Закон і Бізнес


Двоє одного чекають

Парламент вирішив відстрочити складання присяги членами ВРЮ за компанію з Волковим


Правосуддя, №50 (882) 13.12—19.12.2008
2404

10 грудня засідання Комітету ВР з питань правосуддя починалося як і завжди: спочатку депутати поспілкувалися з претендентами на путівку в професійне життя, потім розглянули питання щодо відставки речників Феміди. Проте складання присяги новообраними членами Вищої ради юстиції стало для парламентарів каменем спотикання.


10 грудня засідання Комітету ВР з питань правосуддя починалося як і завжди: спочатку депутати поспілкувалися з претендентами на путівку в професійне життя, потім розглянули питання щодо відставки речників Феміди. Проте складання присяги новообраними членами Вищої ради юстиції стало для парламентарів каменем спотикання. Так, члени комітету підтримали кандидатури голови Судової палати в господарських справах ВС Валентина Барбари і судді цієї установи Костянтина Кравченка, яких обрали на ІХ з’їзді суддів, натомість у третього претендента на місце у ВРЮ — керманича Військової судової колегії ВС Олександра Волкова — народні обранці знайшли «вади». 

А наступного дня, під час пленарного засідання, представники парламенту вирішили відстрочити складання присяги не тільки О.Волковим, а й двома іншими кандидатами.

 

За сімейними обставинами

 

Слід зауважити, що на недавньому засіданні найвищого органу суддівського самоврядування мантієносці підтвердили рішення попереднього з’їзду суддів, згідно з яким членом цього органу був обраний О.Волков. А на засіданні РСУ, яке передувало суддівському форуму, неодноразово наголошувалося, що раніше складання присяги цим служителем Феміди блокувалося в парламенті, зокрема Комітетом ВР з питань правосуддя.

Доповідач із цього питання Юрій Кармазін за­значив, що до комітету на­дійшов лист від Валентини Палій — члена ВРЮ, повноваження якої були припинені рішенням VIII, позачергового, з’їзду суддів, а на її місце було призначено О.Волкова. За словами депутата, В.Палій у своєму зверненні вказує, що згадане рішення вона оскаржувала в Київському окружному адміністративному суді, який відмовив їй у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Згодом вона шукала правди в апеляційній інстанції, проте, як зазначено в листі, ще в травні за результатами розгляду Київський апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу про закриття провадження у справі.

«Суддею-доповідачем в апеляційній інстанції був Ігор Бараненко — рідний брат дружини О.Волкова», — процитував лист Ю.Кармазін. Колишня представниця ВРЮ припускає, що про родинні зв’язки знали як суддя-доповідач, так і О.Волков — третя сторона у справі. Водночас вона вказує на те, що І.Бараненко не заявив самовідвід, а О.Волков — відвід своєму родичу, чим порушили ст.27 КАС. Принагідно зауважимо: в цій нормі, зокрема п.3 ч.1, встановлюється, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться, якщо він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі.

Також у своєму зверненні до комітету В.Палій стверджує, що суддя апеляційної інстанції «діяв несумлінно, зацікавлено, суб’­єктивно і упереджено, сприяв ухваленню незаконного рішення в інтересах свого родича». На підтвердження цього вона зазначає, що із цього приводу є окрема думка судді Костянтина Бабенка, який не погодився зі вказаною ухвалою апеляційного адмінсуду.

Водночас В.Палій наголошує: її ймовірний наступник чинив тиск на суддю-доповідача, що, на її переконання, ганьбить звання судді. Тому вона просить комітет не рекомендувати Верховній Раді включати питання щодо складання О.Волковим присяги до порядку денного сесійного засідання. Також колишня представниця ВРЮ хоче ініціювати питання про юридичну відповідальність І.Бараненка та О.Волкова.

 

На слизькій стежині присяги

 

У свою чергу Сергій Соболєв поцікавився в Ю.Кармазіна, чи той ви­вчав практику щодо складання присяги членами ВРЮ. На що останній відповів: наскільки йому відомо, майже у всіх випадках пропущення строку складання присяги (новообраний представник цього органу має у двомісячний термін скласти присягу в парламенті. — Прим. ред.) президент скасовує відповідні укази.

Натомість Олена Шустік поінформувала своїх колег про те, що присяга не завжди складається однаково. На підтвердження цього вона навела кілька прикладів: зокрема, за її словами, Сергій Ківалов був призначений членом ВРЮ 23 жовтня 2003 року, а присягу склав аж 5 березня 2004-го, аналогічна ситуація склалася в його колеги Володимира Андрейцева. Ще один представник Ради — Сергій Сафулько, за словами депутатки, «проштрафився» на місяць: був призначений 14 лютого 2004-го, а присягу складав 14 травня цього ж року. До речі, ця інформація розміщена на сайті ВРЮ.

Водночас сам О.Волков заявив, що обвинувачення В.Палій безпідставні і ні про який тиск з його боку на колегу з апеляційної установи не може бути й мови. На його переконання, подібні позови не можуть розглядатися в судах. Очільник Військової судової колегії ВС наголосив, що дії або рішення з’їзду суддів не можуть бути оскаржені в обителях Феміди, оскільки згідно із законом «Про судоустрій України» рішення найвищого органу суддівського самоврядування є обов’язковими для всіх суддів. «З’їзд діяв у межах своїх конституційних повноважень, і тільки він може переглянути свою резолюцію», — заявив мантіє­носець.

Водночас голова Ради суддів Петро Пилипчук звернувся до парламентарів з проханням заповнити вакансії у ВРЮ, аби служителям Феміди не довелося знову проводити з’їзд. Він наголосив, що суддівський форум двічі розглядав кандидатуру О.Волкова на посаду члена Ради і в обох випадках шляхом голосування призначав його на цю посаду. Також він нагадав, що в листопаді у В.Палій закінчився шестирічний строк повноважень представника ВРЮ.

Солідарним зі своїм заступником був і Голова ВС Василь Онопенко, який запитав у депутатів, чи відомі їм випадки, коли хтось втручається і дає розпоря­дження щодо обрання члена ВРЮ за квотою Президен­та? «Не вказуйте нам, кого пропонувати до ВРЮ!», — звернувся до парламентарів очільник ВС. Він наголосив, що призначати трьох представників до Ради — право делегатів з’їзду, і зроблено це було згідно з Конституцією. На переконання В.Онопенка, ситуація, що склалася, є «надуманою і політичною».

Урешті-решт після майже годинної полеміки члени комітету проголосували за відкладення розгляду питання щодо складання присяги О.Волковим, хоча дехто з парламентарів не­одноразово наголошував, що вони «стають на слизьку стежку», адже це не належить до їхніх повноважень.

 

Депутатський «резерв»

 

Наступного дня трьох новопризначених членів ВРЮ чекали сюрпризи в будівлі під куполом.

Так, виступаючи на пленарному засіданні, С.Ківалов поінформував своїх колег про те, що 10 грудня члени комітету одностайно вирішили рекомендували ВР включити питання щодо складання присяги К.Кравченком і В.Барбарою до порядку денного найближчого засідання, однак стосовно О.Волкова в них виникли сумніви. Водночас очільник Комітету ВР з питань правосуддя розповів про заяву В.Палій. Він за­уважив, що рішенням Київ­ського апеляційного адміністративного суду прова­дження в цій справі було закрито у зв’язку з неможли­вістю, на думку служителів Феміди, оскарження рішення з’їзду суддів в судових установах. «Хоча є ст.55 Конституції, де чітко визначено, що будь-яке рішення можна оскаржити в суді», — наголосив депутат. За словами С.Ківалова, 3 грудня Вищий адмі­ністративний суд прийняв рішення про скасування ухвали апеляційної установи. Таким чином, нині ця справа перебуває на роз­гляді по суті в адмінсуді першої інстанції. Отже, на думку голови комітету, призначення О.Волкова членом ВРЮ є спірним.

Також доповідач зазначив, що рішення ІХ з’їзду, на якому було підтверджено резолюцію попереднього форуму щодо призначення О.Волкова членом ВРЮ, було ухвалене на порушення ч.1 ст.10 закону «Про Вищу раду юстиції», оскільки приймалося шляхом відкритого голосування. За словами парламентаря, в законі вказано, що голосування має бути таємним.

У підсумку народні обран­ці більшістю голосів вирішили перенести роз­гляд питання щодо складання присяги вищезгаданими особами і повернутися до його обговорення на наступному пленарному тижні, як зазначив спікер, «у міру готовності комітету і судових інстанцій».

Що це: депутатська вендета речникам правосуддя, чи просто турботливі парламентарі подбали про те, аби двоє обранців до ВРЮ склали компанію своєму колезі О.Волкову?

Або ж це — приховане розтягування часу? Адже «наступний пленарний тиждень» у нинішніх парламент­ських реаліях досить примарне поняття. Натомість засідання ВРЮ раз у раз переносяться через від­сутність кворуму, а кандидати на мантію, які з’їжджаються до Києва, повертаються по домівках, піймавши облизня. Може, парламентарі не зацікавлені у заповненні вакансій, аби суди не «заважали»?

 

Підготувала

Ольга КИРИЄНКО