Закон і Бізнес


Треті не зайві, а наступні

Кадрова «міграція» до Ради завершилася, однак полеміка щодо заздалегідь обраних її членів триває


Правосуддя, №26 (910) 27.06—03.07.2009
2141

Ось уже місяць не вщухають дебати стосовно кадрового поповнення, яке Вища ради юстиції отримала 30 травня. Тоді на засіданні III всеукраїнського з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ завчасно обрали трьох членів Ради. Втім, одразу після проведення форуму дехто з по­літиків поставив під сумнів його легітимність.


Ось уже місяць не вщухають дебати стосовно кадрового поповнення, яке Вища ради юстиції отримала 30 травня. Тоді на засіданні III всеукраїнського з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ завчасно обрали трьох членів Ради. Втім, одразу після проведення форуму дехто з по­літиків поставив під сумнів його легітимність.

 

Укотре спростувати будь-які підозри щодо незаконності проведення цього заходу спробував С.Ківалов на засіданні ради ВГО «Всеукра­їнська рада представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ», яке проходило 23 червня в будівлі парламентських комітетів.

 

Якщо стерпиться — звикнеться

 

Спершу С.Ківалов як очільник цієї організації поінформував присутніх про виконання рішень з’їзду науковців та юристів. Як наголошувалося, 3 червня члени Комітету ВР з питань правосуддя рекомендували парламенту допустити до складання присяги новопризначених членів ВРЮ, а 11 червня в будинку під куполом усі троє успішно виголосили присягу з парламентської трибуни.

Основною інтригою згаданого пленарного засідання стало те, що інша «трійка» членів ВРЮ (призначених за квотою суддів­ського корпусу)  також успіш­но подолала парламентський рубіж. Нагадаємо, що ще восени делегати ІХ з’їзду суддів обрали членами ВРЮ Валентина Барбару та Костянтина Кравченка, а також підтвердили своє попереднє рішення стосовно Олександра Волкова.

Однак остання кандидатура не припала до душі членам комітету, а заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін звернувся до Голови ВР Володимира Литвина із проханням до закінчення розслідування не допускати суддю до складання присяги. Залишається лише здогадуватися, що нарешті змусило депутатів змінити свою позицію стосовно О.Волкова, якому (як і іншим двом його колегам) вони дали «перепустку» до ВРЮ.

Не виключено, що це компромісне рішення може викликати чергову хвилю сумнівів, а для згаданих суддів ВС стати ведмежою послугою, оскільки згідно з ст.17 закону «Про Вищу раду юстиції» представники ВРЮ мали б скласти присягу впродовж 2 мі­сяців. Вони «проштрафилися» більш як на 4 місяці. Очевидно, не врятує ситуацію і прийнятий з другої спроби закон, в якому пропонується не обтяжувати процедуру складання присяги будь-якими строками. До речі, його власники мандатів ухвалювали відразу після складання присяги членами ВРЮ, і на цей момент він не був підписаний Президентом, а отже, не набрав чинності.

Щоправда, на засіданні представників юридичних ВНЗ та наукових установ на цей спірний момент С.Ківалов уваги не звернув, натомість констатував, що призначені члени ВРЮ «вклались у строки». Він також наголосив, що новообрані представники конституційного органу почнуть виконувати свої обов’язки лише в березні наступного року.

Водночас головуючий зауважив, що міністр освіти і науки Іван Вакарчук скасував свій наказ «Про проведення всеукраїнського з’їзду представників юридичних ВНЗ та наукових установ». «Хоча й не віддразу, а в результаті публічної дискусії центральні органи виконавчої влади починають звикати до того, що наша рада — це єдиний орган, який може скликати з’їзд», — заявив С.Ківалов. Коментуючи цю ситуацію депутат нагадав, що ще 2006 році Печерський райсуд Києва заборонив Мін­освіти проводити подібні заходи, через рік це рішення підтвердила апеляційна інстанція, а згодом – касаційна.

 

Від найменування до невпізнання

 

Далі С.Ківалов повідомив, що 30 травня на засіданні з’їзду було змінено «організаційно-правову структуру Ради представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ на все­україн­ську громадську організацію». Раніше рада була зареєстрована як приватна установа. Саме це, на думку опонентів С.Ківалова, і стало каменем спотикання для скликання з’їзду, на якому обрали нових членів ВРЮ. Противниками того, аби згадана рада призначала форум, виступило, крім деяких політиків, ще й Українське юридичне товариство. Зокрема, очільник УЮТ Олег Березюк 24 черв­ня провів прес-конференцію «Рейдерське захоплення ВРЮ».

Як стало відомо «ЗіБ», раніше О.Березюк направив листа на ім’я Голови ВР, в якому вказував, що приватна установа не може виконувати організаційну функцію щодо реалізації конституційних повноважень із формування такого державного органу, як ВРЮ, а також не може організовувати діяльність державних ВНЗ. «Правовий статус, а отже, і повноваження цієї приватної уста­нови не можуть змінити жодні судові рішення», — переконаний О.Березюк.

Можна припустити, що саме ці аргументи стали поштовхом для того, аби представники ради перереєстрували свою організацію. Щоправда, за словами С.Ківалова, процес «перейменування» органу ще триває. Втім, це не завадило учасникам зібрання вирішити організаційні питання. Зокрема, визначитися з керівним складом, обравши першого заступника і заступників голови, узгодити структуру й утворити 5 комітетів.

 

Ольга КИРИЄНКО