Закон і Бізнес


Таємниця однієї відставки: крапка чи кома?

ВККС вирішувала питання щодо надання ВРЮ і парламенту зеленого світла на звільнення Демченка в нарадчій кімнаті


Правосуддя, №48 (880) 29.11—05.12.2008
2371

На чергових засіданнях Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які пройшли 20 і 21 листопада, було проведено співбесіду з понад 80 кандидатами на безстрокове обрання служителями Феміди і 14 претендентами на присвоєння чергового кваліфікаційного класу, проаналізовано ряд скарг і дисциплінарних проваджень.


На чергових засіданнях Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які пройшли 20 і 21 листопада, було проведено співбесіду з понад 80 кандидатами на безстрокове обрання служителями Феміди і 14 претендентами на присвоєння чергового кваліфікаційного класу, проаналізовано ряд скарг і дисциплінарних проваджень. Утім, не обійшлося без несподіванок: представники комісії постійно балансували на межі кворуму, і під кінець другого дня роботи їм забракло більшості для вирішення питання щодо атестації, тому майже 20 суддів поїхали додому, так і не отримавши кваліфікаційного підвищення.

 

Основною інтригою 2-денної роботи ВККС став черговий розгляд питання щодо звільнення очільника Вищого господарського суду Сергія Демченка, однак чіткої відповіді, на яку вже давно чекають не лише представники всіх гілок влади, а й громадськість, так і не було озвучено. Рішення ухвалювали за зачиненими дверима.

Слід зазначити, що питання стосовно відставки С.Демченка актуальне вже більше ніж півроку, з лютого, коли очільнику судової інстанції виповнилося 65 років. Цю проблему неодноразово порушували на засіданнях Комітету ВР з питань правосуддя. Ще в червні 2008 року депутати ухвалили рішення, в якому, зокрема, йшлося: «Розглянувши ситуацію, яка склалась у ВГС у зв’язку з досягненням С.Демченком 65 років, Комітет ВР з питань правосуддя встановив, що відповідно до:

- ч.2 ст.6 Конституції органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Основним Законом межах і згідно з іншими законами;

- п.2 ч.5 ст.126 Конституції суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі досягнення суддею 65 років;

- листа в.о. голови ВГС Віктора Москаленка від 21 січ­ня 2008 року 21 лютого 2008 року С.Демченку виповнилося 65 років;

- ч.3 ст.15 закону «Про статус суддів» суддя не пізніше як за місяць до досягнення 65-річного віку повинен подати особисту заяву про припинення своїх повноважень на ім’я голови суду чи голови вищого суду, органу, який призначив або обрав суддю».

Однак крапку в цій історії парламентарі не поставили і восени, вирішивши востаннє звернутися з листом до Вищої ради юстиції, аби її представники нарешті розглянули питання про звільнення С.Демченка. У свою чергу, на засіданні ВРЮ 10 вересня, вкотре обговоривши ситуацію, що склалася, вирішено було звернутися до тодішнього спікера Арсенія Яценюка з проханням не включати до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради та не розглядати питання про звільнення С.Демченка до закінчення ВККС та ВРЮ визначених чинним законодавством процедур.

Пояснюючи свою правову позицію, Рада вказала, що розгляд зазначеного питання законодавчим органом держави буде порушенням закону «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади профе­сійного судді Верховною Радою України», згідно з яким єдиним суб’єктом, за поданням якого парламент управі вирішувати питання про звільнення з посади служителя Феміди, що обіймає посаду безстроково, є Вища рада юстиції.

Побіжно ВРЮ зазначила, що С.Демченко подав заяву про відставку 20 січня 2008 року, тобто за місяць до досягнення 65-річного віку, тим самим виконавши вимоги ч.3 ст.15 закону «Про статус суддів». Отже, за наявності необхідного стажу має право на відставку. 21 січня 2008 року відповідне подання було внесено на розгляд ВККС, до компетенції якої належить вирішення питання щодо можливості зарахування до стажу, який дає судді право на відставку, часу роботи на певних посадах, які обіймав С.Демченко.

Як указувалося у зверненні до парламентарів, ВРЮ вважає, що невнесення до цього часу ВККС відповідної пропозиції не може бути підставою для позбавлення названого судді права на відставку. «Без такої пропозиції та подання Ради розгляд парламентом питання про звільнення С.Демченка з посади судді є передчасним, оскільки може при­з­вес­ти до порушення гарантованого ст.46 Конституції права на соціальний захист. Будь-які інші матеріали щодо наявності підстав для звільнення С.Демченка з посади судді до конституційного органу не надходили. За таких обставин Рада за власною ініціативою не може внести до парламенту відповідне подання», — йдеться у зверненні ВРЮ до Голови ВР.

Сам же С.Демченко в інтерв’ю ( див. №39 «ЗіБ». — Прим. ред.) нашому виданню пояснив, що в «крісельну пастку» потрапив не з власної волі. За його словами, за місяць до 65-річчя, як того вимагає закон, він подав заяву про відставку до комісії. «Далі її мають розглянути на засіданні ВККС, прийняти відповідне рішення та направити до Вищої ради юстиції. Якщо у ВРЮ погодяться з рішенням кваліфкомісії…» — сказав він. І на запитання «ЗіБ», із чим тут слід погоджуватися, він зауважив, що так само вважав: це — формальна річ. Та, за твердженням судді, виявляється, що одночасно вирішується питання стажу: де працював, які періоди зараховуються в суддівський стаж. «Наприклад, 8 років я працював на посаді головного юрисконсульта договірно-правового відділу з арбітражем Державного комітету з матеріально-технічного постачання, а закон одні посади прирівнює до суддівської професії, а інші — ні. Для розгляду цих питань потрібен певний час, ураховуючи, зокрема, що ця установа вже давно ліквідована...» — пояснив С.Демченко.

Водночас у своєму інтерв’ю керманич вищої судової установи господарської юрисдикції повідомив, що на засіданні ВККС його питання раз чи двічі не розглядалося через відсутність кворуму. «Одного разу я просив перенести слухання, бо був у лікарні, а враховуючи особливий розголос та чутки, хотів бути особисто присутнім», — наголосив він.

Принагідно зауважимо, що питання щодо звільнення голови ВГС неодноразово стояло на порядку денному роботи ВККС, втім, розглядалося воно переважно в нарадчій кімнаті, однак остаточної відповіді члени комісії й досі не дали. На засіданні комісії 3 жовтня в присутності С.Демченка його запевнили, що за наявності більшості (на минулому засіданні ВККС знову виникли проблеми з кворумом. — Прим. ред.) питання щодо відставки обов’язково вирішать, при цьому голові ВГС повідомили, що його присутність на наступному засіданні необов’язкова.

Наразі ж доповідач із цього питання Павло Колесник за­пропонував «дати згоду на відправлення заслуженої і шанованої людини у відставку», адже, за його словами, на минулому засіданні С.Демченко запевнив, що тиску на нього не чинили. Втім, не всі представники комісії підтримали цю ініціативу, дехто з них за­пропонував учергове запросити керманича судової установи на рандеву. Урешті-решт після тривалого обговорення цього питання в нарадчій кімнаті своє рішення ВККС так і не оголосила. Відтак залишається лише здогадуватись, який розділовий знак вони поставили: крапку чи чергову кому?

Навіть якщо ВККС таки дала згоду на звільнення С.Демченка, то тепер черга за ВРЮ, втім, як відомо, зібрати кворум цьому конституційному органу вдається не часто. Та навіть якщо її представникам усе ж назбирають більшість, не ви­ключено, що вони ще довго будуть проводити складні математичні обчислення щодо стажу роботи очільника судової установи. А поки справа дійде до парламенту (про «оперативність» якого і говорити не варто), С.Демченко, можливо, відзначить річницю своєї фантомної відставки з посади керманича ВГС. Відтак епілогу «епопеї» зі звільненням ще довго чекати.

 

Ольга КИРИЄНКО