Закон і Бізнес


Без закону не обійтися

РСУ зачекалася від парламенту процедури призначення керівників судів


Правосуддя, №4 (888) 24.01—30.01.2009
2099

Рада суддів закликає парламент невідкладно законодавчо врегулювати питання щодо призначення діячів третьої гілки влади на адміністративні посади. Про це йдеться в листі очільника Ради суддів Петра Пилипчука до Голови ВР Володимира Литвина.


Рада суддів закликає парламент невідкладно законодавчо врегулювати питання щодо призначення діячів третьої гілки влади на адміністративні посади. Про це йдеться в листі очільника Ради суддів Петра Пилипчука до Голови ВР Володимира Литвина.

 

Як відомо, ще 16 травня 2007 р. Конституційний Суд визнав неконституційними положення закону «Про судоустрій України», відповідно до яких голова суду та його заступник призначаються на посаду й звільняються з неї Президентом. Водночас КС рекомендував парламенту в законодавчому порядку невідкладно врегулювати питання. Однак цього зроблено не було.

Виходячи з того, що станом на 1 червня 2007 р. закінчувалися повноваження понад 300 голів судів та їхніх заступників, а також враховуючи, що зволікання з призначенням на вакантні посади могло призвести до дестабілізації системи, ускладнень у керівництві діяльністю судів, Рада суддів 31 травня 2007 р. прийняла рішення, яким передбачила, що до врегулювання вказаного питання в законодавчому порядку цю функцію виконуватиме саме вона.

Постановляючи своє рішення, РСУ виходила з того, що за згаданих обставин вона — як найвищий у період між з’їздами служителів Феміди орган суддів­ського самоврядування — є єдиним повноважним суб’­єктом здійснення функцій призначення та звільнення з адміністративних посад у судах. Рада суддів також урахувала, що КС, постановляючи рішення від 16.05.2007, взяв до уваги висновок експертів Ради Європи щодо закону «Про судоустрій України» стосовно добору людей у мантіях на адміністративні посади та положення Концепції вдосконалення судів­ництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, у якій передбачається запровадити порядок, за яким адміністративні посади в храмах Феміди займатимуть особи, призначені органами суддівського самоврядування.

Як засвідчили подальші події, рішення Ради суддів від 31.05.2007 №50 уможливило запобігання дезорганізації судової системи, недопущення порушення прав і свобод людини в державі та інших негативних наслідків. За ці півтора року на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції найвищим органом суддівського самоврядування було призначено понад 700 осіб, що гарантувало належний рівень організації діяльності судів, убезпечило останні від посилення залежності від інших державних органів і посадовців та непроцесуального втручання в діяльність представників третьої гілки влади.

Звернутися з листом до спікера голову РСУ змусило те, що, попри вказане рішення КС, парламент дотепер так і не прийняв відповідного закону, який би врегулював цю процедуру. Хоча з означеного питання зареєстровано низку проектів, ініційованих різними суб’єктами законодавчої ініціативи.

Як відомо, 30 травня 2007 р. народні депутати прийняли постанову №1098-V «Про тимчасовий порядок призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад», якою встановили, що голова суду, заступник голови суду призначаються на посади Вищою радою юстиції. Проте, за оцінками РСУ, прийняття цього документа не може вважатися врегулюванням у законодавчому порядку питання про призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з них і братися до уваги при його вирішенні на практиці, оскі­льки він ухвалений у не передбачений Конституцією спосіб та містить положення, які прямо суперечать конституційним приписам щодо організації діяльності державної, зокрема судової, влади в Україні.

Згідно з п.14 ч.1 ст.92 Конституції судоустрій, судочинство та статус суддів визначаються виключно законами. Постанова ВР є підзаконним актом, а тому не може регулювати питання судоустрою, до яких закон відносить призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з таких посад.

П.Пилипчук також звернув увагу на те, що Конституцією та чинними законами Вища рада юстиції, як і інші державні органи та посадові особи, не наділена повноваженнями щодо призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з них. Віднесення навіть законом до пов­новажень Вищої ради юстиції чи Президента або парламенту (як це пропонується деякими суб’єктами законодавчої ініціативи) вирішення питання про призначення суддів на адміністративні посади в судах та звільнення з них суперечило б низці положень Конституції (зокрема ч.2 ст.8, ч.2 ст.19, стст.85, 106, 131).

Водночас, на думку П.Пилипчука, законодавче врегулювання цього питання є надзвичайно актуальним і зволікання з його вирішенням може мати негативні наслідки. Тому Рада суддів звертається до Голови ВР за сприянням у невідкладному законодавчому врегулюванні питання що­до призначення на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції та звільнення з цих посад відповідно до положень Конституції, рішень КС, із урахуванням міжнародних стандартів і конституційних принципів функціонування незалежної судової влади.

 

Підготував

Лев СЕМИШОЦЬКИЙ