Президент поставив діагноз

Корупційний «вірус» передається законодавчо-недоторканним шляхом від політиків суддям

22 квітня Віктор Ющенко зібрав представників ЗМІ в Українському домі, аби поговорити про наболіле. Крім уже звичної критики на адресу Уряду, на горіхи від гаранта дісталось і Верховній Раді, яку він звинуватив у бездіяльності.

22 квітня Віктор Ющенко зібрав представників ЗМІ в Українському домі, аби поговорити про наболіле. Крім уже звичної критики на адресу Уряду, на горіхи від гаранта дісталось і Верховній Раді, яку він звинуватив у бездіяльності.

У пошуках панацеї від кризових явищ у державі Президент не скупився на медичні терміни. Говорив і про «метастази нестабільності», які передаються всім органам влади, і про необхідність зменшення «дози політики» у вирішенні стратегічних питань. Утім, запропоновані главою держави «ліки» від головної хвороби вітчизняних чиновників — корупції, мешканцям владного Олімпу не допоможуть, адже, за словами гаранта, змінювати законодавство, зокрема проводити судово-правову реформу, вони не хочуть.

Уранці зміни — ввечері вибори

Спершу В.Ющенко спро­бував відповісти на головне питання, яке турбувало журналістів: чи бути одночасним президентським і парламентським виборам? Як зазначалося, він готовий зробити «крок назустріч і прийняти рішення про дострокові пре­зидент­ські вибори, якщо парламент приймає рішення про проведення дострокових парламентських виборів на новій виборчій базі».

Президент зауважив, що оновлення Верховної Ради має відбутися на основі двох принципів: скасування депутатської недоторканності та зміни виборчої системи, а саме — запровадження так званих відкритих списків. За його словами, якщо буде ухвалено це «політичне рішення», то він «повинен учинити продумано, продемонструвати і свою готовність у рамках зміни загальних принципів формування представницької влади підтримати дострокові президентські вибори».

Реквієм за коаліцією

Водночас гарант поскаржився на низьку продуктивність депутатської діяльності. Як відзначалося, народні обранці в середньому за місяць приймають лише 12 законів. Окрім цього, Віктор Анд­рійович наголосив, що наразі в будівлі під куполом немає більшості. «Жоден політик у цій країні не бачив список, який би підписали 226 народних депутатів і сказали, що вони беруть на себе — як передбачає Конституція — полі­тичну відповідальність за економічний, соціальний курс країни», — констатував він.

Отже, на переконання глави держави, Верховна Рада не дотримала конституційну норму щодо обрання очільника і членів Уряду. Як відзначалось, із моменту оголошення про створення коаліції в парламенті минуло майже 4 місяці, однак досі немає відповідних рішень щодо формування Кабінету Міністрів, прийняття програми Уряду, засад внутрішньої та зовніш­ньої політики і цілого масиву основ, які визначають державний курс у тому чи іншому питанні.

Керманич країни пообіцяв, що буде всіляко сприяти тому, щоб робота українського парламенту повернулася в «канонічне русло». На його переконання, коаліція повинна врешті-решт засвідчити, що вона існує: формалізуватися, визначитися зі складом Уряду тощо. Побіжно Президент не відкинув можливості й іншого варіанта — розширення коаліції, коли до її лав увійдуть комуністи або «регіонали».

На уточнювальне запитання щодо того, чи має він намір розпустити парламент у найближчий час, Президент зазначив: у цій ситуації потрібно послуговуватися не доцільністю, а законністю. «Для того щоб це сталося, потрібна правова основа», — заявив він.

В.Ющенко нагадав, що кілька місяців тому звернувся до Конституційного Суду з метою отримання роз’яснень щодо ситуації, коли протягом уста­новлених Основним Законом термінів так і не було завершено формування коаліції та Уряду, не при­значено за поданням глави держави Прем’єр-мі­­­ністра. «З грудня 2008 ро­­­ку ми знаходимося в си­ту­ації, коли декларована коаліція не зробила кро­ків, які вимагає Конституція», — підкреслив Президент.

На думку В.Ющенка, саме правове роз’яснення Конституційного Суду, як чинити в такій ситуації, може стати основою подальших дій. «Тому це не питання ініціативи Президента — це питання тлумачення закону», — резюмував він.

Бюджетний біль

Керманич висловив своє незадоволення й основним фінансовим законом країни. За його словами, в багатьох статтях бю­джету закладені видатки, які використовуються «непрозоро та без належного контролю», зокрема, це стосується проблеми «фінансового підкріплення держзамовлення у сфері освіти». Очевидно, зазначив В.Ющенко, ці кошти долучаться до тих витрат, які Рахункова палата згодом оцінить як нераціональні, непродумані та неефективні.

Гарант пообіцяв, що при доопрацюванні цьогорічного бюджету ініціює питання підвищення державного замовлення у сфері вищої та середньої спеціальної освіти. «Перегляд бюджету 2009 року повинен дати дуже багато відповідей на те, як зрештою не просто раціоналізувати, а представити національну політику в ряді галузевих сфер, у тому числі в освіті. Переконаний: урядова політика в даному питанні потребує серйозної корекції», — заявив В.Ющенко.

Президент нагадав, що за попередні три роки рівень держзамовлення був доведений до 54%, а в середній спеціальній школі цей показник торік сягнув близько 62%. Як зазначалося, саме така державна політика дає ростки не тільки завтрашньому, а й сьогоднішньому дню. Тому, на переконання гаранта, економія на освіті та нау­ці — це хибний шлях.

«Горючі» розчарування

Не оминув Президент у розмові із журналістами і проблеми газових відносин між Україною та Росією, які, за його словами, слід переглянути. «Те, що було досягнуто в січні 2009 року, — це те, чим не можуть пишатися ні Україна, ні Росія. Це відносини, які привели до багатьох розчарувань», — зазначив В.Ющенко.

Як наголошувалось, укла­дені домовленості фактично «клонують проблеми», і питання розрахунків за газ «реанімують» майже щомісяця. На переконання глави держави, ці угоди мали зробити більш надійними транзитну полі­тику, двосторонні українсько-російські газові відносини та загалом газові взаємини у трикутнику Росія — Україна — Євросоюз. Натомість є очевидним допущення у вирішення цього питання «колосальної дози політики». «На жаль, політика тут — найгірший порадник, тому що з нею можна домовитися до таких авантюр, які боком можуть вийти нації», — констатував В.Ющенко.

За його словами, Україна та Росія повинні знайти такий режим відносин, який би засвідчив західним партнерам, що наші країни є відповідальними з точки зору забезпечення енергобезпеки ЄС. «Ми по­винні дихати стабільністю, і тоді будемо цікаві», — відзначив гарант.

Він висловив переконання, що до теми газових відносин треба повертатися «якнайвідкритіше і якнайпублічніше». В.Ющенко зауважив, що Україна не просить жодних пільг: «Ми хочемо ринкових умов — ясних і зрозумілих. Тільки ринкові умови мінімізують політичний вплив».

Імунітет нечистих рук

Водночас служителі пера нагадали В.Ющенку, що, коли він балотувався на пост Президента, в його передвиборній програмі центральне місце належало боротьбі з корупцією, однак донині Україна продовжує лідирувати серед країн, де панує підкуп і продажність. На запитання, хто винен у такій ситуації, Президент відповів, що корупції в Україні не більше, ніж у Росії чи інших пострадянських країнах. Він констатував, що це явище забирає майбутнє в будь-якої нації, тому з ним потрібно боротися.

Водночас гарант розповів, що протидія хабарникам зводиться до двох проблем. По-перше, це законодавство. Президент нагадав, що кілька років тому вніс до парламенту чотири законопроекти, які в правовому полі допомогли б отримати інструменти для подолання корупції. Зокрема, передбачалося створення Національного бюро розслідувань, яке стало б дієвим органом у боротьбі із цим ганебним явищем.

За його словами, лише частина цих ініціатив про­йшла перше читання, включаючи і 2 законопроекти «Про статус суддів» і «Про судоустрій України», які згодом були об’єднані в один документ. При цьому очільник країни висловив сумнів, що нинішній склад парламенту ухвалить за­пропоновані зміни в цілому. На його переконання, це відбувається тому, що «модель, яка, по суті, є джерелом корупції, вибудована з найвищих щаблів полі­тичної влади». Також цьому сприяє і статус недоторканності народних обран­ців, «який під собою формує десятки тисяч анало­гічних незалежних гравців, якщо мова йде про судову систему, прокуратуру, міліцію».

За словами керманича, політичні сили, які себе називають коаліцією і мають 226 голосів, повинні сказати, «що ці закони — суть відповіді на боротьбу з корупцією в Україні». І, доки депутати не зроблять цього, зазначив В.Ющенко, доти буде вестися дискусія.

Другою проблемою гарант назвав небажання представників політикуму проводити реформу. На його переконання, необхід­но ухвалити нову редакцію Конституції, в якій чітко розписати, «як політичну силу відділити від впливу на формування органів судочинства і правопорядку». За його словами, доки ці органи будуть підлеглими парторганізаціям, відсіч корупції дати неможливо. Як зазначалося, повний імунітет і партійний контроль за призначенням кадрів у суди, прокуратуру й міліцію потрібно змінювати. Зокрема, відповідно до конституційних змін Президент запропонував розділити повноваження між двома палатами в парламенті. Нижня палата має займатися розробкою законів, ухваленням бюджету і формуванням Уряду. Натомість питаннями кадрового наповнення судової системи, прокуратури має займатися верхня палата, яка не формується за пар­тійним принципом.

***

Утім, нині президентські ініціативи виглядають дещо утопічними, адже запропонована модель Основного Закону аж ніяк не до вподоби народним посланцям, які власноруч не позбавлять себе недоторканності, а тим паче не віддадуть важелі впливу на формування державних інститутів, зокрема й судів­ського корпусу. Особливо перед стартом чергового виборчого марафону. Адже, як показала практика, доля народного волевиявлення може вирішувати не в стінах ЦВК, а в обителі Феміди.

Ольга КИРИЄНКО