Закон і Бізнес


Правосуддя над мандатом

Законники відправили Ківалова на етичну перевірку


Правосуддя, №51 (883) 20.12—26.12.2008
2338

«Професіоналів з високими моральними якостями» — саме таких тепер відбиратимуть серед претендентів на суддівське крісло. Останній гучний скандал у храмах Феміди, пов’язаний з головою Львівського апеляційного адміністративного суду Ігорем Зваричем, неабияк заплямував третю гілку влади. Її представникам тепер довго доведеться відмиватися.


«Професіоналів з високими моральними якостями» — саме таких тепер відбиратимуть серед претендентів на суддівське крісло. Останній гучний скандал у храмах Феміди, пов’язаний з головою Львівського апеляційного адміністративного суду Ігорем Зваричем, неабияк заплямував третю гілку влади. Її представникам тепер довго доведеться відмиватися. Та відстоювати свою честь судді налаштовані рішуче.

Вони також заперечують звинувачення голови Комітету ВР з питань правосуддя Сергія Ківалова в тому, що Рада суддів начебто забороняє народним обранцям проводити перевірки в «проблемних» судах Львівської області. Тому на засіданні РСУ 12 грудня її члени домовилися звернутися до Комітету ВР з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВР, аби відучити народного обранця зводити наклепи.

 

 

З новим-старим складом!

 

Засідання новообраної Ради суддів розпочалося по-зимовому… святково. Насамперед її незмінний голова Петро Пилипчук привітав колег з новими для них посадами. Побажавши здоров’я та натхнення в подальшій роботі, голова РСУ зауважив: обрання засвідчує той факт, що роботу кожного з них високо цінують та визнають. На зібрання ради прийшли і Голова Верховного Суду Василь Онопенко, і керівник Конституційного Суду Андрій Стрижак, і керманич Державної судової адміністрації Іван Балаклицький.

Далі П.Пилипчук привітав члена РСУ, голову Апеляційного суду Сумської області Миколу Лугового з 60-річчям. В.Онопенко теж приєднався до поздоровлень колеги.

Після взаємних привітань-подяк, вирішили все ж таки перейти до буднів. Із затвер­дженням порядку денного спочатку виникли незначні труднощі. Справа в тому, що «новенькі» в лавах вищого органу суддівського самоврядування між з’їздами довго не могли дати собі раду з технікою, призначеною для голосування. Та після затвердження орієнтованого порядку денного робота пішла як по маслу.

Спочатку, як годиться, заговорили про обрання заступників та секретаря РСУ. Нагадаємо, що заступників у голови аж три. Варто зауважити, що члени РСУ одностайно проголосували саме за таку кількісну підмогу. Проте свіжу кров уливати не стали. П.Пилипчук з повагою назвав імена своїх помічників попереднього скликання, а саме: Олександра Волкова, Василя Гуменюка, Станіслава Міщенка, наголосивши при цьому, що до жодного з них у нього ніколи не виникало претензій. З огляду на це він закликав нових членів РСУ проголосувати за ці кандидатури ще раз. Разом із заступниками своє крісло зберіг і секретар РСУ Станіслав Щотка.

 

Кількісна якість

 

Згодом представники РСУ взялися за наповнення президії. Тут уже претендентам довелося похвилюватися. Конкуренція хоча й невелика, проте була. Отож, від єдиного органу конституційної юрисдикції був обраний Дмитро Лилак, а від загальних судів — Віктор Городовенко, Юрій Нечипоренко, Володимир Віхров, Антон Чернушенко, В’ячеслав Жук, Анатолій Луняченко та Валентин Шевченко. Конкуренції не витримав Петро Філюк, він набрав найменшу кількість голосів.

Що ж до представників від адміністративної юстиції, то тут досягли «фінішу» Олександр Панченко, Михайло Смокович та Анатолій Денісов. На жаль, Степану Матоличу ці ряди поповнити не вдалося.

І, нарешті, установи господарського судочинства представлятимуть Валерій Балух, Віктор Татьков та Василь Кухар. Миколі Стахурському в цьому плані трохи не пощастило.

Варто також зазначити, що, за пропозицією голови РСУ, кількісний склад президії було зменшено з 23 до 19 осіб.

 

Емоційна телеграма

 

Подальша робота ради була сповнена емоцій. Справа в тому, що її члени вирішили обговорити суперечку між керівником Комітету ВР з питань правосуддя С.Ківаловим та Головою ВС В.Онопенком.

Принагідно нагадаємо, що ще в лютому 2008 року вище­згаданий комітет створив робочу групу для перевірки скарг, які стосувалися голови Стрийського міськрайонного суду Львівської області Ярослава Собківа, котрий претендував на безстрокове обрання на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду. Проте після перевірки через кілька тижнів на засіданні Ради суддів протистояння між мантіями та мандатами різко загострилося. Срава у тому, що очільник Апеляційного суду Львівської області Валентин Государський поінформував колег: на його ім’я надійшла урядова телеграма, в якій повідомлялося, що 20 лютого було створено депутатську комісію з перевірки діяльності суду, а це аж ніяк не належить до повноважень народних обранців і є грубим порушенням принципів самостійності третьої гілки влади.

На засіданні РСУ 12 грудня Петро Пилипович заявив, що, хоча депутати і не вийшли за межі своїх повноважень, проте сама телеграма викликає велику стурбованість. У зв’язку із цим П.Пилипчук повідомив, що рада закликає народних обранців, які є членами Комітету ВР з питань правосуддя, в подальшому утриматися від прийняття рішень і дій, які можуть бути розцінені як втручання в діяльність людей у мантіях.

Очільника РСУ підтримав Голова ВС. Він, зокрема, звинуватив С.Ківалова в перекрученні фактів та необ’єктивній доповіді. Адже «регіонал» сказав, що РСУ заборонила проводити перевірку, не уточнивши при цьому, що не перевірку судді, на яку депутати були скеровані, а суду загалом. У зв’язку із цим Василь Васильович закликав колег відреагувати на дезінформацію та звернутися з листом до Голови ВР, в якому запропонувати розглянути це питання в Комітеті з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВР. В.Онопенко висловив припущення, що в такий спосіб може знову постати питання про звільнення С.Ківалова з посади голови комітету, оскільки ця особа запевняєне лише ВР, а й усе суспільство в тому, що РСУ бездіяльна та не застосовує відповідних заходів.

І вже наприкінці свого ви­ступу перший серед суддів наголосив: слід показати, що РСУ — це той орган, який не заплющує очі на відверті провокаційні заяви, хто б їх не виголошував. Однак Петро Пилипович попросив своїх колег не приймати поспішних рішень стосовно цього питання, попередньо його не обговоривши.

Після цього свою позицію взявся обгрунтовувати Олександр Волков: «Поза порядком денним засідання ВР С.Ківалов намагався зробити крайніми в ситуації, що склалася з адмін­юстицією, РСУ та ВС». Тому Олександр Федорович підтримав пропозицію В.Онопенка звернутися до регламентного комітету ВР, аби там розібралися в цьому питанні.

 

«Позорище в мантії»

 

Далі члени РСУ поступово перейшли до розплутування внутрішніх проблем. Передусім розглянули «справу І.Зварича». Вирішили шукати коріння проблеми, тобто тих, хто рекомендував цю людину на посаду судді, починаючи з районної ланки. Адже РСУ, призначаючи на адміністративні посади, бере на віру все те, що говорять ті керівники, які представляють їй відповідного суддю. Юрій Нечипоренко заявив, що відтепер РСУ буде «виважено і правильно призначати людей на адміністративні посади».

Його цілковито підтримав П.Пилипчук, який наголосив на тому, що тепер дуже глибоко вивчатимуться не лише професійні, а й моральні якості суддів. Він нагадав, що І.Зварича на посаду призначала не РСУ, а Президент (ще тоді, коли мав такі повноваження).

Хід подальших дій запропонував О.Волков: «РСУ повинна звернутися до РС адміністративних судів та голови ВАС із проханням розглянути ситуацію із суддею-хабарником і вирішити питання про негайне звернення до РСУ з питання звільнення цього позорища в мантії з адмі­ністративної посади».

Орган суддівського самоврядування вжив рішучих та негайних дій. Оскільки випадок з І.Зваричем — загальновідомий факт, який не потребує додаткового дослідження, РСУ вирішила, по-перше, звернутися до Вищої ради юстиції, оскі­льки лише остання має повноваження на внесення до ВР подання про звільнення судді за порушення присяги, а по-друге, звільнити цю особу на підставі звернень очільника ВАС і Голови ВС з посади ке­рівника установи.

Присутній на засіданні голова РСУ адміністративних судів Степан Матолич попросив дозволу РС разом з іншими членами очолюваної ним ради залишити зібрання, аби розглянути питання про звільнення керманича Львівського апеляційного адміністративного суду. Що в результаті й сталося.

У цей час наспів і лист від Президента до РСУ, в якому мова йшла про те, що громадськість шокована повідомленнями ЗМІ про факти, виявлені в діяльності судді І.Зварича. Далі в листі гаранта зазначалося, що відсутність реагування на ці факти з боку органу суддівського самоврядування не сприяє відновленню довіри людей до судової влади. У зв’язку із цим Віктор Ющенко наполягав на невідкладному розгляді питання щодо додержання названим суддею присяги. Віктор Андрійович висловив сподівання, що примусовий підхід при розгляді цього питання унеможливить у подальшому відчуття суддями безкарності та безвідповідальності.

У результаті, підводячи риску під цим питання, 67 членів РСУ проголосували за звільнення І.Зварича з посади голови суду.

 

Підготувала

Олена ВЕЛИКОДНА

 

P.S. Проте в такому звільненні криється певна суперечність, яку на зібранні РСУ не обговорювали. Адже якщо І.Зварича призначив на посаду Президент, то й рішення про його відсторонення мав прийняти саме він. Таку думку озвучив з трибуни ВР С.Ківалов (див. №50 «ЗіБ»). За відсутності законодавчих повноважень орган суддівського самоврядування не може відмінити акти глави держави. Чому Президент власноруч не скасував свій указ — питання радше до його юридичної служби. Мирна співпраця глави держави з РСУ, на перший погляд, не містить якихось підводних каменів. Але, якщо І.Зварич схоче повернутися на своє грошове місце під стелею, з якої ллється валютний дощ, він ще може поборотися за нього в храмі Феміди. А те, що цей пан на подібне здатний, сумніватися не доводиться.