Закон і Бізнес


Фортуна по… «блату»?

Нардеп нарікає, що в столичні суди влаштовують за протекцією, а хороші практики залишаються на узбіччі


Правосуддя, №24 (908) 13.06—19.06.2009
976

На чергове засідання ВРЮ, незважаючи на спеку, зібралася рекордна кількість її представників — 17. Така висока явка є вкрай рідкісним явищем. Першими поріг зали засідання переступили новообрані члени ВРЮ — Олександр Волков, Валентин Барбара та Костянтин Кравченко. Дебютантам, напевно, не терпілося приступити до роботи.


На чергове засідання ВРЮ, незважаючи на спеку, зібралася рекордна кількість її представників — 17. Така висока явка є вкрай рідкісним явищем. Першими поріг зали засідання переступили новообрані члени ВРЮ — Олександр Волков, Валентин Барбара та Костянтин Кравченко. Дебютантам, напевно, не терпілося приступити до роботи.

 

Запитання на засипку

 

Того ж дня перед засіданням колегіального органу останні разом з трьома народними депутатами, яких також обрали до ВРЮ, — Андрієм Порт­новим, Сергієм Ківаловим та Володимиром Шаповалом — склали присягу у Верховній Раді.

Колеги радісно привітали новоприбулих і вказали на робочі місця. Можливо, їх прихід позитивно вплине на ситуацію з кворумом, з наявністю якого у ВРЮ до цього часу були проблеми.

Як і обіцяла голова Ради Лідія Ізовітова, чергове засідання загалом було присвячене кандидатам на суддівські посади, щодо яких висновки секції негативні. Таких невдах назбиралося близько півсотні. Спочатку члени ВРЮ за­прошували їх на килим по одному, а потім, зважаючи на велику кількість таких осіб і прохання Валерія Бондика «мобілізуватися», претендентів почали запускати групами.

Як зазначила Ольга Жуковська, останні мають шанс показати себе з кращого боку, а ось на засіданні секції вразити твор­ців суддівського корпусу своїми знаннями їм, на жаль, не вдалося. Та здивувати членів ВРЮ, як ви­явилося, нелегко. Цього разу «екзаменатори» не скупилися на запитання для кандидатів на мантії, причому ледь не сварилися за таку можливість.

Коронним запитанням цього разу, крім традиційного принципу верховенства права, був перелік використаних джерел при написанні реферату. Хоч як дивно, але це не на жарт спантеличило окремих кандидатів. Дехто, посилаючись на дівочу пам’ять, запевняв, що знав, знав, та й забув. Інші називали лише практичні джерела, ігноруючи наукові праці.

Згодом претенденти відповідали чітко та без зволікань. Та в «екзаменаторів» закралася підозра, що кандидати, дізнавшись про найпопулярніше в цей день запитання, зазубрили список літератури в коридорі. Для з’ясування чесності останніх, які запевняли, що не лише тримали в руках, а й читали перелічені праці, їх просили описати вигляд тієї чи іншої книги. Та кандидати не розгубилися, зазначивши, що оперували джерелами… в електронному вигляді.

Голова Верховного Суду Василь Онопенко зауважив, що влаштування по­дібних іспитів — це марнування часу, адже кандидати вже до цього складають численні екзамени. Він за­пропонував ставити запитання лише тим кандидатам, щодо яких є серйозні застереження, бо в іншому випадку вимальовувалася перспектива «сидіти до ранку». Йому заперечив Володимир Колесниченко, мовляв, така практика є дуже важливою. Колегам більше припала до душі пропозиція В.Онопенка, бо надалі запитання кандидатам ставили вибірково й оперативно.

 

Спека в кулуарах

 

Як завжди, рішення щодо кандидатів на мантії, які «відстрілялися», приймалися за зачиненими дверима. Доки члени ВРЮ радились і вирішували долю кандидатів, під дверима у вузькому коридорі до іспиту готувалися наступні групи. Знервовані претенденти на посади повторювали все, до чого не дійшли руки раніше.

Журналістка «ЗіБ» запитала в кандидатів, наскільки впевнені вони у своїх силах. Виявилося, що більшість опитаних переважно спо­дівалися на милість пані Фортуни, адже «все знати неможливо». Журналістка поцікавилася в представника сильної статі, чи той вірить, що доля йому посміхнеться й омріяна посада судді стане реальністю. Він, не вагаючись, відповів, що народився під щасливою зіркою, тому, звичайно, розраховує на успіх. Зрештою, прогнози ви­правдалися, а удача його не підвела.

Своєрідне бліцопитування засвідчило, що на засіданні більшість претендентів переймалися через кворум , щоб він раптом не зник. Деякі кандидати були не задоволені екзамена­ційною процедурою, мовляв, у Верховному Суді до них ставилися набагато лояльніше, ніж у ВРЮ, члени якої занадто прискіпливі. Та «перемогла» в опитуванні, звичайно, нестерпна задуха, від якої потерпали всі.

 

Нарешті задоволені

 

Нагадаємо, що на минулому засіданні Вища рада юстиції прийняла рішення про поновлення строків оскар­ження рішення Квалі­фікаційної комісії суддів загальних судів Дніпропетровського апеляційного округу стосовно мантієносця Голованівського районного суду Кіровоградської області Сергія Конякіна. З таким зверненням до Ради звернулися народні депутати Валерій Баранов, Руслан Зозуля, Віктор Лозінський та інші, які не мали можливості оскаржити рі­шення кваліфікаційної ко­місії, з яким не згодні, через неналежне повідомлення про нього.

На черговому зібранні Ради нардепи звернулися до членів ВРЮ зі скаргою на рішення кваліфікаційної комісії щодо С.Конякіна. Як повідомляв «ЗіБ», нардепи не задоволені вердиктом комісії, згідно з яким С.Конякіну за численні порушення присяги та невиконання посадових обов’язків оголошено лише догану. На думку народних обранців, міра покарання не відповідає тим проступкам, які вчинив служитель Феміди, і є занадто м’якою. Сам суддя на чергове засідання колегіального органу не з’явився, повідомивши, що йому стало зле.

Аби в членів ВРЮ склалася відповідна думка про С.Конякіна, нардепи озвучили деякі факти трудових буднів судді. За словами представників законодавчої влади, постійні «святкування», які влаштовував служитель Феміди, закінчувалися трагічно для навколишніх. Приміром, на день народження сина судді гуляли так, що «жителі району порозбігалися по домівках і протягом двох діб не висовувалися на вулицю». День народження його дружини також не обійшовся без жертв: унаслідок ДТП покалічено двох людей. Народні обранці вважають, що цинізм судді, порушення ним законодавства та присяги заслуговують більш суворого покарання.

Нардепи вкрай обурені рішенням комісії та наполягали на його скасуванні, в чому Рада їх підтримала. Крім цього, служитель Феміди може в недалекому май­бутньому попрощатися з храмом правосуддя, позаяк ВРЮ внесла до Верховної Ради подання про його звільнення за порушення присяги.

 

Заяви на десерт

 

Насамкінець В.Бондик улаштував невелику прес-конференцію, під час якої повідомив, що суддя ВС Анатолій Ярема мав підробіток, заборонений Конституцією. В.Бондик наголосив, що, будучи головою Судової палати в цивільних справах ВС та суддею вищого кваліфікаційного класу, А.Ярема перебував у списках комерційних арбітрів. Коли ж почалася перевірка, написав заяву про вихід із цього списку. Нардеп також продемон­стрував документи, що свідчять про немалі гонорари судді.

Журналістка «ЗіБ» нагадала В.Бондику про обіцяну заяву з приводу негативної практики переведення суддів у центральні суди столиці. Нардеп пояснив, що йдеться про «особливості» підбору кадрів у ці суди. В.Бондик висловився за принципи «радянського стимулювання»: поки людина не відпрацювала в суді секретарем судового засідання, вона не мала права вступати до юридичного вузу. Сьогодні такий принцип повністю атрофований, і, за словами нардепа, в столичні суди влаштовують помічників суддів ВС, дівчат-секретарів, а хороші практики залишаються на узбіччі.

Народний депутат наголосив, що комплектація судів проводиться зверху «по блату». Хоча не називав конкретних прізвищ членів ВРЮ чи Комітету ВР з питань правосуддя, до якого він також уходить. Адже без рекомендацій цих інституцій «комплектація по блату» була б неможлива.

Тож, як казав класик жанру, «може, в консерваторії щось підправити?»

 

Тетяна КУЛАГІНА