Ніч перед Прем’єром

Важкий вибір зроблено на користь єднання країни

Влада і закон, №31 (759) 05.08—11.08.2006

2149

В історії нарад за участю Віктора Ющенка, які він проводив протягом останнього тижня, проявилася одна прикмета. Якщо засідання починається о 17 годині, то закінчення варто очікувати близько другої ночі. Саме о цій порі глава держави зробив вибір на користь єднання країни.

Закони жанру

Анонсоване телезвернення глави держави примусило сидіти перед екранами більшу частину населення України. Однак 12 година ночі 2 серпня не ознаменувалася появою Віктора Андрійовича на фоні бібліотеки. У цей час у блакитній кімнаті Секретаріату тривали переговори між Віктром Ющенком, Віктором Януковичем і Олександром Морозом.
А починалося все, як завжди протягом цих днів. Події повторю вали контури кардіограми. Якщо зранку В.Ющенко налаштований на розпуск (з 9-ї до 11-ї він приймає Ю.Тимошенко), то ввечері — шукає порозуміння з В.Януковичем (його він приймає, як уже відомо, після 17-ї).
Не відступився від законів жанру Президент і 2 серпня, коли мав визначитися: внести до парламенту кандидатуру В.Януковича для затвердження на посаді Прем’єра чи повернути подання до Верховної Ради як неприйнятне.
І станом на обідню годину 2 серпня можна було замовляти заупокійну службу за цим парламентом.
В.Ющенко був налаштований дуже рішуче. Він провів консультації щодо розпуску парламенту — єдину процедуру, яку від нього вимагає Конституція перед цим радикальним кроком. Консультації ознаменувалися тим, що Ю.Тимошенко відкрито, в присутності членів антикризової коаліції, налаштовувала В.Ющенка проти цього гібрида.
За словами очевидця, лідерка БЮТ активно займалася постачанням В.Ющенку неприємних заяв, наприклад, від Миколи Рудьковського або Василя Волги, швиденько підсовувуючи роздруківку з Інтернету.
В.Ющенко і В.Янукович не могли домовитися через прірву недовіри один до одного. Не допомогли навіть лекції Президента лідеру Партії регіонів про трипільську культуру та надлюдей «українів», які заселяли ці землі ще з часів Адама і Єви. Кажуть, саме екскурсам у минуле була присвячена значна частина їхніх розмов.
На Банковій вважається аксіомою, що В.Янукович — несамостійний політик. У В.Ющенка і його оточення навіть вималювана схема роботи антикризової коаліції: кожен учасник має партнера в Росії. Так, у Партії регіонів це — «Єдина Росія», у Соцпартії — партія «Родіна», у комуністів — зюганівська КПРФ. «Про що можна домовлятися з Януковичем, якщо його слова нічого не варті?» — обурено заявив «Українській правді» представник оточення В.Ющенка після чергової ситуації, коли звечора Партія регіонів погоджувалась на одне формулювання, а зранку від нього відмовлялася. На Банковій упевнені, що це відбувається через узгодження позицій В.Януковича з Росією.
Крім того, за деякою інформацією, до представників Партії регіонів зателефонував Леонід Кучма. Він благав про одне: «Тримайтеся в переговорах з В.Ющенком до кінця, інакше все програєте...»
Ця війна призвела до того, що Президент заявив про готовність розігнати парламент, про що він і повідомив учасникам переговорів. З такою думкою Голова ВР відкрив екстрене засідання ВР, але потім розпочався ще один раунд переговорів. Спочатку — між В.Ющенком і В.Януковичем, а пізніше до них приєднався О.Мороз.
Приблизно в цей же час на Банкову покликали Андрія Клюєва з його «пустографкою» для вписування прізвищ кандидатів на посади в уряді, яку він розкреслював разом з Петром Порошенком. Раніше переговори було зупинено на готовності Партії регіонів віддати «Нашій Україні» посади першого віце-прем’єра, міністра внутрішніх справ, міністра економіки, міністра юстиції, міністра надзвичайних ситуацій, а також міністра молоді та спорту. «Наша Україна» хотіла удвічі більше — отримати принаймні 10 керівних посад, серед яких у Мінфіні, Міністерстві палива та енергетики, Державній податковій адміністрації тощо.
Гра нервів мала успіх. Близько другої ночі В.Ющенко вийшов до журналістів із заявою про внесення кандидатури В.Януковича для затвердження на посаді Прем’єр-міністра. Той у відповідь підписав Універсал національної єдності.
А ось перейти до розподілу посад так і не встигли. Переговірники пішли спати без відчуття глибокого задоволення.

Семеро «за» й одна «проти»

Єднання продовжилося вже по обіді 3 серпня. Лідери п’яти парламентських фракцій нарешті знову зібралися за круглим столом у глави держави, аби підписати узгоджений універсал.
За сценарієм підписанню передували виступи лідерів фракцій, Голови ВР, в.о. Прем’єра та Президента. Як і варто було очікувати, пожвавлення дискусій викликала вже перша промова, з якою виступив лідер КПУ Петро Симоненко. Він заявив, що підпише документ, але із застереженнями. Зокрема, комуністів не влаштовують пункти 10,12,14, 19, 21, 27, де йдеться про реформу місцевого самоврядування, статус мови, податок на майно, продаж землі та вступ до НАТО. Але це не завадило П.Симоненку поставити свій підпис під універсалом.
Соціаліст Василь Цушко та «нашоукраїнець» Роман Безсмертний погодилися з документом без зауважень. Лідер фракції «НУ», зокрема, відзначив, що ця політична сила знаходить відображення своїх програмних засад у цьому універсалі, тому вони приєднуються до тих, хто говорить про його підписання.
Далі настала черга лідерки БЮТ. Ю.Тимошенко з притаманним їй епатажем назвала «зрадою» положення щодо мови, релігійних питань, НАТО та ЄЕП. Проте не визначила конкретної позиції фракції та те, як, на її думку, мали б звучати ці пункти. Адже і під час обговорення першого, президентського, варіанта універсалу вона заперечувала саму можливість будь-яких домовленостей з антикризовою коаліцією. Лідерка БЮТ наголосила, що не підпише документ та привітала Партію регіонів, яка «відстояла багато своїх позицій в універсалі».
Коли ж Ю.Тимошенко перейшла на традиційні для себе гасла та ярлики, адресовані главі держави, В.Ющенко зауважив: «Це не Верховна Рада. Юліє Володимирівно, це не базар!» Після ж завершення промови лідерки БЮТ взяв слово глава держави: «Хотів би на цю демагогію сказати: якби ви приклалися перстом своїм хоча б до одного пункту, у вас би було право так казати. Ви жодного разу в залі не були! Ви який варіант хочете підписати? Перший? Підписуйте перший. Четвертий? Сьомий? Бити себе в груди і говорити про патріотизм і любов і не робити нічого в цьому плані — це пуста політика», — роздратовано зазначив В.Ющенко.
Подальші виступи вже не вносили нервовості в перебіг урочистостей. Після промов В.Януковича, О.Мороза, Ю.Єханурова Президент стисло підсумував, що основним досягненням універсалу є більш чітке визначення зовнішнього і внутрішнього курсу країни.
За його словами, «не було жодного пункту, який би залишився неврегульованим». «Цю дорогу було пройдено нами не дарма. Було досягнуто великого прогресу. Скликаючи круглий стіл, я не робив мічених карт і не ховав колоду собі в рукав», — сказав Президент.

Зранку — судді, ввечері — Прем’єр

Проте обіцяного голосування за Прем’єра цього дня не відбулося. Адже появу нової коаліції — національної єдності — треба було ще офіційно оформити. Для цього знадобилося внести зміни до Регламенту ВР, який тепер передбачає, що в разі створення нової коаліції вона може просто погодитися на кандидатуру Прем’єра, котра була запропонована раніше.
Також 3 серпня депутати внесли зміни до закону про Конституційний Суд, аби уможливити приведення до присяги суддів КС у присутності в.о. Прем’єра та в.о. Голови ВС. Крім того, із закону було вилучено вимогу щодо місячного терміну на складання присяги.
Перш ніж провести голосування щодо суддів КС, ВР вирішила заборонити цьому органу проводити ревізію внесених змін до Конституції. Автор закону Василь Цушко зазначив, що йдеться про зміни до Конституції, внесені в грудні 2004 року. У такий спосіб нова коаліція прагне одержати додаткові гарантії, що не буде використана якась лазівка в законі, щоб дати можливість новому КС скасувати конституційну реформу. Щоправда, немає гарантій, що спочатку сам цей закон КС не визнає неконституційним.

Коли номер подписувався до друку, стало відомо, що депутати 271 голосом підтримали призначення В.Януковича Прем’єром. Формування Кабміну ще тривало. Та очевидно, що в новому уряді свої посади збережуть міністри закордонних справ Борис Тарасюк та оборони Анатолій Гриценко. Саме ці кандидатури вніс Президент до ВР для призначення на посади.

Віктор ЧИВОКУНЯ, «Українська правда»;
Лев СЕМИШОЦЬКИЙ, «ЗіБ»