Закон і Бізнес


Незалежність на дотик

Країна у 18-ий раз відзначила головне свято помахом літакового крила і референдумом щодо Конституції


Влада і закон, №35 (919) 29.08—04.09.2009
2658

Цього року в День незалежності народу на Хрещатику зібралося більше, ніж у минулому. Головне свято країна відзначила парадом. Рівно о 10.00 під биття курантів автомобіль Віктора Ющенка зупинився біля майдану, і під барабанний бій Президент разом з в.о. міністра оборони Валерієм Іващенком піднявся по сходинках, звідки й дивився парад.


Цього року в День незалежності народу на Хрещатику зібралося більше, ніж у минулому. Головне свято країна відзначила парадом. Рівно о 10.00 під биття курантів автомобіль Віктора Ющенка зупинився біля майдану, і під барабанний бій Президент разом з в.о. міністра оборони Валерієм Іващенком піднявся по сходинках, звідки й дивився парад. Атмосферу свята створювали стрічки, косинки, прапорці кольорів національного стяга. А по Хрещатику пронесли рекордного розміру синьо-жовте знамено, практично накривши ним усіх перехожих.

 

Після привітання слово взяв В.Ющенко. Замість відведених 15 хв. промова тривала 25. У результаті марш піхоти збігся в часі з прольотом літаків, викликавши легке пожвавлення в рядах глядачів. Люди розгубилися: куди дивитися і що насамперед знімати, використовуючи фотоапарати та мобільні телефони? Проте це невелике непорозуміння не зіпсувало загальної атмосфери свята.

Парад розпочався о 10.44: під барабанний бій і звуки оркестру, який грав українські пісні, по Хрещатику пройшли тан­кісти, десантники, артилеристи, авіатори, зенітники, мор­сь­ка піхота і навіть розвідники — всього 3,5 тис. війсь­кових. Над головами глядачів, поки полки ще йшли, летіли літаки. Побачивши в повітрі крилаті машини, Раїса Богатирьова і Віра Ульянченко посміхнулися, а Юлія Тимошенко дивилася в небо з острахом (вона була проти участі авіації в параді). Над глядачами на висоті 600 м пролетіло 35 літаків (винищувачі, штурмовики, транспортна авіація).

А пілот літака «Мрія» (найбільшої у світі машини вітчизняного виробництва, яка існує в єдиному екземплярі) навіть махнув крилом над перехрестям Хрещатика та Прорізної. Услід промайнули винищувачі, залишивши в небі блискучі фе­єр­верки. «Дивіться! «Руслан» махає крилом!» — радісно вигукували на Хрещатику. Гігант і справді помахав усім «ручкою». Останніми летіли винищувачі Міг-29.

Дітей, звісно, хвилювало тільки одне питання: коли поїдуть танки? Але танки стояли як укопані, і батьки, не зумівши пояснити дітям, чому, відкуплялися від них морозивом.

Окремі зразки важкої техніки виставили на п’ятачку між Будинком профспілок і Європейською площею. Словом, 18-а річ­ниця незалежності України обійшлася без звичного шуму та брязкоту металу.

Діставшись до танків, і старий і молодий обліпили бойові машини. Панелі беспрецендентно захищеного від ураження ворожими снарядами танка «Оплот» прогиналися під вагою людей. Військові не встигали від­повідати на запитання, а дітлахи намагалися від­гвинтити на спомин по детальці. Пускали «на екскурсію» навіть у сам танк.

Після параду Президент пішов розглядати бойові машини, виставлені на головній вулиці країни. Найбільше В.Ющен­ка вразив броньований автомобіль «Козак».  Він розви­ває швидкість до 120 км/год, може долати брід глибиною до 1,5 м, уміщує п’ять чоловік, призначений для спецоперацій. Президент навіть заліз у машину разом із сином Тарасом і проїхав у ній кілька метрів.

Цього дня глава держави був у доброму гуморі. Очевидно, саме тому, що вибрав парад місцем проголошення загальнонаціонального обговорення свого проекту Конституції. Цікаво, що про це знала хіба що група, яка готувала виступ Президента. Для конкурентів В.Ющенка на полі політичних битв заява гаранта стала несподіванкою.

 

Вадим ВЛАДИМИРОВ

 

У тему

 

Президент В.Ющенко виніс свій проект змін до Конституції на загальнонаціональне обговорення і вже 25 серпня видав указ №671 «Про винесення на всенародне обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України». Глава держави зробив це, щоб дізнатися  про позицію українців з приводу основних положень проекту. Всенародне обговорення слід провести до 1 грудня. В.Ющенко пропонує ЗМІ опублікувати текст законопроекту, щоб з ним могли ознайомитися громадяни, ввести рубрики та цикли передач, публікації стосовно обговорення основних його положень. Президент доручив Національному інституту стратегічних досліджень узагальнити пропозиції щодо змін до Конституції, які внесуть правозахисні й інші громадські організації, а також учені у сфері конституційного права та суспільно-політичних наук. Крім того, глава держави доручив інституту провести разом з Національною академією наук соціологічне опитування на тему ставлення громадян до проекту змін до Основного Закону, до 15 листопада поінформувати про його результати і до 15 грудня подати узагальнені пропозиції до цього проекту. В.Ющенко також доручив своєму Секретаріату забезпечити проведення інтернет-конференцій і дискусій у режимі онлайн за участю НАН, Академії правових наук, правозахисних громадських організацій, провідних учених-юристів і політологів.

Президент дав розпорядження Раді міністрів Криму та місцевим державним адміністраціям сприяти проведенню всенародного обговорення цього законопроекту.

Нагадаємо: 31 березня глава держави запропонував парламенту внести до Конституції зміни, згідно з якими Верховна Рада буде перейменована на Національні Збори, що складатимуться з двох палат: Палати Депутатів (нижня палата з 300 осіб, котрих обиратимуть на 4 роки) і Сенату (верхня палата), до якого входитимуть по 3 сенатори, котрих обиратимуть на 6 років у Криму, областях, м.Києві, а також у громадах, що за статусом прирівняні до області.

Із цим проектом змін до Конституції  ми ознайомимо читачів у наступному числі.


Думка політологів

 

Що чекає Україну в прийдешньому?

 

Українська держава досягла повноліття, більш-менш благополучно пройшовши перші 18 ро­ків своєї незалежності. 24 серпня ми відзначили це свято, з нагоди якого Президент виголосив промову, подивилися військову техніку. Проте знову настали будні, які вимагають вирішення нагальних проблем. До того ж попереду ще і нові виклики, протистояти яким доведеться нашій державі. До чого готуватися? Як діятиме еліта? Яким шляхом піде країна? Над цими питаннями розмірковують політологи.

 

Кость БОНДАРЕНКО:

— Не потрібно чекати нічого поганого. Україна вступила в стадію повноліття. Тепер необхідно, щоб політики більш відповідально ставилися до своїх обов’язків. А наша держава існуватиме. Вона вже зайняла своє місце на карті світу і навряд чи кудись зникне.

Не варто звертати увагу на істеричне галасування песимістів від­носно того, що все пропало. Тимчасові труднощі бувають в історії кожної держави.

 

Володимир ДЕРГАЧОВ:

— День незалежності — це свято зі сльозами на очах для еліти «в законі». Вона навіть не мріяла 18 років тому, що для неї настануть такі чудові часи.

На жаль, в Україні триває криза державності. Поки виходу з неї не видно. Від зміни «а» на «б» і навпаки нічого не зміниться. Навіть у десятирічній перспективі я не бачу по­­-лі­п­шень. Еліта міняється не щороку. Сучасна еліта все, що могла, вже зробила, але зміна їй прийде не скоро.

Звичайно, кожен повинен жити і бути оптимістом. Але якщо говорити про майбутнє України, то поки світлого майбуття на нашому обрії не видно.

 

Олександр ПАЛІЙ:

— Найближче майбуття України багато в чому залежатиме від виборів. Ми побачимо, яким шляхом піде країна: радикальним чи мирним. Політична еліта України показала свою неспроможність. Швидше за все, певні сили спробують узурпувати владу в результаті проведення президентських виборів. Без сум­ніву, результати волевиявлення відкоригують.

 

Андрій ЄРМОЛАЄВ:

— Що стосується найближчого часу, то Україна, очевидно, буде довго і складно виходити з економічної кри­зи. Шанс на ефективну та успішну модернізацію загублено без вороття.

Нас чекає контрастна структура суспільства, яка вже нагадує су­спільство індустріальної епохи з величезною чисельністю трудових класів і вузьким правлячим прошарком. Тому суспільство буде конфліктним, з безліччю джерел внутрішніх політичних потрясінь. Гадаю, нас чекає низка гострих піків боротьби за справедливість, землю, власність. Перші симптоми такої низової незадоволеності вже проявилися в «справі Лозінського».

 

Володимир ФЕСЕНКО:

— Не варто поспішати з прогнозами. Україна переживає непростий етап у своєму розвитку. Якщо відштовхуватися від вікових аналогій, то якраз час побажати україн­ським політикам, правлячій полі­тичній еліті країни подолати під­літкові комплекси та проблеми.

Всі останні роки вони поводилися, як найсправжнісінькі підлітки, котрі залежать від своїх «батьків» (США, Європейський Союз, Російська Федерація), але в той же час прагнуть самостійності, хоча і не готові до неї.

 

Валерій ЧАЛИЙ:

— Найближчийм часом Україна вступить у новий політичний цикл, який почнеться після президент­ських виборів і буде пов’язаний з тим, що перед країною стоятимуть дещо інші виклики.

Якщо раніше, після розпаду Радянського Союзу, йшлося про цивілізоване «розлучення» країн і пошук кожною свого місця, то сьогодні часу на пошуки вже не залишилося. Йдеться про визначення загальної стратегії для політичної еліти, підтриманої народами.

Необхідно виробити ефективну політику державних інститутів, покликаних забезпечити високий рівень життя, соціальні стандарти. І основа для цього — абсолютно інші принципи виробництва, нове місце України у світовій економічній і геополітичній конкуренції.