Закон і Бізнес


«Хто не робить, той не помиляється»

Комітет не погодився з поданням ВРЮ про звільнення судді за порушення присяги


Законотворчість, №7 (787) 17.02—23.02.2007
1632

На черговому засіданні Комітету з питань правосуддя, яке відбулося 7 лютого, нардепи підтримали 37 кандидатур суддів для безстрокового обрання, зокрема двох — Олександра Коротких та Тетяну Таран — до Верховного Суду. Також комітетники прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді звільнити 11 суддів апеляційних та місцевих судів у зв’язку з поданням заяв про відставку, а 5 — за порушення суддівської присяги.


Липова скарга

Валерій Бондик. До комітету надійшло подання про обрання безстроково суддею Бершадського райсуду Вінницької області Юрія Полотнянка. Стаж роботи на посаді судді — 5 років, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Для об’єктивності хочу зазначити, що в комітеті розглядається скарга громадянина Ф. щодо діяльності цього судді. Скаржник звернувся із заявою про визнання права власності, зазначена справа була в провадженні Ю.Полотнянка. Останній призначив попереднє судове засідання, потім відповідач подав зустрічний позов. За інформацією, яка є в скарзі, до теперішнього часу рішення у справі ухвалено не було. Тобто скаржник наголошує на тяганині. Інших застережень щодо цього судді немає, але є нерозглянута скарга, тому пропонується, щоб Ю.Полотнянко дав якісь пояснення.
Ю.Полотнянко. Справа в тому, що громадянин Ф. 5 лютого з’явився до мене і попросив вибачення за написану скаргу. Пояснив, що написав цю скаргу під впливом сусідки, сина якої я півроку чи рік тому засудив до позбавлення волі. Громадянин Ф. написав заяву на ім’я голови суду про відкликання даної скарги і про зняття будь-яких питань стосовно мене.
Микола Оніщук. На сьогоднішній день справу розглянуто?
Ю.Полотнянко. Так.
Сергій Ківалов. Ще є запитання? Немає. (Після обговорення і голосування) Комітет вирішив рекомендувати ВР обрати вас суддею безстроково.
В.Бондик. У комітеті є подання щодо обрання безстроково суддею Приморського райсуду м.Одеси Сергія Терьохіна. За весь період роботи суддею він дисциплінарних стягнень не мав. Але зазначу, що на цей час у комітеті є багато скарг щодо винесення неправосудних рішень С.Терьохіним. Є скарги від народних депутатів, від громадянки С. щодо незаконних, на її думку, дій судді, які сприяють рейдерству на державних підприємствах (Одеський завод шампанських вин). Члени нашого комітету виїжджали для перевірки до Одеси, але в узагальнюючу довідку цей випадок не потрапив, бо не було ще зазначених скарг. Ми на засіданні підкомітету з питань формування суддівського корпусу вирішили відкласти питання щодо розгляду кандидатури цього судді, детально вивчити скарги, які надійшли.
Володимир Шкляр. Я ознайомився з довідкою про трудову діяльність судді С.Терьохіна і звернув увагу на те, що з 2002 р. скасовуються прийняті ним рішення через порушення норм матеріально-процесуального права. Це триває вже довгий час, і стає очевидним, що цей суддя — серйозний спеціаліст з рейдерських схем. Я пропоную не підтримувати його кандидатуру.
Лідія Ізовітова. Особисто мною як членом Вищої ради юстиції здійснюється перевірка щодо підстав для звільнення за порушення присяги С.Терьохіна. Перевірка ще не закінчена.
С.Ківалов. Давайте відкладемо це питання для здійснення перевірки. Хто «за»? Рішення прийнято.

Суддя — професіонал, але перевірити треба

В.Бондик. У комітеті є подання щодо обрання безстроково суддею Чернівецького окружного адміністративного суду Ярослава Ковалюка. Стаж роботи на посаді судді — 16 років, за період роботи Я.Ковалюк дисциплінарних стягнень не мав. Але до комітету надійшла скарга однієї з чернівецьких обласних організацій щодо порушення, на їхню думку, житлового законодавства суддею Я.Ковалюком. Скарга надіслана для перевірки до Генпрокуратури. Заступник Генпрокурора повідомив, що для з’ясування наявності фактів порушення суддею житлового законодавства призначено перевірку, проведення якої доручено військовій прокуратурі Західного регіону України.
М.Оніщук. Ярославе Юрійовичу, ви знаєте про що йдеться в даному випадку?
Я.Ковалюк. Так.
М.Оніщук. Будь ласка, коротко проінформуйте про суть цього конфлікту.
Я.Ковалюк. Проходячи службу у Військовому апеляційному суді Західного регіону, в березні 2005 р. я став на чергу для отримання житла. Потім я був переведений на посаду судді в Чернівецький гарнізон, і ця черга згідно з військовим законодавством переноситься в інший гарнізон. Я став на чергу, знову подав документи, в мене було прописано четверо членів сім’ї, в тому числі й хвора мати. Я став на пільгову чергу, а гарнізонна комісія, приймаючи рішення, відмовила мені в наданні житла. Я з цього приводу звернувся до суду. Організація, яка нині написала скаргу на мене, пропонувала мені забрати заяву із суду і прокуратури. Коли я відмовився забирати із суду заяву щодо оскарження дій начальника гарнізону і гарнізонної житлової комісії, то скаржник написав у різні інстанції, засоби масової інформації, що я мав житло в попередньому місці проживання — в Івано-Франківську, яке отримав від Міністерства оборони й залишив повнолітнім членам сім’ї. У наказі міністра оборони йдеться про те, що житло потрібно здати або залишити повнолітнім членам сім’ї. Я надав довідку, що залишив житло повнолітнім членам сім’ї. Я просив надати мені житло в Чернівцях на трьох членів, стою на пільговій черзі вже майже 2 роки, а житло мені так і не було надано.
М.Оніщук. Де ви зараз мешкаєте і в яких умовах?
Я.Ковалюк. У гуртожитку.
С.Ківалов. Є пропозиція підтримати суддю. Хто за це, прошу голосувати. Рішення прийнято.
В.Бондик. Розглядається подання про обрання безстроково до Господарського суду Одеської області Лідії Грабован. Але в нас не закінчений розгляд скарги Міністерства транспорту і зв’язку щодо порушення законодавства Л.Грабован при розгляді «справи ДСК «ЧМП».
Треба зазначити, що кваліфкомісія суддів у жовтні 2006 р. вирішила рекомендувати Л.Грабован для обрання суддею Одеської області Господарського суду безстроково. Зважаючи на складність ситуації, проведення численних перевірок, пропоную відкласти розгляд цього питання, надати можливість членам комітету докладніше його вивчити.
Володимир Толстенко. Скажіть, будь ласка, я правильно зрозумів, що після всіх проведених перевірок негативних зауважень до судді немає?
В.Бондик. Зауважень немає.
Ярослав Мендусь. Правду кажучи, це перший приклад, який мені трапляється, коли Міністерство транспорту і зв’язку тричі з такою настирністю звертається з приводу однієї і тієї ж справи. Причому керівництво в міністерстві змінюється, а позиція залишається такою самою. Наскільки я зрозумів суть справи, міністерство посилається на необгрунтоване, на його думку, стягнення на користь приватної структури ЗАТ «Укртанкер», яка створена на базі ДСК «Чорноморське морське пароплавство», грошових зобов’язань у розмірі 18,6 млн грн. Роз’ясніть, будь ласка, нам цю ситуацію.
Л.Грабован. У 2002 р. не мною, а іншим суддею Господарського су-ду Одеської області було винесено рішення про стягнення цієї суми з ДСК «ЧМП» на користь ЗАТ «Укртанкер». Це дійсно було, але справу розглядала не я. Це рішення залишилося без змін. ВС відмовив у прийнятті касаційної скарги. У 2006 р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Ця заява потрапила на розгляд до мене. Деякий час, місяць чи два, я не могла взятися до розгляду цієї справи, оскільки вона знаходилась в інших інстанціях. Але коли вона потрапила до мене, я призначила її до розгляду, то з міністерства та ДСК «ЧМП» почала надходити велика кількість документів та клопотань про зупинення провадження у справі до розгляду Приморським райсудом м.Одеси справ, пов’язаних, на їхню думку, з цією справою. Після  місяця розгляду справи я вимушена була передати її на розгляд іншому судді, бо я йшла у відпустку. Жодного рішення стосовно цієї компанії мною не приймалося. У справі про банкрутство, яку я також розглядала, вимоги ЗАТ «Укртанкер» розглядались, однак на цей час я була в декретній відпустці, мною справа не розглядалася, ухвалу про 18-мільйонний борг ДСК «ЧМП» перед «Укртанкер» також приймав інший суддя.
Я.Мендусь. А процедуру санації ви вводили?
Л.Грабован. Так, я увела процедуру санації у справі про банкрутство після трьох років провадження в цій справі. Тобто всіма методами суд намагався допомогти ДСК «ЧМП», однак протягом року (з врахуванням подовження терміну) суд зобов’язаний був перейти до іншої процедури. Три роки була процедура розпорядження майном, і на підставі рішення комітету кредиторів, що є підставою для введення наступної процедури, на підставі того, що процедура була закінчена, і на підставі висновків суду про те, що фінансовий стан можливо поліпшити й оздоровити підприємство, була введена процедура санації. Порушень при введені процедури санації ні апеляційним судом, ні Вищим господарським судом не встановлено, і моя ухвала в цій частині залишена в силі.
Я.Мендусь. Я не думаю, що, якщо стягнути з державного підприємства 18 млн грн., це стане поліпшенням фінансового стану.
Л.Грабован. Я не приймала цього рішення, його приймав інший суддя.
Дмитро Притика. Це рішення всі інстанції пройшло аж до ВС і залишено без змін. Які ще можуть виникати питання?
Л.Грабован. Я прошу зауважити, що ця скарга написана на декількох суддів (5 чи 6 осіб), які брали участь у розгляді цих справ про банкрутство.
М.Оніщук. Чи визнавали ви кредиторами ДСК «ЧМП» недержавні компанії?
Л.Грабован. Недержавних компаній, наскільки я пам’ятаю, там було дві: турецька і грецька — на $2 млн і на $3 млн. Я відмовила в задоволені цих кредиторських вимог. Про це в скарзі не сказано.
М.Оніщук. У якому стані виконання плану санації?
Л.Грабован. На сьогоднішній день справа тільки повернулась із ВГС, однак на вересень було подано план санації на затвердження суду, котрий ще не почав розглядатися, оскільки справи не було. Він просто поданий, і є відповідь, що він буде розглянутий.
Андрій Портнов. Я хотів сказати, що очевидними є професійні здібності цієї судді, тому я пропоную її підтримати.

Д.Притика. Я зі своїм колегою повністю згоден і, хоч поважаю Міністерство транспорту і зв’язку, мені здається, що судді Господарського суду Одеської області вжили всіх заходів, аби допомогти ДСК «ЧМП», й об’єктивно підходили до розгляду справи. Сьогоднішня інформація Л.Грабован свідчить про те, що вона дійсно високий професіонал і абсолютно об’єктивно інформувала про ситуацію, про те, яке конкретно вона має відношення до цієї скарги. Тому я підтримую її і прошу вас підтримати її кандидатуру.
М.Оніщук. Аби зняти останні застереження, запитаю: дисциплінарні провадження проти вас порушувалися?
Л.Грабован. Ні, ніколи.
Микола Замковенко. За однією справою не можна судити, не треба на суддю так «наїжджати». Кожен має право на помилку. Давайте вже закінчувати розгляд цього питання і щось вирішувати.

За одну помилку — звільнити?

С.Ківалов (після обговорення і голосування за відсутності судді). Комітет вирішив відкласти розгляд питання щодо вашої кандидатури. Це рішення приймалося лише, щоб зберегти вам кар’єру, убезпечити від негативних запитань у сесійній залі. Переходимо до питання про звільнення суддів.
Запросіть суддю Макарівського райсуду Київської області Надію Дзюбу. (Звертаючись до судді) Поясніть, будь ласка, чому ВРЮ внесла подання щодо вашого звільнення з посади судді за порушення присяги.
Н.Дзюба. 30.08.2004 я винесла незаконний вирок стосовно неповнолітнього П. Попередньо він мав дві судимості. Я слухала справу щодо нього за ст.297 КК. Згідно з цією статтею кримінальна відповідальність настає з 16 років. На момент злочину підсудному не було шістнадцяти, йому було десь 15 з половиною років. У порядку нагляду цей незаконний вирок був виявлений і скасований. У листопаді 2005 р. П. був звільнений з-під варти. Тоді Ренат Кузьмін звернувся з поданням про звільнення мене з посади за порушення присяги судді. Майже рік ВРЮ розглядала це питання. У листопаді минулого року клопотання Р.Кузьміна було задоволене. Я рішення ВРЮ оскаржила, розгляд справи призначено на 1 березня.
М.Замковенко. У мене питання стосовно справи, яку ви розглядали. Скажіть, у судовому процесі прокурор брав участь?
Н.Дзюба. Так.
М.Замковенко. А як пан Кузьмін відреагував на дії прокурора, який неправильно зорієнтував суд щодо засудження.
Н.Дзюба. Прокурор району поніс дисциплінарне стягнення — отримав догану.
М.Оніщук. Скільки ви працюєте суддею?
Н.Дзюба. П’ятнадцятий рік.
М.Оніщук. Скажіть, як могло таке статися, ви ж досвідчений суддя. Чи ви чогось недодивилися на момент прийняття рішення?
Н.Дзюба. Я вже півтора року думаю над цим питанням. Просто так я не могла допустити таку помилку. Це ж не я одна недодивилася, адже на засіданні були і прокурор, і адвокати, комісія, яка займається справами неповнолітніх. Розумієте, з квітня 2004 р. в нас робився ремонт приміщення, ми на першому поверсі проводили засідання, а на другому стукали, грюкали. У нас один зал був на чотирьох суддів. Ми інколи не чули, хто і що говорить, перепитували, кричали, щоб хтось щось почув.
М.Оніщук. Прокуратура району чи області не порушувала проти вас кримінальну справу?
Н.Дзюба. Ні.
М.Оніщук. Тоді в мене запитання до пані Ізовітової. ВРЮ розглядала можливість застосування інших дисциплінарних заходів до судді у зв’язку з фактом суддівської помилки, але ненавмисної.
Л.Ізовітова. Ми виходили з того, що вирок, який винесла суддя Н.Дзюба, для людини мав дуже важкі наслідки. Особа, яка на той час не могла бути засуджена, більше року провела в неволі. З великими труднощами, за допомогою ВС вдалося скасувати цей вирок.
Юрій Мірошниченко. На момент винесення вироку ви знали, що підсудному немає 16 років? Адвокат про це казав?
Н.Дзюба. Справа в тому, що ніхто не сказав, що дитині немає шістнадцяти. Я вже собі думаю, що, може, порахувала щось не так чи заокруглила. Не можу уявити, як це сталося. Якби я знала, що йому немає 16 років, то в мене рука б не піднялася виносити такий вирок.
Валентин Матвєєв. А що він скоїв?
Н.Дзюба. Пограбував могили на кладовищі. Я розумію, що я на 100% винна. Я визнаю, що помилилася. Хто не робить, той не помиляється. Я все зробила, що могла, я каюся, але часу не вернути. Я, мабуть, у своїх близьких родичів не була стільки разів, скільки була в підсудного. Чим могла, тим допомагала йому. Ні мати, ні підсудний до мене жодних претензій не мають. Я вам сьогодні на комітет принесла заяву від них. Я розумію і ВРЮ, адже не можна заглянути в душу, не можна зрозуміти, хто, що й навіщо зробив. Я народилася в Макарові, я виросла тут, я вже працюю тут стільки років, мене тут усі знають. Я ж кажу: ніхто не скаже, що я це зробила навмисно чи через недбалість — от мені щось там не подобалось і я просто поверхово пробігла очима по справі. Не вмію я так робити.
М.Оніщук (за відсутності судді). Є очевидним, що це не той випадок, коли суддя має втратити право на професію. Чому? Перше: людина скоїла злочин, я на це звертаю увагу. Це різні речі, коли засуджена людина, яка злочину не скоїла, а суд через недбалість встановив, що вона начебто його скоїла. Друге: держава забезпечує можливість людині, яка з різних причин була незаконно засуджена, отримати моральне відшкодування.
Третє: в мене тверде переконання, що це якраз той випадок, коли суддя, на відміну від усіх інших суддів, які «пальчики розставляють» і граються в процесуальні ігри, приїжджала на засідання ВРЮ і сьогодні прибула до комітету, захищає своє право. Видно, що людина порядна і чесна, крім того, пропрацювала 15 років суддею. Я не можу за таких обставин підтримати подання ВРЮ.
Л.Ізовітова. Моя позиція як людини така, як і ваша: мені дуже шкода цю суддю, тому що дійсно видно, що вона ненавмисно помилилась. І ми це все розуміли, приймаючи рішення. Але воно таке суворе, бо для неповнолітнього вирок потягнув за собою дуже важкі наслідки. Якщо ви не погоджуєтесь із нашим поданням, можете його відхилити. Це ваше право.
Владислав Забарський. Я хочу зазначити, що до цієї справи мають причетність і органи досудового слідства, і прокурор, який підтримував обвинувачення. Чому зараз ми повинні робити винною лише одну суддю?
С.Ківалов. Є така пропозиція: хто за те, щоб не рекомендувати ВР звільняти суддю Н.Дзюбу? Хто проти? Хто утримався? Один утримався. Рішення прийнято.

Не достойні звання судді

Також на засіданні комітету було прийнято рішення рекомендувати парламенту звільнити з посад п’ятьох суддів у зв’язку з порушенням ними присяги судді.
Вивчивши матеріали перевірки, проведеної ВРЮ, комітет дійшов висновку, що недотримання вимог чинного законодавства, несумлінність та необ’єктивність при розгляді судових справ про стягнення державних коштів на користь позивачів завдали шкоди держбюджету і свідчать про порушення суддею Євпаторійського міськсуду Автономної Республіки Крим Іваном Безвуляком присяги судді. У зв’язку з чим він підлягає звільненню з посади.
За рішенням комітету, суддя Петропавлівського райсуду Дніпропетровської області Петро Бурда при постановленні ухвали про забезпечення позову про захист права власності добросовісного набувача допустив грубі порушення законодавства, що є несумісним із зайняттям посади.
Суддя Покровського райсуду Дніпропетровської області Анатолій Лашко при розгляді цивільних справ, позивні вимоги в яких були пов’язані з одним із ВАТ та його акціонерами, виявив необ’єктивність та упередженість, допустив суттєві порушення норм чинного законодавства, чим порушив обов’язки і присягу судді.
Суттєві порушення суддею А.Лашком норм чинного законодавства та обов’язків судді, конституційних засад судочинства, допущена ним несумлінність є безумовною підставою для звільнення його з посади в зв’язку з порушенням присяги судді.
Комітет також вирішив, що з поданням ВРЮ стосовно звільнення судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Володимира Монича потрібно погодитись і рекомендувати ВР звільнити його.
Нагадаємо, що 22.02.2007 В.Монич постановив ухвалу про забезпечення позову нардепа І.Кріля, відповідно до якої Голові ВР було заборонено підписувати закон «Про Кабінет Міністрів України», прийнятий на засіданні парламенту 12.01.2007. Крім того, ВР, її апарату, управлінням та службам, посадовим і службовим особам, будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, з-поміж них і органам державної влади та місцевого самоврядування заборонено подавати для опублікування зазначений закон. Редакціям газет «Голос України», «Урядовий кур’єр», редакціям друкованих видань «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, серед них і органам державної влади та місцевого самоврядування, заборонено оприлюднювати закон про Кабмін. У резолютивній частині ухвали суддя зазначив, що вона підлягає негайному виконанню, посилаючись при цьому на положення ст.118 ЦПК. Проте виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється згідно з вимогами ч.5 ст.18 КАС.
Ухвалою суду від 23.01.2007, постановленою під головуванням судді В.Монича, було відкрито провадження в зазначеній адміністративній справі. Комітет погодився з рішенням ВРЮ, що суддя, який при вирішенні питання про відкриття провадження у справі та забезпечення позову І.Кріля до ВР порушив вимоги чинного законодавства і допустив несумлінність, підлягає звільнення з посади у зв’язку з порушенням присяги.
Суддя Ленінського райсуду м.Миколаєва Вікторія Жосан ухвалою про забезпечення позову власника 10 акцій номінальною вартістю 10 коп. заборонила ВАТ «Херсонський комбайн» та іншим юридичним особам здійснювати будь-які дії, вчиняти правочин, також було накладено арешт на майновий комплекс ВАТ «Херсонський комбайн». Також ця суддя за позовом громадянина винесла ухвалу про забезпечення позову, яким одній з авіакомпаній було заборонено здійснювати авіарейс в Україну. Аеропортам і містам України заборонено приймати, обслуговувати літаки цієї авіакомпанії, а державну службу з нагляду за забезпеченням безпеки авіації зобов’язано скасувати всі дозволи та рішення про надання дозволів авіакомпанії на здійснення рейсів в Україні. Комітет вирішив, що дії судді є свідченням її несумлінного ставлення до виконання своїх обов’язків.
До речі, жоден із цих суддів не з’явився на засідання комітету, хоч запрошені були всі. Нардепи вирішили розглядати питання щодо звільнення згаданих вище суддів без них.

Підготувала
Марина ЗАКАБЛУК