Без надії сперечаємося

ВАС попросив у Кабміну і Президента бюджетний рятівний круг

Замість засідання Ради суддів адміністративних судів, яке запланували на 13 лютого, в останню хвилину вирішили провести спільне розширене засідання президії Вищого адміністративного суду та РС адмінсудів. На зібранні представники адміністративної юстиції сміливо говорили про недоліки у своїй роботі та розпачливо дискутували щодо подальшого виживаннях в умовах безгрошів’я.

Замість засідання Ради суддів адміністративних судів, яке запланували на 13 лютого, в останню хвилину вирішили провести спільне розширене засідання президії Вищого адміністративного суду та РС адмінсудів. На зібранні представники адміністративної юстиції сміливо говорили про недоліки у своїй роботі та розпачливо дискутували щодо подальшого виживаннях в умовах безгрошів’я.

 

Замало практики

 

Спочатку члени президії та РС адмінсудів ухвалили одноголосно порядок денний спільного засідання. І хоча питань було небагато, проте змістове наповнення їх було вагомим. Першим доповідати (стосовно ви­вчення стану організації роботи апеляційних та окружних адмінсудів та надання їм методичної допомоги у 2009 році) вийшов перший заступник голови ВАС Микола Сірош. Варто зазначити, що розпочав він зі статистичних даних, на­дісланих з адмінсудів.

Микола Васильович повідомив, що в Херсонському та Черкаському окружних адмінсудах за минулий рік було розглянуто найменшу кількість позовних заяв. Та, як виявилося, проблема полягала не в «праце­здатності» служителів Феміди, а в тому, що ці храми правосуддя були відкриті нещодавно.

Що ж до завантаженості, то гілку першості тут тримає Житомирський окруж­ний адмінсуд, друге місце належить Луганському. У Львівському та Київ­ському окружних адмінсудах спостерігається найменше навантаження. Решта храмів Феміди працюють із нерівномірним навантаженням. Це стосується як надходження позовних заяв, так і постановлення судових рішень.

«Також у судах накопичується і багато заяв, щодо яких не вирішено питання про прийняття до прова­дження. Це так звана комора. Тобто невирішені справи скидаємо постійно і згодом нарікаємо, що суддів не вистачає», — наголосив М.Сірош. Він також застеріг голів судів від того, аби вони не накопичували справ, а в міру надходження одразу розподіляли їх між служителями Феміди. «В іншому ж випадку я буду робити висновки, що голова суду не спроможний організувати роботу в очолюваному ним храмі правосуддя», — зауважив допо­відач.

Найбільша кількість нерозглянутих справ, за словами доповідача, у Волинському окружному ад­мінсуді — 88% загальної кількості. Микола Васильович закликав усіх присутніх звернути увагу на цей храм правосуддя, адже не можливо, аби окружні суди так працювали, слід виправляти ситуацію вже найближчим часом.

Невтішна статистика вражала й надалі: виявляється, кожне 4-е рішення, яке розглядається в апеляційних судах, скасовується. Із цього приводу Микола Васильович поставив усім присутнім риторичне запитання: що це — нестабільна практика чи від­сутність методичної допомоги?

Найбільша кількість скасованих рішень — у Харків­ському окружному адмінсуді, а найменша — в Тернопільському окружному. Найбільше ж навантаження спостерігається в Донецькому апеляційному адмінсуді. «Ось такий стан здійснення правосуддя в адмусідах», — сказав М.Сірош.

Взагалі, підраховувати та аналізувати кількість скасованих рішень Микола Васильович вважає невдячною справою. Адже більшість із судів адмін’­юстиції відкрилася лише минулого року, і в тамтешніх працівників ще замало досвіду. Та й касаційні рі­шення надходять лише тепер, і підрахувати, скільки буде скасованих чи змінених вердиктів, неможливо.

Наприкінці свого виступу М.Сірош резюмував: залишок нерозглянутих справ у адмінсудах нині є досить великим. З огляду на це, він закликав президію перед тим, як надавати тому чи іншому храму Феміди методичну допомогу, вислухати голову про стан організації роботи в очолюваному ним суді.

Стосовно юридичної допомоги судам адмінюстиції Микола Васильович зазначив, що її булопригальмовано у зв’язку з відомими подіями в Київському та Львівському окружних адмінсудах. Згідно з гра­фіком перевірка в судах передбачається протягом року, за винятком літнього періоду, який буде відведено на спокійний відпочинок служителів правосуддя. Оскільки перевірка стане суттєвим навантаженням на ВАС, то до цієї праці мають намір долучити і пра­цівників Державної судової адміністрації.

Проте членів президії зацікавило: чи достатньо для перевірки виділених кош­­тів? М.Сірош пояснив: у такий спосіб керівництво адмін­юстиції хоч щось робить, аби в подальшому уникнути звинувачень стосовно прогалин у роботі адмінсудів. «Ми зберемося, назвемо всі недоліки і за­уважимо, що вирішити їх не в змозі, оскільки коштів нема!» — наголосив М.Сірош.

Ще одне не менш актуальне питання, яке поставили Миколі Васильовичу, стосувалося земельних спорів. Судді виявили занепокоєння тим, що їм не відома із цього питання практика, якою керуються у ВАС. М.Сірош назвав це питання найболючішим, так і не дав однозначної відповіді, зіславшись на відсутність відповідної постанови пленуму ВС.

 

Депутатське розуміння

 

У розширеному засіданні також узяв участь народний депутат Анатолій Бут, який вирішив висловити своє ставлення до адмін’юстиції в Україні. При­нагідно зазначимо, що він є головою підкомітету з питань формування суддів­ського корпусу Коміте­ту ВР з питань правосуддя. Народний обранець вирішив поінформувати учасників засідання про роботу цього підрозділу парламенту. За рік ( тобто з лютого 2008 до лютого 2009 року) комітет провів 33 засідання. Було рекомендовано й обрано ВР 889 суддів, з них 125 — до адмінустанов. Серед осіб, справи яких ще не розглянули, 44 мріють працювати в адмінюстиції.

Також не забув законодавець і поспівчувати представникам третьої гілки влади, адже вони сповна відчувають на собі і політичний тиск, і безгрошів’я. Та, незважаючи на це, парламентар зауважив, що члени комітету підтримують створення адмінюстиції та діяльність її керівництва.

Не забув нагадати народний представник і про березневі парламентські слухання про стан правосуддя в Україні. Від ВАС до робочої групи з цього питання входить його очільник Олександр Пасенюк. На думку Юрія Анатолієвича, кінцевим результатом цих слухань має бути внесення проекту змін до бюджету, бо це ганьба, коли потреби судів покриваються лише на 22%. Також, на думку Ю.Бута, необхідно визначити стратегічні напрями реформування судової системи, аби вона була більш прозорою та доступною для громадян.

Коли слово дали присутнім, то суддів найбільше цікавило, чи зможе при такій симпатії нардепів і далі існувати адмінюстиція, адже група депутатів від фракції БЮТ виступила з ініціативою щодо скасування її взагалі. Відносно цього питання Ю.Бут зазначив: «На мою думку як політика, це політична провокація, а як фахівця — це не конституційно». І ще він запевнив представників адміністративних судів, що така ініціатива бютівців у парламенті не пройде.

Стосовно ж проекту закону №1403, який, по суті, знищує адмінюстицію і начебто підписав пан Бут, нар­деп, відхрещуючись, за­явив, що його підпис під цим документом поставили без його згоди і він уже встиг його відкликати. Відтак, остаточно переконавши присутніх засідання у своїй підтримці та шані до них, залишив засідання президії, яке плавно перейшло в засідання РС адмінсудів.

 

Бюджетний зашморг

 

Справжнє збурення серед членів РС викликало питання про бюджетні кошти, виділені на утримання адмінсудів у 2009 році, про фінансування органів суддівського самоврядування та необхідність звернення до Кабміну, Президента, ВР щодо захисту всіх бю­джетних статей, за якими фінансується судова влада. Доповідачем тут був член РСУ Микола Гурін.

На його думку, нині спостерігається пильна увага до амін’юстиції з усіх боків у зв’язку з останніми резонансними викриттями її представників. «Проте не слід забувати, — вважає Микола Іванович, — що не ми їх виховали, а вони прийшли до нас із загальних судів».

Можливо, й з огляду на «недоброчинних» працівників амін’юстиції кошти, виділені їм на існування, є просто «мізерно-плачевними». Згідно з даними голови комітету вже зараз у судах тотально відключають зв’язок через величезну заборгованість. Інша невтішна реальність полягає в тому, що багато храмів Феміди в найближчому майбутньому можуть залишитися без приміщень, які вони орендують, через брак коштів на оплату.

Вже зараз існує практика, коли судді самі купують собі папір, ручки, аби забезпечити проведення процесів.

Інший момент, який дуже сильно вразив доповідача, стосувався великої різниці в зарплаті голів і простих суддів певних храмів Фемі­ди. М.Гурін навів, напри­клад, такі дані: при заробітній платі керманича суду 30 тис. грн. звичайний суддя отримує лише 5 тис. У зв’язку із цим член РСУ закликав голів судів справедливо розподіляти кошти, аби оплата праці керівника не перевищувала більш ніж на 25—30% окладів підлеглих.

Наостанок М.Гурін пригрозив, що якщо очільники судів не будуть дотримуватися такого рішення РСУ, то їхні імена буде оприлюднено. Проте доповідач чомусь не повідомив, чи ставатиме надбанням громадськості інформація про зарплату таких діячів.

 

Суди припинять роботу?

 

Трохи пізніше до слова запросили голову ДСАУ Івана Балаклицького. За словами Івана Ілліча, Мініс­терству фінансів було за­пропоновано виділити третій гілці влади близько 9 млрд грн. Та в Мінфіні вирішили зменшити цю суму втричі. З цього приводу Комітет з питань правосуддя клопотав перед ВР, аби збільшити цю суму на 1 млрд грн. Та парламентарі розщедрилися лише на 200 тис. грн. І далі, як зазначив І.Балаклицький, пішла велика політика, в ході якої було виділено на судову владу вдвічі менше.

Ці мізерні кошти ДСАУ виділила головним чином на заробітну плату працівникам судової влади. Покривати комунальні та ін. витрати із цієї суми абсолютно не можливо. Тому, як зауважив керманич ДСАУ, якщо найближчим часом не буде внесено змін до бю­джету, то суди припинять роботу.

Наостанок Іван Ілліч вирішив заспокоїти суддів, схвильованих таким невтішним прогнозом. Адже перший віце-прем’єр-мі­ністр Олександр Турчинов пообіцяв додатково виділити... аж 5 млн грн., які І.Балаклицький пообіцяв одразу направити на погашення заборгованості з комунальних послуг та послуг зв’язку, а також на купівлю конвертів і марок.

Дійсно, храмам правосуддя нині доводиться не легко, особливо це стосується адмінсудів як нової юрисдикції. Зараз цим судам особливо сутужно, оскіль­ки, як неодноразово наголошувалося, в адмінслужителів ще замало досві­ду, а поглибити його в часи матеріальної скрути ви­явиться ще тяжче.

 

Підготувала

Олена ВЕЛИКОДНА