Повноваження без кордонів

Депутати не зуміли провести межу між адміністративною та господарською юрисдикцією

15 квітня представники Комітету ВР з питань правосуддя під час засідання поспілкувалися з 20 претендентами на путівки в професійне життя, а також розглянули два законопроекти щодо внесення змін та доповнень до КАС і ГПК стосовно розмежування адміністративної і господарської юрисдикції та внесення змін до деяких законодавчих актів відносно запровадження автоматизованої системи документообігу в адміністративних судах.

15 квітня представники Комітету ВР з питань правосуддя під час засідання поспілкувалися з 20 претендентами на путівки в професійне життя, а також розглянули два законопроекти щодо внесення змін та доповнень до КАС і ГПК стосовно розмежування адміністративної і господарської юрисдикції та внесення змін до деяких законодавчих актів відносно запровадження автоматизованої системи документообігу в адміністративних судах. Щоправда, під час аналізу останнього проекту, який представляв Андрій Портнов, раптово не стало кворуму: із зали засідань вийшли його колеги по фракції. Ті, хто залишився, засудили подібну поведінку бютівців, адже на порядку денному залишалося ще кілька нерозглянутих питань. Мабуть, у передчутті футбольних баталій нардепи назвали демарш проти кворуму «створенням положення поза грою».

 

Папери вирішують усе

 

Під час співбесіди з кандидатами на мантію най­більше запитань виникло до голови Господарського суду Київської області Анатолія Грєхова. Зокрема, секретар комітету Анжеліка Лабунська звернула увагу колег на те, що матеріали цього судді було оформлено не у відповідності до вимог комітету. Як зазначалося, в матеріалах, які надійшли з Вищої квалі­фікаційної комісії суддів, відсутня інформація про справи, рішення в котрих було скасовано, та з яких підстав. «У документах цієї людини стоять голі цифри», — резюмувала вона. Отже, депутатка запропонувала відкласти розгляд кандидатури мантієносця, доки документи не буде належним чином оформлено. Претензії до цього служителя Феміди з боку секретаря комітету були не зрозумілі деяким її колегам. Так, Дмитро Притика позитивно охарактеризував А.Грєхова. За його словами, протягом періоду головування в суді речник правосуддя встиг чимало зробити. Як повідомлялося, за 5 років А.Грєхов «добився отримання нового приміщення для суду, зробив ремонт, оновив колектив». Крім цього, наголошувалося, що голова суду розглядає велику кількість справ.

Водночас А.Лабунська попросила представників Державної судової адмініс­трації, аби вони надали вичерпну інформацію стосовно всіх справ, розглянутих А.Грєховим, рішення в яких було скасовано. У свою чергу голова ДСАУ Іван Балаклицький поінформував, що документи представників спеціалізованих судів готує не очолюваний ним орган, а вищі суди, в цьому випадку Вищий господарський суд.

Коли мова зайшла про ВГС, Сергій Соболєв укотре «реанімував» питання щодо крісла очільника цієї обителі правосуддя. Водночас нардеп запропонував розглянути питання стосовно звільнення Сергія Демченка, якому в лютому цього року виповнилося 66 років, на наступному пленарному засіданні, аби нарешті поставити крапку в цій історії. Він звернувся до представників ВККС і Вищої ради юстиції, аби вони пояснили, чому досі не можуть вирішити цю проблему. Як повідомив голова ВККС Ігор Самсін, питання щодо керманича ВГС розглядалося на засіданні комісії, однак відповідне рішення підписали не всі представники цього органу. І.Самсін підкреслив, що не може нікого примусити поставити автограф. А ось заступник очільниці ВРЮ Володимир Андрейцев заявив, що звинувачення на адресу конституційного органу з боку депутата безпідставні. Він відзначив, що ВРЮ була змушена повернути документи С.Демченка до ВККС, оскільки відповідний протокол із 12 членів комісії підписали лише 7. Також В.Андрейцев закликав нардепів, аби вони до­тримувалися порядку денного.

Отже, члени комітету вирішили надати А.Грєхову рекомендацію на отримання путівки в професійне життя, зазначивши при цьому, що він має наступного дня надати інформацію стосовно рішень і ухвал, які було змінено чи скасовано. Що ж стосується портфеля керманича ВГС, то це питання знову зависло в повітрі.

 

Зміни до запитання

 

Неабияка полеміка розгорілася і навколо проекту закону стосовно розмежування господарської та ад­міністративної юрисдикції, який подали Олена Шустік, Д.Притика та А.Портнов.

Як відзначають автори, необхідність прийняття цього закону пояснюється нагальною практичною потребою в законодавчому врегулюванні проблеми розмежування компетенції адміністративних і господар­ських судів загальної юрисдикції, що гостро постала з набранням чинності КАС. На їхнє переконання, головною причиною виникнення проблеми розмежування юрисдикції є законодавча невизначеність запроваджених у КАС понять «публічно-правові відносини», «суб’єкт владних управлінських повноважень», «адміністративний договір», «справа адміністративної юрисдикції». Що суттєво ускладнило на практиці визначення суду, який має розглядати спір між органом державної влади, органом місцевого самоврядування і суб’єктами господарювання, зокрема з елементами майнових правовідносин.

Автори законопроекту стверджують, що, як за­свідчила практика правоза­стосування, ознака суб’єкта спору (суб’єкта владних повноважень) не є вирішальним критерієм віднесення останнього до таких, які підлягають розгляду адміністративним судом. При розмежуванні компетенції адміністративних і господарських судів головне значення має саме ознака «предмета спору». Якщо спір виник щодо правовідносин, пов’язаних з реалізацією права власності, зокрема відносно носія публічно-владних пов­новажень, то суди мають вирішувати його в порядку господарського судочинства (якщо він виник за участю іншого суб’єкта господарювання).

Крім того, наголошують парламентарі, існують певні особливості судового розгляду податкових та інших спорів щодо здій­с­нення державного регулювання та контролю підприємницької діяльності, пов’язаних зі сплатою в бюджети та інші цільові фонди обов’язкових платежів і зборів.

На переконання ініціаторів змін, найбільш до­цільним у такій ситуації є чітке законодавче визначення компетенції щодо розгляду спорів з елементами майнових та інших матеріальних правовідносин за участю суб’єктів владних повноважень і суб’єктів господарювання.

Проектом пропонується внести зміни до ГПК, якими визначити компетенцію господарських судів під час розгляду та вирішення справ:

- щодо передання в користування (оренду) чи у власність земельних ділянок, об’єктів рухомого і нерухомого майна, інших об’єктів права власності, зокрема тих, що належать державі або територіальній громаді;

- за заявами суб’єктів владних повноважень з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, зокрема щодо застосування до суб’єктів господарювання адміністративно-господарських та інших санкцій за результатами здійснення контрольної діяльності;

- пов’язаних з реєстрацією, перереєстрацією, реорганізацією, припиненням юридичних осіб і фізичних осіб — суб’єктів під­приємницької діяльності, ліцензуванням підприємницької (господарської) діяльності, зо­крема за позовами зацікавлених фізичних осіб, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності;

- пов’язаних з реєстрацією (перереєстрацією) прав на об’єкти рухомого і нерухомого майна, інтелектуальної власності;

- у сфері податкових правовідносин і щодо сплати інших обов’язкових платежів і зборів до бюджетів, державних цільових фондів;

- пов’язаних з обігом цінних паперів і функціонуванням фондового ринку, зокрема державним регулюванням цієї сфери;

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єктів державного регулювання та контролю підприємницької діяльності.

Крім того, пропонується внести зміни до ч.2 ст.17 КАС, згідно з якими до компетенції адміністративних судів не віднесено розгляд і вирішення справ, що підпадають під господарську та цивільну юрисдикцію.

Під час обговорення зазначених змін голова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду Віктор Кривенко зауважив, що в запропонованому документі йдеться не про розмежування юрисдикції, а про ліквідацію адміністративних судів. За його словами, в проекті передбачено принцип розмежування юрисдикції за суб’єктом. Як наголошувалося, відповідно до законодавчої ініціативи спори з участю фізособи належать до компетенції цивільних судів, юрособи — господарських, а для адмі­ністративних нічого не залишається.

В.Кривенко констатував: ВС не проти того, щоб забрати певні категорії справ у спеціалізованих судів і комусь передати, втім, на його переконання, передавати їх потрібно в цивільні суди. Він запропонував відхилити вказаний законопроект як такий, що «суперечить сутності адміністративного судочинства».

Солідарним з доповідачем був і голова Вищого адміністративного суду Олександр Пасенюк, який також наголосив на тому, що проектом пропонується змінити компетенцію судів. Він закликав законотворців сісти за круглий стіл і ще раз обговорити згадані зміни, аби не рубати з плеча.

У підсумку парламентарі вирішили піти назустріч судам і розглянути проект через тиждень.

 

Автоматичний розподіл в офсайді

 

Також парламентарі розглянули проект закону щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в адміністративних судах, який представив А.Портнов — один з авторів.

Як зазначено в пояснювальній записці до цього документа, однією з найактуальніших проблем в галузі правосуддя є вкрай незадовільний стан забезпечення гарантованого Конституцією та законами принципу незалежності служителів Феміди від будь-якого впливу при здійсненні ними правосуддя.

Порушення законодавства мантієносцями при винесенні рішень викли­кає багато нарікань у суспільстві, підриває віру громадян у справедливий суд і є серйозною перешкодою на шляху розбудови України як демократичної та правової держави.

Як наголошувалося, особливо актуальною є ця проблема для системи адміністративних судів, на які законодавством покладено відповідальні завдання з розгляду справ щодо оскар­ження рішень суб’єктів владних повноважень, а також стосовно правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом, проведенням референдуму тощо.

Автори проекту зазначають: проведений аналіз діяльності судів показав, що велика кількість злов­живань спостерігається на стадії розподілу справ між суддями. Відповідно до чинного законодавства такий розподіл повністю залежить від керівництва відповідного суду, яке з метою отримання необхідного рішення віддає справи на розгляд тих суддів, які погодилися прийняти таке рішення.

На переконання суб’­єктів законодавчої ініціативи, саме для забезпечення об’єктивного розподілу справ між служителями Феміди та з метою недопущення зловживань уноситься цей документ. Згідно з ним вся вхідна кореспонденція, насамперед позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом розгляду, в обов’язковому порядку реєструватиметься в автоматизованій системі документо­обігу установи.

Визначення судді чи колегії суддів для розгляду конкретної справи здій­снюватиметься автоматизованою системою документообігу під час реєстрації відповідних документів за принципом імо­вірності, згідно з яким враховується кількість справ, що перебувають на роз­гляді в суддів. Справи розподілятимуться незалежно від спеціалізації речників правосуддя.

Проектом також передбачено, що після визначення судді чи колегії суддів для розгляду конкретної справи внесення змін до реєстраційних даних щодо неї, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу буде заборонено, крім випадків, установлених законом (зміна складу суду в разі відводу (самовідводу) судді, подання клопотання або ініціатива судді про колегіальний розгляд справи та ін.).

Доступ до автоматизованої системи документообігу буде надаватися суддям і працівникам апарату відповідного суду залежно від їх функціональних обов’язків.

Крім цього, документом пропонується передбачити кримінальну відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду.

Як зауважив А.Портнов, указаний проект — це перша ластівка і на черзі аналогічні зміни до ЦПК, КПК і ГПК. Утім, очевидно, прозорий механізм розподілу судових справ не всім нар­депам припав до душі. Як згадувалося, більшість колег А.Портнова по фракції несподівано покинула за­лу засідань, залишивши членів комітету в меншості. Цю ситуацію перший за­ступник голови комітету Юрій Кармазін назвав «штучним створенням положення поза грою». Отже, кворум опинився в офсайді і вказаному проекту для схвалення забракло депутатських голосів. Ті, хто залишився, вирішили за наявності більшості провести голосування наступного дня перед початком пленарного засідання.

 

Ольга КИРИЄНКО