Закон і Бізнес


Перемир’я до осені

Коли Президент не хоче, а депутати не можуть, парламент закривається


Влада і закон, №29 (913) 18.07—24.07.2009
1971

Президент не розпускатиме парламент ані через його недієздатність, ані через відсутність більшості. Він чекає гостей з вул. Михайла Грушевського, які самі його про це попросять. Натомість на черговому позачерговому засіданні в четвер, 16 липня, трибуну блокували вже і Партія регіонів, і БЮТ. Завершили… закриттям.


Президент не розпускатиме парламент ані через його недієздатність, ані через відсутність більшості. Він чекає гостей з вул. Михайла Грушевського, які самі його про це попросять. Натомість на черговому позачерговому засіданні в четвер, 16 липня, трибуну блокували вже і Партія регіонів, і БЮТ. Завершили… закриттям.

 

Ласкаво просимо на вихід!

 

Як повідомляв «ЗіБ», попередній парламентський тиждень фінішував листом-закликом Голови ВР Володимира Литвина щодо політичного рішення про до­строкові парламентські вибори. Він запросив Президента і Прем’єра до зали під куполом, де разом з нардепами вони мали б обговорити ситуацію, що склалася, та дійти згоди — або стосовно розблокування парламенту, або стосовно його розпуску.

Проте глава держави через свою прес-службу відповів, що ініціатива спікера є «некоректною та нелогічною». Його прес-секретар Ірина Ванникова зауважила, що «Віктор Ющенко не збирається йти в заблокований парламент і брати участь у розгортанні парламентської кризи». І далі — на кшталт того, що порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих.

Ще через день, коли у Верховній Раді так і не домовилися відкрити поза­планове засідання, представник Президента в парламенті Ігор Попов повідомив, що В.Ющенко готовий розпочати консультації щодо розпуску ВР VI скликання в разі згоди лідерів фракцій. «Якщо вони готові прийти для консультацій щодо розпуску парламенту, то Президент їх прийме», — запевнив він.

На вул. Банковій бачать принаймні одну підставу для розпуску ВР — від­сутність коаліції, яка нараховує більше ніж половину конституційного складу парламенту. «І ця підстава вже існує давно, але ми її не використовуємо, бо на сьогодні оголошувати вибори — це загроза нового політичного протистоян­-ня», — пояснив представник гаранта. Адже Конституція дає главі держави право, але не зобов’язує «закривати парламент» одразу ж, як тільки збігають відведені строки на формування більшості.

У цій заяві й слід шукати шляхи, котрі як на Банковій, так і на Грушевського розглядають для виходу з полі­тичної кризи. Адже, очевидно, ні коаліція, ні опозиція не мають реальної біль­шості, яка б уможливила чи то позитивні голосування з кадрових питань, чи то проведення засідання поза межами сесійної зали, як це було зроблено під час «оксамитової революції». До речі, як згодом установив Конституційний Суд, «виїзні» голосування цілком уписуються в рамки Основного Закону.

 

Вісті з «фронту»

 

Минулий тиждень під­твердив наші припущення, що в штабі «біло-голубих» ще не наважилися на проведення дострокових парламентських виборів. Як­би їх можна було, як в Японії, провести за кілька тижнів, — Партія регіонів, не роз­мірковуючи, погодилася б на бліцкриг. Проте два місяці — надто задовгий термін, аби не роз­тринькати рейтинг. Тому й була обрана тактика блокування до останнього… за­сідання.

Тим більше що на 16 лип­ня вже БЮТ перейшов у контрнаступ, заблокувавши трибуну на дві години раніше за ПР. У відповідь «біло-голубі» вимкнули сис­тему «Рада» і вчинили рейд у тил противника — до ка­бінету спікера, спробувавши йому завадити вийти звідти. Коли в президії ВР сидів лише один Голова, яким тоді був Арсеній Яценюк, ця тактика приносила успіх. Цього разу охорона «відбила» (в прямому значенні слова) шлях для спікера.

Та на IV сесії, як з’ясувалося, це був останній вихід В.Литвина до президії.

 

Голоси за гроші

 

Отже, після безрезультатних двотижневих переміщень між залою під куполом, кабінетом спікера та власними оселями народні депутати спромоглися ли­ше на три «грошові» голосування з підсумковим «нічийним», як для сторін протистояння, результатом.

Прожитковий мінімум та зарплати не підвищуватимуть до осені: законопроект, навколо якого ломалися списи та система «Ра­да», дружно відправили на повторне друге читання. Взяти гроші в ЄБРР і ви­тратити їх на дороги — від цього не відмовилися на­віть комуністи. Проте зняти з Нацбанку тягар фінансування Євро-2012 не погодилися: футбол — це святе!

Після акордних голосувань, що тривали аж 12 хв., нардепи почули акорди Національного Гімну. Тепер можна їхати відпочивати. Щоправда, як твердять в парламентських кулуарах, «регіонали» мають намір скликати позачергову сесію, на яку винести лише одне питання — підвищення мінімальної зарплати в другому читанні. Оскільки на таких засіданнях Регламент забороняє розглядати інші питання, сесію спокійно відкриють, прилюдно посварять Уряд і не виключено, що спробують набрати необхідні 226 голосів на підтримку.

Та, оскільки ініціатива ПР може зазнати фіаско, навряд чи до вересня народні обранці повернуться до Києва: який сенс збиратися й обтирати президію та трибуну спинами і ліктями?

 

Роман ЧИМНИЙ

 

Чи стануть у пригоді цього літа позачергові сесії?

 

Олександр ЄФРЕМОВ, фракція ПР:

— Залежно від того, коли будуть напрацьовані законопроекти, які необхідно приймати. Позачергову сесію ініціюватимемо або наступного тижня, або в серпні.

Насамперед слід ухвалити зміни до закону про вибори Президента. Сподіваюся, що наступним кроком буде домовленість стосовно підвищення рівня соціальних стандартів.

 

Іван КИРИЛЕНКО, фракція БЮТ:

— Не знаю, як інші фракції, але ми будемо ініціювати обов’язково. Нагальних питань залишилося дуже багато, починаючи від закону про вибори Президента, який потрібен, і закінчуючи економічними та соціальними. Адже 15 вересня Уряд повинен подати бюджет на 2010 рік.

 

Андрій КОЖЕМ’ЯКІН, фракція БЮТ:

— Вона, можливо, буде, якщо ми побачимо, що треба оперативно приймати якісь рішення. Ймовірно, це буде і з кадрових питань теж.