Закон і Бізнес


Партнерство на старті

Зближення Євросоюзу з шістьма пострадянськими країнами почалося


Україна і світ, №19 (903) 09.05—15.05.2009
1985

Довгоочікувана подія, про яку останнім часом так багато говорили в політичних колах, нарешті відбулася: 7 травня в Празі відкрився саміт Європейського Союзу «Східне партнерство». Мета програми — політико-економічне зближення ЄС з Україною, Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією, Грузією і Молдовою.


Довгоочікувана подія, про яку останнім часом так багато говорили в політичних колах, нарешті відбулася: 7 травня в Празі відкрився саміт Європейського Союзу «Східне партнерство». Мета програми — політико-економічне зближення ЄС з Україною, Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією, Грузією і Молдовою.

 

Обопільне ігнорування

 

Основне завдання східного партнерства, як заявив прем’єр-міністр Чехії Мірек Тополанек, — вивести на якісно новий рівень співпрацю Євросоюзу з республіками колишнього СРСР, котрі беруть участь у саміті.

Як повідомив у Празі один з чиновників, «у довгостроковій перспективі передбачається можливість надання Баку, Єревану, Мінську, Тбілісі, Кишиневу і Києву асоційованого членства в ЄС, створення зони вільної торгівлі та спрощення порядку видачі віз громадянам цих країн з подальшим виходом на безвізовий режим».

Програма східного партнерства передбачає збіль­шення обсягу фінансової допомоги колишнім радянським республікам. ЄС планує з 2010 до 2013 року включно виділити на реалізацію програм у цих країнах, де відбуваються демократичні перетворення, i600 млн.

Незважаючи на те що представники ЄС неодноразово наголошували на значущості цього проекту, країни — члени Союзу особливої активності не виявляють, більше того, керівники чотирьох європейських держав-«важковаговиків» вирішили проігнорувати саміт.

Зокрема, на зустріч зі «східними партнерами» не приїхали: президент Франції Ніколя Саркозі, прем’єр-міністр Великої Британії Гордон Браун, прем’єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі, а також глава уряду Іспанії Хосе-Луїс Сапатеро. На думку спостерігачів, це означає, що саміт у чеській столиці особливого інтересу для них не становить.

Не порадував своєю присутністю на цій зустрічі і президент Білорусі Олександр Лукашенко, замість нього приїхав віце-прем’єр білоруського уряду Володимир Семашко. Тим часом О.Лукашенко заявив напередодні: «Ми не збираємося брати участі в цій програмі, відвертаючись від Росії. Якщо хтось задумає зробити східне партнерство антиросійським, у нього нічого не вийде». Він також відзначив, що Білорусь запропонувала долучити РФ до деяких проектів у рамках програми східного партнерства.

Молдовський президент Володимир Воронін теж не взяв участі в зустрічі, замість нього до Чехії вирушив виконувач обов’язків віце-прем’єра та міністра закордонних справ і європейської інтеграції Андрій Стратан. А ось Вірменію, Азербайджан, Грузію та Україну на саміті представляли президенти.

Варто відзначити, що, незважаючи на відсутність на саміті президентів О.Лукашенка і В.Вороніна, чеський віце-прем’єр Александр Вондра заявив, що всі шість країн — «східних партнерів» представлені на «найвищому, наскільки це можливо, рівні». «Рівень участі з боку Молдови і Білорусі адекватний, це те, чого ми чекали», — сказав він.

 

Партнерство без членства

 

Україну на саміті в Празі представляв Президент Віктор Ющенко. Напередодні поїздки він заявив, що наша країна розглядає ініціативу східного партнерства як додаткову можливість поглибити співпрацю з країнами Європейського Союзу, але не вважає її альтернативою угоді про асоціацію. За словами глави Української держави, ті­шить той факт, що в ЄС розуміють необхідність створення «окремої формули відносин» з країнами Східної Європи, зокрема з Україною.

Про перспективи членства нашої країни в Європейському Союзі як і раніше не квапляться говорити самі європейці. На думку голови комітету Бундестагу в закордонних справах Рупрехта Поленца, після значного розширення ЄС у 2004 році приєднання нових членів співтовариство просто не осилить. «Натомість ми пропонуємо таким країнам, як Україна, програми, які в майбутньому можуть полегшити обговорення питання про членство в ЄС. Питання про перспективу членства може стати актуальним через 5—10 років», — заявив він.

«В Україні мене знову і знову запитують: «Чому ви не даєте нам перспективи членства?» Я на це лише відпо­відаю: «Втілюйте програму східного партнерства — і питання про перспективу стане актуальним. Здійс­нюйте реформи, боріться з корупцією». Сьогодні Україна ще дуже далека від того, щоб порушувати питання про членство в ЄС», — сказав депутат Бундестагу.

Незважаючи на те що ще під час зустрічі в Люксембурзі, за тиждень до саміту, низка країн вирішила підтримати нашу країну, Європа не одностайна в українському питанні. Та ж Німеччина не виявляє особливого бажання брати участь у наданні країнами Євросоюзу допомоги в модернізації української газотранспортної системи, а міністр закордонних справ цієї країни Франк-Вальтер Штайнмайєр застерігає: у зв’язку з можливим відкриттям у Криму представництва ЄС можуть зіпсуватися відносини з РФ.

 

Незадоволеність Росії

 

Москва не приховує свого невдоволення проектом східного партнерства. На думку російських експертів, головна мета нової європейської програми — встановлення контролю ЄС над енергетичною сферою та енерготранзитною інфра­структурою Білорусі, України, Молдови, Грузії, Вірменії та Азербайджану.

Крім того, багато експертів характеризують мету програми східного партнерства як утягування суміжних з Росією держав у орбіту прямого впливу ЄС без приєднання до цієї структури.

В Євросоюзі відзначають: програму створено для східних сусідів ЄС, а не спрямовано проти Росії. Негативна реакція Москви в цьому випадку є проблемою самої Росії.

«Східне партнерство — не альянс, не ліга країн і не сфера впливу, яку ЄС хоче створити. Держави (учасниці програми) вже мають амбіції, бажають наблизитися до ЄС, їхні громадяни цього хочуть, і це — еконо­мічна реальність. Програма не спрямована проти Росії, вона створена для наших східних партнерів», — заявив чиновник Ради ЄС у Брюсселі напередодні саміту.

«Створюючи програму східного партнерства, ми не надсилаємо ніяких месед­жів Москві, ми просто хочемо мати гарні відносини з Україною та іншими східними сусідами. А негативна реакція з боку Росії — це їхні проблеми, а не наші», — додав він.

 

Підбиваючи підсумки

 

В.Ющенко також упевнений, що було б неправильно вважати програму східного партнерства антиросійською. «Ні, це було б дуже великою помилкою Росії так трактувати цей проект», — заявив український Президент у Празі.

За його словами, в рамках цієї програми країни-учасниці мають намір реа­лізувати чимало проектів у таких сферах, як зміцнення кордонів, візовий режим, поліпшення відносин між різними державами, економічне співробітництво.

Під час зустрічі В.Ющенка з головою Європейської комісії Жозе-Мануелем Баррозу обговорювалося питання енергетичної співпраці України з ЄС. Голова Єврокомісії, зокрема, заявив, що підтримує ініціативу презентувати найближчим часом у Брюсселі техніко-економічне обгрунтування Євроазійського нафтотранспортного коридору. Обговорювалося також питання лібералізації візового режиму між Україною та країнами ЄС.

Український Президент висловив задоволення документом, підготовленим до підписання в Празі. Про це він заявив під час зустрічі з комісаром ЄС із питань зовнішніх відносин і європейської політики сусідства Бенітою Ферреро-Вальднер. «Говорячи про реалізацію сьогоднішньої декларації, я переконаний: нас чекають великі перспективи», — підкреслив В.Ющенко.

Підбиваючи підсумки саміту, Ж.-М.Баррозу сказав, що всі країни Європейського Союзу підтримують програму східного партнерства. Проте, якщо це дійсно так, чому зустріч у Празі проігнорували ке­рівники Великої Британії, Італії та інших держав.

Чи свідчить це про те, що насправді їм немає ніякого діла до програми східного партнерства? Як запевняють самі європейці, такі ви­сновки були б неправильними. Так, Ж.-М.Баррозу впевнений, що Велика Британія підтримує цей процес. М.Тополанек у свою чергу вказав, що на саміті в Празі були присутні представники всіх країн — членів ЄС: 17 прем’єрів, 4 президенти, міністри закордонних справ.

 

Лілія КУРІННА