Під прикриттям реформи

ВС проти нелегітимних і заполітизованих змін у своїй системі

Голова ВС Василь Онопенко вчергове закликав парламент не розглядати деякі законопроекти стосовно сфери правосуддя. На його переконання, їх прийняття домагаються певні сили, які прагнуть під виглядом судової реформи провести небезпечні для суспільства законодавчі зміни в правосудді.

Голова ВС Василь Онопенко вчергове закликав парламент не розглядати деякі законопроекти стосовно сфери правосуддя. На його переконання, їх прийняття домагаються певні сили, які прагнуть під виглядом судової реформи провести небезпечні для суспільства законодавчі зміни в правосудді.

Складна історія питання

Як повідомляв «ЗіБ», 27.12.2006 Президент подав до ВР проекти «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» (№2834) та «Про внесення змін до Закону України «Про статус суддів» (№2835).

2.04.2007 гарант відкликав ці проекти. Тоді таке рішення було прийнято у зв’язку з необхід­ністю додаткового вивчення зауважень концептуального характеру, а також неможливістю виваженого підходу до розгляду документів за умов, коли реформування судової системи перетворилося в надмірно політизований процес.

Незважаючи на це, нардепи 3.04.2007, після того як В.Ющенко достроково припинив повноваження ВР, розглянули зазначені проекти і проголосували за їх прийняття в першому читанні.

Легітимність прийнятого за таких умов депутатами рішення викликає сумніви, наголошує Голова ВС. Відсутність юридичної сили цього рішення пізніше визнав і сам парламент. 29.05.2007, після зупинення Президентом у певній частині дії зазначеного указу, було прийнято постанову «Про підтвердження результатів голосування щодо законів України, прийнятих Верховною Радою України в період з 3 квітня по 29 травня 2007 року». У доданому до цієї постанови переліку актів, голосування щодо яких підтверджувалося, проектів про судоустрій та статус суддів не було.

Однак, ігноруючи цей факт та нехтуючи нормами Регламенту ВР, 23.11.2007 було здійснено перереєстрацію зазначених законопроектів (№№0916 та 0917) як таких, що прийняті в першому читанні.

Крім цього, Комітет ВР з питань правосуддя підготував ці проекти до другого читання, об’єднавши в один — «Про судоустрій і статус суддів», і 18.06.2008 рекомендував прийняти як закон.

16.12.2008 нардепи затвердили порядок денний третьої сесії ВР VI скликання, включивши до нього питання про роз­гляд у другому читанні зазначеного проекту.

Реформа має бути справжньою

За таких обставин, наголошує Голова ВС, розгляд парламентом цього проекту в другому читанні і прийняття його в цілому є юридично неприпустимим.

В.Онопенко переконаний, що прийняття в такий спосіб базового для судової системи закону поставить під сумнів легітимність діяльності судів та суддів.

Крім того, очільник ВС уважає, що цей проект неприйнятний за своїм змістом. Його концептуальні положення мають неконституційний характер, ігнорують принцип верховенства права та правові засади функціонування державної влади, передбачають хибні, юридично, соці­ально та економічно необгрунтовані підходи до побудови судового устрою нашої держави.

Ситуація, що склалася в країні загалом і у сфері правосуддя зокрема, засвідчує нагальність судової реформи. Однак Голова ВС зауважує, що на ній не можна спекулювати, як це роблять деякі державні діячі та політики, тим більше використовувати як засіб для задоволення певних політичних чи особистих інтересів.

Судова реформа стосується кожної людини, захисту її прав та свобод, зумовлює важливі правові, соціальні, економічні та політичні наслідки. Тому вона має бути науково обгрунтованою, системною, продуманою, зауважує В.Онопенко. На його думку, основними умовами успішного здійснення цієї реформи є суспільна та державна зорієнтованість, а також відповідальна, узгоджена та конструктивна позиція всіх суб’єктів, задіяних в її здійсненні.

Вищезазначений проект, який наполегливо «проштовхується» зацікавленими в ньому особами і подається як реформаторський, насправді не має нічого спільного зі справжньою судовою реформою, переконаний суддя.

Голова ВС закликає депутатів не розглядати цей проект у другому читанні, щоб запобіг­ти нелегітимності законодавчої бази здійснення правосуддя, руйнуванню конституційних засад судової влади.