Зближення Євросоюзу з шістьма пострадянськими країнами почалося
Довгоочікувана подія, про яку останнім часом так багато говорили в політичних колах, нарешті відбулася: 7 травня в Празі відкрився саміт Європейського Союзу «Східне партнерство». Мета програми — політико-економічне зближення ЄС з Україною, Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією, Грузією і Молдовою.
Довгоочікувана подія, про яку останнім часом так багато говорили в політичних колах, нарешті відбулася: 7 травня в Празі відкрився саміт Європейського Союзу «Східне партнерство». Мета програми — політико-економічне зближення ЄС з Україною, Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією, Грузією і Молдовою.
Обопільне ігнорування
Основне завдання східного партнерства, як заявив прем’єр-міністр Чехії Мірек Тополанек, — вивести на якісно новий рівень співпрацю Євросоюзу з республіками колишнього СРСР, котрі беруть участь у саміті.
Як повідомив у Празі один з чиновників, «у довгостроковій перспективі передбачається можливість надання Баку, Єревану, Мінську, Тбілісі, Кишиневу і Києву асоційованого членства в ЄС, створення зони вільної торгівлі та спрощення порядку видачі віз громадянам цих країн з подальшим виходом на безвізовий режим».
Програма східного партнерства передбачає збільшення обсягу фінансової допомоги колишнім радянським республікам. ЄС планує з 2010 до 2013 року включно виділити на реалізацію програм у цих країнах, де відбуваються демократичні перетворення, i600 млн.
Незважаючи на те що представники ЄС неодноразово наголошували на значущості цього проекту, країни — члени Союзу особливої активності не виявляють, більше того, керівники чотирьох європейських держав-«важковаговиків» вирішили проігнорувати саміт.
Зокрема, на зустріч зі «східними партнерами» не приїхали: президент Франції Ніколя Саркозі, прем’єр-міністр Великої Британії Гордон Браун, прем’єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі, а також глава уряду Іспанії Хосе-Луїс Сапатеро. На думку спостерігачів, це означає, що саміт у чеській столиці особливого інтересу для них не становить.
Не порадував своєю присутністю на цій зустрічі і президент Білорусі Олександр Лукашенко, замість нього приїхав віце-прем’єр білоруського уряду Володимир Семашко. Тим часом О.Лукашенко заявив напередодні: «Ми не збираємося брати участі в цій програмі, відвертаючись від Росії. Якщо хтось задумає зробити східне партнерство антиросійським, у нього нічого не вийде». Він також відзначив, що Білорусь запропонувала долучити РФ до деяких проектів у рамках програми східного партнерства.
Молдовський президент Володимир Воронін теж не взяв участі в зустрічі, замість нього до Чехії вирушив виконувач обов’язків віце-прем’єра та міністра закордонних справ і європейської інтеграції Андрій Стратан. А ось Вірменію, Азербайджан, Грузію та Україну на саміті представляли президенти.
Варто відзначити, що, незважаючи на відсутність на саміті президентів О.Лукашенка і В.Вороніна, чеський віце-прем’єр Александр Вондра заявив, що всі шість країн — «східних партнерів» представлені на «найвищому, наскільки це можливо, рівні». «Рівень участі з боку Молдови і Білорусі адекватний, це те, чого ми чекали», — сказав він.
Партнерство без членства
Україну на саміті в Празі представляв Президент Віктор Ющенко. Напередодні поїздки він заявив, що наша країна розглядає ініціативу східного партнерства як додаткову можливість поглибити співпрацю з країнами Європейського Союзу, але не вважає її альтернативою угоді про асоціацію. За словами глави Української держави, тішить той факт, що в ЄС розуміють необхідність створення «окремої формули відносин» з країнами Східної Європи, зокрема з Україною.
Про перспективи членства нашої країни в Європейському Союзі як і раніше не квапляться говорити самі європейці. На думку голови комітету Бундестагу в закордонних справах Рупрехта Поленца, після значного розширення ЄС у 2004 році приєднання нових членів співтовариство просто не осилить. «Натомість ми пропонуємо таким країнам, як Україна, програми, які в майбутньому можуть полегшити обговорення питання про членство в ЄС. Питання про перспективу членства може стати актуальним через 5—10 років», — заявив він.
«В Україні мене знову і знову запитують: «Чому ви не даєте нам перспективи членства?» Я на це лише відповідаю: «Втілюйте програму східного партнерства — і питання про перспективу стане актуальним. Здійснюйте реформи, боріться з корупцією». Сьогодні Україна ще дуже далека від того, щоб порушувати питання про членство в ЄС», — сказав депутат Бундестагу.
Незважаючи на те що ще під час зустрічі в Люксембурзі, за тиждень до саміту, низка країн вирішила підтримати нашу країну, Європа не одностайна в українському питанні. Та ж Німеччина не виявляє особливого бажання брати участь у наданні країнами Євросоюзу допомоги в модернізації української газотранспортної системи, а міністр закордонних справ цієї країни Франк-Вальтер Штайнмайєр застерігає: у зв’язку з можливим відкриттям у Криму представництва ЄС можуть зіпсуватися відносини з РФ.
Незадоволеність Росії
Москва не приховує свого невдоволення проектом східного партнерства. На думку російських експертів, головна мета нової європейської програми — встановлення контролю ЄС над енергетичною сферою та енерготранзитною інфраструктурою Білорусі, України, Молдови, Грузії, Вірменії та Азербайджану.
Крім того, багато експертів характеризують мету програми східного партнерства як утягування суміжних з Росією держав у орбіту прямого впливу ЄС без приєднання до цієї структури.
В Євросоюзі відзначають: програму створено для східних сусідів ЄС, а не спрямовано проти Росії. Негативна реакція Москви в цьому випадку є проблемою самої Росії.
«Східне партнерство — не альянс, не ліга країн і не сфера впливу, яку ЄС хоче створити. Держави (учасниці програми) вже мають амбіції, бажають наблизитися до ЄС, їхні громадяни цього хочуть, і це — економічна реальність. Програма не спрямована проти Росії, вона створена для наших східних партнерів», — заявив чиновник Ради ЄС у Брюсселі напередодні саміту.
«Створюючи програму східного партнерства, ми не надсилаємо ніяких меседжів Москві, ми просто хочемо мати гарні відносини з Україною та іншими східними сусідами. А негативна реакція з боку Росії — це їхні проблеми, а не наші», — додав він.
Підбиваючи підсумки
В.Ющенко також упевнений, що було б неправильно вважати програму східного партнерства антиросійською. «Ні, це було б дуже великою помилкою Росії так трактувати цей проект», — заявив український Президент у Празі.
За його словами, в рамках цієї програми країни-учасниці мають намір реалізувати чимало проектів у таких сферах, як зміцнення кордонів, візовий режим, поліпшення відносин між різними державами, економічне співробітництво.
Під час зустрічі В.Ющенка з головою Європейської комісії Жозе-Мануелем Баррозу обговорювалося питання енергетичної співпраці України з ЄС. Голова Єврокомісії, зокрема, заявив, що підтримує ініціативу презентувати найближчим часом у Брюсселі техніко-економічне обгрунтування Євроазійського нафтотранспортного коридору. Обговорювалося також питання лібералізації візового режиму між Україною та країнами ЄС.
Український Президент висловив задоволення документом, підготовленим до підписання в Празі. Про це він заявив під час зустрічі з комісаром ЄС із питань зовнішніх відносин і європейської політики сусідства Бенітою Ферреро-Вальднер. «Говорячи про реалізацію сьогоднішньої декларації, я переконаний: нас чекають великі перспективи», — підкреслив В.Ющенко.
Підбиваючи підсумки саміту, Ж.-М.Баррозу сказав, що всі країни Європейського Союзу підтримують програму східного партнерства. Проте, якщо це дійсно так, чому зустріч у Празі проігнорували керівники Великої Британії, Італії та інших держав.
Чи свідчить це про те, що насправді їм немає ніякого діла до програми східного партнерства? Як запевняють самі європейці, такі висновки були б неправильними. Так, Ж.-М.Баррозу впевнений, що Велика Британія підтримує цей процес. М.Тополанек у свою чергу вказав, що на саміті в Празі були присутні представники всіх країн — членів ЄС: 17 прем’єрів, 4 президенти, міністри закордонних справ.
Лілія КУРІННА