Старий і Куба, або Ф.Кастро без френча

Його називають месією революції, несамовитим оратором, який зачаровує мільйонні натовпи, останнім динозавром комуністичної епохи, що минає. Мало не п’ять десятиріч він керує Кубою. Його борода й темно-оливковий френч уже ввійшли в історію. Правда, зараз знаменита борода стала зовсім ріденькою. Це й недивно, адже команданте острова Свободи Фіделю Кастро 13 серпня виповниться 80 років.

Але напередодні свого дня народження він не на жарт перелякав кубинців.
31 липня секретар Ф.Кастро Карлос Валенсіаго зачитав у ефірі кубинського телебачення лист, підписаний команданте, в якому кубинський лідер повідомив співвітчизників, що йому зроблено операцію і що він залишатиметься в ліжку кілька тижнів. Ф.Кастро тимчасово передав повноваження глави держави, головнокомандувача кубинських збройних сил і лідера Комуністичної партії Куби своєму молодшому брату Раулю.
Передання влади на Кубі стало серйозним потрясінням для жителів цієї країни, 70% яких не жили при іншому правителі.
У заяві кубинського лідера говориться, що погіршення стану його здоров’я викликане перевтомою.
Команданте провів останні дні в максимальному напруженні у зв’язку з поїздкою в аргентинське місто Кордова на 30-й саміт Південноамериканського спільного ринку та святкуваннями з нагоди Дня національного повстання 26 липня.
Та обставина, що кубинський лідер не став зачитувати своє звернення особисто, стала причиною спекуляцій щодо серйозності його захворювання.
Ф.Кастро повідомив також, що урочистості у зв’язку з його 80-річчям, які припадають на 13 серпня, будуть перенесені тепер на 2 грудня, коли на Кубі відзначатиметься 50-річчя кубинських збройних сил.

Селянський син

Лідер кубинської революції, прем’єр-міністр і президент Куби Фідель Кастро Алехандро Рус народився 13 серпня 1926 р. в селищі Біран кубинської провінції Ор’єнте (точна дата і навіть місяць народження Фіделя не відомі або приховуються; за іншими даними, він народився 13 квітня 1926 р., а є дані, що в 1927 р.) у сім’ї латифундиста. Але перш ніж стати кубинським плантатором, його батько Анхель Кастро був галісійським селянином. У 1898 р. його забрали в іспанську армію і послали приборкувати визвольний рух на острові.
Повоювати Анхель не встиг: Куба стала формально незалежною. Острів йому сподобався, і на початку XX ст. бідний навспільник переселився сюди в пошуках кращого життя. Спочатку влаштувався нічним сторожем на шахтах Дайкірі, потім будував залізницю. Зібравши грошенят, купив кілька упряжок биків і став підрядником — возив цукрову тростину на переробку. Доходи вклав у землю: придбав ділянку цілини, сам обробляв її та поступово розширював. Урешті-решт володіння сім’ї становили без малого 10 тис. га. І стільки ж орендували. І лише тоді А.Кастро стали іменувати доном Анхелем.
Його дружина — теж селянка — Ліна Рус Гонсалес народила сімох: Анхелу, Рамона, Фіделя, Рауля, Хуану, Емму і Агустину. Мати дуже хотіла дати дітям освіту й час від часу вмовляла скупуватого чоловіка не жаліти на це грошей. Фідель виявився здібним. Учитися він пішов, коли йому ще не випонилося й чотирьох років. Потім — дві єзуїтські школи, а в 1945 р. він закінчив коледж «Белен», який вважався кубинським Ітоном.
У випускній характеристиці вчителі написали: «Вирізнявся завжди в усіх дисциплінах, пов’язаних з літературою. Його успіхи блискучі. Зумів завоювати любов і захоплення у своїх товаришів. Не сумніваємося, що він заповнить яскравими сторінками книгу свого життя».
У Гаванському університеті Фіделя відразу обирають до складу керівництва студентської організації юрфаку. Але факультетські рамки для нього тісні. У 1947 р. він бере участь у підготовці експедиції в Домініканську Республіку для повалення тамтешнього диктатора Трухільйо. Правда, організацією цієї справи займалися недосвідчені люди, а серед добровольців було дуже багато балакучих шукачів пригод. Без зброї і чіткого плану вони завантажилися на пароплав, відчалили. І незабаром побачили, що навперейми йдуть військові кораблі. Фідель не став чекати розв’язки: стрибнув з борту в нічне море і поплив до берега. Так вдалося уникнути арешту.
Згадуючи роки навчання на юрфаці, університетський друг майбутнього команданте Альфредо Гевара зазначав: «Фідель був шукачем справедливості. Це був хлопець, заряджений такою жадобою діяльності, що з нього міг вийти другий Хосе Марті (кубинський революціонер і письменник, ідеолог та організатор визвольного руху, боротьби проти іспанського владарювання на Кубі. — Прим. ред.). Але не дай Бог, якщо цей згусток енергії вийде з-під контролю!»

Адвокат бідняків

Заняття політикою не приносили ніякого доходу, а у Фіделя вже була на руках сім’я. Тому він разом з двома іншими адвокатами, Хорхе Аспіасо Нунес де Вільявісенсіо та Рафаелем Росенде Вігоа, створив невелику адвокатську контору. Всі троє належали до тих випускників, які вступають у життя самостійно, без допомоги багатих батьків.
Відомо, що Фідель вів справу однієї бідної селянської сім’ї з містечка Мелена-дель-Сур, яку хотіли зігнати з землі, що належала їй, власники цукрового заводу «Мерседітас». Завдяки участі Фіделя благополучно вирішилася аналогічна справа для групи селян з містечка Санта-Крус-дель-Сур. Він виступав як адвокат групи робітників центрального ринку, які стали жертвою свавілля адміністрації та місцевої жовтої профспілки.
Великої популярності в 1951 р. набув процес у «справі групи студентів Гаванського університету», яких звинувачували в порушенні громадського порядку. Фідель так блискуче, з юридичної точки зору, побудував захист і провів його настільки яскраво, що голова трибуналу був змушений привітати його зі зразково виконаним завданням.
Але, зрозуміло, найбільшими і найгучнішими кримінально-політичними справами були викриття Фіделем беззаконних дій тодішнього президента країни Пріо Сокарраса та його зв’язків з гангстерськими групами.
Фіделю вдалося зібрати компрометуючі матеріали на П.Сокарраса. Із цих матеріалів було видно, що свого часу одного з великих землевласників на ім’я Еміліо Фернандес Мендигутія було віддано під суд за звинуваченням у згвалтуванні 10-річної селянської дівчинки. Його адвокатом на процесі виступав П.Сокаррас, який на той час ще не займав пост глави держави, а займався приватною адвокатською практикою. Вирок був такий: 6 років тюремного ув’язнення і 10 тис. песо грошового відшкодування батькам потерпілої. Минуло небагато часу, П.Сокаррас став президентом республіки й особистим декретом помилував злочинця. Але Фідель установив, що, вийшовши на волю, Е.Мендигутія став грати роль підставної особи, на ім’я якої президент Куби та його родичі отримували землі. Таким шляхом П.Сокаррасу вдалося скупити значні площі земель у передмістях Гавани, на яких будувалися вілли, що продавалися потім за спекулятивними цінами.
Для того щоб надані матеріали були ще більш вражаючими, Фідель задумав провести кінозйомку не тільки цих маєтків, а й незаконного використання для їх обробки державних технічних засобів і робочої сили. Разом зі своїм другом Рене Родрігесом Крусом, який мав навички кінооператора, він уночі непомітно проник на територію володінь П.Сокарраса. Так удалося зняти, як за наказом П.Сокарраса вранці в маєтки привозили на вантажівках солдатів, котрі цілими днями займалися будівельними та садово-городніми роботами, під час яких до того ж використовувалася техніка (трактори, бульдозери), що належала Міністерству громадських робіт.
Іноді, коли з’являлося кілька зайвих песо, Фідель орендував за $20 за годину приватну авієтку і вів кінозйомку з повітря.
Зібрані з величезним ризиком матеріали дозволили Фіделю порушити кримінальну справу проти президента країни, якого він звинуватив у незаконному придбанні майна, порушенні основних положень трудового законодавства, в перекрученні функцій збройних сил Куби, в насадженні латифундій і т.д. Викривальні відомості публікувалися, як правило, в дуже популярній гаванській газеті «Алерта» і передавалися по радіо «Голос Антильських островів».
У лютому 1952 р. Фідель зважився на надзвичайно небезпечну справу — виявлення зв’язку між урядом, що погрузнув у махінаціях, і злочинно-кримінальним світом гангстерів. Йому вдалося зібрати унікальний матеріал, який був опублікований у газеті «Алеута»
20 лютого 1952 року. Фідель дав історичний аналіз появи на Кубі гангстеризму як соціального явища, прослідив со ціальний склад людей, котрі втягувалися в цю діяльність, розібрав причини, з яких політичні діячі стали активно використовувати це явище у своїх інтересах. А потім дав приголомшливої сили матеріал, указавши, що президент країни особисто вручав керівникам злочинного світу по 18000 песо щомісячно в конвертах плюс надав їм у цілому 2000 посад у різних ланках державного апарату, де гангстери тільки одержували зарплату, ніколи не буваючи на роботі. Фідель поіменно назвав осіб, які приходили в міністерства і відомства для отримання виділених на ту чи іншу банду чеків. Він звинуватив президента республіки в тому, що той «купував і продавав убивства».
За свідченнями очевидців, цей відчайдушний крок Ф.Кастро змусив усіх остовпіти від жаху. Відзначають, що в той час «ніхто не дав би й сухої мухи за життя Фіделя»; вважали, що його буде вбито найближчим часом, тому що ніхто ніколи не наважувався сказати вголос навіть тисячної частки того, що публічно викрив Фідель. Дотепер дехто мучиться в пошуках відповіді на запитання, чому він залишився живий. Але найкращим захистом Фіделю й цього разу стала повна підтримка громадськості, безмежна особиста сміливість і постановка питання в широкій політичній площині. Фідель відчув, що суспільство, країна втомилися від політичного терору, що серед самих гангстерів з’явилися ознаки бродіння та незадоволеності тією брудною роллю, яку їм відводять політикани, і завдав точно розрахованого, нищівного удару.

Ритор і батько сімох дітей

Ф.Кастро — нестандартний політик. Він любить спілкуватися живцем і робить це з максимальною віддачею. Не підлаштовується під аудиторію, а розкривається перед нею. Не гасла кидає, а думає вголос, щоб до кожного дійшло. У світі, що забрехався, люди цінують відвертість. Крім того, команданте завжди пам’я тає, з ким говорить. Він може говорити годинами, виступаючи перед кубинським народом або приймаючи іноземних гостей. І, що прикметно, Фідель ніколи не говорить з папірця. Він любить стояти за трибуною, яка дає простір його постійним жестам, котрі емоційно посилюють сказані ним слова. Раніше промова Фіделя могла тривати більше ніж 6 годин. Тепер же лідера революції вистачає години на три. Усі виступи полум’яного оратора просто зачаровують публіку, скільки б не тривала його промова, вона не стомлює слухачів.
Про особисте життя Фіделя Кастро відомо мало. У нього було три жінки, яких він по-справжньому кохав. Першою була офіційна дружина Мірта Діас Баларт. Розповідають, що молодий Ф.Кастро, вперше побачивши її, сказав: «Я обов’язково одружуся з нею». Так воно і сталося. Весілля справили 12 жовтня 1948 р. за всіма канонами тодішнього кубинського вищого світу. Батьки молодят склалися й сплатили їм медовий місяць у Сполучених Штатах, куди за звичаєм вирушали всі успішні молоді пари.
Незабаром на світ з’явився син, якому дали ім’я Фіделіто, — єдина законнонароджена дитина Ф.Кастро. Багато років опісля він очолив на соціалістичній Кубі Агентство з атомної енергії, але потім відразу був звільнений. Фіделіто був одружений з росіянкою, потім розлучився і почав залицятися до іспанської аристократки.
Кілька років Фідель і Мірта прожили в мирі і злагоді. Проте на початку 1950-х, коли Ф.Кастро вже виношував свої революційні проекти, на життєвому шляху йому зустрілася Наті Ревуельта. Вона була одружена з поважним кубинським доктором, але це її не зупинило. Почалися численні таємні зустрічі на фоні підготовки революціонерів-патріотів до за гальнонаціонального повстання проти прогнилого режиму. В усіх цих планах Наті відігравала найактивнішу роль. Уже після того, як Ф.Кастро розлучився з політично індиферентною Міртою, Наті народила йому дочку Аліну.
У 1993 р. Аліна втекла з Куби, використавши підроблений іспанський паспорт. Вона говорила, що ніколи не поділяла тотальної любові всього людства до свого батька й ніколи не підпадала під його чарівливість. Незабаром у своїй книзі, під заголовком «Дочка Кастро: спогади вигнанки», Аліна підняла завісу над приватним життям свого батька. Вона пише, що, крім Фіделіто та її самої, в команданте 5 дітей. Усі їхні імена починаються з букви «А» — Алекс, Александр, Алехандро, Антоніо, Анхеліто. Як стверджує Аліна, вони народжені від жінки на ім’я Делів Сото — неофіційної дружини команданте.
Третьою офіційною його подругою була Селія Санчес, віддана секретарка та помічниця протягом багатьох років.
Фідель Кастро дуже ретельно приховував від усіх своє особисте життя, боячись замахів з боку ЦРУ. Але, незважаючи на це, за роки перебування при владі на Ф.Кастро було скоєно більше ніж 600 замахів. Усі вони в останній момент або чомусь відмінялися, або відверталися спецслужбами острова. Навіть Сенат США був змушений у 8 випадках визнати відповідальність за це ЦРУ. Ф.Кастро намагалися підстерегти під час підводного полювання, підсунути йому отруєну сигару або вбити за допомогою крихітного пістолета, вмонтованого в репортерську камеру. Було навіть розроблено підступний план, який передбачав повне випадіння волосся з легендарної кастровської бороди, що, на думку газети «Гранма», могло б завдати шкоди іміджу вождя.

* * *

Після оголошення про хворобу команданте кубинські емігранти, котрі проживають в американському штаті Флорида, почали сподіватися на те, що Фідель нарешті відійде від управління островом. У свою чергу США заявили про те, що готові підтримати перехід Куби до демократії та виділити для цього $80 млн.
Але, незважаючи на всі ці заяви та надії, команданте завжди пишався своїм здоров’ям. Так, у 2004 р. після виголошеної промови він, спіткнувшись, упав, зламав руку й сильно пошкодив коліно. Під час 3-годинної операції Кастро відмовився від загального наркозу й потім заявив народу, що управління країною було повністю під контролем. І навіть особистий лікар кубинського лідера неодноразово заявляв, що Ф.Кастро перебуває в прекрасній формі і зможе прожити до 140 років. Отже, жителі острова Свободи вірять, що їхній лідер повернеться до управління Кубою. Адже в їхній свідомості образ Фіделя та острова нероздільні.

За матеріалами
Бі-Бі-Сі, News.ru
підготувала
Марина ЗАКАБЛУК