Полігони і маневри

Два сценарії парламентсько-президентської кризи

Останнім часом в українській політиці стали з’являтися свої традиції. Наприклад, Святослав Піскун із завидною регулярністю призначається та звільняється з посади Генерального прокурора, Центрвиборчком — розганяється та збирається знову, а Віктор Ющенко — підписує та скасовує укази про дострокові вибори.

Останнім часом в українській політиці стали з’являтися свої традиції. Наприклад, Святослав Піскун із завидною регулярністю призначається та звільняється з посади Генерального прокурора, Центрвиборчком — розганяється та збирається знову, а Віктор Ющенко — підписує та скасовує укази про дострокові вибори.

Треті дострокові

5 червня сталося те, чого із сарказмом очікували опоненти Президента і з надією — однодумці: В.Ющенко втретє призначив нові вибори, цього разу — на 30 вересня. Указ базується на нічних домовленостях із Віктором Януковичем і Олександром Морозом та на рішенні понад 150 депутатів скласти свої мандати, що робить Верховну Раду недієздатною.
За інформацією «Української правди», аби убезпечитися від «наїздів», до підготовки цього указу Секретаріат Президента долучив 4 суддів Конституційного Суду у відставці.
Серед тих, хто завізував проект документа, опинився навіть Василь Німченко, який є... представником Кабміну в КС. Але про це навряд чи знали в самій Партії регіонів. Довідавшись про появу чергового указу, соратники В.Януковича заявили, що починають збирати підписи під новим поданням до КС.
Утім, ще 17 жовтня 2002 року Суд створив передумови для нинішнього указу Президента. Тоді він протлумачив ст.82 Конституції, де написано, що «Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу». Конституційний суд постановив, що ця «вимога є умовою повноважності Верховної Ради протягом усього періоду скликання і не може розглядатися лише як підстава для відкриття її першого засідання першої сесії». За великим рахунком, ще тоді Конституційний Суд дав відповіді на питання, які схвилювали депутатів від ПР.

«Хвости» і лідери

Тим часом О.Мороз поставив під сумнів, по-перше, наявність 150 підписів про складення повноважень і, по-друге, відсутність «хвоста» в списку «Нашої України». Як відомо, люди Анатолія Кінаха не підтримали анулювання списків і тепер начебто мають зайти до парламенту. Тому Голова ВР оголосив: допоки ЦВК не визнає відставку депутатів-опозиціонерів, нинішній парламент буде працювати й далі. Крім того, другою умовою О.Мороза є необхідність підтвердження від ЦВК, що депутатів, які вибули, замінити ніким.
Додаткові гарантії від Центрвиборчкому, яких вимагає спікер, показують його тонкий розрахунок. Лідер соціалістів знає, що робить: передавши питання в руки цього органу, він гарантовано заблокує просування до дострокових виборів. Адже жодна сторона не має більшості в ЦВК, який не зможе винести рішення ні на підтвердження, ні на спростування втрати мандатів.
Уявімо: 151 народний депутат справді написав і підтвердив свою заяву про вихід із фракції, що спричиняє складення повноважень. Тоді для коаліції починаються чорні дні. У тому ж таки рішенні КС від 17.10.2002 міститься інша норма: «У разі зменшення з будь-яких причин складу парламенту до кількості, меншої ніж триста народних депутатів, діяльність Верховної Ради має бути зупинена до складення присяги належним числом відповідно обраних народних депутатів».
Щоб знову стати повноцінною, Верховна Рада має відновити свою чисельність принаймні у 300 депутатів. Тобто на заміну народним обранцям від депутатам від опозиції мають прийти наступні з їхніх списків. Але це неможливо зробити через анулювання списків, яке почали «Наша Україна» та БЮТ. Хоча коаліція заявляє, що «помаранчеві» не встигли завершити цей процес, бо його зупинили судовими позовами.
Приведення до парламенту нових депутатів на заміну 151 опозиціонера відбувається за рішенням ЦВК. А в  її керівництві достатньо пропрезидентських сил, аби заблокувати такий невигідний розвиток сюжету.
Якщо ж люди А.Кінаха вимагатимуть завести їх до парламенту, це спричинить зустрічні позови, коли «Наша Україна» наполягатиме на скасуванні всього списку. У такому разі на час судових спорів Центрвиборчком не матиме права ухвалювати жодне рішення з цього питання.
Затягування часу виявиться на руку В.Ющенку, бо, не маючи рішення ЦВК, буде неможливо завести нових нардепів до парламенту. А без цього, вважають на вул.Банковій, збори нинішньої коаліції під та виступати з трибуни — але це, з огляду на рішення КС, не вважатимуться пленарними засіданнями.
Коли мине 30 таких днів, у глави держави виникне четверта підстава підписати указ про дострокові вибори — Верховну Раду можна буде розпустити згідно з положенням Основного Закону, коли «пленарні засідання не можуть розпочатися протягом 30 днів однієї чергової сесії». Цікаво, що в КС суддею-доповідачем у справі, рішення в якій визнає Верховну Раду легітимною тільки при наявності 300 депутатів, був Володимир Шаповал — нинішній голова ЦВК.

Конституційна невизначеність

Якщо коаліція оскаржить і третій указ у КС, то знову потрапить у вакуум невизначеності. До цього двічі провалилися спроби поставити В.Ющенка на місце за допомогою єдиного органу конституційної юрисдикції. Оскільки Президент скасував свій указ від 26 квітня, то можна забути і про проект рішення про визнання його нелегітимним, підготовлений суддею КС Марією Маркуш.
Розгляд депутатського подання на новий указ почнеться заново — з визначення судді-доповідача. Навіть якщо він буде лояльним до коаліції, залишається інша проблема: кворум то є, то — зникає. Наприклад,
 5 червня його не було — Валерій Пшеничний через трагедію в родині був відсутній на роботі, а Сюзанна Станік узагалі начебто взяла відпустку.
Крім того, ще одним яблуком розбрату в КС мають стати вибори Голови. Як відомо, ця вакансія виникла після добровільної відмови Івана Домбровського від крісла керівника. І, за деякою інформацією, він може спробувати... поновитися.

Неособиста відмова

Не такий райдужний сценарій чекатиме опозицію, якщо виявиться, що вони справді не мають 151 депутата, готового не тільки подати заяву, а й публічно підтвердити свій намір відмовитися від мандата. Спочатку «помаранчеві» заявляли, що мають 171 заяву. Станом на вечір 1 червня вони отримали підтвердження на 97 заяв бютівців та 60 «нашоукраїнців» — що дорівнює 157. Але 5 червня «регіонал» Василь Хара повідомив, що свої заяви відкликали «нашоукраїнець» Юрій Артеменко та ще 4 депутати. Показово, що Ю.Артеменко близький до Петра Порошенка, до думки якого мало дослухається нинішнє керівництво «Нашої України». Одначе кум Президента може показати всю небезпеку намірів списати його з рахунків.
Крім того, коаліція звернула увагу, що депутат Володимир Стретович відмовився підкорятися рішенню «Нашої України» про визнання парламенту нелегітимним. 4 червня він брав участь у засіданні погоджувальної ради.
Є інформація, що частина заяв справді сумнівна — зокрема, замість підписів депутатів там стоять факсиміле або автографи не самих депутатів, а їхніх помічників. Однак це може бути лише тактикою певних опозиціонерів, котрі прагнуть не зламати глобальну гру «помаранчевим», а виторгувати прохідне місце в майбутньому списку.
Про те, що не все гаразд із заявами, свідчить і крок Юлії Тимошенко. Як вдалося з’ясувати, вона не писала заяви. Багато хто вважає цей нюанс несуттєвим. Але, мабуть, ці люди забули, як 2000 року леді Ю. вже відмовлялася від мандата. І як 2001 року відновилась у статусі народного депутата на підставі того, що заява від її імені про складення повноважень... була написана кимось іншим.
Ю.Тимошенко надто тонко відчуває цю гру, щоб зараз безпідставно подавати до секретаріату Верховної Ради такий документ. Усе це має наштовхувати на невтішні прогнози стосовно перевиборів...
Утім, крім публічних подій є приховані фактори, які вказують, що перевиборів парламенту не уникнути. Про це, зокрема, свідчить інформація про передання до обласних осередків Соцпартії багатотисячного накладу листівок, приправлених надписом: «Хто отруїв Цушка? За те, що Цушко не дав ввести в Київ танки, йому підсипали отруту».
Навіть соціалісти уже змирилися з близьким початком виборчої кампанії.

Віктор ЧИВОКУНЯ, «Українська правда»

Від редакції
Сам по собі факт наявності рішення КС від 17.10.2002 ще не зумовлює однозначного висновку про можливість з’їздів партій чи блоків скасовувати або вносити зміни до списків кандидатів у депутати після їх реєстрації в ЦВК. Адже згідно з рішенням КС від 25.03.98 мандати, отримані блоком чи партією, належать не партіям, а самим кандидатам. Тобто юридично чистою буде лише відмова всіх кандидатів з опозиційних списків скласти присягу та отримати посвідчення народного депутата. Інакше весь процес дострокових виборів завершиться лише появою нових і зникненням попередніх облич із сесійної зали. А дострокові вибори стануть можливими лише за наявності інших підстав.
Крім того, сумнівно, аби ЦВК, яку очолив суддя КС у відставці, стане підігравати одній зі сторін. Скоріше за все, В.Шаповал наполягатиме на безумовному дотриманні букви закону та Конституції. Щоб процес і результат дострокових виборів не піддавався сумнівам юристами.