Верховні рекомендації

Кваліфкомісія підтримала п’ятьох кандидатів до ВС, хоча й засипала їх питаннями

Замість звичних дводенних марафонів цього разу Вища кваліфікаційна комісія вирішила зібратися лише на один день — 25 червня. Проте, працюючи в спринтерському режимі, члени ВККС усе ж зуміли розглянути питання про присвоєння кваліфікаційних класів двадцяти суддям, дали рекомендації десяткам претендентів на довічне обрання, а заразом розглянули кілька скарг на рішення кваліфікаційних комісій.

Замість звичних дводенних марафонів цього разу Вища кваліфікаційна комісія вирішила зібратися лише на один день — 25 червня. Проте, працюючи в спринтерському режимі, члени ВККС усе ж зуміли розглянути питання про присвоєння кваліфікаційних класів двадцяти суддям, дали рекомендації десяткам претендентів на довічне обрання, а заразом розглянули кілька скарг на рішення кваліфікаційних комісій. Особливу увагу привернули рекомендації на обрання до Верховного Суду. Згоду на це отримали п’ятеро щасливчиків.

 

Регламентні дебати

 

Розпочали засідання у Кловському палаці (він же — Палац правосуддя) з розгляду додатків до порядку денного. Точніше, ви­рішували, чи можна їх виносити на розгляд кваліфікаційної комісії. Відповідно до додатків слід було розглянути питання про надання рекомендацій на безстрокове обрання трьом претендентам та вирішити справу з відставкою.

Якщо на минулому засіданні схожі питання вирішили досить швидко, то цього разу кілька членів ВККС по черзі зачитували цитати із законів. Наприклад, досить складною була ситуація з Володимиром Колесниченком, який бажав перейти з Печерського районного суду м.Києва до Вищого адміністративного. У ВККС звернули увагу на те, що матеріали було на­друковано в місцевій пресі, але вони ще не з’являлись у «Голосі України».

Після досить тривалих дебатів кваліфкомісія вирі­шила розглянути це питання в закритому режимі, і ще 20 хв. дебати велися без сторонніх очей. До слова, якщо раніше ВККС за зачиненими дверима розглядала лише неоднозначні питання, то цього разу було вирішено вберегти таїнство голосування від апарату кваліфкомісії та преси. Врешті-решт члени ВККС дійшли висновку, що працювати слід лише за наперед сформованим порядком денним, а розгляд додатків перенести на майбутнє.

 

Класовий крок

 

Атестація задля підвищення кваліфікаційного класу відбувалася досить формально, без ексцесів та зіпсованих нервів. Усі претенденти, що з’явилися на засідання, дістали бажане. П’ятеро суддів у цей день отримали вищий кваліфікаційний клас. Відзначимо, що серед них — і член комісії Ольга Кравченко, питання стосовно якої розв’язали без її присутності. Члени ВККС вирішили довіритись знанням своєї колеги.

Кілька суддів задовольнились отриманим першим кваліфкласом. А Микола Пінчук, котрий головував за відсутності Віталія Бойка, навіть несвідомо надихнув їх на наступні звершення, привітавши з отриманням «вищого» класу. Щоправда, за мить пояснив: вищий, ніж той, що вони мали раніше.

Розібравшись із атестацією, ВККС перейшла до надання рекомендацій на обрання суддів безстроково. Основною причиною, через яку відмовляли претендентам, була наявність скарги, яку досі не розглянули у Вищій раді юстиції. Зробити висновки про людину без цього у кваліфкомісії не могли. Отже, доведеться претендентам очікувати на розгляд своєї справи аж до осені.

Дехто ж, хоч і отримав позитивне рішення ВККС, утратив чималу кількість нервових клітин. Наприклад, це стосується Сергія Кухаря з Комунарського районного суду м.Запоріж­жя. Він має ІІІ кваліфіка­ційний клас, працює суддею вже сім років і планує перейти до Апеляційного суду Запорізької області. Однак, як повідомив член ВККС Павло Вовк, претендента кілька разів притягали до дисциплінарної відповідальності. Крім того, скасовано ряд його рішень, а частину — змінено. Щоб зрозуміти, чи гідний С.Кухар посади, на яку претендує, кваліфіка­ційна комісія поставила йому незвично багато запитань. Але, почувши відповіді, вирішила таки рекомендувати його.

Більшість же претендентів, відповівши на кілька запитань, відправлялися на хвилинку за двері, де нервово чекали рішення. А отримавши схвальний ви­сновок, могли зі спокійною душею йти до найближчого магазину купувати шампанське.

 

Як має бути

 

У цей же день ВККС розглядала питання рекомендацій на обрання до Верховного Суду. Члени комісії вирішили не покладатися лише на власну інтуїцію. Аби дати коротку характеристику претендентам,  приїхав перший заступник Голови ВС Петро Пилипчук.

Члени кваліфкомісії ставили чимало питань, але почасти не тому, що сумнівались у рівні знань претендентів, просто приємно було слухати, як детально, швидко і впевнено ті відповідали. У цьому плані хотілося б окремо відзначити Аллу Олійник та Валентину Щепоткіну. Їхні відповіді варто було б записати на відео та розмістити в Інтернеті. Суддям же, яких за­прошують з’явитися на засідання ВККС, слід було б рекомендувати подивитися ці записи і відповідати так само.

Щоправда, не всім суддям пощастило отримати рекомендації до ВС. Стосовно Ніни Ігнатченко та Світлани Владимиренко розглядаються скарги у ВРЮ. Причому остання потрапила в неприємну ситуацію суто випадково. Річ у тім, що вона лише розписувала до провадження одну злощасну справу. Вели ж засідання та приймали рішення інші люди.

Розглянули в цей день і кілька скарг на рішення минулого складу ВККС. Зокрема, Дмитро Горобченко, який негативно характеризувався головою суду і не зумів відповісти на питання кваліфкомісії, просив дати йому другий шанс. За його словами, в нього був конфлікт із головою суду, який через це написав, що Д.Горобченко порушував дисципліну. Проте, за словами мантієносця, об’­єктивних даних про це немає.

Розглядаючи подання, 6 лютого 2009 року ВККС вирішила зробити запит характеристики оскаржувача із суддівських зборів. Однак вона вийшла нейтральною і зробити з неї висновок видавалося неможливим. Члени кваліфкомісії поставили Д.Горобченку ряд питань, однак виявилось, що він у них «плаває». Як це не дивно, але невдоволення ситуацією висловив сам оскаржувач, заявивши, що він не готувався до теоретичної частини і хотів би перенести її на наступне засідання.

Проте члени ВККС ви­рішили, що другого шансу в Д.Горобченка вже не буде, й відмовилися скасовувати перше рішення. Більше пощастило Тарасу Багрію, якому 6 лютого дали другий шанс, і він отримав змогу довести, що має належний рівень знань. Цього разу Т.Багрій упевнено відповів на поставлені запитання та отримав рекомендацію на обрання суддею.

 

Олексій ПИСАРЕВ