залишення О.Пасенюка на посаді.

Та навіть якщо наступного тижня шальки терезів у ВРЮ схиляться в протилежний бік і буде ухвалене відповідне подання до ВР, його проходження через Комітет з питань правосуддя та сесійну залу не буде таким простим. Як свідчить голосування 19 січня щодо відставки голови Вищого господарського суду Сергія Демченка, більшість, яка наразі склалась у парламенті з фракцій ПР, БЛ, КПУ та частини «НУНС», уважає, що голів «на переправі» не змінюють.

Буде новий Президент — буде визначено орган, що призначатиме на адмін­посади, будуть і нові ке­рівники судів…

 

Лев СЕМИШОЦЬКИЙ