Гальмо Мороза

Опозиція прагне трудових, коаліція — нових коллег

Влада і закон, №24 (804) 16.06—22.06.2007

2967

11 червня перші 28 народних депутатів від фракції «Наша Україна» нарешті отримали свої трудові книжки. План «Нелегетимність» почав утілюватися, але наразився на юридичну протидію, насамперед з боку спікера Олександра Мороза, який звинувачує Центрвиборчком у бездіяльності та вимагає поповнення парламенту за рахунок кандидатів, які залишаються в списках БЮТ та «Нашої України».

Сильний бік слабкої ланки

Де-юре станом на ранок 15 червня Верховну Раду офіційно залишили лише 93 народні депутати. Тобто ті, чиї заяви були оголошені на пленарних засіданнях 8, 12 та 14 червня. Таким чином, формально парламент ще зберігав легітимність, маючи 345 представників. Принаймні про це свідчить інформація, розміщена на офіційному сайті ВР.
З огляду на такі розклади Голова ВР, схоже, вирішив зіграти у власну гру під назвою «Слабка ланка». Адже, як відомо, частина депутатів від блоку «Наша Україна», котрі входять до «промисловців та підприємців» Анатолія Кінаха, розраховує за допомогою суду не залишити парламент цього скликання без своєї присутності.
Крім того, якщо ЦВК вважатиме списки БЮТ та «Нашої України» чинними, то має закликати до складання присяги решту кандидатів, а серед них і знайдеться та сама «слабка ланка», якою заповнять потрібні вакансії.
До речі, такі перспективи не є примарними з огляду на рішення Київського міськтервиборчкому, який оголосив, що не виконуватиме рішення з’їзду БЮТ про позбавлення 15 депутатів Київради мандатів. Адже ухвалою Печерського районного суду столиці від 5.03.2007 з’їздам партій та блоків заборонено позбавляти депутатів повноважень, а тервиборчкомам реєструвати нових та відкликати старих депутатів. Крім того, 13 червня Дніпровський районний суд м.Києва на забезпечення позову екс-бютівця Олександра Данилова зупинив дію рішень з’їздів БЮТ про припинення повноважень депутатів місцевих рад.
У сукупності це дало правові підстави О.Морозу оголосити: допоки ЦВК не визнає відставку депутатів-опозиціонерів і не підтвердить, що депутатів, які пішли, замінити ні ким, Верховна Рада не втратить легітимності та працюватиме в пленарному режимі. Що вона, до речі, й робила весь минулий тиждень.

Чистота з плямами

Далі — більше. Зустрічаючись із колишнім послом США в Україні Стівеном Пайфером, О.Мороз узагалі збентежив своїх партнерів по коаліції, заявивши, що питання проведення дострокових парламентських виборів 30 вересня ще не вирішене. «Є багато сумнівних рішень, ухвалених, зокрема, на з’їздах опозиційних блоків, у судах розглядаються відповідні позови», — пояснив він.
Однак ЦВК вже наголосила на тому, що не має права зареєструвати наступних кандидатів у народні депутати через відсутність законних підстав. Адже згідно з новою редакцією закону «Про вибори народних депутатів України», ЦВК не має права ні «обнулювати» виборчі списки, ні реєструвати нових кандидатів.
Щоправда, у виборчому списку БЮТ ще залишився один кандидат, якого забули виключити через технічну помилку. «Списки БЮТ були «обнулені» до ухвалення закону про зміни до закону про вибори народних депутатів», — уточнила заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна. Адже зміни до закону набудуть чинності через 60 днів після опублікування, але попередня редакція втратила силу відразу — з 2 червня.
Не вдаючись до аналізу стану справ у самій ЦВК, зауважимо, що за таких обставин на юридичній чистоті дострокових виборів 30 вересня знову з’являються плями законодавчих прогалин. Доки ЦВК не оголосить про відсутність у списках кандидатів на поповнення депутатських лав, будь-хто з тих, хто залишиться в списках, може через суд оскаржити факт призначення виборів з підстав утрати парламентом кворуму. Саме таку процедуру (коли свою місію виконає Центрвиборчком) О.Мороз вважає єдино бездоганною з правового погляду для наступного оголошення дати дострокових виборів.

З мандатом наголо

Прикметно, що, за словами Адама Мартинюка, станом на 14 червня жоден з 57 членів фракції БЮТ, чиї заяви вже зачитані, не звертався в управління кадрів ВР за трудовою книжкою. Та в п’ятницю, 15 червня, йому довелося зачитати чергові 27 заяв про вихід із фракції депутатів від БЮТ і 19 — від «нашоукраїнців». Отже, в парламенті залишилося 299 депутатів і відтепер почався відлік 30 днів для того, аби Президент мав усі підстави видати четвертий указ про дострокові вибори — після 14 липня.
Тобто начебто все йде за планом, узгодженим у ніч на Трійцю. Але політичні аналітики починають розмірковувати над тим, чи не доведеться Президенту видавати цей указ лише після того, як запрацюють зміни до закону про вибори і ЦВК виконає формальні процедури з «обнулення» списків. Адже О.Мороз тієї ж п’ятниці зачитав лист від голови ЦВК, з тексту якого зробив висновок, що у ЦВК «в запасі» понад 300 кандидатів у депутати. А також нагадав про судові процеси щодо «обнулення» списків «Нашої України» та БЮТ. «Іншими словами, до з’ясування питання в судовому порядку правовідносини здійснюються на основі чинного законодавства», — наголосив О.Мороз.
Також не слід скидати з рахунку і той факт, що О.Мороз може… закрити сесію до 14 липня. У такому разі діятиме інша норма Конституції, за якою Верховна Рада повинна розпочинати чергову сесію в перший вівторок вересня, тобто 4 числа. А якщо цього не можна буде зробити через відсутність кворуму — знову 30 днів для визнання факту її недієздатності. Тобто вибори відсуваються ближче до зими. Або ж за літо чи то криза зникне сама собою, чи то суди та ЦВК заповнять вакантні місця в сесійній залі. Може, саме в затягуванні часу таким чином і криється розрахунок коаліції?
У політичних іграх виграє той, хто використовує свої козирі останнім.

Роман ЧИМНИЙ

Під завісу тижня А.Мартинюк зменшив кількість парламентарів до 295, зачитавши ще 4 заяви опозиціонерів про вихід із фракцій. Після цього він закрив засідання, анонсувавши наступне пленарне засідання на вівторок, 19 червня.